Справа   №1-116/11                                                    Головуючий у 1 інстанції  Клок О.М.

Провадження №11/0390/392/11                                 Доповідач Борсук П.П.

Категорія ч.2 ст. 307 КК України

                              АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

                             ----------------------------------------------------------------

                                                          У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

          12 липня 2011 року                                                         м. Луцьк

          Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого судді –Борсука П.П.,

суддів - Хлапук Л.І., Опейди В.О.,

за участю прокурора – Смолюка Б.С.,

захисників –ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,

          засуджених–ОСОБА_5, ОСОБА_4,ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Луцьку апеляції засуджених ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_6 на вирок Луцького міськрайонного суду від 12 квітня 2011 року, яким ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Туковський Іркутської області Російської Федерації, жителя АДРЕСА_1, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, неодруженого, не працюючого, судимого:

01 грудня 1989 року за ст.ст. 142 ч.3, 81 ч.4, 140 ч.3, 193 ч.3, 89 ч.1, 42 КК України (в ред.1960р.) на 6 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна;

30 липня 1997 року за ст.ст. 17 ч.2, 141 ч.2 КК України (в ред.1960р.) на 2 роки позбавлення волі;

26 березня 2001 року за ст.ст. 81 ч.2, 196-1 ч.2, 42 КК України (в ред.1960р.) на 1 рік 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна, 21 лютого 2002 року звільнено умовно-достроково на не відбутий термін 3 місяці 7 днів;

14 квітня 2003 року за ст.185 ч.3 КК України на 4 роки 6 місяців позбавлення волі;

засуджено ст.307 ч.2 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років з конфіскацією всього належного майна.

Зараховано в строк відбування покарання ОСОБА_5 термін його перебування під вартою з 15 квітня 2010 року до 18 квітня 2010 року включно.

          Строк відбування покарання ОСОБА_5 визначено рахувати з 12 квітня 2011 року.

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м. Єкабілс Республіки Латвія, жителя АДРЕСА_2, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, не працюючого, судимого:

18 вересня 1998 року за ст.ст. 140 ч.2, 229-6 ч.1, 42 КК України (в ред.1960р.) на 2 роки позбавлення волі, звільнено 09 вересня 1999 року на підставі Закону України «Про амністію»від 16.07.1999 року на не відбутий строк 10 місяців 11 днів;

20 квітня 2000 року за ст.ст. 196-1 ч.2, 140 ч.2, 42 КК України (в ред.1960р.) на 2 роки позбавлення волі з конфіскацією майна;

23 січня 2003 року за ст.185 ч.3 КК України на 3 роки 1 місяць позбавлення волі, 11 листопада 2005 року звільнено умовно-достроково на не відбутий термін 15 днів;

06 червня 2007 року за ст.309 ч.2 КК України на 2 роки позбавлення волі;

засуджено за ст.307 ч.2 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років з конфіскацією всього належного майна.

Строк відбування покарання ОСОБА_4 визначено рахувати з 17 квітня 2010 року.

Виправдано ОСОБА_4 у зв’язку з недоведеністю його участі у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_9, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_3, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, судимого:

22 липня 1998 року за ст.140 ч.3 КК України (в ред.1960р.) на 4 роки позбавлення волі;

11 жовтня 2002 року за ст.309 ч.1 КК України на 1 рік обмеження волі,

17 вересня 2004 року за ст.ст. 309 ч.2, 96, 71 КК України на 2 роки 3 місяці позбавлення волі;

07 травня 2007 року за ст.185 ч.2 КК України на 2 роки 6 місяців позбавлення волі, звільнено 18 червня 2009 року умовно - достроково на не відбутий строк  3 місяці 10 днів;

Виправдано ОСОБА_6 у зв’язку з недоведеністю його участі у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 263 ч.1, 185 ч.2, 185 ч.3 КК України,

засуджено за ст.307 ч.2  КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років з конфіскацією всього належного майна.

Строк відбуття покарання ОСОБА_6 визначено рахувати з 21 травня 2010 року, тобто з моменту його затримання.

