Справа № 1-179/11

В И Р О К

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

 05.08.2011 року, Сихівський   районний суд м.Львова в складі: головуючої-судді –Волоско І.Р., при секретарі-Левус Д.Т., прокурора –Замараєва Р.М., захисників- ОСОБА_9, ОСОБА_2, потерпілого –ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні  в м.Львові кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_4,

ІНФОРМАЦІЯ_1, українця м. Львова, гром.України, освіта середня, не одруженого, не працюючого, проживаючого  АДРЕСА_1, такого, що має судимості: 18.12.2009 р. Сихівським районним судом м. Львова за ст. 186 ч. 1 КК України на строк 1 рік та 6 місяців,-

по ст.186 ч.2 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

         Підсудний  ОСОБА_4, 10.04.2011 року  в період часу з 07:10 год., до 07:40 год., перебуваючи  в  стані  алкогольного сп'яніння, знаходячись на ринку «Шувар», що по вул. Хуторівка 4-Б у м. Львові, повторно, за попередньою змовою в групі із невстановленою слідством особою на ім'я «ОСОБА_10», шляхом   пошкодження  замка дверей кабіни автомобіля марки «МАН», державний номерний знак НОМЕР_1, який належить потерпілому  ОСОБА_5, проник  в середину кабіни вищевказаного автомобіля, звідки викрав  гроші  в  сумі 200 грн., однак, під час скоєння даного злочину були викриті потерпілим, та незважаючи на його крики  припинити свої злочинні дії, утримуючи викрадені гроші намагались втекти, проте ОСОБА_4 відразу  після  скоєння злочину був затриманий потерпілим ОСОБА_3. Таким чином, ОСОБА_4, своїми умисними діями  вчинив, відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, тобто скоїв злочин, передбачений ст. 186 ч. 2 КК України.

          В  судовому  засіданні  підсудний свою вину не визнав та показав, що дійсно 10.04.2011р. біля 7.00 год. ранку перебував на ринку ”Шувар”,  і   знаходився біля автомашини “МАН”, яка належить потепілому, але крадіжки з кабіни не вчиняв; був затриманий ОСОБА_3, коли справляв біля автомобіля природні потреби; визнає, що перебував у стані алкогольного сп”яніння. На досудовому слідстві дав зізнавальні показання, т.я. на нього чинився тиск  з  боку  працівників  міліції.

         Потерпілий    ОСОБА_3 ствердив,   що  10.04.2011 близько 7.00 години ранку він приїхав на ринок «Шувар», що по вул. Хуторівка, 4-9 у м. Львові, автомашиною  «МАН-2000», з державними номерними знаками «НОМЕР_1». Переодягнувшись, вийшов з кабіни, закрив  двері ключем, та з заднього кузова почав вивантажувати цибулю,  якою торгує на ринку. ОСОБА_6, його   знайомий, який стояв поруч,  крикнув, що хтось стоїть біля кабіни авто. Виглянувши на вулицю, поглянув на двері зі сторони водія та побачив, що на підніжці стоїть невідомий громадянин та щось шукає в кишені, яка знаходиться в дверях. Також він побачив, що з кабіни виглядає нога іншого чоловіка, вся кросівка  запачкана  в  глині. Він  одразу вийшов із кузова з криком «що ви там робите»та попрямував до кабіни, проте в цей час, невідомий, який стояв на підніжці кабіни, зіскочив з неї, а інший, який перебував в кабіні авто, щось йому передав і той почав втікати. ОСОБА_3 підбіг до кабіни на відстань приблизно 2-3 м, з неї вискочив ОСОБА_4 і також почав втікати. Потерпілий почав кричати, щоб вони зупинились, але останні не реагували. Пробігши 5-10 метрів, він \ потерпілий \  наздогнав ОСОБА_4 і привів на охорону. Підсудний був п”яний, вів  себе неадекватно, чути було від нього алкогольний запах;  він особливо не пручався;  віддаль від машини до пункту охорони кілька метрів і він не міг втекти. Інший   грабіжник  втік  і  його на  ринку не знайшли.

        Потерпілий  настоює на своїх показаннях, підтвердив їх при проведенні ставки віч-на-віч з підсудним; ствердив, що опізнав ОСОБА_4 під час пред”явлення осіб для впізнання; настоює, що саме  підсудний  був в кабіні його автомашини, т.я. чітко бачив його ногу та  кросівок з глиною, а коли його затримав  і  привів на охорону, то підсудний був  в кросівках, повністю  що були обпачкані глиною; в нього немає підстав оговорювати  ОСОБА_4, якого до цього не  знав, ніколи не бачив; 200 грн. він тримав в кабіні  на  бензин  і  ці  гроші  були  викрадені.

        Суд надає віри показанням потерпілого, який до ОСОБА_4 упереджено не відноситься,  немає мотивів його оговорювати. Підсудний  не навів доводів, чи підстав за яких  ОСОБА_3 говорить  неправду.

        Крім того, показання потерпілого ОСОБА_3 підтверджуються і іншими доказами у справі.

        Свідок   ОСОБА_7 ствердив,  що працює  охоронцем на ринку «Шувар»;   10.04.2011   року,  близько 7:45  год.  його покликав один  з   підприємців на ім'я ОСОБА_3. Підійшовши до  нього, він побачив, що  ОСОБА_3 тримає за руки  ОСОБА_4, якого одразу ж  впізнав, оскільки в 2008 році  він  вже  викрадав  грошові   кошти в однієї з продавців. Потерпілий повідомив, що  він бачив, як ОСОБА_4,   перебуваючи в кабіні його автомобіля марки «МАН», щось передав іншому злочинцю, який знаходився біля кабіни. Коли  ОСОБА_3 окликнув їх, то  ОСОБА_4 вискочив  з  кабіни автомобіля і  обидва грабіжники  почали втікати в різні сторони. Потерпілому вдалось затримати  ОСОБА_4, який перебував у стані  алкогольного сп”яніння; нічого не пояснював.

