ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ
"27" липня 2011 р.Справа № 9/32/5022-802/2011(14/28/5022-657/2011)
УХВАЛА
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Гевка В.Л.
Розглянув матеріали справи
за позовом засновника Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельні матеріали і конструкції" ОСОБА_2, АДРЕСА_1
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельні матеріали і конструкції", АДРЕСА_2, 47501
про стягнення 100000.00 грн.
За участю представників сторін:
позивача: ОСОБА_3 - посвідчення № 27 від 20.06.08 р.
відповідача: ОСОБА_4 - довіреність № 4 від 31.05.11 р.
Представникам сторін роз’яснено права та обов’язки учасників судового процесу у відповідності до приписів ст.ст. 20, 22, 81-1 ГПК України.
Судом в порядку ст. 81-1 ГПК України фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася через відсутність відповідного клопотання.
Суть справи: Позивач –засновник Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельні матеріали і конструкції" ОСОБА_2, АДРЕСА_1 звернувся до господарського суду Тернопільської області з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельні матеріали і конструкції", АДРЕСА_2 про стягнення 100000.00 грн.
У зв’язку з самовідводом судді Руденка О.В. відповідно до п. 3.1.13 Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматичний розподіл справи №14/28/5022-657/2011. таким чином матеріали справи направленні на розгляд судді Гевку В.Л.
Ухвалою господарського суду від 06.06.2011 р. справу прийнято до свого провадження та її розгляд призначено на 21.06.2011 р. У відповідності до ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладався на 12.07.2011р. у зв’язку з неявкою представників сторін в судове засідання та неподання ними витребуваних судом документів, а також в судовому засіданні оголошувалась перерва до 19.07.2011р., 22.07.2011р. та 27.07.2011р. на 15 год. 00 хв. для надання можливості сторонам подати додаткові документи.
Разом з тим, позивачем 11 липня 2011 року подано заяву про зміну предмета позову від вх. № 13914(н) від 11.07.2011р., згідно якої просить суд:
- зобов’язати ТОВ "Будівельні матеріали і конструкції" у місячний термін надати позивачу належним чином завірені копії документів:
1. Форми №1 балансу ТОВ "Будівельні матеріали і конструкції" станом на 01.10.2010р., 01.01.2011р.;
2. Форми №2 звіт про фінансові результати ТОВ "Будівельні матеріали і конструкції" за 2009-2010р.р.;
3. Форми №3 звіт про рух грошових коштів ТОВ "Будівельні матеріали і конструкції" за 2009-2010р.р.;
4. Форми №4 звіт про власний капітал ТОВ "Будівельні матеріали і конструкції" за 2009-2010р.р.;
5. Форми №5 примітки до річної звітності ТОВ "Будівельні матеріали і конструкції" за 2009-2010р.р.;
6 Форми №1-03 звіт про наявність і рух основних засобів, автоматизацію ТОВ "Будівельні матеріали і конструкції" за 2009-2010р.р.;
7. Усіх правовстановлюючих документів на нерухоме майно (будівлі. Споруди, земельні ділянки. тощо), інвентарні справи, які належать ТОВ "Будівельні матеріали і конструкції" на праві власності та перебуває на його балансі.
- призначити по справі судову бухгалтерську експертизу, на вирішення якої поставити питання: який розмір грошової суми (дивідендів) від прибутку відповідача зобов'язаний сплатити позивачу відповідач за період його діяльності з 05.02.2009 року по 31.12.2011 року включно(за результатами діяльності відповідача за 2009 та 2010 роки) пропорційно розміру частки позивача у статутному фонді відповідача (частка позивача складає 50%)? Проведення вказаної експертизи доручити Тернопільській філії КНДІСЕ;
- стягнути з ТОВ "Будівельні матеріали і конструкції" на користь ОСОБА_2 частку прибутку (дивіденди) за період діяльності відповідача з 05.02.2009 року по 31.12.2011 року включно (за результатами діяльності відповідача за 2009 та 2010 роки) пропорційно розміру частки позивача у статутному фонді відповідача (частка поскладає 50%);
- стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати по сплаті державного мита, інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та витрат на проведення судової експертизи.