Майно ОСОБА_5, на яке накладено арешт, звернуто в рахунок конфіскації майна.

Вирішено долю речових доказів.

          Судові витрати за проведення експертиз стягнуто в доход держави з засуджених в таких частках: з ОСОБА_5 287 (двісті вісімдесят сім) гривень 65 коп., з ОСОБА_4 115 (сто п’ятнадцять) гривень 06 коп., з ОСОБА_6 1668 (одну тисячу шістсот шістдесят вісім) гривень 20 коп.          Запобіжний захід ОСОБА_5 до вступу вироку у законну силу змінено з підписки про невиїзд на взяття під варту.

          Запобіжний захід ОСОБА_4 та ОСОБА_6 до вступу вироку у законну силу залишено попередній –тримання під вартою.

В задоволенні цивільного позову ОСОБА_8 і інтересах неповнолітньої ОСОБА_9 та цивільного позову  ОСОБА_10 до ОСОБА_4 відмовлено.

ОСОБА_5 29 березня 2010 року, в період часу з 20 год. до 20.30 год. поблизу будинку №7 на вул. Гастело в м. Луцьку незаконно придбав в  ОСОБА_6, який збув,  шприц з особливо небезпечним наркотичним засобом –опієм (екстраційним) в кількості 3 куб.см. за ціною 150 гривень. В подальшому ОСОБА_5 даний особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено –концентрат з макової соломи (опій екстракційний), масою 0,11г., зберігаючи при собі, з метою збуту, перевіз маршрутним таксі на зупинку громадського транспорту на пр. Соборності в м. Луцьку, де близько 21.00 год. збув ОСОБА_11 за 150 гривень.

08 квітня 2010 року, в період часу з 08 год. до 08.30 год. ОСОБА_5 неподалік кінотеатру «Промінь», що на пр. Грушевського в м. Луцьку, повторно незаконно придбав в   ОСОБА_6, який збув, дві таблетки з наркотичною речовиною обіг, якої обмежений - бупренорфін                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                              за ціною 100 гривень та зберігаючи при собі, з метою збуту, перевіз маршрутним таксі за місцем свого проживання на АДРЕСА_1. Після цього ОСОБА_5, того ж дня близько  09-30 год.  діючи  за попередньою змовою з ОСОБА_4,  поблизу бібліотеки в м. Луцьку на пр. Молоді, даний наркотичний засіб, масою 0,0002 г. збули ОСОБА_11 за 100 гривень.

15 квітня 2010 року, в період часу з 10.30 год. до 11.00 год., ОСОБА_5 біля будинку АДРЕСА_1, повторно незаконно придбав  в ОСОБА_6, який збув, наркотичний засіб, обіг якого обмежено –метадон (фенадон),  за ціною 100 гривень та зберігаючи при собі, з метою збуту, переніс за місцем свого проживання на АДРЕСА_1. Після цього ОСОБА_5, за попередньою змовою з ОСОБА_4 близько 11.30 год., біля бібліотеки в м. Луцьку на пр. Молоді, даний наркотичний засіб масою 0,0136 г. збули ОСОБА_11 за 100 гривень.

15 квітня 2010 року, близько 13.00 год., за місцем проживання в квартирі АДРЕСА_1,  ОСОБА_5 незаконно повторно зберігав з метою збуту наркотичний засіб, обіг якого обмежено –метадон (фенадон), масою 0,0136г.

29 квітня 2010 року, близько 12.30 год., ОСОБА_6., повторно,  знаходячись на пр. Грушевського в місті Луцьку, незаконно зберігав при собі з метою подальшого збуту наркотичний засіб, обіг якого обмежено –метадон, маса якого становить 0.0373 г.

18 травня 2010 року, близько 09.30 год., ОСОБА_6. знаходячись поблизу кафе «Берізка», що на вулиці Карбишева, 2 в місті Луцьку, повторно незаконно збув ОСОБА_13 наркотичний засіб, обіг якого обмежено –метадон, масою 0.0188 г., за що отримав від останнього грошову винагороду в сумі 50 гривень.

