Справа № 1-48/

2007 рік

ВИРОК

Іменем України

06 липня 2007 року                                                                                                   м. Долина

Долинський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого - судді Лицура І.М. ,  секретаря  -  Бойків В.П.,  з участю прокурора - Попадинець О.В. та захисника - ОСОБА_2.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Долина справу про обвинувачення

ОСОБА_1,  ІНФОРМАЦІЯ_1,  уродженки с. Старий Мізунь,  жительки АДРЕСА_1,  українки,  громадянки України,  з середньою технічною освітою,  непрацюючої,  неодруженої,  несудимої,  у вчиненні злочину,  передбаченого  ст.  191 ч.4 КК України, -

встановив:

ОСОБА_1  вчинила шахрайство,   тобто  заволоділа чужим майном у великих розмірах шляхом обману.

Злочин вчинено за таких обставин:

ОСОБА_1 згідно наказу № 57/к від 11 квітня 2003 року була прийнята на роботу торговим агентом з продажу продовольчих та промислових товарів до приватного підприємця ОСОБА_2.,  з яким 14.04.2003 року уклала договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність,  згідно якого прийняла на себе повну відповідальність за забезпечення зберігання довірених підприємцем матеріальних цінностей при виконанні роботи,  пов'язаної із продажем,  відпусканням,  перевезенням товару. В обов»язки агента ОСОБА_1 входили пошук замовлення на товар по фірмах та підприємцях; виписка товару під звіт по взятих замовленнях; отримання товару на складі підприємства і доставка його покупцям особисто чи з допомогою вантажника (експедитора); отримання коштів у покупців за доставлений товар та передача їх в касу підприємця. За період з 01.05.2003 року по 28.12.2005 року зі складу підприємця ОСОБА_2. по замовленнях через агента з продажу продовольчих та промислових товарів ОСОБА_1 було відпущено покупцям товарів на суму 2734486, 99 грн.,  які оплачені частково на суму 2644874, 35 грн. При цьому залишок товарних неоплачених чеків,  згідно яких покупці отримали товар по замовленню протягом жовтня-грудня 2005 року через агента з продажу продовольчих та промислових товарів ОСОБА_1 станом на 01.11.2006 року складає 89612, 64 грн. Таким чином,  одержавши протягом жовтня-грудня 2005 року замовлення від покупців,  ОСОБА_1 отримала на складі  підприємця ОСОБА_2 товарно-транспортні накладні (товарні чеки),  в яких розписалась за виписаний через неї товар. Отримавши ввірений їй товар,  ОСОБА_1 особисто або з допомогою вантажника (експедитора) доставляла товар покупцям і останні розписувались в одному із екземплярів товарного чеку,  який повертали ОСОБА_1 для звітності у бухгалтерію та віддавали їй кошти за отриманий товар. Однак,  ОСОБА_1 не забезпечила ведення відомості з оплати готівкових накладних (товарних чеків),  в яких повинні розписатись при оплаті коштів платники,  не видала їм чеки касових ордерів про оплату і в касу підприємця ОСОБА_2. кошти не внесла,  а навпаки,  а шляхом обману заволоділа ними. Так,  за період з жовтня по грудень 2005 року ОСОБА_1 заволоділа та привласнила кошти по оплачених товарних чеках наступних покупців:

1.      Підприємця ОСОБА_3 на суму 2411, 92 грн.;

2.      Підприємця ОСОБА_4 на суму 2736, 14 грн.;

3.      Підприємця ОСОБА_5 на суму 358, 98  грн.;

4.      Підприємця ОСОБА_6 на суму 11610, 45 грн.;

5.      Підприємця ОСОБА_7 на суму 842, 16 грн.;

6.      Підприємця ОСОБА_8 на суму 6614, 32 грн.;

7.      Підприємця ОСОБА_9на суму 1919, 36 грн.;

8.      Підприємця ОСОБА_10 на суму 2816, 32 грн.;

9.      Підприємця ОСОБА_11  на суму 534, 57 грн.;

10.              Підприємця ОСОБА_12 на суму 7423, 77 грн.;

