Справа № 11-51/2008 р. Головуючий у 1 інстанції Головченко М.М.
Категорія ст.286 ч.2 КК Доповідач Трейтяк О.П.
О К Р Е М А У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 лютого 2008 року Колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Чернігівської області в складі:
Головуючого ТРЕЙТЯК О.П.
Суддів КОЗАКА В.І., БІЛОБРОВА В.Д.
при секретарі ОЛІЙНИК О.М.
з участю прокурора БАСЮКА С.В.
потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_2
адвокатів ОСОБА_3, ОСОБА_4
засудженого ОСОБА_5
представника цивільного відповідача КОВАЛЬЧУКА В.Д.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальну справу за апеляціями прокурора, який приймав участь в судовому засіданні, потерпілої ОСОБА_1, представника цивільного відповідача ВАТ „Ніжинський хліб” Ковальчука В.Д. на вирок Ічнянського районного суду Чернігівської області від 19 жовтня 2007 року.
Цим вироком ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Галиця Ніжинського району Чернігівської області, українець, громадянин України, мешканець м. Ніжина Чернігівської області, водій ВАТ „Ніжинський хліб”, раніше не судимий,
засуджений за ст.286 ч.2 КК України до 4 років позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортними засобами.
На підставі ст.75 КК України засуджений ОСОБА_5 звільнений від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки.
Стягнуто з ОСОБА_5 судові витрати за проведення експертиз на користь НДКЕЦ при УМВС України в Чернігівській області в сумі 685 грн. 44 коп., на користь Чернігівського відділення КНДІСЕ в сумі 1133 грн. 90 коп., за надання юридичних послуг на користь потерпілої ОСОБА_1 в сумі 3000 грн., на користь потерпілої ОСОБА_2 в сумі 1500 грн.
Стягнуто з ВАТ «Ніжинський хліб» на користь потерпілої ОСОБА_1 4972 гривні матеріальної шкоди та 6000 гривень відшкодування моральної шкоди; на користь потерпілої ОСОБА_2 15 143 гривні матеріальної шкоди та 6000 гривень відшкодування моральної шкоди.
Судом ОСОБА_5 визнаний винним в тому, що ІНФОРМАЦІЯ_2 близько 11 години, керуючи автомобілем ГАЗ-33021 державний номерний знак СВ 3288 АВ, який належить ВАТ «Ніжинський хліб», рухався по середині проїжджої частини дороги «Талалаївка - Дмитрівка - Ічня» слідом за автомобілем ГАЗ 3307 державний номерний знак НОМЕР_1під керуванням ОСОБА_6 зі швидкістю близько 30-40 км\ год. На 66 кілометрі даної автодороги між селами Кропивне Бахмацького району і Южне Ічнянського району ОСОБА_5, порушивши п. п. 11.2, 12.2, 12.3, 13.1, 13.3 Правил дорожнього руху України, при роз'їзді з зустрічним автомобілем ВАЗ-21091 державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_7 скоїв зіткнення з даним автомобілем. Внаслідок зіткнення автомобілів водію ОСОБА_7 були заподіяні тяжкі тілесні ушкодження, від яких він помер на місці дорожньо-транспортної пригоди.
В апеляціях:
- прокурор, який приймав участь в судовому засіданні, не оспорюючи кваліфікації дій засудженого, вважає призначене йому покарання м'яким і таким, що не відповідає тяжкості наслідків, які спричинені злочином. На думку апелянта суд не врахував при призначенні покарання, що ОСОБА_5 винним себе не визнав взагалі, тяжкість наслідків, які були спричинені злочином, а також без наведення мотивів прийнятого рішення не позбавив засудженого права керувати транспортними засобами; безпідставно лише частково задовольнив позовні вимоги потерпілих та просить вирок суду щодо ОСОБА_5 скасувати за м'якістю призначеного покарання, постановити новий вирок яким призначити ОСОБА_5 4 роки позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки, цивільні позови потерпілих задовольнити частково;
- потерпіла ОСОБА_1 вважає вирок суду незаконним, оскільки призначене покарання за своїм видом є занадто м'яким і не відповідає ступеню тяжкості скоєного злочину і особі винного, а при визначенні розміру відшкодування моральної шкоди не враховані вимоги розумності і справедливості, та просить вирок суду скасувати, постановивши свій вирок, задовольнити її вимоги - застосувати до ОСОБА_5 більш суворе покарання та стягнути на її користь моральну шкоду в розмірі 30 тисяч гривень;
- представник цивільного відповідача не погоджується з вироком суду в частині цивільного позову, оскільки приймаючи рішення про стягнення матеріальної і моральної шкоди, суд не повно з'ясував обставини, що мають значення для вирішення питання по суті, зокрема, з наданих потерпілими документів вбачається, що обидві потерпілі, кожна окремо, понесли матеріальні витрати на придбання труни, одягу, поминальні обіди, тобто по документам, що є в матеріалах справи виходить що і ОСОБА_1 і ОСОБА_2 одночасно і самостійно ховали загиблого в ДТП ОСОБА_7, та просить скасувати вирок суду в частині стягнення на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 матеріальної і моральної шкоди, а справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвалою судової колегії з кримінальних справ від 15 лютого 2008 року вирок суду скасований, а справа направлена на новий судовий розгляд в зв'язку з істотним порушенням судом кримінально-процесуального закону.
Згідно ст.323 КПК України вирок суду повинен бути законним і обґрунтованим, суд обґрунтовує вирок лише на доказах, які були розглянуті в судовому засіданні.
Відповідно до ст.257 КПК України суд першої інстанції при розгляді справи повинен безпосередньо дослідити докази по справі: допитати підсудних, потерпілих, свідків, заслухати висновки експертів, оглянути речові докази, оголосити протоколи та інші документи. Судове засідання по кожній справі відбувається безперервно, крім часу, призначеного для відпочинку.
Суддею Головченко М.М. ці вимоги кримінально-процесуального закону не дотримані.
Як видно з протоколу судового засідання (а.с.338-346), суд 03 жовтня 2007 року відкрив судове засідання, встановив особу підсудного ОСОБА_5, оголосив склад суду і роз'яснив право на відводи, обговорив і вирішив питання про слухання справи у відсутності представника цивільного відповідача та адвокатів ОСОБА_3 і ОСОБА_8, роз'яснив права підсудному, потерпілим, оголосив перерву до 17 жовтня 2007 року для ознайомлення підсудного з матеріалами експертиз. 17 жовтня 2007 року суд оголосив судове засідання продовженим, вирішив питання про слухання справи у відсутності потерпілої ОСОБА_1, розглянув клопотання потерпілої ОСОБА_2 про приєднання до справи матеріалів про надання їй юридичної допомоги, далі перейшов до оголошення матеріалів кримінальної справи, вирішив питання про закінчення судового слідства у відсутності потерпілої ОСОБА_1 і перейшов до судових дебатів. В судових дебатах виступили прокурор, потерпіла ОСОБА_2 і її представник адвокат ОСОБА_8, представник потерпілої ОСОБА_1 адвокат ОСОБА_3, представник цивільного відповідача, адвокат ОСОБА_4 на захист підсудного, сам підсудний ОСОБА_5, після надання підсудному останнього слова суд видалився до нарадчої кімнати, по виходу з якої 19 жовтня 2007 року оголосив вирок.
Тобто з протоколу судового засідання вбачається, що суд провів підготовчу частину судового засідання, після чого оголосив матеріали справи і перейшов до судових дебатів, судове слідство по справі фактично судом не проведено, свідки не допитувались, підсудному і потерпілим права дати покази суд не надав, чим суттєво порушив також право на захист підсудного, який винним себе не визнавав. І разом з цим суд у вироку посилається як на докази, на показання підсудного, потерпілих, свідків.
Крім цього, судом також суттєво порушені права потерпілих ОСОБА_1 та ОСОБА_2, як цивільних позивачів.
Відповідно до вимог чинного кримінально-процесуального законодавства, якщо у справі заявлено цивільний позов, то цивільним позивачем має бути оголошено позовну заяву (ст.297 КПК), йому мають бути роз'яснені його процесуальні права та надано можливість обґрунтувати заявлені позовні вимоги (ст.268 КПК), а підсудному має бути надана можливість дати пояснення з приводу цивільного позову. Крім того, суд повинен дослідити наявні у справі докази, подані на обґрунтування чи спростування позовних вимог, а в судових дебатах надати можливість виступити з промовами як цивільному позивачеві, так і цивільному відповідачеві (ст.328 КПК).
Однак, як вбачається з протоколу судового засідання, позовна заява не оголошувалась, потерпілим не роз'яснювалося процесуальних прав як цивільного позивача, вони пояснень на обґрунтування цивільного позову не давали і в судових дебатах щодо цивільного позову не висловлювався. Підсудному можливості спростувати позовні вимоги та виступити в судових дебатах з приводу цивільного позову фактично не надано. У справі є документи, представлені потерпілими на обґрунтування цивільного позову, але всупереч закону вони судом не досліджувалися. У вироку доказів на підтвердження розміру матеріальної та моральної шкоди фактично не наведено, а зроблено лише посилання на врахування душевних та моральних страждань потерпілих. Задовольняючи цивільні позови про стягнення моральної шкоди частково суд взагалі не навів мотивів зменшення розміру цивільних позовів.
Наведені порушення чинного кримінально-процесуального законодавства колегія суддів вважає суттєвими і такими, що істотно вплинули на правильність прийняття рішення у справі, що є безумовною підставою для скасування вироку суду і направлення справи на новий судовий розгляд.
Причиною зазначених вище недоліків і скасування судового рішення, на думку колегії суддів, є ігнорування вимог кримінально-процесуального законодавства та недбале і несумлінне ставлення судді Головченка М.М. до розгляду кримінальної справи в судовому засіданні
Керуючись ст.ст.23-2, 380 КПК України, колегія суддів
у х в а л и л а:
Довести до відома голови Ради суддів Чернігівської області та голови апеляційного суду Чернігівської області про виявлені порушення та недоліки при розгляді кримінальної справи суддею Ічнянського районного суду Чернігівської області Головченко М.М. для вжиття відповідних заходів реагування з метою недопущення подібного в подальшій роботі.
Судді:
БІЛОБРОВ В.Д. ТРЕЙТЯК О.П. КОЗАК В.І.