Овруцький районний суд Житомирської області    

                            Справа № 1-198/11

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 27.07.2011                                                                                м. Овруч

  Овруцький районний суд Житомирської області   в складі:

головуючого  судді Іщук Л.  П.

з секретарем   Косіцина Н. П.,

з участю прокурора    Савчука Б.Г.,

       підсудного                   ОСОБА_1,

       потерпілої                    ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Овручі справу по обвинуваченню   ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця с. Караки, Овруцького району,
                                                             Житомирської області, українця, громадянина України, з

                                                             середньою освітою, одруженого, маючого 2-х неповнолітніх

                                                             дітей, 1999, 2003 років народження від 1-го шлюбу, працюю-

                                                             чого помічником рамника ПП «Санвуд» з 23.07.2011 року,

                                                             потерпілого від наслідків Чорнобильської катастрофи, кате-

                                                             горії 3, раніше не судимого,

за ст. 164 ч.1 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 від шлюбу з ОСОБА_2 має  двоє неповнолітніх дітей: ОСОБА_3, (ІНФОРМАЦІЯ_2), ОСОБА_4, (ІНФОРМАЦІЯ_3) і згідно рішення Овруцького районного суду Житомирської області (виконавчий лист 2-2982 від 13.01.2005 року), зобов’язаний сплачувати аліменти на користь ОСОБА_2, на утримання дітей, ОСОБА_3  та ОСОБА_4,  в розмірі 1/2  частини його заробітку (доходу), але менше неоподаткованого  мінімуму доходів громадян на кожну дитину починаючи з 01.12.2004 року до досягнення повноліття ОСОБА_3, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5 року,  та   в розмірі 1/4 частини  заробітку (доходу), але не менше неоподаткованого мінімуму доходів громадян, на утримання ОСОБА_4 починаючи з 23.06.2017 року до досягнення ним повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_6 року.  Але ОСОБА_1  всупереч вимогам Сімейного кодексу України, а саме ст. 180 /батьки зобов’язанні утримувати дитину до досягнення нею повноліття/, ст.181 ч.3 /за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частині від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі/ , ст. 191 ч.1 /аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред’явлення позову/ та ст.195 ч.4 /розмір заборгованості за аліменти обчислюється державним виконавцем, а у разі спору – судом/, в період з 01.01.2009 року по 01.04.2011 року, будучи працездатним та маючи добрий стан здоров’я, ніде не працює, аліменти не сплачує, тобто злісно ухиляється від сплати встановлених рішенням суду коштів, що виразилося в несплаті аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітніх дітей, ОСОБА_3 та  ОСОБА_4 протягом тривалого часу.

Станом на 01.04.2011 року заборгованість ОСОБА_1 по аліментах становить 18056 гривень 74 копійок, а відповідно до п. 10 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» /за наявності   заборгованості із сплати аліментів у розмірі, що сукупно перевищує суму відповідних платежів за  шість місяців, державний виконавець  звертається  до  правоохоронних органів з поданням про притягнення боржника до кримінальної відповідальності за злісне ухилення  від сплати аліментів/.

              В судовому засіданні підсудний  ОСОБА_1, свою вину в інкримінованому йому злочині визнав повністю та  пояснив, що в 2001 році він одружився з ОСОБА_2, у якої був від першого шлюбу син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2,

                                                                               2.

якого він в 2002 році усиновив та дав своє прізвище та по батькові. Під час спільного проживання у них народився син, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3. Після одруження він з дружиною прожив в АДРЕСА_1. Через деякий час він почав зловживати спиртними напоями та проживати окремо. В 2004 році ОСОБА_2 звернулась до Овруцького районного суду з приводу стягнення з нього  аліментів на утримання дітей. А в 2006 році вони  офіційно розлучились.  На той час він працював в ГППК «Товкачівський» в смт. Першотравневе, Овруцького району  і сплачував аліменти.  В 2007 року влаштувався на роботу на посаду оператора технологічних установок до ПП «Першин» м. Овруч, аліменти сплачував по грудень 2008 року. З січня 2009 року   аліментів не сплачує, так як ніде не працює. В 2009 році стояв на обліку в центрі зайнятості рік, потім його з обліку зняли. Після розлучення він дітей не відвідував і ніяких подарунків їм не дарував, також ніякої матеріальної допомоги на утримання дітей колишній дружині ОСОБА_2 він не надавав, і його родичі також матеріальної допомоги не надавали. Лише раз було, що  купив шкільний костюм сину та зошити.  Просить суворо не карати.

Крім повного визнання  своєї вини підсудним ОСОБА_1, його винуватість підтверджується показаннями потерпілої  ОСОБА_2, яка в судовому засіданні пояснила, що в серпні 2001 року вона вийшла заміж за ОСОБА_1. Від першого шлюбу в неї тоді вже був син  ОСОБА_3,  ІНФОРМАЦІЯ_2, якого в 2002 році ОСОБА_1 усиновив. ІНФОРМАЦІЯ_3 року у них народився спільний син, ОСОБА_4. З моменту одруження вони проживали в АДРЕСА_1. Через деякий час ОСОБА_1 почав зловживати спиртними напоями, та вчиняти з нею сварки, не ночувати тижнями дома. В грудні 2004 року  вона звернулась до суду, і 13.01.2005 року  судом було прийнято рішення про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на її користь на утримання неповнолітніх дітей. 16.03.2006 року вона розлучилась з ОСОБА_1. Спочатку ОСОБА_1 поки працював, сплачував аліменти на її користь, але починаючи з січня 2009 року ОСОБА_1 ніяких коштів не сплачує. Щодо його покарання, то покладається на погляд суду.

         Відповідно до ст.299 КПК України, суд задовольнив клопотання учасників судового розгляду справи про недоцільність дослідження в судовому засіданні інших, зібраних на досудовому слідстві доказів, зокрема, допиту свідків.

         Винуватість підсудного підтверджується також зібраними досудовим слідством та дослідженими в судовому засіданні доказами, зокрема:

- з виконавчого листа № 2-29-82 від 13.01.2005 року (а.с.4) видно, що  згідно рішення Овруцького районного суду Житомирської області (виконавчий лист 2-2982 від 13.01.2005 року), ОСОБА_1 зобов’язаний сплачувати аліменти на користь ОСОБА_2., на утримання ОСОБА_3 ОСОБА_4,  в розмірі 1/2  частини його заробітку (доходу), але менше неоподаткованого  мінімуму доходів громадян на кожну дитину починаючи з 01.12.2004 року до досягнення повноліття ОСОБА_3, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5 року,  та   в розмірі 1/4 частини  заробітку (доходу), але не менше неоподаткованого мінімуму доходів громадян, на утримання ОСОБА_4 починаючи з 23.06.2017 року до досягнення ним повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_6 року;

- з довідки-розрахунку (а.с.5) видно, що заборгованість ОСОБА_1  по аліментах станом на 01.01.2011 року становить 18056 гривень 74 копійок;

-  з заяви ОСОБА_2 (а.с.3) видно, що вона просить притягнути ОСОБА_1 до відповідальності;

- з повідомлення Овруцького районного центру зайнятості (а.с.14) видно, що ОСОБА_1  на обліку в центрі зайнятості не перебуває;

- з медичного висновку (а.с.21) видно, що ОСОБА_1 є працездатним;

- з акту державного виконавця (а.с.15) видно, що в ОСОБА_1  відсутнє майно,  яке підлягає арешту;

-  з копії трудової книжки  (а.с.17-18) видно, що ОСОБА_1 з 2009 року  ніде не працює.

        Його винуватість підтверджується й  іншими матеріалами справи.

                                                                                   3.

         Аналізуючи досліджені докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про доведеність винності підсудного ОСОБА_1 та кваліфікує його дії, за ст. 164 ч.1 КК України,  як  злісне  ухилення від сплати аліментів встановлених рішенням суду  на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3, 1999 р.н. та ОСОБА_1, 2003 р.н.

        Обираючи вид та міру покарання підсудному, суд враховує характер і суспільну небезпечність вчиненого злочину, особу підсудного, який  раніше не судимий, по місцю  проживання характеризується позитивно, але  ніде з 2009 року не працює, у лікарів:  нарколога та психіатра на обліку не перебуває та обставин, що обтяжують та пом”якшують покарання.

       Обставин, що пом”якшують та обтяжують покарання підсудного, судом не встановлено.

       Крім того, при призначенні покарання, суд також враховує і те, що підсудний досить ще молодий чоловік, працездатний, до кримінальної відповідальності притягується вперше,  має 2-х малолітніх  синів, до яких байдуже відноситься, але щодо яких не позбавлений  батьківських прав, вчинений ним злочин не відноситься до категорії тяжких, потерпіла не наполягає на суворому покаранні, в зв”язку з чим, приходить до висновку, що виправлення  та  перевиховання  підсудного можливе без ізоляції від суспільства та призачає покарання, яке передбачене санкцією ст. 164 ч.1 КК України у виді громадських робіт.

      Судові витрати по справі відсутні. Цивільний позов не заявлений. Арешт на майно не накладався.

       Керуючист ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.164 КК України та обрати йому міру покарання за цим законом у виді 120 годин громадських робіт.

       Міру  запобіжного заходу не обирати.

       Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Житомирської області через Овруцький районний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Суддя:Л. П. Іщук