Справа №2-757/2007 p.
Рішення
Іменем України
9 липня 2007 року Ірпінський міський суд Київської області в складі:
головуючого Сливи Ю.М. ,
при секретарях Оніщенко В.А., Брайченко О.О.,
з участю позивача ОСОБА_1,
представника позивача ОСОБА_3,
представника відповідача та 3-ї особи ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ірпінського міського суду в м. Ірпінь справу за позовом ОСОБА_1до СПД «ОСОБА_2», 3-ї особи ОСОБА_2про розірвання договору з надання послуг, повернення коштів, відшкодування моральної шкоди, -
встановив:
Позивачка звернулась до суду з позовом до ОСОБА_4, 3-ї особи ОСОБА_2про розірвання договору про надання послуг у вигляді виготовлення та установки пам'ятника, повернення коштів за надані послуги, відшкодування моральної шкоди, мотивуючи свої вимоги тим, що 13.05.2004 року вона та ОСОБА_4 домовились про виготовлення та встановлення на кладовищі пам'ятника із граніту. У зв'язку з чим вона здійснила передплату. 28.04.2005 року пам'ятник було виготовлено та встановлено на кладовищі, а нею проведено повний розрахунок з ОСОБА_2 28.03.2006 року вона виявила, що даний пам'ятник впав і розбився. Згідно з висновком спеціаліста причиною знищення пам'ятника є недостатня висота арматури та не вертикальна установка споруди. Вона звернулась до ОСОБА_2 з проханням повернути кошти, однак ті свою провину не визнали та кошти відмовились повертати. Також вона зверталась до Київського обласного управління у справах захисту прав споживачів. Згодом ОСОБА_2 пообіцяла повернути кошти, однак своєї обіцянки не виконала та зникла. 03.08.2006 року вона отримала з Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики листа про те, що на ОСОБА_2 накладено адміністративне стягнення, а вона має право звернутися до суду. Вказує, що діями відповідача їй заподіяно моральну шкоду, оскільки вона витратила великі кошти на виготовлення та установку пам'ятника, якого на сьогодні немає. Також витратила багато часу на поїздки до м. Користишів та на звернення в різні інстанції. З тих пір пережила нервові потрясіння, стала знервованою, її переслідує почуття тривоги та хвилювання. Просить розірвати договір про надання послуг у вигляді виготовлення та установки пам'ятника. Стягнути з відповідача на її користь кошти сплачені за виготовлення та установку пам'ятника в розмірі 1467 гривень та 2000 гривень у рахунок відшкодування моральної шкоди. Стягнути 30 гривень на відшкодування витрат за інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та 300 гривень за оплату послуг адвоката.
Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 11.06.2007 року було замінено не належного відповідача ОСОБА_4 на СПД «ОСОБА_2».
У судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 позов підтримала, підтвердила наведені обставини, пояснила, що вона близько року чекала поки пам'ятник буде виготовлений. Установлювала його ОСОБА_2, яка з робітниками приїхала на автомобілі на кладовище, і саме там вона провела повну оплату на виготовлення та установку пам'ятника. Після того, як пам'ятник впав та розбився вона хотіла з ОСОБА_2 мирно вирішити питання про його відновлення, однак та відмовилась. Після цього вона сильно переживала і у неї погіршився стан її здоров'я. Просила позов задоволити.
Представник позивачки ОСОБА_3 у судовому засіданні позов підтримала, підтримала пояснення позивачки, просила позов задоволити.
Представник відповідачки та 3-ї особи ОСОБА_5 у судовому засіданні позов не визнав. Пояснив, що на СПД «ОСОБА_2» дійсно виготовило даний пам'ятник, однак його не установлювало. У них немає людей, які б могли це зробити. Його встановили стихійно, хто саме він не знає. Це була ніби халтура, а не обумовлена угодою дія. Пам'ятник впав, оскільки його хтось штовхнув, а тому СПД «ОСОБА_2» до цього відношення не має. Висновки експертизи про те,
що пам'ятник впав внаслідок неправильної установки, вважає неправдивими. Просив відмовити у задоволенні позову.
