АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ЧЕРКАСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц-1356/11Головуючий по 1 інстанції

Категорія : 41 Прокулевич В.С.  

Доповідач в апеляційній інстанції

Бондаренко С. І.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          28 липня 2011 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоБондаренка С.І.

суддівВініченка Б.Б., Новікова О.М.

при секретаріЖицькій О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_6, ОСОБА_7 на рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 26 травня 2009 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_8, ОСОБА_9 до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про вселення та усунення перешкод в користуванні житлом, колегія суддів,-

в с т а н о в и л а :

В жовтні 2008 року ОСОБА_8, ОСОБА_9 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про вселення та усунення перешкод в користуванні житлом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що з 1989 року до 1994 року ОСОБА_8, перебувала в зареєстрованому шлюбі з відповідачем ОСОБА_7, від якого мають сина ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження. В період спільного подружнього життя вони за спільні кошти придбали житловий будинок по АДРЕСА_2. Договір купівлі – продажу будинку оформили на бабу відповідача ОСОБА_7 - ОСОБА_11, після смерті якої, даний будинок, в порядку спадкування, перейшов у власність матері колишнього чоловіка позивачки - відповідачці по справі ОСОБА_6

В зв'язку з тим, що житлова площа придбаного будинку не задовольняла житлові потреби , сторони почали будівництво нового будинку на цій присадибній ділянці по АДРЕСА_2, яке на даний час майже завершено.

В липні 2008 року внаслідок конфлікту з відповідачами, позивачі вимушені були залишити будинок АДРЕСА_2  і перейти проживати до матері ОСОБА_8 в квартиру АДРЕСА_1. З тих пір відповідачі перешкоджають позивачам у проживанні в будинку АДРЕСА_2.  А тому позивачі просили, вселити їх у будинок АДРЕСА_2  та зобов’язати відповідачів не чинити їм перешкод у вселенні та проживанні у вказаному будинку.

Рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 26 травня 2009 рок позовні вимоги ОСОБА_8 та ОСОБА_9 задоволено: вселено ОСОБА_8, ОСОБА_9 до будинку АДРЕСА_2 та зобов'язано ОСОБА_6, ОСОБА_7 не перешкоджати  у вселенні та   проживанні в цьому будинку.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції,  відповідачі подали апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просили скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачам у задоволенні їх позовних вимог.

Заслухавши учасників процесу, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність, обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія приходить до висновку , що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Задовольняючи позовні вимоги , суд першої інстанції виходив з того , що позивачі набули право користування будинком за адресою АДРЕСА_2 , а тому підлягають вселенню.

Однак з такими висновками суду погодитися не можна.

З матеріалів справи вбачається , що власником будинку АДРЕСА_2 була ОСОБА_11 , яка 19.04.1990 року отримала дозвіл на будівництво за вказаною адресою нового будинку , сараю, літньої кухні , бані , гаража в цоколі будинку, а старий будинок підлягав зносу.

На будівництво вказаних будівель ОСОБА_11 та ОСОБА_12 придбавались будівельні матеріали.

На підставі свідоцтва про право на спадщину від 29 березня 1994 року власником будинку АДРЕСА_2 після смерті ОСОБА_11 стала ОСОБА_6.

Таким чином підстави вказані позивачами в позовній заяві щодо набуття права власності ОСОБА_8 спростовуються матеріалами справи.

Відповідно до частини 2 ст.331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівельні споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації , право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

Будівництво нового будинку не завершено і він не введений в експлуатацію , а старий будинок не придатний для проживання , що підтверджується актом комісії від 17.08.2009 року . Таким чином приміщення в яке просять вселити позивачі , не відповідає вимогам , що ставляться до житлових приміщень , встановлених ст..50 ЖК України , крім того  позивачі не є членами сімї власника даних приміщень і угоди з останнім на користування такими приміщеннями не укладали.

Суд першої інстанції дані вимоги закону та обставини справи не врахував , а тому помилково ухвалив рішення про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 307, 309, 314, 316 ЦПК України,    колегія суддів , -

в и р і ш и л а :

 Апеляційну скаргу   ОСОБА_6, ОСОБА_7 задовольнити .

Рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 26 травня 2009 року скасувати.

Ухвалити нове рішення яким в задоволенні позову ОСОБА_8, ОСОБА_9 до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про вселення та усунення перешкод в користуванні житлом відмовити.

Стягнути з ОСОБА_8, ОСОБА_9 на користь ОСОБА_6 судові витрати по 20 гривень 88 копійок з кожного.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але  може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів до суду касаційної інстанції.

Головуючий :

          Судді :