ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"10" серпня 2011 р. Справа № 33/437
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддіОстапенка М.І.,
суддіКондратової І.Д.,
суддіСтратієнко Л.В.
за участю представників сторін
від позивачане з'явились;
від відповідача ОСОБА_1- пред. за дов. № 281/11 від 12.04.2011 р.,
від третьої особиОСОБА_2- пред. за дов. № 54 від 24.03.2011 р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Альфа-банк"
на постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.06.2011 р.
у справі№ 33/437 Господарського суду міста Києва
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Агроінком"
доПублічного акціонерного товариства "Альфа-банк"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача
Публічне акціонерне товариство "БТА Банк"
провизнання договору купівлі-продажу цінних паперів недійсним
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.04.2011 р. у справі 33/437 (суддя Мудрий С.М.) прийнято відмову від позову та припинено провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінком" до Публічного акціонерного товариства "Альфа-банк" про визнання договору купівлі-продажу цінних паперів недійсним.
Постановою Київського апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі : головуючої судді Алданової С.О., суддів Смирнової Л.Г., Тищенко О.В.) від 15.06.2011 р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінком" задоволено, ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.04.2011 р. у справі № 33/437 скасовано, а справу № 33/437 передано на розгляд до Господарського суду міста Києва.
Не погоджуючись з прийнятою постановою, Публічне акціонерне товариство "Альфа-банк" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.06.2011р. скасувати, справу направити на новий розгляд до Київського апеляційного господарського суду.
Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, відповідач посилається на порушення судом апеляційної інстанцій норм процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників відповідача та третьої особи, перевіривши правильність застосування господарськими судами норм процесуального права, судова колегія вважає, що постанову апеляційного господарського суду слід залишити без змін, з огляду на наступне.
У листопаді 2010 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Агроінком" звернулось до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Альфа-банк" про визнання договору купівлі-продажу цінних паперів №162-Д від 06.09.2010 р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агроінком" та Публічним акціонерним товариством "Альфа-Банк" недійсним. Позов подано за підписом представника ОСОБА_3 (довіреність від 31.08.2009 р. № б/н за підписом директора Процун Є.В.).
04.04.2011р. та 11.04.2011 р. ОСОБА_4 від імені позивача до суду першої інстанції подані заяви про відмову від позову.
Місцевий господарський суд прийняв відмову від позову та припинив провадження по справі, вважаючи доведеним той факт, що відмову від позову від імені юридичної особи подано її повноважним представником.
Апеляційний господарський суд, скасовуючи ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.04.2011 р., відзначив, що підстави для прийняття відмови від позову відсутні, оскільки заяву підписано особою, яка не має відповідні повноваження.
Вказані висновки апеляційного господарського суду відповідають матеріалам справи та вимогам чинного законодавства.
Зокрема, частиною 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу (надалі –ГПК) України встановлено, що позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 78 ГПК України відмова позивача від позову, визнання позову відповідачем і умови мирової угоди сторін викладаються в адресованих господарському суду письмових заявах, що долучаються до справи. Ці заяви підписуються відповідно позивачем, відповідачем чи обома сторонами. До прийняття відмови позивача від позову або до затвердження мирової угоди сторін господарський суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи є повноваження на вчинення цих дій у представників сторін.
За змістом ч.ч. 2,3 ст. 28 ГПК України керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище. Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Приписами ч. 1 ст. 16 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" встановлено, що єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення органів державної влади, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.
Відповідно до ч. 2 ст. 17 цього ж Закону в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості щодо юридичної особи як, відомості про органи управління юридичної особи; прізвище, ім'я, по батькові, дата обрання (призначення) та реєстраційні номери облікових карток платників податків, які обираються (призначаються) до органу управління юридичної особи, уповноважених представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами, або осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності.
Згідно ч. 1, 2, 3 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін; якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні; третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними; якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.
Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців № 412376 станом на 04.04.2011 р., витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців № 357399 станом на 16.05.2011 р. та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців № 367616 станом на 31.05.2011р. керівником Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінком" є Процун Є. В.
Як вбачається з матеріалів справи, заяву про відмову від позову підписано ОСОБА_4, повноваження якого посвідчувались довіреністю № 1/01 від 04.04.2011 р., що підписана ОСОБА_5 та довіреністю № 11/04/45 від 11.04.2008 р., що підписана Процун Є.В.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивачем не надані належні докази (оригінал протоколу, наказу, витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців) на підтвердження повноважень директора ОСОБА_5, а тому колегія суддів погоджується з висновком апеляційного господарського суду щодо відхилення та не прийняття як належні докази всі документи (в т.ч. довіреності та накази про відкликання), які підписані від імені позивача ОСОБА_5.
Крім того, колегією суддів враховано, що довіреність № 1/01 від 04.04.2011 р. та довіреність № 11/04/45 від 11.04.2008 р. видані зі строком дії до 11.04.2011 р., разом з тим, суд першої інстанції на вказані обставини не звернув увагу та допустив до участі у справі в судовому засіданні 12.04.2011р. ОСОБА_4, який станом на 12.04.2011 р. не мав відповідних повноважень представляти інтереси позивача та підтримувати подану ним заяву.
Вищий господарський суд України також додатково відзначає, що суд першої інстанції прийнявши відмову від позову безпідставно не врахував, що згідно з ч. 6 ст. 22 ГПК України господарський суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.
За змістом наведених законодавчих приписів господарський суд може не прийняти відмову позивача від позову виключно в разі, якщо така відмова суперечить законодавству та/або порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.
Отже, принцип диспозитивності не є беззастережним, оскільки ця норма передбачає активну роль суду, який зобов'язаний перешкодити діям сторін, які порушують законодавство і права інших осіб. Перевірка відповідності дій сторін закону та відсутності порушення прав інших осіб є не правом, а обов'язком суду, тобто суд зобов'язаний відмовити в задоволенні відповідних заяв і клопотань сторін. Якщо суд установить, що реалізація права позивача на відмову від позову призводить до порушення закону та прав інших осіб, він зобов'язаний відмовити в реалізації цих прав і розглянути справу по суті.
Відповідно до ч. 3 ст. 92 ЦК України орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.
Без з'ясування судом першої інстанції вказаних обставин, не можна визнати ухвалу про прийняття відмови від позову та припинення провадження у справі такою, що відповідає усім вимогам процесуального законодавства, зокрема ст.ст. 22, 43, 78, 86 ГПК України.
Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що апеляційний господарський суд, зважаючи на встановлені обставини, підставно скасував ухвалу місцевого господарського суду про прийняття відмови від позову та припинення провадження у справі та направив справу на розгляд до суду першої інстанції, твердження заявника про порушення і неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права при прийнятті рішення та постанови не знайшли свого підтвердження та суперечать матеріалам справи, а тому Вищий господарський суд України залишає касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційного господарського суду - без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Альфа-банк" залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.06.2011 р. у справі № 33/437 –без змін.
Головуючий суддяОстапенко М.І.
СуддяКондратова І.Д.
СуддяСтратієнко Л.В.