Справа № 2-391/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

 20.07.2011                                                                                          м.Городня

 Городнянський районний суд Чернігівської області в складі: головуючого судді Соколова О.О.при секретарі Швачко О.В. за участю:

представника позивача Гордійко П.М.,

представника відповідача 1 та відповідача 2 ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ТОВ фірма «ЮЛГ»до ОСОБА_3 та ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди в сумі 5 000,00 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Звертаючись до суду, позивач зазначив, що відповідач 1, перебуваючи в березні місяці 2006 року на посаді Генерального директора ТОВ фірма “ЮЛГ”, неналежно виконував свої обов’язки як “генеральний директор”, а саме: 28 березня 2006 року не оформив належно зарахування зустрічних однорідних вимог у розмірі 139 849,90 грн. між позивачем та його контрагентом – ТОВ «Елегант-Фарм»(код ЄДРПОУ 32048022), чим наніс шкоду позивачу в розмірі 142 141,65 грн. та 14 368,10 грн. виконавчого збору (всього 158 875,78 грн.), які було стягнуто з позивача за рішення Київського апеляційного господарського суду (постанова Київського апеляційного господарського суду від 05.05.2010 р. по у справі № 44/49-22/709) і цим порушив законні інтереси позивача та наніс йому моральну шкоду, яка оцінена позивачем в 4 000,00 грн.  

Разом з цим, позивач також зазначає, що відповідач 2 наніс моральну шкоду позивачу, яка оцінена ним в 1000,00 грн., через те, що, будучи його представником у судових інстанціях, програв судову справу через недбале ставлення до надання юридичних послуг.

В результаті викладеного, позивач просить суд стягнути з відповідача 1 моральну шкоду в розмірі 4 000,00 грн. та стягнути з відповідача 2 моральну шкоду в розмірі 1 000,00 грн.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, обґрунтувавши їх доводами, викладеними у позові.

Співвідповідачі в судовому засіданні проти позовних вимог заперечують. Представник відповідач 1, заперечуючи проти позову, зазначив, що відповідач 1 виконував свої трудові обов’язки перед позивачем належно, тобто: належно оформив операцію по заліку зустрічних однорідних вимог шляхом вчинення правочину про зарахуванню зустрічних однорідних вимог між позивачем та його контрагентом –ТОВ «Елегант-Фарм»(код ЄДРПОУ 32048022) на загальну суму 139 849,00 грн. у спосіб, передбачений ч. 2 ст. 601 ЦКУкраїни, а саме, через заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог від 28 березня 2006 року, яка є наявною в матеріалах справи. А також, зазначив, що правочин про зарахування зустрічних однорідних вимог від 28 березня 2006 року є дійсним і позивачем не надано доказів його недійсності.

Відповідач 2 заперечуючи проти позову надав до матеріалів справи акт приймання-передачі юридичних послуг від 12 травня 2010 року, в якому зазначено, що у позивача відсутні будь-які претензії до відповідача 2.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази та оцінивши усі докази по справі в їх сукупності суд приходить до наступних висновків.

Згідно ч. 1 ст. 23 ЦКУкраїни , особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Згідно з п. 4) ч. 2 ст. 23 ЦКУкраїни, моральна шкода полягає у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Відповідно до п. 4 Пленуму ВСУ від 27 лютого 2009 року N 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», чинне законодавство не містить визначення понять гідності, честі чи ділової репутації, оскільки вони є морально-етичними категоріями й одночасно особистими немайновими правами, яким закон надає значення самостійних об'єктів судового захисту. Під діловою репутацією юридичної особи, у тому числі підприємницьких товариств, фізичних осіб - підприємців, адвокатів, нотаріусів та інших осіб, розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин.

Згідно п. 27 Пленуму ВСУ від 27 лютого 2009 року N 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», способами захисту гідності, честі чи ділової репутації від поширення недостовірної інформації можуть бути, крім права на відповідь та спростування недостовірної інформації, також і вимоги про відшкодування збитків та моральної шкоди, заподіяної такими порушеннями як фізичній, так і юридичній особі. Зазначені вимоги розглядаються у відповідності до загальних підстав щодо відповідальності за заподіяння шкоди.

Звідси, позивач має право на звернення до суду про відшкодування моральної шкоди, що полягає у приниженні ділової репутації позивача як юридичної особи. При цьому, притягнення відповідача 1 до відповідальності в порядку трудового законодавства (що не є предметом цього позову), не позбавляє права позивача на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового права та інтересу із урахуванням того, що природа відносин з завдання моральної шкоди шляхом приниження ділової репутації юридичної особи має цивільно-правовий характер.

Відповідно до п. 5 Постанови Пленуму ВСУ від 31 березня 1995 року N 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Основною підставою для вимоги про відшкодування моральної шкоди у позивача є твердження про неналежне оформлення відповідачем 1, будучи уповноваженою особою позивача, зарахування зустрічних однорідних вимог між позивачем та його контрагентом –ТОВ «Елегант - Фарм»(код ЄДРПОУ 32048022) на загальну суму 139 849,00 грн., що призвело до нанесення позивачу шкоди.

Судом встановлено, відповідач 1, діючи від імені позивача як уповноважена особа «генеральний директор», 28 березня 2006 року надав контрагенту позивача –ТОВ «Елегант-фарм»заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог на загальну суму 139 849,90 грн., про що свідчить особистий підпис уповноваженої особи ТОВ «Елегант-фарм»та печатка вказаного товариства.

