Справа № 2-3366/11    

 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М         У К Р А Ї Н И

17 червня 2011  року   Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:

                             головуючого-суді  –МАРЦІШЕВСЬКОЇ О.М.

                             при секретарі –СНІГУРСЬКІЙ Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом   ОСОБА_2   до ВАТ «Черкаський завод телеграфної апаратури»про стягнення заборгованості по заробітній платі та  компенсаційних нарахувань,  

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ВАТ ЧЗТА, посилаючись на те, що працював електромонтером  по ремонту й обслуговуванню електрообладнання  на ВАТ ЧЗТА з 16.08.2001 року, наказом № 23 від 16.08.2001р. був звільнений за скороченням з 03.02.2009р. Рішенням Соснівського районного суду м.Черкаси від 14.09.2009р.  поновлений на роботі на посаді електромонтера з 04.02.2009р. зі стягненням заробітку за час вимушеного прогулу. Звільнений за власним бажанням наказом № 33 від 19.04.2010р.  В день звільнення з позивачем не було проведено повного розрахунку, а саме –не була  виплачена заборгованість по заробітній платі в сумі 24545,47 грн.  Заборгованість по заробітній платі виникла з грудня 2005 року, чим відповідачем порушена ст.115 КЗпП України, однак відповідачем не виплачувались інфляційні втрати позивачу внаслідок несвоєчасної виплати зарплати.  Крім того,  у січні  2010 року позивач при нормі робочого часу 151 година відпрацював 180 годин. Також, в січні 2010 року відповідачем без попередження зменшено  розмір оплати позивача з 1200 грн. до 950 грн.,  у даному розмірі зарплата виплачувалась до звільнення позивача. Просив суд стягнути з відповідача заборгованість по зарплаті, інфляційні нарахування, оплату за роботу понад норму, оплату за період зменшення розміру оплати праці   в загальному розмірі 28858,44 грн.  

          В судовому засіданні позивач позивні вимоги підтримав та уточнив, просив суд  стягнути з відповідача заборгованість по зарплаті в сумі 5472,35 грн., з урахуванням раніше стягнутих сум  в судовому порядку, які  не виконані, нарахування компенсації інфляції з 2006 року по день звільнення згідно розрахунку  в розмірі  9286,18 грн., доплату по зарплаті з січня по квітень  2010 року в сумі 900 грн.

          Представники відповідача  Шевченко Ю.В., Кірса В.В.  позов визнали частково, не заперечували проти стягнення заборгованості по зарплаті в сумі в сумі 5472,35 грн., з урахуванням раніше стягнутих сум  в судовому порядку,  в іншій частині вимог просили суд відмовити, вказуючи на  пропуск позивачем тримісячного строку звернення до суду, посилались також на те, що з 2004 року відносно відповідача порушена справа про банкрутство, введений мораторій на нарахування штрафний санкцій за невиконання грошових зобов’язань, зазначали на те, що  в розрахунку  компенсаційних нарахувань відповідач керувався порядком індексації зарплати, однак останній є пенсіонером і його пенсія індексувалась, також посилались на те, що наказом від 13.01.2010р. відбулась істотна умова праці позивача, його розмір оплати встановлений в розмірі мінімального для зарплати 900 грн., це мало місце в зв’язку з тяжким фінансовим станом на підприємстві, після зміни даних умов позивач пропрацював до 19.04.2010., фактично погодившись працювати в нових умовах праці.

            Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини, що регулюються трудовим  законодавством.            

        Судом встановлено, підтверджено трудовою книжкою позивача, що ОСОБА_2   працював на  ВАТ ЧЗТА з 16.08.2001 року, наказом № 23 від 16.08.2001р. був звільнений за скороченням з 03.02.2009р. Рішенням Соснівського районного суду м.Черкаси від 14.09.2009р.  поновлений на роботі на посаді електромонтера з 04.02.2009р. зі стягненням заробітку за час вимушеного прогулу. Звільнений за власним бажанням за ст.38 КЗпП України наказом № 33 від 19.04.2010р.

    Відповідно до  116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.  

В порушення ст.116 КЗпП Украни в день звільнення з позивачем роботодавцем не було проведено повного розрахунку, а саме –не була виплачена заборгованість по заробітній платі, вказана заборгованість  згідно довідки № 119 від 01.06.2011р. складає 24095,47 грн., яка не виплачена до даного часу, рішенням  Соснівського районного суду м.Черкаси від 30.03.2010р. стягнуто з ВАТ ЧЗТА на користь ОСОБА_2 заборгованість по зарплаті  в сумі 12839,28 грн. по 03.02.2009р.,  рішенням Соснівського районного суду м.Черкаси від 14.09.2009р. ОСОБА_2 поновлений на роботі ВАТ ЧЗТА з 04.02.2009р. та стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 9447,20 грн. з 04.02.2009р. по 14.09.2009р., за період з 15.09.2009р. по 19.04.2010р.  заборгованість  по зарплаті ОСОБА_2 склала  5472,35 грн. згідно наданих позивачем особових рахунків, які не оспорювали представники відповідача, тому суд вважає, що  позовні вимоги про стягнення  боргу по зарплаті у вказаному розмірі підлягають до задоволення, визнання представниками відповідача позову у цій частині не суперечить закону та не порушує прав та законних інтересів будь-яких осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 233 КЗпП України, працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.  У  разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутись до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Згідно заперечення відповідача, оплата роботи позивачу   у січні  2010 року  проведена за фактично відпрацьовані робочі години з урахуванням понаднормового робочого часу, тому суд вважає, що  позовні вимоги  про стягнення сум оплату за роботу понад норму в січні  2010 році не підлягають до задоволення, крім того дані вимоги пред’явлені з пропуском тримісячного строку, оскільки позов поданий  10.03.2011р.

З 21.08.2004р.  порушено провадження у справі про банкрутство ВАТ ЧЗТА. З 2005 року введено процедуру санації, виробничо-господарська діяльність підприємством не ведеться, у зв’язку з тяжким фінансовим станом підприємства наказом № 05 від 13.01.2010р. з 15.01.2010р. нарахування зарплати електромонтерам здійснювалось у розмірі, не нижчому передбаченої законом мінімальної зарплати 900 грн., таким чином відбулась зміна істотних умов  праці позивача.

За умовою ч.4 ст.32 КЗпП України якщо колишні умови праці  не можуть бути збережені, а працівник  не згоден на продовження роботи в нових умовах   то трудовий договір припиняється за п.6 ст.36 КЗпП України.

Суд вважає обґрунтованим посилання представників відповідача про те, що після зміни даних умов позивач пропрацював до 19.04.2010., фактично погодившись працювати в нових умовах праці, будучи обізнаний з лютого 2010 року про зменшення розміру оплати праці, звільнення позивача мало місце не за  п.6 ст.36 КЗпП України в зв’язку з відсутністю згоди продовжувати роботу при змінених умовах, а за власним бажанням, тому позовні вимоги  про стягнення  доплати по зарплаті з січня по квітень 2010 року в сумі 900 грн. не підлягають до задоволення, дані вимоги також пред’явлені з пропуском тримісячного строку, передбаченого  ст. 233 КЗпП України.

Позовні вимоги про стягнення компенсаційних нарахувань інфляційних втрат внаслідок несвоєчасної виплати зарплати підлягають до задоволення частково, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.34 Закону України «Про оплату праці»компенсація працівникам втрати частки заробітної плати у зв’язку із порушенням строків її виплати проводиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.  

Відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати»підприємства, установи, організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням  строків їх виплати, у тому числі з вини  власника або уповноваженого ним органу.  

Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого  громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов’язкових платежів) на індекс інфляції  в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться) ( ст.3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати»).

Відповідно до Порядку, затвердженого Постановою КМ України від 21.02.2001 року №159 «Про затвердження порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв’язку з порушенням термінів їх виплати»(з урахуванням змін за постановами КМУ від 09.08.2001р. №958 та від 31.03.2003р. №430) компенсація громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати проводиться в разі затримки виплати доходів на один і більше календарних місяців.

Сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але не виплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов’язкових платежів) і приросту споживчих цін у відсотках за період невиплати доходу. Нарахування здійснюються у разі погашення заборгованості (виплати сум) із обов’язковим нарахуванням та здійсненням всіх відповідних утримань податків і обов’язкових платежів.

Згідно довідки ВАТ ЧЗТА № 119 від 01.06.2011р. заборгованість  по зарплаті ОСОБА_2   в сумі 24095,47 грн. виникла  з  січня  2008 року та не погашена до даного часу, в тому числі складається з сум боргу за періоди  в грн. Січень 2008 1147,58, Лютий 2008 1793,70,Березень 2008 0 , Квітень 2008 –0 , Травень 2008 –205,91, Червень 2008 –1028,92, Липень 2008 –908,32, серпень 2008- 1041,17, вересень 2008 року 1259,91, жовтень 2008 549,62, листопад 2008 961,89, грудень 2008 992,26 грн., вересень2009 6935,68, жовтень2009 888,50, листопад 2009 1121,40, грудень2009 1160,60, січень 2010 1198,59, лютий 2010 400,43, березень 2010 2391,45, квітень 2010 109,54.

