КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11.05.2011 № 05-09/484
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Лосєва А.М.
суддів: Іваненко Ю.Г.
Пантелієнка В.О.
при секретарі: Семенович А.В.
за участю представників:
позивача: ОСОБА_1 – дов. №434 від 10.05.2011р.;
відповідача-1: ОСОБА_2 – дов. №33 від 08.01.2008р.;
відповідача-2: не з'явились;
третьої особи-1: не з'явились;
третьої особи-2: не з'явились;
розглядаючи у відкритому судовому засіданні
апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Черкасигаз”
на Рішення Господарського суду Черкаської області
від 14.02.2011р.
у справі №05-09/484 (суддя Швидкий В.А.)
за позовом Ватутінської міської ради
до 1) Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Черкасигаз”
2) Регіонального відділення Фонду державного майна України по Черкаській області
третя особа 1) Комунальне підприємство „Черкаське обласне об’єднане бюро технічної інвентаризації”
2) Міністерство палива та енергетики України
про визнання частково недійсними акту оцінки вартості цілісного майнового комплексу, наказу, зобов’язання внести зміни до акту оцінки вартості цілісного майнового комплексу
ВСТАНОВИВ:
Ватутінська міська рада (далі - позивач) звернулась до суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Черкасигаз” (далі – відповідач-1) та регіонального відділення Фонду державного майна України по Черкаській області (далі – відповідач-2), в якому просила визнати незаконним та виключити зі статутного фонду і Акту оцінки вартості цілісного майнового комплексу, що визначає статутний фонд відповідача-1, затвердженого відповідачем-2, приміщення площею 107 кв. м., яке є частиною будівлі, розташованої по вул. Звенигородській, 6 у м. Ватутіне, та було включено під час приватизації Виробничого обєднання „Черкасигаз”, зобов’язавши відповідача-1 внести відповідні зміни в документи (том справи – 1, аркуші справи – 2-3).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірне приміщення належить до комунальної власності територіальної громади міста Ватутіне і було незаконно включено до статутного фонду відповідача-1 в ході його приватизації.
В процесі судового розгляду позивач уточнив свої вимоги та просив суд визнати недійсним акт оцінки цілісного майнового комплексу відповідача-1 від 31.01.1997р. та наказ заступника начальника регіонального відділення Фонду державного майна України по Черкаській області №769-П від 31.01.1997р. в частині включення до статутного фонду відповідача-1 адмінприміщення по вул. Звенигородській, 6 у м. Ватутіне. Окрім того, позивач просив зобов’язати відповідача-2 внести відповідні зміни до акту оцінки цілісного майнового комплексу відповідача-1, затвердженого наказом заступника начальника РВ ФДМУ по Черкаській області №769-П від 31.01.1997р. в частині включення до статутного фонду відповідача-1 вказаного адмінприміщення (том справи – 1, аркуш справи – 88).
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 07.05.2010р. до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача було залучено Комунальне підприємство „Черкаське обласне об’єднане бюро технічної інвентаризації (том справи – 1, аркуші справи – 54-56) (далі – третя особа-1).
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 23.06.2010р. до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів було залучено Міністерство палива та енергетики України (том справи – 1, аркуші справи – 126-128) (далі – третя особа-2).
Відповідач-1 заперечував проти позовних вимог, наголошуючи на тому, що позивачем зазначено спосіб захисту права, який не визначений законом, зокрема, ст. 16 Цивільного кодексу України, а позовні вимоги до Фонду державного майна підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Відповідач-2 також заперечував проти позову, зазначивши, що при проведенні передприватизаційної підготовки відповідач-1 надав документи на підтвердження його права власності на спірне адмінприміщення.
Третя особа-1 повідомила суд про те, що на комплекс будівель по вул. Звенигородській, 6 у м. Ватутіно Черкаської області заведена інвентаризаційна справа №24/23 (копія залучена до матеріалів господарської справи – том справи – 1, аркуші справи – 64-82), інші інвентаризаційні матеріали у БТІ відсутні. Окрім того, третя особа-1 просила суд розглядати справу без участі її повноважного представника (том справи – 1, аркуш справи – 116).
Третя особа-2 просила відмовити в позові з огляду на відсутність належних доказів на підтвердження позовних вимог.
Рішенням Господарського суду Черкаської області від 14.02.2011р. у справі №05-09/484 позов було задоволено повністю, визнано недійсним акт оцінки цілісного майнового комплексу Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Черкасигаз” від 31.01.1997р. та наказ заступника начальника регіонального відділення Фонду державного майна України по Черкаській області №769-П від 31.01.1997р. в частині включення до статутного фонду Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Черкасигаз” адмінприміщення по вул. Звенигородській, 6 у м. Ватутіне. Зобов’язано відповідача-2 внести зміни до акту оцінки цілісного майнового комплексу Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Черкасигаз”, затвердженого наказом заступника регіонального відділення Фонду державного майна України по Черкаській області №769-П від 31.01.1997р. в частині включення до статутного фонду Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Черкасигаз” адмінприміщення по вул. Звенигородській, 6 у м. Ватутіне. Окрім того, присуджено до стягнення з відповідача-1 на користь позивача 85,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погоджуючись із вказаним Рішенням суду, відповідач-1 звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив Рішення Господарського суду Черкаської області від 14.02.2011р. у справі №05-09/484 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог про визнання недійсним акту оцінки цілісного майнового комплексу Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Черкасигаз” від 31.01.1997р. в частині включення до його статутного фонду адмінприміщення по вул. Звенигородській, 6 у м. Ватутіне. В решті позовних вимог провадження припинити.
Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані наступним:
- висновки, викладені у рішенні місцевого господарського суду, не відповідають фактичним обставинам справи. Зокрема, за відсутності належних доказів на підтвердження того, що громада міста Ватутіне є власником спірного приміщення, суд першої інстанції дійшов безпідставного висновку про порушення прав громади міста Ватутіне;
- визначаючи наявність компетенції виконавчого комітету на передачу комунального майна при прийнятті рішення №486 від 18.09.1996р., суд першої інстанції застосував норми Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», однак названий Закон набрав чинності лише 12.06.1997р., а на момент прийняття виконавчим комітетом рішення №486 від 18.09.1996р. діяв Закон України «Про місцеві Ради народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування» №533-ХІІ від 07.12.1990р. в ст.35 якого визначено, що виконавчий комітет сільської, селищної, міської Ради народних депутатів здійснює управління майном, яке належить до комунальної власності, та вирішує питання створення, придбання, використання, оренди або безоплатної передачі майнових об'єктів, які перебувають у комунальній власності;
- вимоги про визнання частково недійсним акту оцінки цілісного майнового комплексу не відповідають способам захисту прав, наведеним в ст. 16 Цивільного кодексу України. При цьому, позивачем не наведено законодавчих норм, якими передбачені такі способи захисту порушеного права;
- вимога позивача про визнання частково недійсним наказу заступника начальника регіонального відділення Фонду державного майна України по Черкаській області №769-П від 31.01.1997р. не підлягає розгляду в порядку визначеному Господарським процесуальним кодексом України, оскільки Фонд державного майна України є державним органом, який здійснює державну політику в сфері приватизації державного майна, виступає орендодавцем майнових комплексів, що є загальнодержавною власністю. У відповідності до ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України суб'єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в т.ч. на виконання делегованих повноважень. Згідно з нормами Кодексу адміністративного судочинства України спір між юридичними особами та суб'єктами владних повноважень щодо оскарження його рішень розглядаються за правилами саме адміністративного судочинства, тому він не підвідомчий господарському суду.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.03.2011р. апеляційну скаргу позивача було прийнято до провадження та призначено до розгляду судовому засіданні на 13.04.2011р.
11.04.2011р. через Відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від відповідача-2 надійшли письмові пояснення по справі, в яких було викладено клопотання про розгляд справи без участі представника Регіонального відділення Фонду державного майна України по Черкаській області.
11.04.2011р. через Відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв’язку з неможливістю забезпечити явку повноважного представника у судове засідання, призначене на 13.04.2011р.
12.04.2011р. через Відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від третьої особи-1 надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника Комунального підприємства „Черкаське обласне об’єднане бюро технічної інвентаризації”.
Колегія суддів вирішила задовольнити клопотання відповідача-2 та третьої особи-1 про розгляд справи без участі їх представників.
В задоволенні клопотання позивача про відкладення розгляду справи колегія суддів відмовила, оскільки позивачем не надано доказів на підтвердження викладених у клопотанні обставин.
Однак, в процесі судового розгляду у суду виникла необхідність у витребуванні від позивача додаткових доказів по справі, у зв’язку з чим Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.04.2011р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи було відкладено на 04.05.2011р.
Розпорядженням Заступника голови Київського апеляційного господарського суду від 27.04.2011р. було змінено склад колегії суддів та передано справу для здійснення апеляційного провадження колегії у складі головуючого судді Лосєва А.М., суддів Іваненко Ю.Г., Пантелієнко В.О.
29.04.2011р. через Відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від відповідача-2 надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника Регіонального відділення Фонду державного майна України по Черкаській області.
04.05.2011р. через Відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він просив відмовити в задоволенні скарги у зв’язку з її необґрунтованістю та непідтвердженістю належними доказами.
В судовому засіданні 04.05.2011р. колегія суддів задовольнила клопотання відповідача-2 про розгляд справи у відсутності його представника за наявними у справі матеріалами.