При цьому, суд приймає до уваги, що Київським апеляційним  господарським судом у справі № 44/93-22/709 встановлені факт наявності грошової заборгованості ТОВ «Елегант-Фарм»перед позивачем станом на 28 березня 2006 року у розмірі 139 849,90 грн., а також факт наявності грошової заборгованості позивача перед ТОВ «Елегант-Фарм»станом на 28 березня 2006 року у розмірі 142 141,65 грн. (постанова Київського апеляційного господарського суду від 05.05.2010р, що наявна у матеріалах справи).      

Відповідно до ст. 601 ЦКУ, зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Виходячи із вказаних положень, зарахування зустрічних однорідних вимог являє собою односторонній правочин та має своїм наслідком припинення зобов'язань.

Отже, заява від 28 березня 2006 року вчинена позивачем в особі відповідача 1 про зарахування зустрічної однорідної вимоги є одностороннім правочином, який має наслідком припинення зобов'язань між позивачем та його контрагентом –ТОВ «Елегант-Фарм». Датою припинення зобов’язань є 31 березня 2006 рік (абз. 10 заяви від 28 березня 2006р).

Посилання позивача на те, що правочин про зарахування зустрічних однорідних вимог між позивачем та його контрагентом ТОВ «Елегант-Фарм», заборонено законодавством (нікчемний) на тій підставі, що його здійснено після порушення провадження справи про банкрутства відносно ТОВ «Елегант-Фарм», і це не врахував відповідач 1, є помилковим з огляду на таке.

В силу положень ст. 602 ЦК України не допускається зарахування зустрічних вимог: про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю; про стягнення аліментів; щодо довічного утримання (догляду); у разі спливу позовної давності; в інших випадках, встановлених договором або законом.

Таким іншим випадком встановленим законом є порушення справи про банкрутство та відкриття ліквідаційної процедури щодо однієї із сторін, відповідно зарахування однорідних зустрічних вимог не допускається між особами, якщо щодо однієї із них порушена справа про банкрутство та відкрита ліквідаційна процедура. В силу положень статті 30 Закону "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкру том" кошти, які надходять при проведенні ліквідаційної процедури, зараховуються на основний рахунок боржника, з якого здійснюються виплати кредиторам у порядку, передбаченому статтею 31 цього Закону.  

Таким чином, проведення зарахування зустрічних вимог між сторонами у випадку якщо у відношенні однієї зі сторін порушено справу про банкрутство та відкрито ліквідаційну процедуру буде порушенням черговості задоволення вимог кредиторів, яка регламентується законом.

При вирішенні цього спору, суд бере до уваги обставини, встановлені Постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.05.2010 р. по у справі № 44/49-22/709, а саме: що 13.03.2006р. Ухвалою Господарського суду міста Києва у справі 43/184 було порушено провадження у справі про визнання банкрутом ТОВ «Елегант-Фарм»та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. 22.03.2006р. в газеті «Урядовий кур'єр»№ 54 надруковано оголошення про порушення справи про банкрутство боржника –ТОВ «Елегант-фарм».

Таким чином, станом на дату подання відповідачем 1 від імені позивача заяви про залік зустрічних вимог - 28.03.2006р. у відношенні ТОВ Елегант-Фарм було порушено провадження у справі про банкрутство та діяв мораторій на задоволення вимог кредиторів, під час дії якого забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства, а також не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Мораторій на задоволення вимог кредиторів не містить заборони погашення банкрутом власної заборгованості в тому числі шляхом проведення взаємозаліку зустрічних однорідних вимог з окремим кредитором.

Звідси є помилковим також твердження позивача, що правочин про зарахування зустрічних однорідних вимог від 28 березня 2006 року є нікчемним, оскільки ЗУ «Про банкрутство»не містить прямої заборони щодо можливості проведення зарахування зустрічних вимог .

Доказів про визнання правочину про зарахування від 28 березня 2006 року недійсним у судовому порядку позивачем не надано. Посилання позивача на постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.05.2010 р. по у справі № 44/49-22/709 не приймається до уваги, оскільки предмет спору за вказаною справою є стягнення боргу, а не визнання правочину недійсним.  

Таким чином, відповідач 1, як уповноважена особа позивача, належно діяв в рамках закону та в інтересах позивача, і вчинений правочин між позивачем та його контрагентом –ТОВ «Елегант-Фарм»шляхом подання заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог від 28 березня 2006 року на загальну суму 139 849,09грн. на час розгляду цього спору є дійсним, і звідси зобов’язання між позивачем та ТОВ «Елегант-Фарм»припинені 31 березня 2006 року у спосіб, передбачений ст. 601 ЦКУ, і тому суд приходить до висновку, що в позові в частині вимог до відповідача 1 –ОСОБА_3 слід відмовити.

Щодо вимоги про стягнення моральної шкоди з відповідача 2, суд приходить до висновку про відмову і в цій частині позовних вимог, оскільки відповідачем 2 надано позивачу юридичні послуги належно і в повному обсязі, про що свідчить підписаний обома сторонами акт приймання-передачі послуг від 12 травня 2010 року, де в п. 2 зазначено, що послуги надані належно і позивач не має будь-яких претензій до відповідача 2.  

При таких обставинах позов задоволенню не підлягає.

Керуючись: ст..ст. 23, 201, 1167 ЦК України , ст..ст.214-216, ЦПК України, суд

                                          ВИРІШИВ:

 В задоволенні позову  Товариства з обмеженою відповідальністю фірма „ЮЛГ” до ОСОБА_3 та ОСОБА_2  про стягнення моральної шкоди відмовити.

Рішення може бути оскаржено доЧернігівського апеляційного суду через Городнянський райсуд на протязі 10 днів з дня проголошення .

Суддя                                                                                                  О.  О.  Соколов

в позові відмовлено