Зазначена заява прийнята судом до розгляду як така, що подана у відповідності до статті 22 ГПК України до початку розгляду справи по суті.
22.07.2011р. господарський суд у судовому засіданні перейшов до початку розгляду справи по суті з врахуванням нового предмету позову згідно поданої заяви позивачем від 11.07.2011р.
У судовому засіданні 19.07.2011р. представник позивача відмовився від клопотання про призначення у справі судової бухгалтерської експертизи.
Представник позивача в судове засідання прибув в судовому засіданні від позовних вимог відмовився в порядку статті 78 ГПК України. Зокрема, подав суду письмову заяву від 27.07.2011р. (вх. №14470 (н) від 27.07.2011р.) згідно якої відмовляється від позовних вимог та просить суд припинити провадження у справі. При цьому зазначив, що з наслідками відмови від позову ознайомлений.
Одночасно у судовому засіданні 27.07.2011р. представник позивача подав суду клопотання датоване від 26.03.2011р. про надіслання повідомлення в правоохоронні органи щодо перевірки факту можливої підробки оригіналу трудового контракту від 25.04.2008р.
Представник відповідача в судове засідання прибув, проти позовних вимог заперечив безпосередньо в судовому засіданні та згідно відзиву на позовну заяву від 31.05.2011р. згідно якого позовну заяву позивача не визнає та відхиляє в повному обсязі. Одночасно згідно супровідного листа (вх. №1443 (н) від 27.07.2011р.) надав ряд документів, зокрема копії Статуту товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельні матеріали і конструкції", трудового контракту від 25.04.2008р., протоколу №1 від 05.02.2009р., протоколу №1 від 20.04.2008р., копії фінансової звітності за 2009р.-2010р. та довідку інформацію від 27.07.2011р. №26.
Поряд з цим, в судовому засіданні подав заяву про повернення документа від 27.07.2011р. відповідно, просить повернути оригінал Трудового контракту від 25.04.2008р. гр. ОСОБА_5, приєднаного до справи №9/32/5022-802/2011 (14/28-5022-657/2011). Суд задовольнив заяву представника відповідача –оригінал трудового контракту повернутий представнику відповідача, про що здійснена відмітка на вищезазначеній заяві.
Оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, заслухавши доводи представника позивача та заперечення відповідача, суд прийшов до висновку, що провадження у справі слід припинити у зв'язку відмовою позивача від позову з огляду на таке.
Згідно ст.ст.1,2 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів мають підприємства, установи, організації, громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.
Пунктом 2 статті 20 Господарського кодексу України, статтею 16 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист своїх прав і законних інтересів.
Відповідно до п.4 ст.12 ГПК України, господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.
Як вбачається із поданого позивачем протоколу №1 від 20.04.2008р. рішенням загальних зборів засновників створене товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельні матеріали і конструкції" затверджено його статут, який, в свою чергу, зареєстрований Бережанською районною державною адміністрацією Тернопільської області 25.04.2008р. за №16471020000000504.
05 лютого 2009 року одним із учасників відповідача ОСОБА_6, товариству з обмеженою відповідальністю "Будівельні матеріали і конструкції" адресовано нотаріально посвідчену заяву про вихід із складу учасників (засновників) товариства та передачу належної йому частки у статутному фонді ТОВ "Будівельні матеріали і конструкції" цьому ж товариству.
За наслідками розгляду вказаної заяви цього ж числа, рішенням загальних зборів засновників ТОВ "Будівельні матеріали і конструкції", оформленого протоколом №1 від 05 лютого 2009 року за участі ОСОБА_6В (володіє 50% голосів), ОСОБА_5 (володіє 25% голосів) та ОСОБА_7 (володіє 25% голосів) вирішено вивести ОСОБА_6 зі складу засновників ТОВ "Будівельні матеріали і конструкції"; ввести до складу засновників ТОВ "Будівельні матеріали і конструкції" з часткою 50% статутного фонду товариства ОСОБА_2; внести відповідні зміни до Статуту товариства.
11.02.2009 року Бережанською районною державною адміністрацією Тернопільської області здійснено реєстрацію нової редакції статуту за №16471050001000504.
Як стверджує позивач, з моменту входження в число засновників ТОВ "Будівельні матеріали і конструкції" позивач фактично був позбавлений права приймати участь у діяльності вказаного товариства, йому не надавалась жодна інформація про його діяльність та активи, він не отримував жодних дивідендів від діяльності вказаного товариства. На його усні та письмові вимоги про надання копій документів, які стосуються діяльності товариства була лише відмова. Зокрема, на письмову вимогу позивача від 27.07.2010 року про надання йому інформації про діяльність товариства та копій фінансової документації, відповідач листом від 05 серпня 2010р. відмовив йому, посилаючись на те, що на той час існував судовий спір по справі №14/134-1281 за позовом засновника ТОВ "Будівельні матеріали і конструкції" ОСОБА_7 про визнання недійсним рішення загальних зборів засновників товариства, оформлених протоколом №1 від 05 лютого2009 року, згідно з яким позивачу передано частку у статутному фонді товариства та внесено зміни до Статуту товариства. Разом з тим, зазначили, що до кінцевого вирішення судового спору з цього питання Збори засновників товариства скликатись та проводитись не будуть.
Також, як вбачається безпосередньо із листа від 10.02.2011 року позивач звертався до директора ТОВ "Будівельні матеріали і конструкції" з проханням скликати позачергові збори засновників ТОВ "Будівельні матеріали і конструкції", на яких розглянути питання:
- заяву ОСОБА_2 про його вихід із складу засновників ТОВ "Будівельні матеріали і конструкції" за вланим бажанням з 01 червня 2011 року (оригінал заяви буде подано безпосередньо на вказаних зборах засновників);
- повернення ОСОБА_2 його вкладу розміром 50% статутного фонду товариства в натуральній формі: Магазин "Меблі" ("Світ скла"). Склад1, Склад №2, Склад №3. Котельня цеху №3, Огорожа з фундаментом, Трансформатор, що знаходиться по АДРЕСА_2 та земельна ділянка площею 0,3436 га по АДРЕСА_3.
Разом з цим, представником відповідача у судовому засіданні 27.07.2011р. подано суду та представнику позивача у судових засіданнях належним чином завірені копії Форми №1 балансу ТОВ "Будівельні матеріали і конструкції" станом на 01.10.2010р. та на 01.01.2011р. та Форми №2 звіт про фінансові результати ТОВ "Будівельні матеріали і конструкції" за 2009-2010р.р.
Щодо іншої інформації, яка є предметом позовних вимог і яку просить позивач суд витребувати у відповідача то позивачем подано довідку від 27.07.2011р. № 26 у якій відповідач стверджує, що ТОВ "Будівельні матеріали і конструкції" формують фінансову звітність по спрощеній системі, звітність по формах Ф-3, Ф-4, Ф-5 та Ф-1-03 (які витребовував представник позивача) на підприємстві не ведеться. При цьому вказана довідка видана бухгалтером товариства як відповідальною посадовою особою за ведення бухгалтерського обліку на Товаристві.
Щодо витребування позивачем усіх правовстановлюючих документів на нерухоме майно інвентарних справ, які належать ТОВ "Будівельні матеріали і конструкції" на праві власності та перебувають у нього на балансі то представник відповідача зазначив, що згідно до умов Статуту та положень статті 10 Закону України "Про господарські товариства" учасник товариства має право одержувати інформацію про діяльність товариства, на вимогу учасника товариство зобов'язане надавати йому для ознайомлення річні баланси, звіти товариства про його діяльність, протоколи зборів. Проте, відповідач зазначає, що позивач не звертався із заявою до товариства про надання йому усіх правовстановлюючих документів на нерухоме майно інвентарних справ, які належать ТОВ "Будівельні матеріали і конструкції" на праві власності та перебувають у нього на балансі. Крім того, такі документи згідно Статуту товариства можуть надаватись учаснику для ознайомлення перед зборами учасників, якщо на них буде розглядатись питання пов’язане із нерухомим майном товариства. Щодо надання зазначених документів як регулярної інформації то така ні статутом ні Законом не передбачена. А тому представник відповідача вважає, що позовні вимоги позивача в цій частині є передчасними і надуманими.
