Справа №1-38/11 р.

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2011 року

Чигиринський  районний  суд  Черкаської  області

в  складі:

головуючої - судді Ткаченко С.Є

при секретарі -  Жошкіній  І.В.,

з участю прокурора -  Курила Р.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Чигирині справу про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Адамівка Чигиринського району Черкаської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, розлученого, не працюючого, проживаючого в АДРЕСА_1 судимого в 2010 році Чигиринським райсудом по ч.2 ст.263 КК України до 120 годин громадських робіт,

в скоєнні  злочину,  передбаченого ч.2  ст.389 КК  України

В  С  Т  А  Н  О  В  И  В :

ОСОБА_1, будучи 24.12.2010 року засудженим Чигиринським районним судом по ч.2  ст.263  КК України до 120 годин громадських робіт, був направлений різноробочим в комунальне підприємство “Чигиринське ” для відпрацювання громадських робіт, де відпрацював лише 8 годин, після чого з метою ухилення від відбуття громадських робіт умисно допустив неодноразові невиходи на робоче місце вказаного підприємства без поважної причини, при цьому не надавши виправдувальних документів.

Будучи допитаним в судовому засіданні, підсудний  вину свою в пред`явленому йому обвинуваченні визнав повністю і пояснив суду, що всього два дні вийшов на роботу для відпрацювання громадських робіт, але потім захворів, так як в нього підвищився тиск  і він близько місяця лежав вдома і нікуди не виходив, при цьому в лікарню не звертався.

Крім повного визнання своєї вини підсудним , його вина також підтверджується й іншими доказами, дослідженими судом в порядку ст.299 КПК України.

Оцінюючи докази в їх сукупності, суд вважає, що обвинувачення знайшло своє підтвердження і кваліфікує дії підсудного по ч.2 ст.389 КК України як ухилення від відбування громадських робіт особою, засудженою до цього покарання.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, який  раніше  притягувався  до кримінальної відповідальності, по місцю проживання характеризується з позитивної сторони, не працює.

Обставиною, яка пом`якшує покарання, суд вважає щире каяття підсудного.

Обставиною, яка обтяжує покарання, суд  визнає рецидив злочинів.

З врахуванням викладеного суд вважає, що виправлення підсудного можливе лише в умовах ізоляції від суспільства і призначає йому покарання у вигляді арешту, не вбачаючи підстав для застосування ст.75 КК України, так як підсудний умисно ухилявся від відбування покарання за попереднім вироком.

Оскільки підсудний не відбув покарання за вироком Чигиринського районного суду від 24.12.2010 року у вигляді 112 годин громадських робіт, то суд вважає необхідним відповідно до ст.71 КК України до покарання, призначеного за новим вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком, що, згідно п.4 ч.1 ст.72 КК України, в перерахунку з громадських робіт на арешт буде становити 10 днів арешту.

Речові докази по справі відсутні.

На підставі викладеного та, керуючись ст., ст., 323, 324 КПК України, суд

З   А  С  У  Д  И  В :

Визнати винним ОСОБА_1 в скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.389КК України і призначити йому покарання – один місяць арешту.

На підставі ст.71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Чигиринського районного суду від 24.12.2010 року у вигляді десяти днів арешту і остаточно визначити покарання –один місяць десять днів арешту.

Строк відбування покарання визначати з 27.04.2011року.

Міру запобіжного заходу засудженому змінити з підписки про невиїзд на взяття під варту, взявши під варту із зали суду.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Черкаської області протягом 15 днів з моменту його проголошення, а засудженим в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Головуюча