справа №2-53/2007р.

РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2007 року                                                      Криворізький районний суд

Дніпропетровської області

у складі: судді:                                   - Савіної Г.О.

при   секретарі:                                 - Дзиговській Т.Б.

за участю сторін

розглянувши у відкритому  судовому засіданні в м.  Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу , -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вищезазначеною позовною заявою 19.10.2006 року. На підтвердження своїх позовних вимог він вказував на те,  що з 06 вересня 1996 року перебуває в шлюбі з відповідачкою ОСОБА_2,  зареєс і рованим відділом РАЦС Центрально-Міської районної ради народних депутатів м.  Кривого Рогу Дніпропетровської області,  актовий запис № 356.

Від спільного шлюбу подружжя ма< неповнолітнього сина ОСОБА_3,  ІНФОРМАЦІЯ_1 ко і рий мешкають разом з відповідачкою та на утримання якого позивач згідно рішення суду сплачує аліменти.

Шлюбні відносини сторони припинили в червні 2006 року та на сьогоднішній день не поновлювали. Причиною припинення шлюбних відносин,  як вважає позивач,  стали сімейні непорозуміння,  через що в сім'ї систематично виникають сварки сварки,  у результаті чого не склалися стосунки подружжя,  сторони припинили розуміти один одного,  почуття любові та взаємоповаги зникло. Позивач вважає,  що поновити сімейні відносини неможливо,  перспектив на збереження сім'ї не має. Майновий спір та спір щодо місця проживання дитини відсутній.

Позивач в судовому засіданні наполягав на задоволенні свої позовних вимог,  судові витрати по розірванні шлюбу просив покласти на нього. Рахує,  що немає перспектив для збереження сім'ї,  оскільки протягом наданного судом строку для примирення,  зберегти сім'ю не вдалося.

Відповідачка в судовому засіданні зазначила,  що не заперечує проти позовних вимог та згодна на розірвання шлюбу. Витрати по розірванню шлюбу просила покласти на позивача як на ініціатора розірвання шлюбу. Примирення між ними неможливе.

Суд,  вислухавши пояснення сторін,  дослідивши письмові матеріали справи,  вважає позовні вимоги обгрунтованими і такими,  що підлягають задоволенню на слідуючих підставах.

Судом встановлено,  що сторони переб\вають в зареєстрованому шлюбі з 06 вересня 1996 року,  від якого мають олну неповнолітню дитину. Однією сім'єю сторони проживали до червня 2006 року,  після чого спільне подружш життя припинили і не поновлювали. Причиною припинення шлюбних відносин стало непорозуміння в сім'ї,  різні погляди на життя,  небажання підтримувати нормальні подружні стосунки. Сторони миритися не бажають,  наполягають на розірванні шлюбу. Майновий спір відсутній та сппір щодо місця проживання дітей відсітні.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат між сторонами,  суд приймаючи до уваги положення  ст.  88 ЦПК України,  враховує той факт,  що позивач будучи ініціатором розірвання шлюбу наполягав на покладенні на нього обов'язку сплати державного мита при отриманні свідоцтва про розірвання шлюбу,  а також приймаючи до уваги те,  що обидві сторони,  як   позивач так і відповідачка по справі,  не знайшли спільної мови між собою,  не

вживають жодних заходів для збереження сім'ї,  вважає за необхідне покласти обов'язок сплати державного мита на позивача,  а відповідачку від його сплати звільнити.

На підставі викладено і керуючись  ст.  сі. 10,  11,  60,  213 - 215 ЦПК України,   ст.   ст.  104,  105,  110,  112 Сімейного кодексу України,  -

ВИРІШИВ:

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2,  зареєстрований 06 вересня 1996 року відділом РАЦС Центрально-Міської районної ради народних депутатів м.  Кривого Рогу Дніпропетровської області,  актовий запис № 356- розірвати,  від якого залишилась одна неповнолітня дитина.

Стягнути судовий збір на користь держави при отриманні свідоцтва про розірвання шлюбу з ОСОБА_1 - 17 (сімнадцять) грн.,  ОСОБА_2 -від сплати судового збору звільнити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом двадцяти днів з дня подачі заяви на апеляційне оскарження,  або протягом десяти днів без подачі заяви на апеляційне оскарження.