Суд, вислухавши пояснення учасників процесу, свідків, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що на підставі договору про надання послуг у вигляді виготовлення та установки пам'ятника ОСОБА_113.05.2004 року сплатила ОСОБА_2 570 гривень.
(а.с. 54).
28.04.2005 року ОСОБА_1 сплатила ОСОБА_2 897 гривень за деталі пам'ятника з
граніту Габро та 250 гривень за його установку.
(а.с. 53). Як встановлено по справі установку даного пам'ятника здійснювала ОСОБА_2 разом з робітниками, які приїхали з нею.
28.03.2006 року позивачка по справі ОСОБА_1 виявила, що пам'ятник впав та
розбився.
Відповідно до висновку спеціаліста «169 від 12.10.2006 року причиною знищення пам'ятника є недостатня висота арматури та не вертикальна установку споруди.
(а.с. 15).
Згідно з листа Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики №6896-3-6/18 від 03.08.2006 року в ході перевірки порушення вимог законодавства про захист прав споживачів СПД «ОСОБА_2» притягнуто до адміністративної відповідальності, а до підприємства застосовано фінансові санкції. При цьому СПД «ОСОБА_2» висловлювала бажання владнати конфлікт із споживачем та зобов'язалась замінити намогильну споруду на нову.
(а.с. 21).
Відповідно до ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» за наявності у наданій послузі істотних недоліків споживач має право на розірвання договору про надання послуг та відшкодування збитків.
Оскільки у судовому засіданні встановлено, що установка пам'ятника була проведена неналежним чином, і дану установку здійснювало СПД «ОСОБА_2», суд вважає, що позов у частині розірвання договору та відшкодуванні збитків знайшов своє підтвердження у судовому засіданні, а тому підлягає до задоволення.
При цьому суд враховує, що твердження представника відповідача про те, що СПД «ОСОБА_2» офіційно не здійснювало установку пам'ятника не знайшло свого підтвердження у судовому засіданні.
Так, як видно з пояснень свідків допитаних у судовому засіданні ОСОБА_6 та ОСОБА_7СПД «ОСОБА_2» здійснює установку пам'ятників, і даний пам'ятник установлювала ОСОБА_2 з, привезеними нею робітниками.
Також по справі установлено, що діями відповідача позивачці завдано моральної шкоди, яка полягає у тому, що внаслідок отримання неналежних послуг від СПД «ОСОБА_2», вона пережила нервові потрясіння і стан її здоров'я погіршився, що підтверджується довідкою з Бучанської поліклініки. (а.с. 51).
Оскільки позов знайшов своє підтвердження у судовому засіданні і підлягає задоволенню, суд вважає, що позовні вимоги у частині відшкодування судових витрат, а саме: витрати на інформаційно-технічне забезпечення та на правову допомогу, підлягають задоволенню на підставі ст. 88 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 1, 4-6, 8, 10, 16, 22 Закону України «Про захист прав споживачів», ст. ст. 1167, 1209-1211 ЦК України, ст. ст. 11, 15, 60, 88, 212, 214, 215 ЦПК України, суд, -
вирішив:
Позов задоволити.
Розірвати договір про надання послуг у вигляді виготовлення та установки пам'ятника, укладеного ОСОБА_1 та СПД «ОСОБА_2».
Стягнути з СПД «ОСОБА_2» на користь ОСОБА_1:
·кошти сплачені за виготовлення та установку пам'ятника в розмірі 1717 гривень;
·у рахунок відшкодування моральної шкоди 2000 гривень;
·на відшкодування витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 30 гривень та за оплату послуг адвоката 300 гривень,
а всього 4047 (чотири тисячі сорок сім гривень).
Стягнути з СПД «ОСОБА_2» на користь держави держмито в розмірі 51 гривень.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Київської області через Ірпінський
міський суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10-ти діб та апеляційної
скарги протягом 20-ти діб.