Справа № 11- 159/2008 Головуючий у 1 інстанції: Діденко О.П.
Категорія : ст.309 ч.2 КК України Доповідач: Трейтяк О.П.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 лютого 2008 року Колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Чернігівської області в складі :
головуючого КУЗЮРИ М.М.
суддів ТРЕЙТЯК О.П., ШИРОЯН Т.А.
з участю прокурора ГАПЕЄВОЇ Н.П.
адвоката ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальну справу за прокурора, який затвердив обвинувальний висновок, та адвоката ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2 на вирок Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 26 грудня 2007 року.
Цим вироком ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець селища Любеч Ріпкинського району Чернігівської області, мешканець АДРЕСА_1, українець, громадянин України, з середньою спеціальною освітою, одружений, непрацюючий, раніше не судимий,
засуджений за ст. 309 ч.2 КК України до 2 років позбавлення волі.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави вартість проведення судово-хімічної експертизи в сумі 36 грн. 61 коп.
Доля речових доказів вирішена відповідно до вимог ст. 81 КПК України.
Вироком суду ОСОБА_2 визнаний винним у незаконному придбанні, виготовленні та зберіганні наркотичного засобу без мети збуту за таких обставин. 17 жовтня 2007 року, близько 16 год., у сараї господарства по АДРЕСА_1 за місцем його проживання, працівниками міліції було виявлено та вилучено особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс (марихуану) у виді рослин коноплі із стеблами, бічними гілками та листям у сухому вигляді, вагою 1 кг. 270 гр., у подрібненому вигляді - 1,2 гр. та екстракт канабісу в перерахунку на суху речовину - 0,166 гр., а всього загальною вагою 1 кг. 271,366 гр., що є великим розміром, який ОСОБА_2 незаконно придбав у невстановленому слідством місці, частково подрібнив, тобто виготовив наркотичний засіб, та зберігав без мети збуту.
В апеляціях:
- прокурор, який затвердив обвинувальний висновок, просить вирок суду змінити в частині призначеного покарання, застосувавши до засудженого ст.75 КК України у зв'язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого.
- адвокат ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2 також просить змінити вирок суду в частині призначеного покарання внаслідок його суворості та застосувати до ОСОБА_2 ст.75 КК України. Посилається на те, що судом першої інстанції не в достатній мірі враховані пом'якшуючі покарання обставини та особу засудженого, який до кримінальної відповідальності притягується вперше, його молодий вік, стан здоров'я, має на утриманні малолітню доньку, позитивні характеристики, а також відсутність обтяжуючих покарання обставин.
Заслухавши доповідача, пояснення адвоката ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2, яка підтримала свою апеляцію і просить її задовольнити з вказаних в ній підстав, думку прокурора, який також підтримав свою апеляцію та просив застосувати до засудженого ст.75 КК України, перевіривши матеріали справи та обговоривши викладені в апеляціях доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляції прокурора та адвоката підлягають задоволенню.
Висновок суду про доведеність винності засудженого ОСОБА_2 у вчиненні зазначених у вироку діянь за обставин, встановлених судом, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується сукупністю зібраних у справі доказів і є обґрунтованим.
Сам засуджений ОСОБА_2 в судовому засіданні винним себе визнав повністю і докладно розповідав про обставини придбання, зберігання та виготовлення ним наркотичного засобу.
Фактичні обставини справи, доведеність винності і кваліфікація дій ОСОБА_2 в судовому засіданні суду першої інстанції ніким, в тому числі і підсудним, не оспорювались і згідно ст.299 КПК України не досліджувались.
Відповідно до ч.3 ст.299 КПК України у випадку розгляду справи без дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи та розміру цивільного позову, які ніким не оспорюються, учасники судового розгляду позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини та розмір цивільного позову в апеляційному порядку.
Ці наслідки були роз'яснені всім учасникам судового розгляду, в тому числі і підсудному, і вони добровільно погодились на скорочений порядок судового слідства.
Злочинні дії ОСОБА_2 судом правильно кваліфіковані за ст. 309 ч.2 КК України як незаконне придбання, виготовлення, зберігання без мети збуту наркотичного засобу.
Разом з тим, призначаючи підсудному реальну міру покарання у виді позбавлення волі, суд не навів переконливих доказів того, що для перевиховання і виправлення засудженого необхідна ізоляція його від суспільства.
Як видно з вироку, суд вказав, що враховує особистість ОСОБА_2, знаходження на утриманні у нього малолітньої дитини, що він раніше не судимий. Проте ніяк не врахував цих обставин і зокрема того, що засуджений позитивно характеризується, його стан здоров'я, винним себе визнав, щиро розкаявся, про що свідчить сам порядок розгляду судом кримінальної справи. За таких обставин колегія суддів вважає що виправлення засудженого можливе без ізоляції від суспільства і находить можливим звільнити його від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст.76 КК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляції прокурора, який затвердив обвинувальний висновок, і адвоката ОСОБА_1 задовольнити.
Вирок Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 26 грудня 2007 року щодо ОСОБА_2 змінити.
Відповідно до ст.75 КК України ОСОБА_2 звільнити від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки.
Відповідно до ст.76 КК України покласти на ОСОБА_2 такі обов'язки:
- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи;
- повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання;
- періодично з'являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.
Запобіжний захід ОСОБА_2 змінити з взяття під варту на підписку про невиїзд з місця проживання.
В решті цей же вирок щодо ОСОБА_2 залишити без зміни.
Судді:
ТРЕЙТЯК О.П. КУЗЮРА М.М. ШИРОЯН Т.А.