Справа № 11-51/2008 р. Головуючий у 1 інстанції Головаченко М.М.
Категорія ст.286 ч.2 КК Доповідач Трейтяк О.П.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 лютого 2008 року Колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Чернігівської області в складі:
Головуючого ТРЕЙТЯК О.П.
Суддів КОЗАКА В.І., БІЛОБРОВА В.Д.
при секретарі ОЛІЙНИК О.М.
з участю прокурора БАСЮКА С.В.
потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_2
адвокатів ОСОБА_3, ОСОБА_4
засудженого ОСОБА_5
представника цивільного відповідача КОВАЛЬЧУКА В.Д.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальну справу за апеляціями прокурора, який приймав участь в судовому засіданні, потерпілої ОСОБА_1, представника цивільного відповідача ВАТ „Ніжинський хліб” Ковальчука В.Д. на вирок Ічнянського районного суду Чернігівської області від 19 жовтня 2007 року.
Цим вироком ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Галиця Ніжинського району Чернігівської області, українець, громадянин України, мешканець м. Ніжина Чернігівської області, водій ВАТ „Ніжинський хліб”, раніше не судимий,
засуджений за ст.286 ч.2 КК України до 4 років позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортними засобами.
На підставі ст.75 КК України засуджений ОСОБА_5 звільнений від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки.
Стягнуто з ОСОБА_5 судові витрати за проведення експертиз на користь НДКЕЦ при УМВС України в Чернігівській області в сумі 685 грн. 44 коп., на користь Чернігівського відділення КНДІСЕ в сумі 1133 грн. 90 коп., за надання юридичних послуг на користь потерпілої ОСОБА_1 в сумі 3000 грн., на користь потерпілої ОСОБА_2 в сумі 1500 грн.
Стягнуто з ВАТ «Ніжинський хліб» на користь потерпілої ОСОБА_1 4972 гривні матеріальної шкоди та 6000 гривень відшкодування моральної шкоди; на користь потерпілої ОСОБА_2 15 143 гривні матеріальної шкоди та 6000 гривень відшкодування моральної шкоди.
Доля речових доказів вирішена згідно вимог ст.81 КПК України.
Судом ОСОБА_5 визнаний винним в тому, що ІНФОРМАЦІЯ_2 близько 11 години, керуючи автомобілем ГАЗ-33021 державний номерний знак НОМЕР_1, який належить ВАТ «Ніжинський хліб», рухався по середині проїжджої частини дороги «Талалаївка - Дмитрівка - Ічня» слідом за автомобілем ГАЗ 3307 державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_6 зі швидкістю близько 30-40 км\ год. На 66 кілометрі даної автодороги між селами Кропивне Бахмацького району і Южне Ічнянського району ОСОБА_5, порушивши п. п. 11.2, 12.2, 12.3, 13.1, 13.3 Правил дорожнього руху України, при роз'їзді з зустрічним автомобілем ВАЗ-21091 державний номерний знак НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_7 скоїв зіткнення з даним автомобілем. Внаслідок зіткнення автомобілів водію ОСОБА_7 були заподіяні тяжкі тілесні ушкодження, від яких він помер на місці дорожньо-транспортної пригоди.
В апеляціях:
- прокурор, який приймав участь в судовому засіданні, не оспорюючи кваліфікації дій засудженого, вважає призначене йому покарання м'яким і таким, що не відповідає тяжкості наслідків, які спричинені злочином. На думку апелянта суд не врахував при призначенні покарання, що ОСОБА_5 винним себе не визнав взагалі, тяжкість наслідків, які були спричинені злочином, а також без наведення мотивів прийнятого рішення не позбавив засудженого права керувати транспортними засобами; безпідставно лише частково задовольнив позовні вимоги потерпілих та просить вирок суду щодо ОСОБА_5 скасувати за м'якістю призначеного покарання, постановити новий вирок яким призначити ОСОБА_5 4 роки позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки, цивільні позови потерпілих задовольнити частково;
- потерпіла ОСОБА_1 вважає вирок суду незаконним, оскільки призначене покарання за своїм видом є занадто м'яким і не відповідає ступеню тяжкості скоєного злочину і особі винного, а при визначенні розміру відшкодування моральної шкоди не враховані вимоги розумності і справедливості, та просить вирок суду скасувати, постановивши свій вирок, задовольнити її вимоги - застосувати до ОСОБА_5 більш суворе покарання та стягнути на її користь моральну шкоду в розмірі 30 тисяч гривень;
- представник цивільного відповідача не погоджується з вироком суду в частині цивільного позову, оскільки приймаючи рішення про стягнення матеріальної і моральної шкоди, суд не повно з'ясував обставини, що мають значення для вирішення питання по суті, зокрема, з наданих потерпілими документів вбачається, що обидві потерпілі, кожна окремо, понесли матеріальні витрати на придбання труни, одягу, поминальні обіди, тобто по документам, що є в матеріалах справи виходить що і ОСОБА_1 і ОСОБА_2 одночасно і самостійно ховали загиблого в ДТП ОСОБА_7, та просить скасувати вирок суду в частині стягнення на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 матеріальної і моральної шкоди, а справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
Заслухавши доповідача, пояснення потерпілої ОСОБА_1 та її представника адвоката ОСОБА_3, які підтримали апеляцію потерпілої в повному обсязі і просили її задовольнити, пояснення потерпілої ОСОБА_2, яка погоджується з рішенням суду, представника цивільного відповідача, який підтримав свою апеляцію і просив вирок суду в частині вирішення цивільного позову скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд, пояснення адвоката ОСОБА_4 та засудженого ОСОБА_5, які підтримали апеляцію цивільного відповідача і вважали, що судом при розгляді даної справи допущені істотні порушення кримінально-процесуального закону, тому вирок необхідно скасувати з направленням справи на новий розгляд; міркування прокурора, який підтримав апеляцію частково, вважав, що при розгляді даної справи судом істотно порушені вимоги кримінально-процесуального закону, зокрема порушені принципи безпосередності та безперервності розгляду кримінальної справи, тому вирок суду необхідно скасувати і направити справу на новий судовий розгляд, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що вирок суду підлягає скасуванню в зв'язку з істотним порушенням кримінально-процесуального закону.
Згідно ст.323 КПК України вирок суду повинен бути законним і обґрунтованим, суд обґрунтовує вирок лише на доказах, які були розглянуті в судовому засіданні.
Відповідно до ст.257 КПК України суд першої інстанції при розгляді справи повинен безпосередньо дослідити докази по справі: допитати підсудних, потерпілих, свідків, заслухати висновки експертів, оглянути речові докази, оголосити протоколи та інші документи. Судове засідання по кожній справі відбувається безперервно, крім часу, призначеного для відпочинку.
Судом ці вимоги кримінально-процесуального закону не дотримані.
Як видно з протоколу судового засідання (а.с.338-346), суд 03 жовтня 2007 року відкрив судове засідання, встановив особу підсудного ОСОБА_5, оголосив склад суду і роз'яснив право на відводи, обговорив і вирішив питання про слухання справи у відсутності представника цивільного відповідача та адвокатів ОСОБА_3 і ОСОБА_8, роз'яснив права підсудному, потерпілим, оголосив перерву до 17 жовтня 2007 року для ознайомлення підсудного з матеріалами експертиз. 17 жовтня 2007 року суд оголосив судове засідання продовженим, вирішив питання про слухання справи у відсутності потерпілої ОСОБА_1, розглянув клопотання потерпілої ОСОБА_2 про приєднання до справи матеріалів про надання їй юридичної допомоги, далі перейшов до оголошення матеріалів кримінальної справи, вирішив питання про закінчення судового слідства у відсутності потерпілої ОСОБА_1 і перейшов до судових дебатів. В судових дебатах виступили прокурор, потерпіла ОСОБА_2 і її представник адвокат ОСОБА_8, представник потерпілої ОСОБА_1 адвокат ОСОБА_3, представник цивільного відповідача, адвокат ОСОБА_4 на захист підсудного, сам підсудний ОСОБА_5, після надання підсудному останнього слова суд видалився до нарадчої кімнати, по виходу з якої 19 жовтня 2007 року оголосив вирок.
Тобто з протоколу судового засідання вбачається, що суд провів підготовчу частину судового засідання, після чого оголосив матеріали справи і перейшов до судових дебатів, судове слідство по справі фактично судом не проведено, свідки не допитувались, підсудному і потерпілим права дати покази суд не надав, чим суттєво порушив також право на захист підсудного, який винним себе не визнавав. І разом з цим суд у вироку посилається як на докази, на показання підсудного, потерпілих, свідків.
Крім цього, судом також суттєво порушені права потерпілих ОСОБА_1 та ОСОБА_2, як цивільних позивачів.
Відповідно до вимог чинного кримінально-процесуального законодавства, якщо у справі заявлено цивільний позов, то цивільним позивачем має бути оголошено позовну заяву (ст.297 КПК), йому мають бути роз'яснені його процесуальні права та надано можливість обґрунтувати заявлені позовні вимоги (ст.268 КПК), а підсудному має бути надана можливість дати пояснення з приводу цивільного позову. Крім того, суд повинен дослідити наявні у справі докази, подані на обґрунтування чи спростування позовних вимог, а в судових дебатах надати можливість виступити з промовами як цивільному позивачеві, так і цивільному відповідачеві (ст.328 КПК).
Однак, як вбачається з протоколу судового засідання, позовна заява не оголошувалась, потерпілим не роз'яснювалося процесуальних прав як цивільного позивача, вони пояснень на обґрунтування цивільного позову не давали і в судових дебатах щодо цивільного позову не висловлювався. Підсудному можливості спростувати позовні вимоги та виступити в судових дебатах з приводу цивільного позову фактично не надано. У справі є документи, представлені потерпілими на обґрунтування цивільного позову, але всупереч закону вони судом не досліджувалися. У вироку доказів на підтвердження розміру матеріальної та моральної шкоди фактично не наведено, а зроблено лише посилання на врахування душевних та моральних страждань потерпілих. Задовольняючи цивільні позови про стягнення моральної шкоди частково суд взагалі не навів мотивів зменшення розміру цивільних позовів.
Наведені порушення чинного кримінально-процесуального законодавства колегія суддів вважає суттєвими і такими, що істотно вплинули на правильність прийняття рішення у справі, що є безумовною підставою для скасування вироку суду і направлення справи на новий судовий розгляд.
Призначаючи засудженому покарання, на порушення ст.65 КК України суд повною мірою не врахував характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого ОСОБА_5 злочину, тяжкість наслідків, що настали, дані, що характеризують його особу та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Під час досудового слідства та в підготовчій частині судового розгляду ОСОБА_5 не визнавав себе винним у вчиненні злочину і відповідно заподіяну потерпілим шкоду не відшкодував. За таких обставин слід визнати, що покарання призначене ОСОБА_5 є явно несправедливим внаслідок м'якості.
При новому розгляді справи суду необхідно ретельно перевірити доводи викладені в апеляціях прокурора, потерпілої і цивільного відповідача, врахувати позицію прокурора і потерпілих щодо міри покарання, вжити передбачених законом заходів до всебічного, повного й об'єктивного розгляду всіх обставин справи та постановити законний та обґрунтований вирок.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А:
Апеляції прокурора, який приймав участь в судовому засіданні, і потерпілої ОСОБА_1 задовольнити частково. Апеляцію цивільного відповідача ВАТ „Ніжинський хліб” задовольнити.
Вирок Ічнянського районного суду Чернігівської області від 19 жовтня 2007 року щодо ОСОБА_5 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі суддів.
Судді:
БІЛОБРОВ В.Д. ТРЕЙТЯК О.П. КОЗАК В.І.