21 травня 2010 року, знаходячись на вул. Гордіюк в місті Луцьку, ОСОБА_6. повторно зберігав при собі з метою подальшого збуту наркотичний засіб, обіг якого обмежено –метадон (фенадон).

Протягом   травня –червня 2010 року, ОСОБА_6. повторно зберігав за місцем свого проживання в АДРЕСА_3, з метою подальшого збуту наркотичний засіб, обіг якого обмежено –метадон, масою 0.0033 г.

В своїх апеляціях засуджені заперечують свою причетність до збуту наркотичних засобів. ОСОБА_6., ОСОБА_4 вказують на те, що визнавальні показання давали у зв’язку зі станом здоровя, під тиском працівників міліції, оскільки є наркозалежні. ОСОБА_5 зазначає про невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи. Посилається на те, що судом не взято показання дані ним, ОСОБА_6, ОСОБА_4 в судовому засіданні.

ОСОБА_6. просить направити справу на додаткове розслідування або виправдати його,  ОСОБА_4 –застосувати ст. 69 КК України, ОСОБА_5 - виправдати .

Заслухавши доповідача, який доповів суть вироку суду першої інстанції, повідомив ким та в якому обсязі він оскаржений, виклав основні доводи апеляцій, думку засуджених, їх захисників на підтримання апеляцій, міркування прокурора, який просив судове рішення залишити без зміни, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляції до задоволення не підлягають з наступних підстав.

Суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини і його висновок про доведеність винуватості ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_5 у вчиненні злочинів у сфері обігу наркотичних засобів відповідає доказам,  які суд всебічно, повно й об’єктивно дослідив і правильно оцінив.

Так,  ОСОБА_5, ОСОБА_4 не заперечують про те, що 08, 15 квітня 2010 року вони збували знайомій ОСОБА_3 знеболюючі лікарські препарати, а ОСОБА_6. -  про виявлення та вилучення в нього  в квітні 2010 року метадону, який він виніс з наркодиспансеру для власного вживання.

Твердження засуджених про непричетність до вчинених злочинів спростовуються показаннями ОСОБА_4, ОСОБА_6 дані на досудовому слідстві, в яких вони дають чіткі і послідовні показання про збут наркотичних засобів. Вони підтверджували свої показання і під час проведення очних ставок з ОСОБА_5 (т.1 а.с.168-169, т.3 а.с. 134-135).

Свідок ОСОБА_11, яка являлася оперативним закупником, підтвердила придбання у ОСОБА_5, ОСОБА_4, а свідок ОСОБА_13 у ОСОБА_6 наркотичних засобів. Оперативні закупки проводилися з залученням понятих.

Вони під час пред’явлення для впізнання поза візуальним спостереженням, вказали на ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_6 як на осіб, які збували їм наркотичні засоби (т.1 а.с.39-40, 157-158, т.3 а.с.15-16).

Протоколами вилучення та огляду підтверджується, що грошові копюри, які вилучені при оперативній закупівлі наркотичного засобу в ОСОБА_4, співпадають з грошовими копюрами врученими покупцю ОСОБА_11 (т.1 а.с. 54-57, 58, т.2 а.с.76).          

Суд обґрунтовано не взяв до уваги і відкинув як такі, що не відповідають фактичним обставинам справи показання ОСОБА_4, ОСОБА_6 дані в судовому засіданні.

ОСОБА_4, ОСОБА_6. на досудовому слідстві давали показання  в присутності захисників, а тому піддавати критиці та ставити їх під сумнів у суду не було.

Не ґрунтуються на матеріалах справи доводи ОСОБА_4 про порушення вимог закону під час проведення оперативних закупок, а ОСОБА_6 щодо порядку виявлення та вилучення наркотичних засобів.

Їх твердження спростовуються протоколами вилучення (т.3 а.с. 42) та обшуку (т.5 а.с.92). Дані слідчі дії проводилися в присутності понятих, про що свідчать їх підписи.

