Україна

Суворовський районний суд міста Одеси

Справа № 2-3299

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2007 року Суворовський районний суд міста Одеси в складі: головуючого судді Гудіної Н.І. при секретарі Мельніченко А.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Одесі справу за позовом

ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору дарування недійсним

Установив:

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача і просить визнати недійсним договір дарування, мотивуючи свою вимогу тим, що на підставі свідоцтва про право власності на житло від 01.08.1996 року, виданого УЖКГ Одеського міськвиконкому співвласниками квартири АДРЕСА_1 є він,    ОСОБА_1 та його мати ОСОБА_3, 1923 року народження в рівних  частках. Мати була дуже хвора людина і за станом здоров'я і за віком. Згідно   висновку МСЕК 16 096163 від  21.11.2002 року вона була інвалідом першої групи, потребувала постійного стороннього   догляду (Ішемічна    хвороба    серця, гіпертонічна хвороба    III ст., стенокардія, церебральний   атеросклероз   судин   головного мозку,   цукровий  діабет). Його жінка ОСОБА_4 постійно доглядала його матір, так як вона є пенсіонеркою. В квітні 2006 року він випадково узнав, що його мати ОСОБА_3 1923 року народження     у 2002 році після проходження медогляду у МСЕК подарувала 1/2 належної їй квартири згідно договору дарування, посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_5 його синові ОСОБА_2. Після укладання договору дарування відповідач зареєстрував його у МЕТІ та РОН. Його до відому ніхто не поставив. Після цього до бабусі ОСОБА_3 відповідач не з'являвся, за даною адресою не зареєструвався, не сплачував комунальні платежі, не здійснював догляд за квартирою. 13.05.2006 року його мати ОСОБА_3 померла. Відповідач ОСОБА_2 в похованні своєї бабусі участі не приймав, на похорон не з'явився, а 15.05.2006 року прийшов вселятися в квартиру с метою її подальшого продажу ( з його слів), про що була подана заява до райвідділу - міліції Суворовського району міста Одеси.

Він вважає, що даний договір дарування слід визнати недійсним за наступними підставами: На оригіналі договору дарування відсутня підпис його матері ОСОБА_3. На момент укладання договору дарування його мати не могла розуміти значення своїх дій та керувати ними в силу стану свого здоров'я та похилого віку. Із зазначеного договору «дарування вбачається, що зміст договору нотаріусом

ОСОБА_5 їй було зачитано вголос,   угода в цьому випадку може бути визнана судом недійсною за позовом особи чиї цивільні права та інтереси порушені.

Відповідач вчасно сповіщений про місце й час слухання справи, у судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив.

Вивчив матеріали справи, вислухав пояснення представника позивача, що наполягав на задоволенні позову, та прохав на постановления заочного рішення суду,   суд дійшов до висновку про те, що позов   підлягає задоволенню     з наступних підстав.

У судовому засіданні достовірно встановлено, що на підставі свідоцтва про право власності на житло від 01.08.1996 року, виданого УЖКГ Одеського міськвиконкому співвласниками квартири АДРЕСА_1 є     ОСОБА_1 та ОСОБА_3, 1923 року народження в рівних  частках.(л.с. 8) 17 грудня 2002 року ОСОБА_3 подарувала 1/2 частку квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_2(л.с.9). 31 липня 2003 року договір дарування на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 був зареєстрований в ОМБТІ та РОН за ОСОБА_2(л.с. 9 об.)

Однак ОСОБА_2 до квартири не вселявся, він не сплачував комунальні та інші платежі за спірну квартиру, ніяких дій, яки б свідчили про те, що він прийняв у дар 1/2 частину квартири не почав   . Крім того, дарителька ОСОБА_3 була інвалідом 1 групи, та страждала ІХС, гіпертонією П-Ш ступеня, атеросклерозом ДЄ Ш ст., нуждалася у сторонньому уході (л.с. 7).

У відповідності до ч.1 ст. 722 ЦК України « Право власності обдаровуваного на дарунок виникає  з моменту його прийняття.»

При таких обставинах суд дійшов до висновку про те, що відповідач фактично не прийняв спірну 1/2 частину квартири у дар, тому договорі повинен вважатися недійсним.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. ст.ст. 10,11,209 ,212- 215 ЦПК України, ч.1 ст. 722 п.5 ст. 203, ст. 216 ЦК України, суд,-

Вирішив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору дарування недійсним задовольнити.

Визнати недійсним договір дарування від 17 грудня 2002 року, відповідно до якого ОСОБА_3 подарувала 1/2 частку квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_2.

На рішення суду може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а також апеляційна скарга протягом двадцяти днів після подачі заяви про апеляційне оскарження.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.