Справа № 11-474/11 26.07.2011 26.07.2011 09.08.2011
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 11- 474 /2011 рік Головуючий у 1 інстанції
Категорія ч.2 ст. 185, ч.3 ст. 185, Галагуза В.В.
ч.2 ст.186 КК України Доповідач: Ржепецький О.П.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 липня 2011 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі
Головуючого: Ржепецького О.П.
Суддів: Пісного І.М., Кваші С.В.
За участю прокурора: Омеляна В.М.
Засудженого: ОСОБА_2
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_2 на вирок Центрального районного суду м. Миколаєва від 12 травня 2011 року, яким
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Миколаєва, громадянин України, раніше судимий:
1. 19.11.2002 року Ленінським районним судом м. Миколаєва за ч.2 ст. 125, ч.3 ст. 185, ч.3 ст. 185 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі, звільнився 14.02.2005 року за відбуттям строку;
2. 08.06.2005 року Ленінським районним судом м. Миколаєва за ч.2 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі, звільнився 11.04.2007 р. за відбуттям строку;
3. 02.02.2010 року Центральним районним судом м. Миколаєва за ч.1 ст. 309 КК України до 2 років позбавлення волі, згідно ст. 75 КК України, звільнений від відбуття покарання з випробуванням з іспитовим строком – 1 рік 6 місяців,
- засуджений за ч.2 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі,
за ч.3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, за ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, за сукупністю вчинених ним злочинів остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки.
На підставі ст.71 КК України керуючись принципом часткового складання призначених покарань, з урахуванням вироку Ленінського районного суду м. Миколаєва від 05.10.2010 року, остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки 6 місяців.
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженець м. Миколаєва, громадянин України, раніше не судимий,
- засуджений за ч.2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України від відбування покарання ОСОБА_3 звільнений з випробуванням, з іспитовим строком 3 роки.
На підставі ст. 76 КК України на ОСОБА_4 покладені обов’язки повідомляти органи кримінально – виконавчої системи про зміну місця проживання та періодично являтися для реєстрації в органи кримінально – виконавчої системи.
Постановлено стягнути з ОСОБА_2 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 525 гривень в рахунок ОСОБА_5
Постановлено стягнути з ОСОБА_2 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 1 500 гривень в рахунок ОСОБА_6
Постановлено стягнути з ОСОБА_2 в рахунок відшкодування матеріальної коди 6 600 гривень в рахунок ОСОБА_7
За вироком суду, ОСОБА_2 визнано винним в тому, що 03.12.2011 року в період з 05.00 години до 13 години 20 хвилин, знаходячись в приміщенні їдальні школи №3, розташованої по вул. Чкалова, 114 м. Миколаєва, він таємно викрав майно, яке належало ОСОБА_8, чим спричинив потерпілій матеріальну шкоду на загальну суму 825 гривень. А також викрав майно, яке належало ОСОБА_9, чим спричинив останній матеріальну шкоду на загальну суму 1 500 гривень. З місця скоєння злочину ОСОБА_2 втік, викраденим майном розпорядився на власний розсуд.
В період часу з 17.30 години 09.12.2010 року до 08.30 години 10.12.2010 року ОСОБА_2 шляхом відбиття плитки, яка зачиняє замок двері, проник у приміщення, розташоване по АДРЕСА_1, звідки таємно викрав майно, яке належить ОСОБА_7, чим спричинив останньому матеріальну шкоду на загальну суму 7 070 гривень. З місця скоєння злочину ОСОБА_2 втік, викраденим майном розпорядився на власний розсуд.
04.11.2010 року приблизно о 19.00 годині, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 побачили неповнолітнього ОСОБА_10, який йшов по вул. Чкалова м. Миколаєва та прослуховував музикальні записи по телефону. Реалізуючи раптово виниклий умисел, направлений на заволодіння чужим майном, вступивши при цьому в злочинний зговір між собою, пішли вслід за потерпілим. Дійшовши до будинку № 60, розташованого по вул.. Чкалова м. Миколаєва, скористувавшись відсутністю перехожих на вулиці, згідно раніше розподіленим ролям, ОСОБА_2 підійшов ззаду до ОСОБА_10 та схопив його рукою за шию, здавивши її при цьому, тобто застосував насилля, яке не є небезпечним для життя та здоров’я потерпілого, при цьому другою рукою закрив очі ОСОБА_10, щоб подавити, у випадку виникнення, опір потерпілого. Потім до ОСОБА_10 підійшов ОСОБА_3, який обшукав кармани одягу потерпілого, відкрито викрав мобільний телефон «Нокіа 5530» з картою пам’яті об’ємом 4 Гб., загальною вартістю 2 090 гривень, який належить ОСОБА_10, чим спричинив останньому матеріальну шкоду на загальну суму 2 090 гривень. З місця скоєння злочину ОСОБА_2 та ОСОБА_3 втекли, викраденим майном розпорядилися на власний розсуд.
08.11.2010 року, приблизно о 20.00 годин, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 побачили ОСОБА_11, яка йшла по пр-ту Леніна м. Миколаєва та розмовляла по мобільному телефону. Реалізуючи раптово виниклий умисел, направлений на заволодіння чужим майном, вступивши при цьому в злочинний зговір між собою, пішли вслід за потерпілою. Дійшовши до перетину вулиць Чкалова та Інженерної м. Миколаєва, згідно раніше розподіленим ролям, ОСОБА_2 підійшов ззаду до ОСОБА_11, обхватив її руками в області грудної клітини, здавивши її при цьому, тобто подавив опір потерпілої шляхом застосування насилля, яке не є небезпечним для життя та здоров’я потерпілої. ОСОБА_3 підійшовши до ОСОБА_11, шляхом ривка, відкрито заволодів майном, що належало ОСОБА_11, а саме: мобільний телефон «Нокіа 7230» зі стартовим пакетом мобільного оператора «Київстар», чим спричинив останній матеріальну шкоду на загальну суму 1 309, 95 гривень. З місця скоєння злочину ОСОБА_2 та ОСОБА_3 втекли, викраденим майном розпорядилися на власний розсуд.
В апеляційній скарзі засуджений ОСОБА_2 просить вирок суду змінити та призначити мінімальне покарання, передбачене санкцією даних статей. Посилається на позитивну характеристику з місця проживання, стан його здоров’я, наявність батьків, які є пенсіонерами та потребують його моральної та матеріальної підтримки.
Інші учасники судового розгляду апеляцію не подавали.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення засудженого ОСОБА_2 в підтримку апеляції, думку прокурора Омеляна В.М. про законність та обґрунтованість вироку, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає задоволенню з таких підстав.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_2 в інкримінованому йому злочині відповідає фактичним обставинам та ґрунтується на зібраних у справі доказах та засудженим не оспорюється.
Дії засудженого вірно кваліфіковані за ч.2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч.2 ст. 186 КК України.
Що стосується призначеного ОСОБА_2 покарання, то суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, врахував як характер і тяжкість вчинених ним злочинів, так і інші обставини, а саме, посередню характеристику за місцем його проживання, стан його здоров’я, щире каяття у скоєному, активне сприяння у розкритті злочинів, а також часткове відшкодування матеріальної шкоди, тобто ті обставини, на які посилається засуджений у апеляції.
У зв’язку з викладеним судова колегія не вбачає підстав для пом’якшення призначеного судом покарання.
Покарання ОСОБА_2 призначене судом таким, що є необхідним й достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
Зважаючи на викладене, керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА :
Апеляцію засудженого ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Центрального районного суду м. Миколаєва від 12 травня 2011 року відносно ОСОБА_2 – без зміни.
Головуючий :
Судді :