Судове рішення #1725575
Справа №1-89/ 2007 p

Справа №1-89/ 2007 p.

 

ВИРОК

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

 

03 липня 2007 р.                                                                                  Менський районний суд

Чернігівської області

в складі:

головуючого судді                                                                                Ченцової С. М.

при секретарі                                                                                         Зубкович Н.Ф.

з участю прокурора                                                                                Артеменка О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань Менського районного суду справу по обвинуваченню :

ОСОБА_1,  ІНФОРМАЦІЯ_1,  уродженця та жителя АДРЕСА_1,  громадянина України,  освіта середня,  не одруженого,  працюючого ПП „Прометей",  судимого Менським районним судом 24.04.2007 року за  ст.  309 ч.1 КК України до 1 ( одного ) року виправних робіт без позбавлення волі за місцем його роботи з відрахуванням у доход держави щомісяця 15% заробітку ,  звинуваченого у вчиненні злочину передбаченого  ст.  122 ч.1 КК України,  суд

 

ВСТАНОВИВ:

 

Підсудний ОСОБА_130 березня 2007 року близько 23 години ,  знаходячись в господарстві ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_2,  в ході сварки,  яка виникла на грунті особистих неприязних відносин і котра потім переросла в бійку між ним та ОСОБА_3,  взяв стілець та умисно наніс ним удар в область лівого плеча останнього,  в результаті чого спричинив ОСОБА_3 тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому лівої ключиці в акромеальному відділі,  котрі відносяться до категорії середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень,  за ознакою тривалості розладу здоров'я на термін 3-х тижнів.

Допитаний в судовому засіданні в якості підсудного ОСОБА_1винним себе у скоєні злочину передбаченого  ст.  122 ч.1 КК України визнав повністю та показав,  що 30 березня 2007 року близько 23 години він разом з ОСОБА_4 поверталися з центра м.  Мена додому і йшли через вулицю Паризької Комуни. Побачивши в господарстві ОСОБА_2 вогнище,  вони вирішили зайти. На подвір"ї біля вогнища були ОСОБА_3 ,  ОСОБА_2 ,  ОСОБА_5,  ОСОБА_6 . Коли ОСОБА_2 на велосипеді від"їхав ,  ОСОБА_1 зОСОБА_4  залишилися біля вогнища розмовляти . Між ОСОБА_3  та ОСОБА_4  відбулася сварка,  яка згодом переросла в штовханину. Бійкою це назвати було важко,  так як вони в основному лаялися та штовхалися. Потім вони обидва опинилися на землі,  як вони впали ОСОБА_1 не бачив,  він вже бачив їх лежачими,  при цьому ОСОБА_4лежав зверху на ОСОБА_3 і держав його,  намагаючись заспокоїти,  при цьому не бив. ОСОБА_1набридли їхні розбірки і він вирішив втрутитися. Спочатку він намагався їх заспокоїти словесно,  але вони на зауваження не реагували. Тоді ОСОБА_1 підійшов до них ззаду і наніс один удар ногою,  при цьому попав ОСОБА_4 по спині,  останній заойкав. Не зважаючи на це,  вони не припинили лаятися. Тоді ОСОБА_1 взяв саморобний стілець,  який стояв біля вогнища і підійшов до лежачих хлопців. В цей момент ОСОБА_4лежав зверху на ОСОБА_3,  при цьому трохи відхилився в

 

бік,  а ОСОБА_3намагався встати з-під нього чи хотів вдарити ОСОБА_4головою,  він так і не зрозумів його мотивів,  але лежав він неспокійно. ОСОБА_1 підійшов до них так,  що вони були обличчям повернуті до нього,  а ноги ОСОБА_1опинилися в їх головах. ОСОБА_1 знаходився в стоячому положенні,  і через те,  що хлопці не хотіли вгамуватися він вдарив їх стільцем.  Удар прийшовся по обом хлопцям,  але більше по ОСОБА_3,  по області лівого плеча. ОСОБА_4 ж трохи попало по обличчю,  але небагато,  бо він ні на які болі не скаржився. Після цього хлопці заспокоїлись і бійка припинилася. Потім він помітив,  що загубив навушники від телефону,  проте вони тоді в їх в господарстві не знайшли і пішли з ОСОБА_4 додому. По дорозі вони зустріли ОСОБА_2 і розповіли що сталося в його господарстві. Після цього пішли по домівках.

Крім визнання вини самим підсудним,  його вина підтверджується показами потерпілого та свідків,  допитаних в судовому засіданні.

Допитаний по справі в якості потерпілого ОСОБА_3  показав,  що він проживає разом зі своєю співмешканкою та дитиною. ЗО березня 2007 року в вечірній час він разом з ОСОБА_2,  ОСОБА_5, ОСОБА_6в господарстві ОСОБА_2 розпалили багаття та вирішили пожарити сало. Близько 23 години до господарства зайшли два чоловіки ОСОБА_1 та ОСОБА_4 і сказали що залишаться з ними і почекаютьОСОБА_2.,  який на велосипеді відлучився ненадовго. Чоловіки почали голосно між собою розмовляти і він зробив їм зауваження,  так як в будинку спали малі діти,  на що останні не зреагували,  а ОСОБА_4обурився. Він підійшов до ОСОБА_4і хотів його за руку вивести з господарства,  проте останній схопив дві порожні пляшки і пішов в сторону ОСОБА_3,  останній руками вибив ті пляшки і штовхнув ОСОБА_4,  після чого він упав на шифер. Даний шифер звичайний,  не більше 6 листів і знаходився він в стоячому положенні під будинком.  Після цього ОСОБА_4знову поліз до ОСОБА_3 битися. Тоді вони схопилися один за одного і разом з ним впали на рівну поверхня землі,  ніякої болі при цьому ОСОБА_3не відчув. ОСОБА_4лежав зверху на ОСОБА_3,  але ніяких ніяких тілесних ушкоджень ОСОБА_3 не завдав. Тоді він побачив,  як до них підійшов ОСОБА_1 і чимось вдарив по ним.  При цьому удар був не сильним і прийшовся ОСОБА_4 по спині. Тоді ОСОБА_3почав зштовхувати з себе ОСОБА_4і коли почав припідніматися,  ОСОБА_1 взяв саморобний дерев'яний стілець і наніс ОСОБА_3 сильний удар в область лівого плеча,  якою саме частиною стільця він не може сказати,  бо це все сталося дуже швидко і він не встиг роздивитися. Після удару ОСОБА_3відразу відчув біль в області лівої ключиці. Після цього ОСОБА_3 вже ніхто не бив. ОСОБА_1 та ОСОБА_4ще пошукали наушники від телефону,  які вони нібито загубили в господарстві і пішли. Майже відразу приїхав ОСОБА_2 і сказав,  що бачив тих чоловіків по дорозі. Біль в області лівого плеча не вщухав і вони викликали швидку допомогу. В Менській ЦРЛ ОСОБА_3 зробили рентгенівський знімок і виявили перелом лівої ключиці. На даний час стосунки з підсудним нормальні,  просить не застосовувати до нього таку міру покарання як позбавлення волі.

СвідокОСОБА_4 В. показав,  що 30 березня 2007 року в вечірній час він перебував в господарстві ОСОБА_2,  де між ним та ОСОБА_3почалася сварка,  в ході якої ОСОБА_3словесно образив його і вони відійшли в сторону ,  щоб поговорити. ОСОБА_4взяв дві пусті пляшки в руки з метою дещо налякати ОСОБА_3,  щоб він до нього більше не чіплявся,  бити він його ними не збирався,  тоді ОСОБА_3вибив в нього ті пляшки з рук і штовхнув ОСОБА_4,  той впав не шифер. Коли він встав ,  зробив ОСОБА_3 „підніжку",  останній впав на рівну поверхню землі на спину. ОСОБА_4сів на нього зверху і почав тримати йому руки щоб він заспокоївся,  і більше не ліз битися. Сидячи на ОСОБА_3,  ОСОБА_4відчув що його хтось вдарив по правому плечу якимось предметом.  Чи попав даний удар по ОСОБА_3 він не бачив. Оглянувшись,  ОСОБА_4побачив ОСОБА_1. Після удару ОСОБА_1 стягнув ОСОБА_4з ОСОБА_3 і на цьому бійка припинилася. ОСОБА_4,  також,  показав,  що необхідності втручання ОСОБА_1 в бійку не було ,  вони з ОСОБА_3і самі б припинили штовханину.

Свідок ОСОБА_6показав,  що ЗО березня 2007 року близько 23 години в двір даного господарства зайшли незнайомі йому чоловіки. Вони розмовляти з ОСОБА_2 ,  після чого ОСОБА_2 взяв велосипед і поїхав з господарства,  а ті чоловіки залишились чекати на нього. Між ОСОБА_3та одним з тих чоловіків,  як йому стало відомо його прізвище ОСОБА_4виник спір,  через що точно не пам'ятає,  але ОСОБА_3просив їх піти з господарства. В ході спору ,  між ОСОБА_4    та ОСОБА_3виникла штовханина,  на бійку це не було схоже,  вони лише

 

штовхалися та ображали один одного словесно. Майже відразу вони попадали на землю,  ОСОБА_4лежав зверху на ОСОБА_3,  то до них підійшов чоловік з бородою,  як йому відомо його прізвище ОСОБА_1 і вдарив по ОСОБА_4 ногою,  останній заойкав і трохи відсунувся від ОСОБА_3 вправо. ОСОБА_3припіднявся над поверхнею землі,  хотів вставати,  і тоді ОСОБА_1 взяв саморобний дерев'яний стілець,  який стояв неподалік і вдарив ним по лівому плечу останнього. Чи задів він під час удару ОСОБА_4ОСОБА_6 не помітив,  але по ОСОБА_3 точно попало. На цьому бійка припинилася і ті хлопці почали шукати наушники від телефону,  які вони нібито загубили в господарстві. Після цього вони майже відразу пішли,  а ОСОБА_3почав скаржитись на біль в області лівого плеча,  і прийшлось викликали карету швидкої допомоги,  яка забрала ОСОБА_3 до лікарні. Пізніше ОСОБА_6 стало відомо,  що у ОСОБА_3 зламана ліва ключиця.

СвідкиОСОБА_7 та ОСОБА_5  в судовому засіданні дали аналогічні показам ОСОБА_6  свідчення.

Крім вищевикладених показів ,  вина підсудного ОСОБА_1підтверджується іншими доказами:

-      рапортом помічника оперативного чергового Менського РВ УМВС про те,  що 31.03.2007

року до чергової частини Менського РВ УМВС надійшло повідомлення про те,  що в Менську

ЦРЛ за медичною допомогою звертався гр.. ОСОБА_3  з діагнозом : перелом лівої ключиці

без зміщення (а.с. );

·   заявою ОСОБА_3 про те,  що 30.03.2007 року йому були спричинені тілесні ушкодження гр.. ОСОБА_1( а. с.  3);

·   протоколом відтворення обставин злочину за участю потерпілого ОСОБА_3,  де він розповів та показав обставини заподіяння йому тілесних ушкоджень (а.с.  28-30);

·   висновком судово- медичної експертизи ,  згідно якого тілесні ушкодження ,  які маються у ОСОБА_3 відносяться до категорії середнього ступеня тяжкості і могли утворитися при обставинах ,  вказаних потерпілим ,  тобто від удару дерев"яним стільцем (а.с. 42-43).

Дії підсудного ОСОБА_1 органами досудового слідства правильно кваліфіковані за  ст.  122 ч.1 КК України ,  як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження ,  що спричинило тривалий розлад здоров'я.

Вирішуючи питання про вид та міру покарання підсудному ,  суд враховує ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним злочину ,  особу винного і обставини ,  що пом'якшують та обтяжують відповідальність.

При призначенні покарання підсудному ОСОБА_1суд враховує ,  що він раніше не притягувався до кримінальної та адміністративної відповідальності ,  за місцем проживання характеризується позитивно ,  заподіяна шкода відшкодована,  щиро розкаюється в скоєнні злочину,  визнав свою зину ,  а тому суд вважає ,  що його виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства і міру покарання призначити на підставі  ст. 75 КК України.

Вирішуючи питання про вид та міру покарання підсудному ОСОБА_1суд враховує,  що він притягувався до кримінальної відповідальності,  скоїв злочин середньої тяжкості,  за місцем роботи характеризується добре,  стосунки з потерпілим нормальні,  претензій до підсудного немає. Обставинами,  що пом'якшують покарання  підсудного є :   визнання вини підсудним; обставинами ,  що обтяжують покарання є скоєння злочину в стані алкогольного сп'яніння ,  а тому суд вважає ,  що його виправлення можливе в звичайних для нього умовах праці і призначити покарання у вигляді виправних робіт,  з застосуванням  ст. 70 ч.4 КК України

Речовий доказ по справі - дерев"яний стілець повернути потерпілому. ОСОБА_3 Судових витрат та цивільного позову по справі немає.

На підставі викладеного,  керуючись  ст.  323-324 КПК України,  суд

 

ЗАСУДИВ:

 

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого  ст.  122 ч.1 КК України і призначити йому покарання у вигляді 2 ( двох) року виправних робіт за місцем його роботи з відрахуванням у дохід держави щомісяця 20 % його заробітку.

 

На підставі  ст. 70 ч.4 КК України,  за сукупністю вчинених злочинів ,  шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим,  остаточно до відбуття ОСОБА_1 призначити 2 ( два) роки виправних робіт за місцем його роботи з відрахуванням у дохід держави щомісяця 20 % його заробітку.

Речовий доказ по справі - дерев"яний стілець повернути потерпілому ОСОБА_3 Запобіжний захід засудженому ОСОБА_1   - підписку про невиїзд ,  залишити без змін,   до набрання вироком законної сили.

Вирок може бути оскаржений на протязі 15 днів до Чернігівського апеляційного суду з часу його проголошення.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація