Справа №: 2-а-2323/11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

          13 липня 2011 року                                                                                            м. Волочиськ

Суддя Волочиського районного суду Хмельницької області Бабій О.М., розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Волочиської районної державної адміністрації про визнання дій неправомірними та зобов'язання провести перерахунок, виплатити та призначити щорічну допомогу на оздоровлення особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи І категорії,

встановила:

В травні 2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до  управління праці та соціального захисту населення Волочиської районної державної адміністрації про визнання дій протиправними та зобов’язання здійснити перерахунок та виплату щорічної допомоги на оздоровлення відповідно до ст. 48 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі —Закон № 796-ХІІ). На обґрунтування своїх вимог зазначив, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС першої категорії та отримує щорічну допомогу на оздоровлення у розмірі, що не відповідає розмірам, визначеним законом, а відповідач відмовляється привести його у відповідність із вимогами закону. Просить визнати дії відповідача протиправними та зобов'язати перерахувати і виплатити йому щорічну допомогу на оздоровлення як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи І категорії, з розрахунку 5 мінімальних заробітних плат за 2008, 2009 та 2010 роки.

Ухвалою судді від 20 травня 2011 року позовну заяву в частині вимог позивача за період з 01 січня 2008 року по 18 листопада 2010 року включно залишено без розгляду у зв'язку з пропуском передбаченого ст. 99 КАС України строку звернення до суду.

В ідповідач подав суду письмове заперечення, в якому просить відмовити в задоволенні позову.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС першої категорії, перебуває на обліку в управлінні праці та соціального захисту населення Волочиської районної державної адміністрації.

Зазначені обставини підтверджуються наявними в матеріалах справи документами.

В силу ст. 48 Закону № 796-ХІІ, щорічна допомога на оздоровлення учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС першої категорії виплачується у розмірі 5 мінімальних заробітних плат.

Дія цієї норми права — ст. 48 Закону № 796-ХІІ була призупинена Законами України Про Державний бюджет України на 2007 та 2008 роки, зокрема Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" текст ст. 48 викладено в новій редакції, а саме визначено, що щорічна разова грошова допомога на оздоровлення виплачується у розмірі встановленому Кабінетом Міністрів України.

Наведені зміни до ст. 48 Закону № 796-ХІІ, внесені Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №10-рп/2008.

В подальшому Законами України “Про Державний бюджет України на 2009 рік” та “Про Державний бюджет України на 2010 рік” будь - які зміни до ст. 48 Закону № 796-ХІІ не вносилися, тобто чинною є попередня редакція цієї статті, згідно змісту якої учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС першої категорії щорічна допомога на оздоровлення виплачується у розмірі 5 мінімальних заробітних плат.

Проте, відповідач в порушення наведених вимог ст. 48 Закону № 796-ХІІ в 2010 році не виплатив позивачу допомогу на оздоровлення в зазначеному розмірі.  При цьому відповідач не прийняв до уваги, що, визначений Кабінетом Міністрів України розмір соціальної виплати (в даному випадку допомоги на оздоровлення), не повинен суперечити наведеному розміру, встановленому ст. 48 Закону № 796-ХІІ).

Відповідно до вимог ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу.  Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язанні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України

Частиною 3 статті 22 Конституції України передбачено, що при прийнятті нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Згідно з положеннями частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суд дійшов висновку, що при визначенні розміру щорічної допомоги на оздоровлення позивачеві застосуванню підлягає стаття 48 Закону № 796-ХІІ, за основу її нарахування береться мінімальна заробітна плата, а не постанови Кабінету Міністрів України N 836 від 26.07.96 року "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та N 562 від 12.07.2005 року "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", якими керується відповідач управління праці та соціального захисту населення Волочиської районної державної адміністрації та які які істотно звужують обсяг встановлених законом прав позивача.

Крім того, розмір виплат, передбачених вищевказаними постановами Кабінету Міністрів України, не відповідає визначеному Законом № 796-ХІІ розміру, кратному мінімальній заробітній платі, яка збільшувалась в різні часи Законами України "Про встановлення мінімальної заробітної плати" на відповідні роки.

За таких обставин суд приходить до висновку, що дії управління праці та соціального захисту населення Волочиської районної державної адміністрації стосовно виплати ОСОБА_1 в 2010 році грошової допомоги на оздоровлення як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС першої категорії в розмірі меншому, ніж визначено ст. 48 Закону № 796-ХІІ, є неправомірними.

Керуючись ст.ст. 2, 10, 17, 18, 90, 160-163, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст. 8, 19, 22 Конституції України, Законом України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ, -

постановила:

Позов задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії управління праці та соціального захисту населення Волочиської районної державної адміністрації щодо відмови у проведенні перерахунку та виплаті ОСОБА_1 як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії в повному розмірі щорічної допомоги на оздоровлення за 2010 рік.

Зобов'язати управління праці та соціального захисту населення Волочиської районної державної адміністрації відповідно до вимог ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року N 796- ХІІ провести нарахування та виплатити ОСОБА_1 щорічну допомогу на оздоровлення за 2010 рік у розмірі п’яти мінімальних заробітних плат, з урахуванням отриманих ним виплат у 2010 році.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова підлягає негайному виконанню.

Апеляційна скарга на постанову може бути подана до Вінницького адміністративного апеляційного суду через Волочиський районний суд Хмельницької області протягом десяти днів з дня отримання копії постанови з одночасним надісланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.           

Суддя                                                                                О.М. Бабій