11.              Підприємця ОСОБА_13  на суму 9107, 25 грн.;

12.              Підприємця ОСОБА_14 на суму 10354, 31 грн.;

13.              Підприємця ОСОБА_15 на суму 4548, 48 грн.;

14.              Підприємця ОСОБА_16 на суму 5148, 38 грн.;

15.              Підприємця ОСОБА_17 на суму 7090, 70 грн.;

16.              Підприємця ОСОБА_18  на суму 238, 26 грн.;

17.              ПП «Елітіс» на суму 2657, 07 грн.;

18.              ПП «Оксана» на суму 553, 92 грн.;

19.              Підприємця ОСОБА_19 на суму 1485, 26 грн.;

20.              Підприємця ОСОБА_20 на суму 1480, 69 грн.;

21.              Підприємця ОСОБА_21 на суму 585, 09 грн.;

22.              Підприємця ОСОБА_22 на суму 9072, 91 грн.;

23.              Підприємця ОСОБА_23  на суму 22, 33 грн.; Підсудна ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину не визнала та

пояснила,  що справді з квітня місяця 2003 року працювала агетом з продажу продовольчих та промислових товарів в приватного підприємця ОСОБА_2.,  трудовий договір та договір про повну матеріальну відповідальність з яким було укладено 14.04.2003 року. Посадової інструкції вона не отримувала і не підписувала,  а посадові обов»язки роз»яснив їй сам підприємець. Вона шукала підприємства,  рекламувала та пропонувала їм товар,  що знаходиться в ПП ОСОБА_2 на складі,  забирала в них замовлення і гроші,  які вони передавали ОСОБА_2.3а товар. Кожного ранку вона усно доповідала ОСОБА_2.,  яку суму грошей привезла,  а він вказував,  які вона повинна проплатити товарні чеки в касі,  тобто по яких боржниках закрити заборгованість. Коли вона проплачувала гроші за товарні чеки,  то касири записували це у відомість,  але запис вівся тільки цифрами,  а не прописом.  За проплачені гроші вона ставила свій підпис у відомості і їх касир ще відмічала в журналі. Прихідного ордера чи чека про оплату їй не видавали,  гроші не проводилися по касовому апарату. Після проплати грошей оператори виписували товар. Товар виписувався на товарні чеки в

трьох примірниках,  а податкові накладні в чотирьох примірниках. З товарними чеками і з відомістю про оплату грошей вона йшла до ОСОБА_2.,  який їх перевіряв і на першому примірнику товарних чеків ставив свій підпис.  Тоді ці товарні чеки з підписом вона несла до менеджера ОСОБА_24.,  який їх реєстрував на спеціальних бланках,  де вона ставила підпис за реєстровані товарні чеки. Ні на одному товарному чеку вона не ставила свій підпис про отримання товару,  тому що товар зі складу не отримувала. Зареєстровані товарні чеки в трьох примірниках вона віддавала експедитору Лилику Я.,  який отримував на складі товар та розвозив по магазинах. Один примірник товарного чеку він залишав на складі,  другий залишав підприємцю,  якому привозив товар,  третій з підписом одержувача товару віддавав їй і вона ці товарні чеки реєструвала в себе в зошиті. В липні місяці 2005 року до ОСОБА_2. було завезено багато „лівої" горілки „Карат",  по якій проводилась перевірка працівниками КРУ та податкової і в цей період гроші в касу взагалі не здавались. ОСОБА_2. дав їй вказівку грошима одних підприємців оплатити товар виписаний на товарні чеки іншим підприємцям.  В кінці червня 2005 року ОСОБА_2. сказав їй,  що не обов"язково реєструвати в зошиті товарні чеки,  а він їй видасть роздруківку з комп"ютера. Крім того,  часто під час наради,  яку проводив ОСОБА_2.,  бухгалтер ОСОБА_25.  приносила їй відомості з оплатою та бланки реєстрації товарних чеків,  щоб вона підписала їх і вона,  не читаючи,  підписувала. Проблеми у них з ОСОБА_2. почалися після того,  як вона вирішила знайти іншу роботу. Він почав дорікати,  що вона здає мало грошей,  але всі гроші отримані від підприємців,  вона здавала в касу. Чому вийшля така сума недостачі,  пояснити важко,  однак,  коли їй дали подивитись документи по реєстрації та оплаті товарних чеків,  то там було багато підтерто,  часто стояли не її підписи,  тобто підроблені,  а в де-яких - взагалі відсутні. З сумою заборгованості за товар - 89612, 64 грн. вона не згідна. Ніяких коштів ПП ОСОБА_2. вона не привласнювала,  всі отримані від підприємців гроші здавала в його касу.

Незважаючи на невизнання вини підсудною ОСОБА_1,  її вина у вчиненні  злочину повністю доведена в  судовому засіданні  показами потерпілого,   свідків  по  справі,   письмовими та речовими доказами,  фактичними даними,  що містяться в протоколах слідчих та судових дій.

Так,  потерпілий ОСОБА_2. суду пояснив,  що з 14.04.2003 року по 07.04.2006 року в нього на роботі на посаді агента з продажу продовольчих та промислових товарів працювала ОСОБА_1. Перебуваючи на вказаній посаді,  ОСОБА_1. приймала замовлення та поставляла товар 34-ом підприємствам та підприємцям.  За отриманий товар покупець вносив кошти самостійно на рахунок підприємства або передавав через торгового агента,  який йому постачав товар,  про що агент розписувався безпосередньо на товарно-транспортних накладних (товарних чеках) або в спеціально заведеному зошиті підприємців. Коли покупець передає кошти через торгового агента,  то останній самостійно передає кошти в касу їхнього підприємства при цьому вказує своє прізвище,  назву підприємства чи підприємця,  суму яку вносить та номер накладної. По кожному торговому агенту ведеться оплата готівкових накладних,  куди заносяться відомості: дата,  номер товарно-транспортних накладних,  сума погашення по кожній товарно-транспортній накладній,  прізвище торгового агента,  назва фірми або код. Коли проводиться оплата згідно товарних чеків,  то платник розписується у відомостях -оплаті готівкових накладних. На проміжку часу з грудня 2005 року до

лютого 2006 року було проведено перевірку роботи торгового агента ОСОБА_1.,  а саме: проводилась звірка даних,  які мались на підприємстві з даними клієнтів,  з якими працювала ОСОБА_1. Перевірку проводив він особисто разом із бухгалтером підприємства ОСОБА_25.  та торговим представником ОСОБА_1.,  хоча остання у всі крамниці,  які перевірялись,  не з"являлась,  пояснивши це тим,  що хворіла. На кожному акті звірки вказувались номери накладних та сума заборгованості того чи іншого підприємця і вони ставили відповідний запис про те,  визнають чи не визнають цю суму та свій підпис.  Всі підприємці,  за винятком одного з с. Цінева Рожнятівського району,  назви не пам"ятає,  провели цю звірку. Перевіркою було виявлено,  що товарні чеки всіма підприємцями були отримані. Крім того,  підприємці усно пояснювали,  що кошти за товар,  отриманий згідно накладних,  ними були передані торговому агенту ОСОБА_1. Таким чином встановлено,  що ОСОБА_1 завдала підприємству збитків на загальну суму 89612, 64 грн. Фактично ОСОБА_1 офіційно не була наділена правом отримувати гроші від підприємців.

Свідок ОСОБА_25.  в судовому засіданні пояснила,  що вона працює на посаді бухгалтера в приватного підприємця ОСОБА_2.,  де працювала торговим агентом ОСОБА_1. На початку 2006 року було проведено перевірку роботи цього агента,  проводилась звірка даних,  які мались на їхньому підприємстві з даними клієнтів,  з якими працювала ОСОБА_1. Перевірка показала,  що товарні чеки підприємцями були отримані,  та усно підприємці пояснювали,  що кошти за отримані накладні ними були передані торговому агенту ОСОБА_1. Загальна сума коштів,  які не поступили на підприємство,  становить 89612, 64 грн. ОСОБА_1 де­коли забувала підписуватися за здані кошти і вона сама шукала її та приносила їй документи для підпису.

Свідок ОСОБА_26. ,  який працює головним бухгалтером в ПП ОСОБА_2.,  в судовому засіданні підтвердив,  що ОСОБА_1 не здала в касу підприємства 89612, 64 грн. отриманих від підприємців коштів за поставлений їм товар.

Свідок ОСОБА_27 суду пояснила,  що вона працює в ПП ОСОБА_2. на посаді касира. їхнє підприємство займається реалізацією промислових та продуктових товарів. Процедура розрахунків з клієнтами така: торгові агенти поставляли товар та отримували в підприємців за нього гроші,  які повинні разом з реєстром здавати в касу. В реєстрі вказано підприємство,  номер накладної,  дата та сума проплати. Після цього вона записувала вказані дані у відомості по оплаті готівкових накладних,  де вказувала день здачі грошей в касу,  дату та номер накладної по якій йде оплата,  суму грошей (цифрами),  прізвище агента та підприємця. Також у вказаній відомості навпроти кожної суми торгові агенти ставили свої підписи. Були випадки,  коли при здачі грошей у відомості було зроблено помилку,  але дана помилка в присутності агента відразу виправлялась. Торговий агент ОСОБА_1. часто забувала ставити свої підписи у відомостях по оплаті готівкових накладних,  оскільки вона постійно спішила,  але вона знаходила ОСОБА_1 і давала їй відомості для підпису. Крім того,  майже кожного дня,  в кінці дня,  менеджерОСОБА_24 приносив їй відомості по неоплачених готівкових накладних,  в яких вказувалися дата виписання відомості,  дата та номер виписаних накладних,  сума,  на яку виписана кожна накладна,  прізвище торгового агента,  прізвище підприємця на якого виписана накладна. Також навпроти кожної накладної стоїть підпис торгового агента,  який виписав накладну. Жодних спорів з ОСОБА_1 з приводу здачі

грошей в касу ніколи не було. Всі гроші,  які вона приносила на фірму від підприємців зареєстровані і пройшли через касу,  в документах є підпис ОСОБА_1

Допитаний судом свідок ОСОБА_24 пояснив,  що він працює в ПП ОСОБА_2. на посаді старшого менеджера. Він реєструє накладні,  які приносять торгові агенти. В даних накладних вказано назву підприємства,  адрес доставки,  замовлений підприємцем товар та на яку суму. Також внизу накладної оператор вказує через якого агента вона виписана. Накладні в трьох екземплярах агенти приносять з виписки,  а він на них ставить печатку підприємства про реєстрацію та вказані накладні вписує у відомості про неоплачені готівкові накладні(товарні чеки),  де вказує дату та номер виписаних накладних,  суму,  на яку виписана кожна накладна,  прізвище торгового агента,  прізвище підприємця,  на якого виписана накладна. Також у відомості навпроти кожної накладної торговий агент ставить свій підпис.  Дані відомості залишаються в нього до кінця робочого дня,  а тоді він здає їх в касу. Після того,  як він зареєстрував накладні,  вони здаються на склад,  звідки по цих накладних товар відвантажують клієнтам.  Проведеною на початку 2006 року перевіркою було встановлено,  що в торгового агента ОСОБА_1 є забогованість по отриманому товару,  тобто,  що вона не всі отримані від підприємців гроші за товар задала в касу підприємства.

Допитана судом в якості свідка ОСОБА_28 повністю підтвердила пояснення свідка ОСОБА_27 та доповнила,  що де-коли були випадки,  коли агент забував розписатись у вказаних відомостях,  і в неї не було можливості ходити за агентом з метою отримати його підпис,  після чого вона так і здавала відомості в бухгалтерію,  навіть,  якщо був відсутній підпис якогось агента. Також мали місце випадки,  коли агент здавав гроші в касу зранку,  і по тій же накладній додавав ще суму грошей протягом дня. В такому випадку вона в присутності агента переправляла суму у відомості по оплаті готівкових накладних,  яку вписала туди зранку. Такі випадки були і з агентом ОСОБА_1. і цьому ніхто значення не придавав,  оскільки це були робочі ситуації. Остання ніколи не мала ніяких претензій до працівників каси чи бухгалтерії.