Представник відповідача-1 у судовому засіданні 04.05.2011р. підтримав апеляційну скаргу з викладених у ній підстав, просив суд скаргу задовольнити, Рішення Господарського суду Черкаської області від 14.02.2011р. у справі №05-09/484 скасувати та прийняти нове, рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог про визнання недійсним акту оцінки цілісного майнового комплексу Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Черкасигаз” від 31.01.1997р. в частині включення до його статутного фонду адмінприміщення по вул. Звенигородській, 6 у м. Ватутіне. В решті позовних вимог - провадження припинити.
Представник позивача заперечував проти доводів, викладених в апеляційній скарзі відповідача-1, просив суд в задоволенні апеляційної скарги відмовити та залишити Рішення Господарського суду Черкаської області від 14.02.2011р. у справі №05-09/484 без змін.
Представник третьої особи-2 підтримав апеляційну скаргу відповідача-1 та просив суд задовольнити останню.
В судовому засіданні 04.05.2011р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено перерву до 11.05.2011р.
В судовому засіданні 11.05.2011р. представники позивача та відповідача-1 підтримали пояснення, надані в попередніх судових засіданнях.
Представники відповідача-2 та третіх осіб в судове засідання 11.05.2011р. не з’явились, однак, зважаючи на те, що явка сторін та третіх осіб у судові засідання не була визнана судом обов’язковою, а також приймаючи до уваги раніше подані ними клопотання про розгляд справи без участі їх представників, колегія суддів вирішила розглядати справу у відсутність представників відповідача-2 та третіх осіб за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи-2, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
До лютого 1992 року місто Ватутіне було містом районного підпорядкування, однак 26.02.1992р. виконавчим комітетом Черкаської обласної ради було прийнято рішення №23 «Про комунальну власність області», яким розмежовано власність областей та районів.
На виконання постанови Кабінету Міністрів України №311 від 05.11.1991р. «Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальну власність)» та вищевказаного рішення №23 від 26.02.1992р. виконавчим комітетом Звенигородської районної ради народних депутатів було прийнято рішення №73 від 07.04.1992р. «Про комунальну власність району» (том справи – 1, аркуші справи – 8-9), яким, зокрема, затверджено перелік підприємств, організацій, установ, майно яких відноситься до комунальної власності району, міськвиконкомів, селищних і сільських Рад народних депутатів.
В додатку №3 до вказаного рішення наведено перелік підприємств, організацій, установ, майно яких передано у комунальну власність Ватутінської міської ради народних депутатів (том справи – 1, аркуш справи – 9 (на звороті)). До цього переліку було включено майно Ватутінського виробничого управління комунального господарства та Ватутінського житлового ремонтно-експлуатаційного управління. Названі підприємства були комунальними підприємствами міста Ватутіне та розташовувались в будівлі загальною площею 624,2 кв. м. за адресою: м. Ватутіне, вул. Звенигородська, 6.
На підставі договору №7 від 15.02.1994р. Звенигородське управління газового господарства орендувало у Ватутінського виробничого ремонтно-експлуатаційного управління нежитлові приміщення по вул. Звенигородській, 6 у м. Ватутіне загальною площею 87,6 кв. м.
13.09.1996р. Звенигородське управління газового господарства звернулось до Виконкому Ватутінської ради народних депутатів з листом №142, в якому просило прийняти рішення щодо передачі на баланс Звенигородського управління газового господарства орендовані ним приміщення по вул. Звенигородській, 6 у м. Ватутіне загальною площею 87,6 кв. м., в яких розміщувалась Ватутінська газова дільниця, посилаючись на те, що згідно з рішенням Ватутінського міськвиконкому №333 від 19.06.1996р. Ватутінське виробниче ремонтно-експлуатаційне управління передало розрахунки населення міста Ватутіне за газ Звенигородському управлінню газового господарства (том справи – 1, аркуш справи – 177).
Рішенням виконавчого комітету Ватутінської міської ради народних депутатів №486 від 18.09.1996р. нежитлові приміщення загальною площею 87,6 кв. м. по вул. Звенигородській, 6 у м. Ватутіне були передані Звенигородському управлінню по експлуатації газового господарства (том справи – 1, аркуш справи – 11).
22.01.1997р. Виконавчим комітетом Ватутінської міської ради прийнято рішення №7 «Про заходи щодо покращання комунального обслуговування» (том справи – 1, аркуш справи – 15), згідно з яким Ватутінське виробниче управління комунального господарства та Ватутінське житлове ремонтно-експлуатаційне управління було реорганізовано шляхом приєднання останнього до виробничого управління комунального господарства, як структурного підрозділу, змінивши назву на Ватутінське виробниче управління житлово-комунального господарства.
Згідно з довідкою Ватутінського виробничого управління житлово-комунального господарства №1034 від 15.12.2009р. приміщення будівлі по вул. Звенигородській, 6 у м. Ватутіне загальною площею 624,2 кв. м. знаходились на балансі цього управління з квітня 1997 року (том справи – 1, аркуш справи -16).
Ватутінською міською радою було прийнято рішення №17-7/V від 12.07.2007р. «Про оформлення права власності на нежитлову будівлю по вул. Звенигородській, 6» (том справи – 1, аркуш справи – 63), відповідно до якого оформлено право власності територіальної громади м. Ватутіне, в особі органу місцевого самоврядування, за Ватутінською міською радою на об’єкт комунальної власності - нежитлову будівлю, розташовану по вул. Звенигородській, 6 у м. Ватутіне (том справи – 1, аркуш справи – 63).
Право власності на вказану будівлю зареєстровано в реєстрі прав власності на нерухоме майно 28.12.2007р., реєстраційний №21278242 в реєстраційній книзі №1 за №618 (том справи – 1, аркуш справи – 10). В матеріалах справи також наявне свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 04.12.2007р., згідно з яким комплекс по вул. Звенигородській, 6 у м. Ватутіне (далі – спірна будівля) належить до комунальної власності, власник – Ватутінська міська рада (том справи – 1, аркуш справи - 258).
04.03.2008р. Ватутінська міська рада прийняла рішення №27-40/V «Про становлення на баланс нежитлової будівлі, теплиці та сараю по вул. Звенигородській, 6» (том справи – 1, аркуш справи – 17), згідно з яким відповідно до п.5 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», на підставі проведеної інвентаризації БТІ та акту визначення балансової вартості об’єкта комунальної власності – нежитлових будівель по вул. Звенигородській, 6 від 11.02.2008р., розглянувши листа Ватутінського комунального виробничого підприємства «Водоканал», з метою належного обліку майна комунальної власності вирішено поставити на баланс основні засоби - частину нежитлової будівлі, розташованої по вул. Звенигородській, 6, а саме: площею 107 кв. м. – відділу управлінням комунальною власністю міста Ватутіного; площею 158,6 кв. м. - Ватутінському комунальному виробничому підприємству «Водоканал».
В процесі корпоратизації на базі Державного підприємства по газопостачанню та газифікації «Черкасигаз», до якого увійшло Звенигородське управління по експлуатації газового господарства, на виконання Указу Президента України №210/293 від 15.06.1993р. «Про корпоратизацію підприємств» створене Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації „Черкасигаз” (відповідач-1 по справі).
22.02.1996р. Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Черкаській області видано наказ №64-к про приватизацію майна Відкритого акціонерного товариства «Черкасигаз», створеного в процесі корпоратизації шляхом продажу акцій (том справи – 1, аркуш справи – 28).
На підставі наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Черкаській області №350-ДП від 21.08.1996р. здійснено реструктуризацію Відкритого акціонерного товариства «Черкасигаз» (том справи – 1, аркуші справи – 29-30).
31.01.1997р. начальником Регіонального відділення Фонду державного майна України по Черкаській області було затверджено зміни до Акту оцінки вартості цілісного майнового комплексу Відкритого акціонерного товариства «Черкасигаз» (том справи – 1, аркуш справи – 31).
Згідно з відомістю розрахунку залишкової вартості основних засобів, які приватизуються по Звенигородському управлінню по експлуатації газового господарства станом на 01.01.1997р., що є Додатком №6 до методики оцінки вартості майна під час приватизації у м. Ватутіне, за Відкритим акціонерним товариством «Черкасигаз» обліковуються будівлі газового складу, гаража та адмінприміщення (спірна будівля) (том справи – 1, аркуш справи – 35).
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначав про безпідставне включення спірної будівлі по вул. Звенигородській, 6 у м. Ватутіне до статутного фонду відповідача-1, у зв’язку з чим просив суд визнати недійсним акт оцінки цілісного майнового комплексу відповідача-1 від 31.01.1997р. та наказ заступника начальника регіонального відділення Фонду державного майна України по Черкаській області №769-П від 31.01.1997р. в частині включення до статутного фонду відповідача-1 адмінприміщення по вул. Звенигородській, 6 у м. Ватутіне, а також зобов’язати відповідача-2 внести відповідні зміни до акту оцінки цілісного майнового комплексу відповідача-1. Окрім того, позивач зазначав, що під час приватизації Виробничого об’єднання «Черкасигаз» спірна будівля була включена до статутного фонду Відкритого акціонерного товариства «Черкасигаз», хоча на час приватизації будівля належала до комунальної власності м. Ватутіне.
Місцевий господарський суд позов задовольнив повністю, визнавши позовні вимоги обґрунтованими та підтвердженими належними доказами. При цьому, суд першої інстанції зазначав наступне:
- рішення виконавчого комітету Ватутінської міської ради №486 від 18.09.1996р. не може вважатись підставою для передачі нерухомого майна (спірного приміщення) у власність відповідача-1, оскільки це не є компетенцією виконавчого комітету відповідно до п.30 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», в якій визначено, що виключною компетенцією сільських, селищних, міських рад є прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна. Об’єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб’єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради, чи уповноваженого нею органу. До того ж, із змісту вказаного рішення не вбачається, що спірне приміщення передано відповідачу-1 у власність;
- спірне приміщення безпідставно внесено до переліку майна, що підлягало приватизації відповідачем-1;
- відповідачами не надано доказів, які б підтверджували за відповідачем-1 право власності на спірне приміщення на момент приватизації. Перебування майна, у тому числі приміщень, споруд, будинків на балансі підприємства (організації) ще не є безспірною ознакою його права власності.
За результатами перегляду справи судом апеляційної інстанції було встановлено наступне.
Як уже зазначалось вище, спірна будівля (приміщення) по вул. Звенигородській, 6 у м. Ватутіне включено до переліку майна Ватутінського житлового ремонтно-експлуатаційного управління.
Рішенням Звенигородської районної ради №73 від 07.04.1992р. «Про комунальну власність району» затверджено перелік підприємств, організацій, установ, майно яких передається в комунальну власність району. В перелік цих об’єктів увійшло майно Ватутінського житлового ремонтно-експлуатаційного управління.
За зверненням Звенигородського управління газового господарства (лист №142 від 13.09.1996р.) до Виконкому Ватутінської ради народних депутатів про прийняття рішення щодо передачі на баланс Звенигородському управлінню газового господарства приміщення по вул. Звенигородській, 6 у м. Ватутіне загальною площею 87,6 кв. м., орендовані ним у Ватутінського житлового ремонтно-експлуатаційного управління на підставі договору №7 від 15.02.1994р., виконавчим комітетом Ватутінської міської ради народних депутатів було прийнято рішення №486 від 18.09.1996р., згідно з яким вищевказані нежитлові приміщення по вул. Звенигородській, 6 у м. Ватутіне були передані Звенигородському управлінню по експлуатації газового господарства.
В подальшому, Звенигородське управління по експлуатації газового господарства увійшло до Державного підприємства по газопостачанню та газифікації «Черкасигаз», на базі якого в процесі корпоратизації було створено Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Черкасигаз» (відповідач-1).
Як вірно зазначив в своєму рішенні місцевий господарський суд, зі змісту рішення виконавчого комітету Ватутінської міської ради народних депутатів №486 від 18.09.1996р. не вбачається, що спірне приміщення передано відповідачу-1 саме у власність, оскільки в рішення зазначено лише про передачу приміщення.
Зважаючи на лист, який передував прийняттю вищезгаданого рішення №486 від 18.09.1996р., в даному випадку мова може йти про передачу спірних приміщень на баланс Звенигородського управління газового господарства. При цьому, перебування майна на балансі юридичної особи не може вважатись безспірною ознакою її права власності. Передусім, баланс підприємства є формою бухгалтерського обліку, визначення складу і вартості майна та обсягу фінансових зобов’язань на конкретну дату. При цьому, баланс не визначає підстави перебування майна у володінні підприємства і лише сам факт передачі майна на баланс підприємства не може автоматично змінювати статус майна та приналежність його до тієї чи іншої форми власності (аналогічна правова позиція викладена в Листі Вищого арбітражного суду України „Про деякі приписи законодавства, яке регулює питання, пов'язані із здійсненням права власності та його захистом” №01-8/98 від 31.01.2001р.).
Згідно зі ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Натомість, відповідачами не надано ані суду першої інстанції, ані апеляційному господарському суду належних та допустимих доказів на підтвердження права власності відповідача-1 на спірне приміщення на момент включення його до статутного фонду Відкритого акціонерного товариства «Черкасигаз» та приватизації останнього.
Окрім того, судом було встановлено, що рішенням виконавчого комітету Звенигородської районної ради народних депутатів №73 від 07.04.1992р. «Про комунальну власність району» (том справи – 1, аркуші справи – 8-9) затверджено перелік підприємств, організацій, установ, майно яких відноситься до комунальної власності району, міськвиконкомів, селищних і сільських Рад народних депутатів. До цього переліку було включено майно таких комунальних підприємств, як Ватутінське виробниче управління комунального господарства та Ватутінське житлове ремонтно-експлуатаційне управління (в подальшому реорганізовані шляхом приєднання у Ватутінське виробниче управління житлово-комунальне господарство), які розташовувались в спірній будівлі за адресою: м. Ватутіне, вул. Звенигородська, 6.
Вже з квітня 1997 року спірна будівля по вул. Звенигородській, 6 у м. Ватутіне перебувала на балансі Ватутінського виробничого управління житлово-комунального господарства, а не відповідача-1, що підтверджується довідкою цього управління №1034 від 15.12.2009р. (том справи – 1, аркуш справи -16).
Згідно зі ст. 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.
Відповідно до ч.1 ст. 59 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти в формі рішень.
В ч.ч.1, 5 ст. 60 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” передбачено, що територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності, зокрема, на рухоме і нерухоме майно, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.
Рішенням Ватутінської міської ради №17-7/V від 12.07.2007р. оформлено право власності територіальної громади м. Ватутіне, в особі органу місцевого самоврядування, за Ватутінською міською радою на спірну будівлю (приміщення). На підставі цього рішення було видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 04.12.2007р., згідно з яким комплекс по вул. Звенигородській, 6 у м. Ватутіне належить до комунальної власності (том справи – 1, аркуш справи - 258). Окрім того, право власності на спірну будівлю зареєстровано в реєстрі прав власності на нерухоме майно 28.12.2007р., реєстраційний №21278242 в реєстраційній книзі №1 за №618 (том справи – 1, аркуш справи – 10).
У відповідності до рішення Ватутінської міської ради від 04.03.2008р. №27-40/V «Про становлення на баланс нежитлової будівлі, теплиці та сараю по вул. Звенигородській, 6» з метою належного обліку майна комунальної власності основні засоби - частину нежитлової будівлі, розташованої по вул. Звенигородській, 6, площею 107 кв. м. вирішено поставити на баланс відділу управлінням комунальною власністю міста Ватутіного; площею 158,6 кв. м. - Ватутінському комунальному виробничому підприємству «Водоканал» (том справи – 1, аркуш справи – 17).
Наведене вище свідчить про те, що спірна будівля є власністю територіальної громади м. Ватутіне та набула статусу комунальної власності м. Ватутіне.
Згідно зі ст. ст. 316, 317 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
В ст. 321 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Тобто, в даному випадку правомочності щодо володіння, користування та розпорядження спірним майном (будівля по вул. Звенигородській, 6 у м. Ватутіне), яке знаходиться у комунальній власності, здійснює представницький орган територіальної громади згідно з вимогами чинного законодавства, тому підстави включення будівлі по вул. Звенигородській, 6 у м. Ватутіне до статутного фонду відповідача-1 відсутні.
Відносно доводів відповідачів про відсутність порушень при складанні Акту оцінки вартості державного майна цілісного майнового комплексу „Черкасигаз”, апеляційний господарський суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Як було встановлено під час судового розгляду, відповідно до Закону України „Про приватизацію майна державних підприємств”, Указів Президента України „Про корпоратизацію підприємств” №210 від 15.06.1993р., „Про порядок підготовки до продажу акцій ВАТ, які створені шляхом корпоратизації” №98/94 від 18.03.1994р., „Про заходи щодо забезпечення прав громадян на використання приватизаційних майнових сертифікатів” №699 від 26.11.1994р. прийнято рішення про приватизацію майна Відкритого акціонерного товариства „Черкасигаз” (відповідача-1), створеного в процесі корпоратизації шляхом продажу акцій.
Згідно з наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Черкаській області №350-ДП від 21.08.1996р. під час перед приватизаційної підготовки відповідача-1 було проведено реструктуризацію останнього та інвентаризацію його майна, в ході якої до статутного фонду відповідача-1 увійшло державне майно, в т.ч. спірне адмінприміщення по вул. Звенигородській, 6 у м. Ватутіне.
Як уже зазначалось вище, спірне майно як на момент передачі відповідачу-1, так і на час включення його до статутного фонду відповідача-1 належало до комунальної власності територіальної громади міста Ватутіне, правомочності щодо володіння, користування та розпорядження яким в інтересах територіальної громади відповідно до закону здійснює позивач, як орган місцевого самоврядування. Включивши під час приватизації спірне нерухоме майно до Акту оцінки вартості цілісного майнового комплексу, який визначає статутний фонд відповідача-1, відповідачі порушили вимоги законодавства про приватизацію, оскільки спірний об’єкт нерухомого майна не підлягав приватизації.
Однак при цьому, апеляційний господарський суд погоджується з доводами, викладеними в апеляційній скарзі, щодо невірного застосування місцевим господарським судом Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» при визначенні компетенції виконавчого комітету Звенигородської міської ради народних депутатів по передачі комунального майна відповідачу-1 на підставі рішення №486 від 18.09.1996р.
Як вірно зазначив відповідач-1 в своїй апеляційній скарзі, Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» №280/97-ВР від 21.05.1997р. набрав чинності лише 12.06.1997р., натомість рішення Звенигородської міської ради народних депутатів було прийнято нею 18.09.1996р., тобто ще до прийняття та набрання чинності Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні».
На час прийняття вищевказаного рішення №486 від 18.09.1996р. діяв Закон України «Про місцеві Ради народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування» №533-ХІІ від 07.12.1990р. (втратив чинність з 12.06.1997р.), згідно зі ст. 35 якого виконавчий комітет сільської, селищної, міської Ради народних депутатів, зокрема, здійснює управління майном, яке належить до комунальної власності, майновими фондами житлово-комунального господарства та іншим майном для задоволення потреб і запитів населення; вирішує питання створення, придбання, використання, оренди або безоплатної передачі майнових об’єктів, які перебувають у комунальній власності.
Таким чином, перевіряючи повноваження виконавчого комітету Звенигородської міської ради народних депутатів при прийнятті рішення №486 від 18.09.1996р., місцевий господарський суд застосував норми Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», тоді як в даному випадку підлягав застосуванню Закон України «Про місцеві Ради народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування».
Наведене свідчить про невірне застосування місцевим господарським судом норм матеріального права при прийнятті оскаржуваного відповідачем-1 рішення у даній справі.
Відносно посилання в апеляційній скарзі відповідача-1 на те, що позивачем обрано спосіб захисту прав, який не передбачений в ст. 16 Цивільного кодексу України, апеляційний господарський суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ч.1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно зі ст. 13 Цивільного кодексу України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства. Не допускаються використання цивільних прав з метою неправомірного обмеження конкуренції, зловживання монопольним становищем на ринку, а також недобросовісна конкуренція. У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами другою - п'ятою цієї статті, суд може зобов'язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом.
Дійсно, в ч.2 ст. 16 Цивільного кодексу України наведено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів. Однак в ч.ч.2, 3 цієї статті передбачено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п'ятої статті 13 цього Кодексу.
Позивачем не було порушено норми частин другої - п'ятої ст. 13 Цивільного кодексу України. Окрім того, в п.п.3, 4 ч.2 ст. 16 наведено такі способи захисту порушених прав, як припинення дії, яка порушує право, та відновлення становища, яке існувало до порушення.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач просив суд визнати недійсним акт оцінки цілісного майнового комплексу відповідача-1 від 31.01.1997р. та наказ заступника начальника регіонального відділення Фонду державного майна України по Черкаській області №769-П від 31.01.1997р. в частині включення до статутного фонду відповідача-1 адмінприміщення по вул. Звенигородській, 6 у м. Ватутіне, а також зобов’язати відповідача-2 внести відповідні зміни до акту оцінки цілісного майнового комплексу відповідача-1. Тобто, по суті позивач просив суд припинити порушення, яке полягає у безпідставному включенню до статутного фонду відповідача-1 об’єкту комунальної власності (адмінприміщення по вул. Звенигородській, 6 у м. Ватутіне), та відновлення становища, яке існувало до порушення, шляхом внесення змін до акту оцінки цілісного майнового комплексу відповідача-1. До того ж, саме зі спірного Акту оцінки цілісного майнового комплексу відповідача-1 та наказу регіонального відділення Фонду державного майна України по Черкаській області №769-П від 31.01.1997р. вбачається включення спірного приміщення до статутного фонду відповідача-1.
Відносно твердження відповідача-1 в апеляційній скарзі про те, що спір про визнання частково недійсним наказу заступника начальника регіонального відділення Фонду державного майна України по Черкаській області №769-П від 31.01.1997р. повинен розглядатись в порядку адміністративного судочинства, оскільки Фонд державного майна України є суб’єктом владних повноважень, апеляційний господарський суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Оспорюваним наказом регіонального відділення Фонду державного майна України по Черкаській області згідно з методикою оцінки вартості об’єктів приватизації, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 15.08.1996р. №961, наказів регіонального відділення Фонду державного майна України по Черкаській області №101 від 15.08.1996р. «Про збільшення статутних фондів ВАТ», №350-ДТ від 21.08.1996р. «Про реструктуризацію ВАТ» та на підставі результатів інвентаризації було затверджено зміни до акту оцінки вартості державного майна цілісного комплексу «Черкасигаз».
Вищезгаданому наказу передував наказ регіонального відділення Фонду державного майна України по Черкаській області №64-К від 22.02.1996р. «Про приватизацію майна ВАТ «Черкасигаз». Тобто, оспорюваний позивачем наказ заступника начальника регіонального відділення Фонду державного майна України по Черкаській області №769-П від 31.01.1997р. безпосередньо стосується приватизації відповідача-1. При цьому, згідно зі ст. 12 Господарського процесуального кодексу України справи у спорах щодо приватизації майна підвідомчі господарським судам, у зв’язку з чим спір в частині в визнання частково недійсним наказу заступника начальника регіонального відділення Фонду державного майна України по Черкаській області №769-П від 31.01.1997р. не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. Також необхідно зазначити, що спір у даній справі стосується захисту права власності позивача, а господарські суди на загальних підставах вирішують спори, пов'язані з захистом права власності.
Взагалі, відносно оскарження позивачем наказу регіонального відділення Фонду державного майна України по Черкаській області, необхідно звернути увагу на те, що до компетенції господарських судів не відноситься розгляд справ у спорах про оскарження лише таких рішень, ухвалених суб'єктом владних повноважень, якими останній зобов'язує суб'єкта господарювання вчинити певні дії, утриматись від вчинення певних дій або нести відповідальність, за умови, що оскаржуваний акт згідно із законодавством України є обов'язковим до виконання. Інші ж справи за участю суб'єктів господарювання та суб'єктів владних повноважень не мають ознак справ адміністративної юрисдикції і повинні розглядатися господарськими судами на загальних підставах (аналогічна правова позиція викладена в рекомендаціях президії Вищого господарського суду України „Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам” №04-5/120 від 27.06.2007р., Інформаційному листі Вищого господарського суду України „Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році” №01-8/164 від 18.03.2008р.).
Згідно зі ст. ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
В порушення вищевказаних правових норм, відповідачами не надано ані суду першої інстанції, ані апеляційному господарському суду належних та допустимих доказів на спростування обставин, викладених у позові.
Натомість, доводи відповідача-1, наведені в апеляційній скарзі, частково підтвердились під час розгляду даної справи.
В ст. 104 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:
1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;
4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
В процесі перегляду оскаржуваного судового рішення було встановлено неправильне застосування місцевим господарським судом норм матеріального права, а саме ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». Посилання на інші норми матеріального права в оскаржуваному судовому рішенні відсутні, хоча згідно з п.3 ч.1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині рішення господарського суду повинно вказуватись законодавство, яким господарський суд керувався, приймаючи рішення. Окрім того, мотивувальна частина оскаржуваного судового рішення взагалі не містить посилань на заперечення на позов відповідачів, тоді як відповідно до п.3 ч.1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині рішення господарського суду, зокрема, мають зазначатись доводи, за якими господарський суд відхилив клопотання і докази сторін. Наведене також свідчить про порушення судом норм процесуального права.
З огляду на вищенаведені обставини справи в їх сукупності, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а Рішення Господарського суду Черкаської області від 14.02.2011р. у справі №05-09/484 – скасуванню у зв’язку з неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права з прийняттям нового рішення про задоволення позову.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати за звернення з позовом до суду покладаються відповідача-1. Натомість, витрати за подання апеляційної скарги покладаються на позивача та відповідача-1 пропорційно розміру задоволених вимог апеляційної скарги.
Керуючись ст. ст. 32-34, 49, 75, 77, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Черкасигаз” задовольнити частково.
2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 14.02.2011р. у справі №05-09/484 скасувати.
3. Прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.
4. Визнати недійсним акт оцінки цілісного майнового комплексу Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Черкасигаз” від 31.01.1997р. та наказ заступника начальника регіонального відділення Фонду державного майна України по Черкаській області №769-П від 31.01.1997р. в частині включення до статутного фонду Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Черкасигаз” адмінприміщення по вул. Звенигородській, 6 у м. Ватутіне.
5. Зобов’язати регіональне відділення Фонду державного майна України по Черкаській області (18000, м. Черкаси, бул. Шевченка, 185, код ЄДРПОУ 21368158) внести зміни до акту оцінки цілісного майнового комплексу Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Черкасигаз”, затвердженого наказом заступника начальника регіонального відділення Фонду державного майна України по Черкаській області №769-П від 31.01.1997р., в частині включення до статутного фонду Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Черкасигаз” адмінприміщення по вул. Звенигородській, 6 у м. Ватутіне.
6. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Черкасигаз” (м. Черкаси, вул. Громова, 142, код ЄДРПОУ 03361402, з будь-якого рахунку, виявленого під час виконання судового рішення) на користь Ватутінської міської ради (м. Ватутіне Черкаської області, просп. Дружби, 8, код ЄДРПОУ 04060832) 85,00 грн. (вісімдесят п’ять гривень 00 копійок) державного мита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 копійок) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
7. Стягнути з Ватутінської міської ради (20250, м. Ватутіне, просп. Дружби, 8, код ЄДРПОУ 04060832, з будь-якого рахунку, виявленого під час виконання судового рішення) на користь Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Черкасигаз” (18000, м. Черкаси, вул. Громова, 142, код ЄДРПОУ 03361402) 21,25 грн. (двадцять одну гривню 25 копійки) державного мита за подання апеляційної скарги.
8. Доручити Господарському суду Черкаської області видати накази.
9. Матеріали справи №05-09/484 повернути до Господарського суду Черкаської області.
10. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у встановленому законом порядку та строки.
Головуючий суддя Лосєв А.М.
Судді Іваненко Ю.Г.
Пантелієнко В.О.
17.05.11 (відправлено)