        Свідок   ОСОБА_8, показав, що працює на посаді старшого зміни по охороні території ринку «Шувар». 10.04.2011 року він заступив на зміну. Близько 7:30 год., в кімнату охорони, де на той час перебував ОСОБА_8, зайшов ОСОБА_7, який також працює охоронцем, разом із ОСОБА_3 та ОСОБА_4 і повідомили, що ОСОБА_4, разом із невстановленою особою, відкрили двері кабіни   автомобіля «МАН», що належить потерпілому, та викрали з нього грошові кошти в сумі 200 грн. Після чого з місця скоєного злочину, вищевказані особи,  намагалися втекти, проте ОСОБА_3 одного з них затримав, а саме ОСОБА_4 та разом із працівником охорони ринку привели в кімнату охорони. Залишивши його там, ОСОБА_3 та ОСОБА_7 пішли  на територію ринку, щоб знайти другого злочинця, проте нікого не знайшли.

      Свідок   ОСОБА_6  показав,  що працює реалізатором насіння на ринку «Шувар». 10.04.2011 року близько 7.00 години ранку  помітив, що біля  кабіни  машини  ОСОБА_3, стоїть невідомий йому  громадянин та справляє свої  біологічні потреби, збоку стоїть ще один незнайомий. Він крикнув  потерпілому, що біля кабіни його автомобіля крутяться два підозрілих  мужчин. Відповідно ОСОБА_3 зреагував на його слова та вийшов з кузова свого автомобіля. Через кілька хвилин,  він \ свідок \  побачив, як з-за машини “МАН” вийшов один невідомий йому громадянину, за ним інший, та пішли дуже  швидкою ходою. Одразу за ними вибіг ОСОБА_3 та почав кричати до них, щоб ті зупинились. ОСОБА_6 також повідомив, що обличчя   даних осіб він не бачив, оскільки з його причепу обмежений огляд та відстань від нього до авто потерпілого становить кілька десятків метрів. Згодом, він  побачив, як ОСОБА_3 зловив  одного з невідомих  і повів  до кімнати охорони.

       Винуватість підсудного також стверджується  даними протоколів:  пред'явлення осіб для впізнання, від 11.04.2011 р., згідно якого гр. ОСОБА_3 впізнав серед присутніх ОСОБА_4, та підтвердив, що саме він викрав з його автомобіля грошові кошти. /а.с. 62-63/; ставки віч-на-віч між ОСОБА_3 та ОСОБА_4, під час якої ОСОБА_3 підтвердив дані ним раніше покази, та повідомив, що навпроти нього сидить ОСОБА_4, який 10.04.2011 р. викрав з його автомобіля грошові кошти в сумі 200 грн.

              Із висновку  амбулаторної судово-психіатричної експертизи № 354 від 20.04.2011 року вбачається, що ОСОБА_4 в даний час психічним захворюванням чи недоумством не страждає, а виявляє психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання опіоїдів. Наявні в нього психічні порушення не досягають психічної хвороби чи недоумства і не позбавляють його здатності усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. У період інкримінованих йому дій, він також хронічним психічним захворюванням не страждав і не виявляв будь-яких тимчасових хворобливих проявів психічної діяльності і міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.

         Кваліфікація  дій    підсудного   по   ст.186 ч.2 КК України  є   вірною, оскільки   він  вчинив  відкрите  викрадення  чужого майна, грабіж, вчинений повторно, за попередньою змовою в групі осіб.

         Суд не вбачає підстав   для постановлення у справі виправдального вироку, на чому настоює  захист та підсудній, оскільки зібраними і проаналізованими в сукупності доказами у справі  стверджується  вина ОСОБА_4 у  вчиненому;  останній на досудовому слідстві  також визнавав свою винуватість у злочині, пояснив, що дійсно 10.01.2011р. разом із  своїм знайомим “ОСОБА_10” викрав з кабіни  автомашини “МАН”, що знаходилась на ринку “Шувар”,  200 грн., які  передав”Андрію”, який з  ними втік, а його затримали. Такі  пояснення ОСОБА_4 є логічними, і об”єктивно  відображають обставини справи. В судовому засіданні підсудний змінив свої показання, це його правова позиція захисту, на думку суду, спрямована на уникнення кримінальної відповідальності.

         Призначаючи   покарання  підсудному,  суд враховує тяжкість вчиненого,  обставина, що обтяжує  покарання  -  вчинення  злочину  в  стані алкогольного сп'яніння; обставин, що пом'якшують покарання   ОСОБА_4 - не встановлено.

         Характеризуючи особу  винного, встановлено, що ОСОБА_4 раніше притягався  до  кримінальної відповідальності, після звільнення  з  місця   позбавлення волі не  працював, за  місцем  проживання   характеризується  задовільно.

          Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України суд,-

ЗАСУДИВ:

          ОСОБА_4  визнати винним та призначити покарання по ст.186 ч.2 КК України –чотири роки позбавлення волі.

          Запобіжний захід залишити- тримання під вартою, строк відбування покарання ОСОБА_4 рахувати  з  11.04.2011 р..

         Термін оскарження вироку - 15 діб до  апеляційного суду через районний суд з моменту  оголошення вироку, для засудженого з часу вручення його копії.

Головуючий

Вирок є оригіналом, зберігається у крим.справі № 1- 179/2011р.