Згідно наступного розрахунку нарахування компенсація інфляційних втрат внаслідок несвоєчасної виплати позивачу зарплати  по невиплаченим сумам за 2008 рік складають 3694,95 грн., в тому числі Січень 2008 року- 587,82  грн. (1147,58 грн.*    1,027*1,038*1,031*1,013*1,008*0,995*0,999*1,011* * 1,017 * 1,015 * 1,021 * 1,123*1,091*1 * 1,010 * 1,009 * 1,014 * 1,013 * 1,008)+Лютий 2008 року- 826,84  грн. (1793,70 грн.* 1,038*1,031*1,013*1,008*0,995*0,999*1,011* * 1,017 * 1,015 * 1,021 * 1,123*1,091*1 * 1,010 * 1,009 * 1,014 * 1,013 * 1,008)+Травень 2008 року- 75,31  грн. (205,91 грн.* 1,008*0,995*0,999*1,011* * 1,017 * 1,015 * 1,021 * 1,123*1,091*1 * 1,010 * 1,009 * 1,014 * 1,013 * 1,008)+Червень  2008 року- 365,18  грн. (1028,92 грн.*0,995*0,999*1,011* * 1,017 * 1,015 * 1,021 * 1,123*1,091*1 * 1,010 * 1,009 * 1,014 * 1,013 * 1,008)+Липень 2008 року- 318,27 грн. (908,32 грн.*0,999*1,011* * 1,017 * 1,015 * 1,021 * 1,123*1,091*1 * 1,010 * 1,009 * 1,014 * 1,013 * 1,008)+Серпень 2008 року- 366,15 грн. (1041,17 грн.*1,011* * 1,017 * 1,015 * 1,021 * 1,123*1,091*1 * 1,010 * 1,009 * 1,014 * 1,013 * 1,008)+вересень 2008 року- 423,73 грн. (1259,91 грн. * 1,017 * 1,015 * 1,021 * 1,123*1,091*1 * 1,010 * 1,009 * 1,014 * 1,013 * 1,008)+ жовтень 2008 -  172,18 грн. (549,62 грн. *1,015*1,021*  * 1,123*1,091*1 * 1,010 * 1,009 * 1,014 * 1,013 * 1,008) + листопад 2008 –281,64 грн. (961,89 грн. * 1,021 *   * 1,123*1,091*1 * 1,010 * 1,009 * 1,014 * 1,013 * 1,008) +грудень 2008 –277,83 грн. (992,26 грн. * 1,123*1,091*1 * 1,010 * 1,009 * 1,014 * 1,013 * 1,008).  

Згідно наступного розрахунку  нарахування інфляційних втрат внаслідок несвоєчасної виплати позивачу зарплати  по невиплаченим сумам за 2009 рік складають 1616,92 грн. , в тому числі  вересень2009 –1137,5 (6935,68 грн.* 1,009* 1,011*1,009*1,091*1,010 * 1,009 * 1,014 * 1,013 * 1,008) + жовтень2009 –145,72 (888,50 грн.* 1,011*1,009*1,091*1,010 * 1,009 * 1,014 * 1,013 * 1,008) + листопад 2009 –169,84 (1121,40 грн.* 1,009*1,091*1,010 * 1,009 * 1,014 * 1,013 * 1,008+грудень2009 –163,86 (1160,60 грн.* 1,091*1,010 * 1,009 * 1,014 * 1,013 * 1,008).

Згідно наступного розрахунку  нарахування інфляційних втрат внаслідок несвоєчасної виплати позивачу зарплати  по невиплаченим сумам за 2010 рік складають  418,70 грн. , в тому числі січень 2010 –144,15 (1198,59 грн.* 1,019*1,009*0,997*0,994*0,996*0,998*1,012*1,029*1,005*1,003*1,008 *1,010 * 1,009 * 1,014 * 1,013 * 1,008 + лютий 2010 –41,45 ( 400,43 грн.* 1,009*0,997*0,994*0,996*0,998*1,012*1,029*1,005*1,003*1,008 *1,010 * 1,009 * 1,014 * 1,013 * 1,008 + березень 2010 –222,57 грн.(2391,45 грн.* 0,997*0,994*0,996*0,998*1,012*1,029*1,005*1,003*1,008 *1,010 * 1,009 * 1,014 * 1,013 * 1,008 + квітень 2010  - 10,53 грн. (109,54 грн.* 0,994*0,996*0,998*1,012*1,029*1,005*1,003*1,008 *1,010 * 1,009 * 1,014 * 1,013 * 1,008).

Розміри індексів інфляції за даними Державного Комітету статистики України, надрукованих в газеті «Урядових кур’єр».