Розглянувши зазначені твердження та заперечення сторін з даного питання суду має також за необхідне зазначити наступне.
Згідно із ч. 1 ст. 88 ГК України учасники господарського товариства серед іншого мають право: одержувати інформацію про товариство. На вимогу учасника товариство зобов'язане надати йому для ознайомлення річні баланси, звіти про фінансово-господарську діяльність товариства, протоколи ревізійної комісії, протоколи зборів органів управління товариства, тощо.
Відповідно до п. г ч. 1 статті 10 Закону України "Про господарські товариства" учасники товариства мають право одержувати інформацію про діяльність товариства. На вимогу учасника товариство зобов'язане надавати йому для ознайомлення річні баланси, звіти товариства про його діяльність, протоколи зборів.
Згідно із п. 5 ч. 1 ст. 116 ЦК України одержувати інформацію про діяльність товариства у порядку, встановленому установчим документом.
Як вбачається із статуту Товариства зареєстрованого державним реєстратором 11.02.2009р. № запису 16471050001000504, який є діючим станом на час розгляду справи, що не заперечується сторонами. Відповідно до п.п. 4.2.4 Засновники товариства мають право отримувати інформацію про діяльність Товариства не менше 1 раз в рік та копії річних балансів, звітів та протоколів зборів.
Відповідно до ч. 5 статті 61 Закону України "Про господарські товариства" не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів.
Способом захисту права учасника господарського товариства на отримання інформації про діяльність товариства (пункт "г" частини першої статті 10 Закону про господарські товариства, стаття 116 ЦК, частина перша статті 88 ГК є спонукання в судовому порядку до виконання товариством дій - надання відповідної інформації. Господарське товариство зобов'язане надавати учаснику (акціонеру) на його вимогу лише документи звітного характеру (річні баланси, звіти про фінансово-господарську діяльність товариства, протоколи ревізійної комісії, протоколи зборів органів управління товариства) та інформацію, що міститься в установчих документах товариства, а не будь-яку інформацію щодо господарської діяльності товариства, якщо інше не передбачено установчими документами товариства. Зі змісту статті 9 Закону України від 2 жовтня 1992 р. N 2657-XII "Про інформацію" суди не вправі зобов'язувати товариство надати інші документи про діяльність товариства, оскільки це є незаконним втручанням у внутрішню господарську діяльність товариства (п. 36 Постанови Пленуму ВСУ від 24.10.2008 № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів").
Щодо позовних вимог позивача про стягнення з ТОВ "Будівельні матеріали і конструкції" на користь ОСОБА_2 частки прибутку (дивідендів) за період діяльності відповідача з 05.02.2009 року по 31.12.2011 року включно (за результатами діяльності відповідача за 2009 та 2010 роки) пропорційно розміру частки позивача у статутному фонді відповідача (частка складає 50%) то судом встановлено наступне.
Так, відповідач вважає і зазначені позовні вимоги позивача передчасними, зокрема, він подав суду докази того, що товариством здійснено розрахунок дивідендів, що належать до виплати позивачу за 2008-2010р.р. Проте, їх виплата в силу вимог Закону України "Про господарські товариства" та положень Статуту може бути здійснена виключно на підставі рішення зборів учасників. А тому він зазначає, що вказане питання не може бути вирішення товариством в особі виконавчого органу.
Розглянувши зазначені твердження та заперечення сторін з даного питання суд має також за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до статей 59,41 Закону України "Про господарські товариства" до компетенції зборів товариства з обмеженою відповідальністю серед інших, належить і питання про затвердження річних результатів діяльності товариства, включаючи його дочірні підприємства, затвердження звітів і висновків ревізійної комісії, порядку розподілу прибутку, строку та порядку виплати частки прибутку (дивідендів) з урахуванням вимог, передбачених цим та іншими законами, визначення порядку покриття збитків.
