Справа № 22ас/1553 Головуючий у 1-ій інстанції Білоусенко І.В.
Категорія 38 Доповідач Матюшенко І.В.
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 липня 2006 року апеляційний суд Житомирської області в складі:
головуючого Матюшенка І.В.
суддів: Малахової Н.М., Жизневської А.В.
при секретарі Кульчицькій І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Овруцькому районі (далі - Пенсійний фонд) на рішення Овруцького районного суду від 28 листопада 2005 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Пенсійного фонду та управління праці та соціального захисту населення Овруцької райдержадміністрації про стягнення невиплачених коштів,
встановив :
У серпні 2005 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом в якому просила стягнути на її користь з Пенсійного фонду 16038 грн. 88 коп. доплати до пенсії, як особі, яка проживає на території посиленого радіоактивного контролю. Також просила зобов'язати управління праці перерахувати вказану суму Пенсійному фонду для виплати їй, ОСОБА_1. На обгрунтування позову зазначала, що такі виплати проводилися їй з 1 липня 2002 року по 31 липня 2005 року у розмірах, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року № 836, що протирічить в частині розміру цих виплат положенням ст. ст. 39, 51 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон № 7 96-Х11).
Рішенням Овруцького районного суду від 28 листопада 2005 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені.
У поданій апеляційній скарзі Пенсійний фонд просить рішення суду першої інстанції скасувати а справу направити на новий розгляд, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1, суд першої інстанції при визначенні розміру доплат непрацюючим пенсіонерам (ст. 39, 51 Закону № 796-Х11) виходив з положень вказаних статей Закону.
Проте, такий висновок суду першої інстанції є помилковим.
Відповідно до ст. 63 Закону № 7 96-Х11 фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок Державного бюджету.
Статтею 62 Закону № 796-Х11 передбачено, що роз'яснення порядку застосування цього Закону провадиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов'язковими для виконання міністерствами та іншими центральними органами державної влади України, місцевими органами державної виконавчої влади, всіма суб'єктами господарювання, незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності.
Конкретні розміри всіх доплат, передбачених Законом № 796-ХІ1, встановлені постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року № 836 „Про компенсаційні виплати особам, які потерпіли внаслідок Чорнобильської катастрофи" з урахуванням можливостей видаткової частини Державного бюджету України. Саме в таких розмірах позивачці виплачувалися доплати до пенсії, як особі, яка проживає на території посиленого радіоактивного контролю (а.с.З). Отримання вказаних доплат у таких розмірах не заперечується позивачкою.
За таких обставин, коли суд першої інстанції повно та об'єктивно з'ясував обставини справи, проте неправильно застосував норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, апеляційний суд вважає за необхідне скасувати судове рішення в повному обсязі та ухвалити постанову про відмову в задоволенні позову.
Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207 КАС України, апеляційний суд,
постановив :
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Овруцькому районі задовольнити частково.
Рішення Овруцького районного суду від 28 листопада 2005 року скасувати у повному обсязі та ухвалити постанову про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1.
Постанова набирає чинності з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня набрання нею законної сили.