Всього компенсаційні нарахування в розмірі 3694,95+1616,92+418,70=5730,57 грн.

Посилання представників відповідача на ст.12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»та ст.233 КЗпП України суд вважає такими, що не обґрунтовуються заперечення проти позову, виходячи з наступного.

Відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»мораторій на задоволення вимог кредиторів  –це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань перед кредиторами  і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), дія мораторію поширюється на господарську діяльність відповідача, тоді як даний спір виник з трудових правовідносин. Крім того, статею 12 даного Закону встановлено, що дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на виплату заробітної плати.

Передбачене законом право працівника вимагати сплати боргу по зарплаті з урахуванням індексу інфляції не є  штрафною санкцією роботодавцю, а є способом захисту  майнового права та інтересу працівника, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних його втрат  від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів.

Відповідно до ч. 5 п. 25 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року N 13 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" у випадку непроведення розрахунку з працівником у день звільнення  перебіг тримісячного строку звернення до суду починається з наступного дня після проведення зазначених виплат незалежно від тривалості затримки розрахунку. Оскільки  виплата позивачу боргу по зарплаті та компенсаційним нарахуванням по сумах згідно довідки ВАТ ЧЗТА від 01.06.2011р. не проведена до даного часу, перебіг тримісячного строку звернення до суду з вказаними вимогами  позивачем не пропущений.

Вимоги про нарахування компенсаційних нарахувань за період затримки у виплаті сум заплати з січня 2006 року  до січня 2008 року не підлягають до задоволення, оскільки суми зарплати за даний період отримані без нарахування компенсаційних позивачем до його звільнення в квітні 2010 року, пред’явлення в березні 2011 року вимог про нарахування на вказані суми інфляційних вимог має місце з пропуском тримісячного строку, передбаченого  ст. 233 КЗпП України.

Слід зауважити також, що «роздруківки»з особливого  рахунку позивача окремо за кожний місяць 2005, 2006 року чи за інші роки не являються беззаперечними даними щодо заборгованності по зарплаті перед позивачем на час його звільнення з підприємства. Така сума остаточно виводиться підприємством на час розрахунку працівника. По справі встановлено, що заборгованість ВАТ «ЧЗТА»по зарплаті позивачу  виникла у січні  2008 року, за який недоплата склала 1147,58 грн. В послідуючому борг підприємства перед позивачем по заробітній платі ріс за кожний місяць, - по квітень 2010 року включно. З 19.04.2010р. позивач звільнився. Дані щодо заборгованої суми зарплати позивачу відповідачем за кожний місяць, починаючи з січня 2008 року, а в цілому за вказаний період в сумі 24095,47 грн., - наведені в довідці ВАТ «ЧЗТА»від 01.06.2011р. за № 119.

Оцінивши зібрані у справі докази, суд вважає, що позовні вимоги  підлягають до задоволення в частині стягнення з ВАТ «Черкаський завод телеграфної апаратури»на користь ОСОБА_2   заборгованості по заробітній платі в сумі 5730,35 грн., інфляційні нарахування  в сумі  5730,57 грн.,  всього стягнути 11202,92 грн., в іншій частині позовних вимог необхідно відмовити з наведених вище підстав.

   Згідно ст.88 ЦПК України судові витрати підлягають до стягнення з відповідача, оскільки при подачі позову даної категорії  дані витрати позивачем не оплачувались.            

Керуючись ст.ст.10,11, 84, 88, 214-215 ЦПК України, ст. 46, 115, 116, 117, 233 КзпП України, Законами України  «Про оплату праці»,  «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати», «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», Порядком, затвердженим Постановою КМ України від 21.02.2001 року №159 «Про затвердження порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв’язку з порушенням термінів їх виплати»(з урахуванням змін за постановами КМУ від 09.08.2001р. №958 та від 31.03.2003р. №430),  -

ВИРІШИВ:

               Позов   задоволити частково.

          Стягнути з ВАТ «Черкаський завод телеграфної апаратури»на користь ОСОБА_2  заборгованість по заробітній платі в сумі  5472,35 грн. компенсацію втрати частини грошових доходів у зв’язку з порушенням термінів їх виплати в сумі 5730,57 грн., всього стягнути  11202,92 грн.  

          Стягнути  з   ВАТ «Черкаський завод телеграфної апаратури»державне мито на користь держави в сумі  112,02 грн.  

Стягнути  з      ВАТ «Черкаський завод телеграфної апаратури»на користь УДК в м.Черкаси    витрати з інформаційно –технічного забезпечення розгляду справи у сумі 120 грн.  

          Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Черкаської області через суд першої інстанції   в 10 денний строк з дня проголошення рішення.

ГОЛОВУЮЧИЙ: