Справа № 22ц-325/2008                                      Головуючий у 1інст. - Жук М.І.

                                                                              Доповідач - Литвиненко І.В.

     У Х В А Л А                      

                                        ІМЕНЕМ УКРАЇНИ                                                

         розглянувши  у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду м.Чернігова від 5 грудня 2007 року по справі за позовом  ОСОБА_1 до Чернігівського державного інституту економіки і управління про визнання контракту таким, що укладений на невизначений термін,

В С Т А Н О В И В :

         В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить  скасувати  рішення суду через невідповідність  висновків суду обставинам справи та ухвалити нове рішення про задоволення його позовних вимог.

         Рішенням суду відмовлено  у задоволенні позову ОСОБА_1 до Чернігівського ДІЕіУ про визнання контракту № 88 від 01.09.2006 року і п.1 наказу 325 від 27.10.2006 року недійсними  та визнання контракту № 49 від 30.08.2005 року  таким, що укладений на невизначений строк.

         Апелянт в апеляційній скарзі зазначає, що по за увагою суду залишились ті обставини, що він після закінчення дії контракту від 30.08.2005 року продовжував працювати і жодна зі сторін не заявляла наміру розірвати контракт, новий не укладався, а тому вважається, що контракт № 49 від 30.08.2005 року є продовженим на невизначений термін. Крім того, ОСОБА_1 звертає увагу суду і на те, що через  напружені стосунки з керівництвом інституту він був вимушений написати заяву 31.08.2006 року про укладення нового контракту, але термін дії 3 роки контракту був запропонований Вченою радою і саме на ці умови він погоджувався, а не на один рік, як було виправлено в контракті  ректором інституту.

         ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 підтримали апеляційну скаргу. Представник відповідача заперечував проти задоволення апеляційної скарги.

         Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового  розгляду, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

         Остаточні позовні вимоги ОСОБА_1 зводяться до того, що він просив визнати недійсним контракт № 88 від 01.09.2006 року та наказ № 325 від 27.10.2006 року  згідно з якими з ним укладений контракт на строк один рік, а не на три як рекомендувала вчена рада, та визнати дійсним контракт № 49 від 30.08.2005 року і вважати його укладеним на невизначений строк з тих підстав, що після закінчення дії цього контракту 31.08.2006 року він продовжував працювати.

         Проте такі вимоги не ґрунтуються ні на нормах матеріального закону, ні на матеріалах справи.

         Так, згідно п.6.1 контракту № 49 від 30.08.2005 року контракт може бути припинений у зв'язку з закінченням строку його дії, при цьому сторони не пізніше як за два місяці повинні визначитись  чи припиняється контракт, чи продовжується або укладається на новий термін, але він не переходить в договір на невизначений строк ( а.с.37-38).

         Як вбачається з протоколу № 12 засідання вченої ради аграрного факультету від 27.06.2006 року, вчена рада рекомендувала ректору інституту переукласти дію контракту ОСОБА_1  на 3 роки (а.с.34). Позивач отримав  бланки заяви та контракту для оформлення і погодження умов контракту з відповідними відділами  інституту.

         Таким чином, адміністрація не пізніше як за два місяці висловила пропозицію про продовження дії контракту на новий термін, а позивач вчинив дії, які свідчать про те, що він погодився на укладення контракту на новий термін, але через те, що заява та контракт вчасно не були оформлені належним чином і подані до відділу кадрів, наказ про продовження строку дії контракту був виданий лише 27.10.2006 року (а.с.26), де керівництво відповідно до наданих повноважень визначилось з терміном дії контракту № 88 від 01.09.2006 року на один рік.

         Зважаючи на наведене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що в даному випадку не можна говорити про те, що після закінчення дії контракту позивач продовжував працювати, а тому контракт № 49 від 30.08.2005 року є укладеним на невизначений термін.

         Посилання апелянта на те, що дія контракту була скорочена ректором через напружені стосунки ректора і проректора, що безпідставно не взято до уваги рішення вченої ради, що скорочення його навантаження вийшло через передачу частини цього навантаження іншим особам, що перелік зазначеної роботи в контракті був розрахований на три роки, що керівник змінив строк контракту без його згоди, не ґрунтуються на нормах права, а тому не можуть  бути підставою для  задоволення позову і скасування рішення.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314-315, 319, 325 ЦПК України, апеляційний суд

                                             У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Деснянського   районного  суду м.Чернігова  від 5 грудня 2007                       року залишити без змін.

          Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.        

  Головуючий:                                       Судді :