Також, і згідно п.п. 7.1.3.6 Статуту товариства до компетенції вищого органу товариства віднесено затвердження річних результатів діяльності товариства, його дочірніх підприємств, філій і представництв, порядку розподілу прибутку, строку та порядку виплати частки прибутку (дивідендів).
Слід також відмітити, що господарські суди вправі приймати рішення щодо виплати акціонеру (учаснику) частки прибутку (дивідендів) лише у разі невиплати господарським товариством дивідендів на підставі рішення загальних зборів або їх виплати в меншому розмірі, ніж передбачено відповідним рішенням (статті 10, 41, 59 Закону про господарські товариства, стаття 158 ЦК України. У разі, якщо загальні збори прийняли рішення не розподіляти прибуток товариства, господарський суд не може підміняти вищий орган управління товариства і втручатися у господарську діяльність товариства (п. 35 Постанови Пленуму ВСУ від 24.10.2008 № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів").
Разом з цим, під час розгляду справи у судовому засіданні 27.07.2011р. усно та згідно поданої письмової заяви від 27.07.2011р. (вх. №14470 (н) від 27.07.2011р.) представник позивача відмовився від позовних вимог та просить суд припинити провадження у справі. При цьому зазначив, що з наслідками відмови від позову ознайомлений.
Відповідно до ч. 4 статті 22 ГПК, передбачено, що позивач вправі до прийняття рішення по справі, серед іншого, відмовитись від позову.
Згідно із статтею 78 ГПК України відмова позивача від позову, визнання позову відповідачем і умови мирової угоди сторін викладаються в адресованих господарському суду письмових заявах, що долучаються до справи. Ці заяви підписуються відповідно позивачем, відповідачем чи обома сторонами. До прийняття відмови позивача від позову або до затвердження мирової угоди сторін господарський суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи є повноваження на вчинення цих дій у представників сторін. Мирова угода може стосуватися лише прав і обов'язків сторін щодо предмету позову. Про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін господарський суд виносить ухвалу, якою одночасно припиняє провадження у справі. У разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.
Із змісту ч. 6 ст. 22 ГПК України господарський суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.
За правилами п. 4 ч. 1 статті 80 господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.
Враховуючи вищевикладене, розглянувши зазначену заяву позивача про відмову від позову, враховуючи, що представник позивача згідно довіреності не обмежений у повноваження на вчинення цих дій, а також те, що відмова позивача від позову не порушує чиїх-небудь прав і охоронюваних законом інтересів, суд приймає відмову позивача від позову у зв’язку з чим провадження у справі підлягає припиненню у відповідності до ст.ст. 78,80 ГПК України.
Щодо розподілу державного мита та судових витрат у справі то суд зазначає наступне.
Відповідно до ч 1,2 статті 49 ГПК України державне мито покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору.
В свою чергу ч. 5 статті 49 ГПК України передбачено, що суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При цьому, суд має за необхідне відмітити, що у разі відмови позивача від позову і прийняттям такої відмови судом та припинення провадження у справі, спір не вирішується по суті, тобто відсутній результат вирішення спору, а тому частину другу статті 49 ГПК України в частині покладення на відповідача державного мита незалежно від результатів вирішення спору не може бути застосовано в даному випадку (п. 12. Інформаційного листа ВГСУ від 12.03.2009р. № 01-08/163 "Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у другому півріччі 2008 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України").
Враховуючи зазначене, суд згідно ст. 49 ГПК України державне мито в сумі 1000 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. покладає на позивача у справі.
Одночасно розглянувши клопотання представника позивача від 26.03.2011р. поданого в судовому засіданні від 27.07.2011р. про повідомлення правоохоронні органи то суд має за необхідне зазначити наступне.
Так, представник позивача заявив, що у нього виникли сумніви щодо повноважень представника відповідача. Стверджує, що згідно трудового контракту від 25.04.2008р. укладеного між ТОВ "Будівельні матеріали і конструкції" та ОСОБА_5, відповідно до якого вказана особа набуває повноважень директора з 25.04.2008р. тривають до 20.04.2011р.
Зокрема, подав суду копію контракту яку як він стверджує отримав ОСОБА_2 в час коли став учасником товариства. Відповідно до даної копії контракту повноваження вказаного директора припинились 24.04.2011р. (п. 4 ст. 1 Трудового контракту). При цьому позивач зазначає, що саме ОСОБА_5 видана довіреність на представництво в суді представника ОСОБА_4, який завірив усі копії документів. А тому представник позивача просив суд витребувати у відповідача докази на підтвердження легітимності повноважень представника (трудовий контракт, тощо).
Разом з цим, спростовуючи зазначене твердження представника позивача з боку відповідача суду подано в судовому засіданні 22.07.2011р. оригінал Трудового контракту від 25.04.2008р. з якого вбачається, що повноваження директора ОСОБА_5 розпочинаються з 25.04.2008р. та тривають по 25.04.2013р. (п. 4 ст. 1 Трудового контракту). Суду надано також представником відповідача і належним чином завірену копію цього Трудового контракту, яка долучена судом до матеріалів справи. При цьому суд оглянувши оригінал Трудового контракту переконався, що останній відповідає копії, що подається відповідачем, враховуючи це, суд за письмовим клопотанням представника відповідача повернув оригінал Трудового контракту представнику відповідача, що не заперечувалось і представником позивача.
Одночасно, суд з даного питання має за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до статті 145 ЦК України вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори його учасників. У товаристві з обмеженою відповідальністю створюється виконавчий орган (колегіальний або одноособовий), який здійснює поточне керівництво його діяльністю і є підзвітним загальним зборам його учасників. Виконавчий орган товариства може бути обраний також і не зі складу учасників товариства. Компетенція виконавчого органу товариства з обмеженою відповідальністю, порядок ухвалення ним рішень і порядок вчинення дій від імені товариства встановлюються цим Кодексом, іншим законом і статутом товариства.
Згідно із статтею 62 Закону України "Про господарські товариства" у товаристві з обмеженою відповідальністю створюється виконавчий орган: колегіальний (дирекція) або одноособовий (директор). Дирекцію очолює генеральний директор. Членами виконавчого органу можуть бути також і особи, які не є учасниками товариства. Дирекція (директор) вирішує усі питання діяльності товариства, за винятком тих, що належать до виключної компетенції загальних зборів учасників. Загальні збори учасників товариства можуть винести рішення про передачу частини повноважень, що належать їм, до компетенції дирекції (директора). Дирекція (директор) підзвітна загальним зборам учасників і організує виконання їх рішень. Дирекція (директор) не вправі приймати рішення, обов'язкові для учасників товариства. Дирекція (директор) діє від імені товариства в межах, встановлених даним Законом та установчими документами. Генеральний директор має право без довіреності виконувати дії від імені товариства. Інші члени дирекції також можуть бути наділені цим правом. Генеральний директор (директор) не може бути одночасно головою загальних зборів учасників товариства.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону установчі документи повинні містити відомості про вид товариства, предмет і цілі його діяльності, склад засновників та учасників, найменування та місцезнаходження, розмір та порядок утворення статутного (складеного) капіталу, порядок розподілу прибутків та збитків, склад та компетенцію органів товариства та порядок прийняття ними рішень, включаючи перелік питань, по яких необхідна кваліфікована більшість голосів, порядок внесення змін до установчих документів та порядок ліквідації і реорганізації товариства.
Як вбачається із редакції Статуту товариства, що діяла станом на 25.04.2008р. зареєстрованого державним реєстратором за реєстраційним № 16471020000000504 та затвердженого зборами засновників ТзОВ "Будівельні матеріали і конструкції" протокол № 1 від 20.04.2008р. так і в редакції, яка зареєстрована 11.02.2009р. № запису 16471050001000504 та діє станом на час розгляду справи згідно п.п. 7.2.1. Статуту Директор товариства обирається загальними зборами засновників Товариства по контракту строком на 5 років. Контракт із обраним директором Товариства від імені Товариства, підписує голова загальних зборів Засновників Товариства які обрали Директора і завіряє його печаткою. Контракт вступає в силу а директор приступає до виконання своїх обов’язків після підписання контракту обома сторонами і підлягає до виконання засновниками товариства. Умови контракту носять конфіденційний характер.
Суду з боку відповідача подано протокол рішення зборів засновників ТзОВ "Будівельні матеріали і конструкції" № 1 від 20.04.2008р. з якого вбачається, що засновники вирішили серед іншого обрати директором ОСОБА_5
При цьому відповідач стверджує, що інших зборів, які б переобирали Директора товариства не проводилось а контракт з діючим директором укладено до 25.04.2013р., що відповідає п. 7.2.1. Статуту товариства в цій частині. Факт відсутності рішень зборів учасників товариства з даного питання не заперечується і представником позивача.
Слід також звернути увагу на те, що згідно п.п. 7.1.3.5. діючого Статуту Товариства обрання директора та головного бухгалтера припинення їх повноважень, в тому числі дострокове віднесено саме до компетенції вищого органу Товариства –загальних зборів учасників.
При цьому суд має за необхідне зазначити, що при розгляді справ за позовами про визнання повноважень членів (члена) виконавчого органу, наглядової ради та інших органів товариства припиненими у зв'язку зі спливом строку, на який вони були обрані (призначені), судам необхідно враховувати, що такого способу захисту прав та законних інтересів чинним законодавством не передбачено. Повноваження посадових осіб товариства припиняються їх переобранням, і вирішення цього питання не належить до компетенції судів (п. 41 Постанови Пленуму ВСУ від 24.10.2008 № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів").
Враховуючи зазначене, у суду відсутні підстави вважати, що Директор товариства ОСОБА_5 при видачі довіреності від імені товариства, а також представник Товариства по даній довіреності у даному судовому розгляді справи діяли з перевищенням чи порушенням меж повноважень по представництву юридичної особи у суді.
Разом з цим, як вбачається із поданих сторонами копій Трудових контрактів вони містять різні за змістом пункти 4 статті 1 Трудового контракту в частині встановлення строку повноважень Директора товариства. При цьому і позивач і відповідач стверджують, що саме їхня копія контракту є вірна, зокрема, представник відповідача надавав суду і оригінал для огляду вказаного контракту.
Одночасно сторони стверджують взаємно, що інша сторона володіє підробленим контрактом чи копією такого.
Відповідно до ч. 4 статті 90 ГПК України якщо при вирішенні господарського спору господарський суд виявить у діяльності працівників підприємств та організацій порушення законності, що містять ознаки дії, переслідуваної у кримінальному порядку, господарський суд надсилає про цей факт повідомлення органам внутрішніх справ чи прокуратури.
Враховуючи зазначене, суд задовольняє клопотання представника позивача від 26.03.2011р. поданого в судовому засіданні від 27.07.2011р., яке не заперечене і представником відповідача у судовому засіданні та направляє відповідне повідомлення в порядку ст. 90 ГПК України в правоохоронні органи, а саме в Прокуратуру Бережанського району Тернопільської області, вул. Пирогова, 5а, м. Бережани, Тернопільська обл., 47500, для встановлення можливого факту підробки Трудового контракту від 25.04.2008р. та виявлення при цьому відповідальних осіб винних у вчиненні такого підроблення.
З огляду на наведене, керуючись ст. 42–47, 22, 33, 43, 44, 47,49, п. 4 ст. 80, ст. 86, 90 ГПК України, господарський суд, -
УХВАЛИВ:
1. Провадження у справі припинити.
2. Направити повідомлення в порядку статті 90 ГПК України в Прокуратуру Бережанського району Тернопільської області, вул. Пирогова, 5а, м. Бережани, Тернопільська обл., 47500.
3. Ухвалу направити сторонам у справі та в Прокуратуру Бережанського району Тернопільської області, вул. Пирогова, 5а, м. Бережани, Тернопільська обл., 47500.
Суддя В.Л. Гевко