Справа № 2-369/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М            У К Р А Ї Н И

        28 липня 2011 року                                                               м. Монастирище

Монастирищенський районний суд  Черкаської області

в складі: головуючої  - судді:                             Мазай Н.В.

               при секретарі:                                      Возній В.В.

               з участю представника позивача адвоката : ОСОБА_1                

               відповідача:                                         ОСОБА_2

         розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Монастирище справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення боргу,

в с т а н о в и в :

        Позивач 06.07.2011 року звернувся в суд з позовом до відповідача про стягнення боргу посилаючись на те, що в квітні місяці 2009 року він позичив ОСОБА_2 2000 грн., строком до 10.05.2009 року. На підтвердження укладеного договору позики він надав йому розписку. У встановлений договором строк, ОСОБА_2 борг йому не повернув. Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив  виконання грошового зобов’язання, зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або Законом. Також ч. 1 ст. 1049 ЦК України  встановлено, що позичальник зобов’язаний повернути  позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі,  визначені родовими  ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.. Так, на підставі вищезазначеного, ним неодноразово в усному порядку до відповідача пред’являлись вимоги про повернення позики, на які ОСОБА_2 не реагував та відмовлявся від повернення боргу. Крім того ч. 1 ст. 1050 ЦК України передбачено, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов’язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу. З урахуванням зазначених норм і рекомендацій Верховного Суду України № 62-97 р. від 03.04.1997 р. відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, сума боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, яку ОСОБА_2 зобов’язаний сплатити на його користь станом на 06.05.2011 року складає 2 369 грн. 71 коп., з розрахунку: 2000 грн. х 1,005 (індекс інфляції  за травень 2009 р.) х 1,011 (індекс інфляції за червень 2009 р.) х 0,999 (індекс інфляції за липень 2009 р.) х 0,998 (індекс інфляції за серпень 2009 р.) х 1,008 (індекс інфляції за вересень 2009 р.) х 1,009 ( індекс інфляції за жовтень 2009 р.) х 1,011 (індекс інфляції за листопад 2009 р.) х 1,009 (індекс інфляції за грудень 2009 р. ) х 1,018 (індекс інфляції за січень 2010 р.) х 1,019 (індекс інфляції за  лютий 2010 р.) х 1,009 (індекс інфляції за березень 2010 р. ) х 0,997 (індекс інфляції за квітень 2010 р.) х 0,994 (індекс інфляції за травень 2010 р.) х 0,996 (індекс інфляції за червень 2010 р.) х 0,998 (індекс інфляції за липень 2010 р.) х 1,012 (індекс інфляції за серпень 2010 р. ) х 1,029 (індекс інфляції за вересень 2010 р.) х 1,005 (індекс інфляції за жовтень 2010 р.) х 1,003 (індекс інфляції за листопад 2010р.) х 1,008 (індекс інфляції за грудень 2010 р) х 1,010 (індекс інфляції за січень 2011р.) х 1,009 (індекс інфляції за лютий 2011р.) х 1,014 (індекс інфляції за березень 2011 р.) = 2 369 грн. 71 коп. Крім того, три  процента річних від  простроченої суми за 726 днів прострочення 119 грн. 34 коп. ( 2000 грн. : 365 : 100 % х 3% х 726 ). Зазначені ним обставини підтверджуються доданою до заяви копією розписки. Просить стягнути з ОСОБА_2 на його користь суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення 2 369 грн. 71 коп. і три процента річних від простроченої суми за весь час прострочення в сумі 119 грн. 34 коп., а всього 2 489 грн. 05 коп. Стягнути з відповідача на його користь  судові витрати та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

            Позивач ОСОБА_3  в судове засідання не з»явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку. Представництво своїх інтересів в судовому засіданні доручив адвокату ОСОБА_1 згідно угоди від 20.07.2011 року та ордеру № 67 від 20.07.2011 року.

          В судовому засіданні представник позивача адвокат ОСОБА_1 ( діє на підставі  угоди від 20.07.2011 року, ордеру № 67 від 20.07.2011 року) позов підтримав повністю, просить його задоволити та стягнути з відповідача на користь позивача суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення 2 369 грн. 71 коп. і три процента річних від простроченої суми за весь час прострочення в сумі 119 грн. 34 коп., а всього 2 489 грн. 05 коп.,  судові витрати та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

           Відповідач ОСОБА_2  в судовому засіданні позов визнав частково та пояснив, що він дійсно позичив у позивача суму в 2000 гривень. Однак, через деякий час він позивачу 300 гривень повернув, але довіряючи йому повернення коштів нічим не оформив.  Він не заперечує проти повернення позивачу боргу, але в нього на даний час таких коштів немає.          

        Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення повністю  виходячи з наступного :

У відповідності до ст. ст. 11, 60 ЦПК України суд розглядає справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін чи інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і докази  подаються сторонами і іншими особами, які беруть участь у справі.

Відповідно до статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти  або  інші речі,  визначені  родовими ознаками,  а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму  позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно ч. 2 ст.1047 ЦК України - на  підтвердження  укладення  договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або  інший  документ, який  посвідчує  передання  йому  позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Судом встановлено, що між позивачем ОСОБА_3 та відповідачем ОСОБА_2 був укладений договір позики, відповідно до якого позивач надав відповідачу 2000 грн.  з строком  повернення до 10 травня 2009  року (а.с.6).

Відповідно ст. 526 ЦК України - зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  Цивільного Кодексу,  інших актів цивільного законодавства. Відповідно ст. 527 ЦК України - боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти  виконання  особисто. Відповідно ст. 530 ЦК України - якщо  у  зобов'язанні  встановлений  строк  (термін)  його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

          Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

           Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник  зобов'язаний  повернути  позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі  або  речі,  визначені  родовими ознаками,  у  такій  самій кількості,  такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у  строк  та  в порядку, що встановлені договором.

Відповідно ст.1050 ЦК України - якщо позичальник своєчасно не повернув  суму  позики,  він зобов'язаний  сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Відповідно ч.2 ст.625 ЦПК України –боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмірі процентів не встановлений договором або законом.   

Суд не примає посилання відповідача ОСОБА_2 на те, що він повернув позивачу 300 гривень, оскільки він не надав суду будь-яких доказів повернення позивачу коштів в сумі 300 гривень. 

          Таким чином, судом встановлено, що відповідач не виконав зобов»язання за договором позики, тобто не повернув позивачу кошти, які отримав в останнього за договором позики, а тому суд вважає, що у позивача виникло право на отримання як осносної суми позики так і грошових сум відповідно до ст. 625 ЦК України, а тому позов підлягає до задоволення повністю.

          Згідно ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судові витрати по справі, а саме судовий збір в сумі 51 гривня., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120  гривень., а всього 171 гривню.

            На підставі викладеного ст. ст. 526, 527, 530, 625, 1046, 1047, 1049, 1050 ЦК України та керуючись ст. ст. 3, 5 - 8, 10, 11, 14, 15, 60, 81, 88,   213-215, 221- 223,  294 ЦПК України

в и р і ш и в  :

          Позов задоволити повністю.

          Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення в сумі 2 369 грн. 71 коп., три процента річних від простроченої суми за весь час прострочення в сумі 119 грн. 34 коп., а всього 2 489 грн. 05 коп.

          Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 судові витрати в сумі 171 гривня, а саме 51 гривню судовий збір, 120 гривень витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

          Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Черкаської області через районний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

          Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя                                                                                                         Н. В. Мазай