Суд критично оцінив показання свідка ОСОБА_15, яка стверджувала в судовому засіданні, що 08, 15 квітня 2010 року підписувала процесуальні документи, як понята після проведення оперативних закупок наркотичних засобів. Дані показання суд спростував показаннями свідка ОСОБА_11, яка стверджувала, що її огляд перед проведенням оперативних закупок проводився в присутності понятих, актами огляду покупця (т.1 а.с. 30-34, 54-57) підписані свідком ОСОБА_15, і яка не заперечувала свій підпис на них.

Твердження ОСОБА_5 про непричетність його до збуту наркотичних засобів ОСОБА_11 29 березня 2010 року, спростовуються показаннями останньої, протоколом оперативної закупівлі (т.1 а.с.11), висновком експертизи від 21 квітня 2010 року (т.1 а.с. 19-20).

Не знайшли свого підтвердження версії засуджених ОСОБА_6, ОСОБА_4 про застосування до них працівниками міліції психічного тиску під час проведення досудового слідства та оговір у збуті наркотичних засобів як себе, так і ОСОБА_5

Висновком експертизи від 25 травня 2010 року (т.2 а.с. 63-64), спростовуються твердження ОСОБА_5, ОСОБА_4 про збут 08, 15 квітня 2010 року лікарських препаратів «анальгіну», «галстени». Як вбачається з даного висновку вилучені дві речовини містять в своєму складі наркотичний засіб, обіг якого обмежено –метадон, масою 0,0136 г. та бупренорфін, масою 0,0002 г.

За таких обставин, саме показання ОСОБА_4, ОСОБА_6 дані під час досудового слідства в сукупності з іншими доказами, суд поклав в основу обвинувального висновку, які в цілому повно відтворюють картину події, і тим самим повністю спростовують всі версії засуджених щодо їх непричетності до інкримінованих злочинів.

Обставини вчинених засудженими злочинів, судом встановлено повно і об’єктивно, підстав для направлення справи на додаткове розслідування або виправдання, як про це просять ОСОБА_5, ОСОБА_6. в своїх апеляціях, колегія суддів не знаходить.

Дії ОСОБА_6, ОСОБА_4 у незаконному зберіганні з метою збуту та збуті особливо небезпечних наркотичних засобів, вчинені повторно, особами, які раніше вчиняли злочин, передбачений ст.309 КК України, ОСОБА_4 крім того за попередньою змовою групою осіб, а ОСОБА_5 у незаконному придбанні, перевезенні, зберіганні з метою збуту та збуті особливо небезпечних наркотичних засобів, вчинені повторно, за попередньою змовою групою осіб за ч.2 ст. 307 КК України кваліфіковані правильно.

Покарання засудженим призначено у відповідності з ст. ст. 50, 65 КК України з врахуванням того, що вчинений ними  злочин відноситься до категорії  тяжких. При обранні суд врахував неодноразове притягнення засуджених до кримінальної відповідальності.

Із-за відсутності обставин, які пом’якшують покарання ОСОБА_4, колегія суддів підстав для застосування ст.69 КК України, як про це він просить в своїй апеляції, не знаходить.

Колегія суддів в порядку ст. 365 КПК України з вступної частини вироку виключає вказівку про наявність на непогашену судимість ОСОБА_4 за вироком Луцького міського суду від 22 червня 1993 року, яким його засуджено за ч.1 ст.81, ч.2 ст.206 КК України ( в редакції 1960 р.) на два роки позбавлення волі, оскільки на час вчинення нового злочину, дана судимість була погашена.

Керуючись ст. 365-366 КПК України, колегія суддів судової палати,

ухвалила:

Апеляції ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_6 залишити без задоволення, а вирок Луцького міськрайонного суду від 12 квітня 2011 року щодо них без зміни.

В порядку ст. 365 КПК України з вступної частини вироку виключити вказівку на непогашену судимість ОСОБА_4 за вироком Луцького міського суду від 22 червня 1993 року.

Головуючий

Судді