ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ

           УХВАЛА         

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

ВСТАНОВИВ:

Подана до Вищого господарського суду України касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ¹  Господарського процесуального кодексу України, не приймається до розгляду і підлягає поверненню скаржнику відповідно до  п. 4 ч.1 ст.111³ ГПК України, оскільки до скарги не додано документу, що підтверджує сплату держмита у встановленому розмірі.

За приписом частини 4 ст. 111 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються, зокрема, докази сплати державного мита.

Згідно ст.3 п.2 підп. а, б Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”  (в редакції з 31.03.2005р.) державне мито сплачується в наступних розмірах:  із  позовних  заяв  майнового характеру 1 відсоток ціни позову, але  не   менше  6  неоподатковуваних мінімумів доходів   громадян   і   не  більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а із позовних заяв  немайнового характеру  5 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.  Із апеляційних і касаційних скарг на рішення та постанови, а    також заяв про  перегляд їх за  нововиявленими обставинами    50 відсотків ставки, що підлягають сплаті у разі подання заяви, для розгляду спору в першій інстанції.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову апеляційної інстанції, якою рішення господарського суду Одеської області від 11.05.2006р. залишено без змін, яким в свою чергу  в задоволенні позову було відмовлено в повному обсязі. Предметом позову по даній справі є немайнова вимога -визнання недійсним договору та майнова вимога - стягнення 371 000 грн.

Проте, звертаючись з  касаційною скаргою, скаржник сплатив державне мито за  квитанцією НОМЕР_1 лише в сумі 1 855 грн., хоча повинен був сплатити ще 42,50 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 111³ ГПК України після усунення обставин, зазначених у пунктах 1,2,3,4,6 частини першої цієї статті, сторона має право повторно подати касаційну скаргу у загальному порядку, тобто з урахуванням вимог цього Кодексу, і зокрема вимог ст. ст. 53, 110 ГПК України.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 86,  п. 4 ч.1 ст.111³ ГПК України, Вищий господарський суд України

                                               УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу СПД -фізичної особи ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 11.07.2006р.  у справі №15/80-06-2414 повернути без розгляду.

Головуючий                                                                                     Н. Кочерова

Судді                                                                                                  В.Рибак

                                                                                                          О.Подоляк