Свідок ОСОБА_29  суду пояснив,  що працює вантажником-експедитором в приватного підприємця ОСОБА_2. В їхньому підприємстві на посаді торгового агента працювала ОСОБА_1. Він розвозив товар замовникам по накладних,  які отримував у ОСОБА_1. Одного разу,  в листопаді 2005 року в нього виникли сумніви на рахунок виправлень,  що мались в накладних,  а саме було виправлено назви замовників,  яким потрібно було доставляти товар. З даного приводу ОСОБА_29  звернувся до ОСОБА_1.,  а остання відповіла,  що це не його справа,  і щоб він віз товар в магазини вказані в накладних. Йому відомо,  що на початку 2006 року проводилася перевірка роботи ОСОБА_1 і було виявлено,  що вона не всі кошти,  отримані від підприємців за поставлений товар,  здала в касу підприємства.

Допитані судом свідки ОСОБА_19.,  ОСОБА_30.,  ОСОБА_20.,  а також свідки ОСОБА_3. ,  ОСОБА_11.,  ОСОБА_18.,  ОСОБА_31,  ОСОБА_12.,  ОСОБА_4.,  ОСОБА_17., ОСОБА_21. ,  ОСОБА_13.,  ОСОБА_9,  ОСОБА_8.,  які були допитані органами досудового слідства,  пояснили,  що вони співпрацювали з ОСОБА_1,  яка була торговим агентом в ПП ОСОБА_2. і поставляла товари в їхні торгові точки. Всі вони підтвердили,  що повністю розрахувалися за

поставлений їм товар і заборгованості перед ПП ОСОБА_2. не мають,  всі гроші передавали через ОСОБА_1.

Світлокопії наказів № 57/к від 11.04.2003 року та № 64/к від 07.04.2006 року (а.с.  196-197,  т. 2) підтверджують,  що ОСОБА_1. з 14.04.2003 року по 07.04.2006 року працювала в ПП ОСОБА_2. агентом з продажу продовольчих та промислових товарів.

Як вбачається з договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність від 14.04.2003 року (а.с.  194 т.2),  ОСОБА_1 взяла на себе повну матеріальну відповідальність за забезпечення зберігання ввірених їй матеріальних цінностей та зобов»язалася добровільно відшкодувати підприємству завдані по її вині збитки.

Копії долучених до справи товарних чеків (а.с.  129-217 т.1) підтверджують факт виписки з бази ПП ОСОБА_2. та поставки товарів через агента ОСОБА_1

Звіти менеджера „Неоплачені готівкові накладні(товарні чеки) (а.с.  85-128 т.1) підтверджують факт невнесення підсудною ОСОБА_1 в касу підприємства в повному об»ємі коштів за поставлений через неї товар.

Як вбачається з актів звірки взаємних розрахунків між ПП ОСОБА_2.  та приватними підприємцями Рожнятівського району,   що визнані речовими доказами по справі (а.с.  94-117 т.2),  останні,  за даними ПП ОСОБА_2.,  мають перед ним кредиторську заборгованість за товари,  поставлені через торгового агента ОСОБА_1

Суд вважає неправдивими і такими,  що спрямовані на ухилення від кримінальної відповідальності та не приймає до уваги покази підсудної ОСОБА_1 про те,  що вона ніякого злочину не вчиняла,  а всі отримані від підприємців кошти здала в касу ПП ОСОБА_2.,  оскільки вони спростовуються вищенаведеними доказами,  дослідженими в судовому засіданні.

Оцінивши всі здобуті та перевірені в судовому засіданні докази в їх сукупності,  суд вважає,  що вина ОСОБА_1 у вчиненні шахрайства,  тобто заволодінні чужим майном у великих розмірах шляхом обману,  доведена повністю,  а її дії слід кваліфікувати за  ст.  190 ч.3 КК України.

Органами досудового слідства дії ОСОБА_1 було кваліфіковано за  ст.   191 ч, 4 КК України як заволодіння чужим майном у великих розмірах,  вчинене службовою особою шляхом зловживання своїм службовим становищем.   Однак,   суд  вважає  таку  кваліфікацію  дій  підсудної невірною. Згідно з приміткою до  ст.  364 КК України службовими особами є особи,  які постійно чи тимчасово здійснюють функції представників влади,   а також обіймають постійно чи тимчасово на підприємствах,  установах чи організаціях,   незалежно  від форми власності посади,  пов»язані з виконанням оргапнізаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов»язків,  або виконують такі обов»язки за спеціальними повноваженнями.  В  судовому  засіданні  встановлено,   що  підсудна ОСОБА_1 працювала в ПП ОСОБА_2. на посаді торгового агента і не  була  наділена  організаційно-розпорядчими  чи  адміністративно-господарськими функціями. Вона не здійснювала керівництво діяльністю працівників,  оскільки не мала ніяких осіб в підпорядкуванні,  а також не була наділена обов»язками по управлінню чи розпорядженню майном,  оскільки виконувала тільки виробничі функції: отримувала замовлення в приватних підприємців і виписувала товар на складі в ПП ОСОБА_2. для відправки цим підприємцям.  Про це в судовому засіданні пояснила сама підсудна ОСОБА_1,  а також підвердив потерпілий ОСОБА_2.

та свідки ОСОБА_25.  та ОСОБА_24 Долучена до матеріалів справи копія посадової інструкції „Торгового агента" (а.с.  195 т.2) не підписана сторонами,  не має реквізитів офіційного документу,  а тому не може вважатися доказом по справі. Крім цього,  судом не здобуто жодних доказів того,  що ОСОБА_1 мала якісь повноваження на отримання коштів у підприємців,  яким поставлявся товар від ПП ОСОБА_2.

Обираючи покарання підсудній,  суд враховує тяжкість вчиненого злочину,  особу винної та обставини,  що пом»якшують покарання. До пом»якшуючих покарання підсудної обставин суд відносить її позитивну характеристику по місцю проживання.

Вивченням особи підсудної встановлено,  що „вона проживає в смт.  Вигода з двома синами,  по місцю проживання характеризується позитивно,  на обліку в наркологічному; та психоневрологічному кабінетах не перебуває,  несудима.

При таких обставинах суд вважає,  що виправлення підсудної можливе без ізоляції її від суспільства,  а тому відносно неї слід застосувати  ст.  75 КК України та звільнити від призначеного' покарання з випробуванням.  Дане покарання,  -на думку суду,  буде необхідними та достатнім для виправлення підсудної ОСОБА_1 та попередження вчинення нею нових злочинів.

Питання речових доказів суд вирішує згідно зі  ст.  81 КПК України.

На підставі викладеного,  керуючись  ст.  ст.  323, 324 КПК України,  суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні злочину,  передбаченого  ст.  190 ч.3 КК України та призначити їй покарання у вигляді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

На підставі  ст.  75 КК України звільнити засуджену ОСОБА_1 від відбуття призначеного судом покарання з випробуванням на іспитовий термін один рік,  зобов"язавши її на підставі  ст.  76 КК України періодично з»являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи та повідомляти їх про зміну місця проживання.

Запобіжний захід щодо засудженої у вигляді підписки про невиїзд,  залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Речові докази: звіти менеджера «Неоплачені готівкові накладні (товарні чеки)» та відомості по оплаті готівкових накладних (а.с.  14 т.2),  товарні чеки,  вилучені в ПП ОСОБА_2. (а.с.  21-22 т.2),  зошит розрахунків ПП ОСОБА_9 перед постачальниками (а.с.  52 т.2) журнал ведення приходу товару та розрахунків з постачальниками ПП ОСОБА_8. (а.с.  63 т.2) зошит розрахунків з постачальниками ПП ОСОБА_20. (а.с.  72 т.2) - залишити при справі.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Івано-Франківської області через Долинський районний суд протягом п»ятнадцяти діб з моменту його проголошення.