ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 "10" серпня 2011 р.                                                                                    Справа № 35/17-488-2011(40/126)  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіОстапенка М.І.

суддіКондратової І.Д.,

суддіСтратієнко Л.В.,

за участю представників сторін

від позивачане з'явились;

від відповідача не з'явились;

розглянувши у відкритому судовому засіданні  

касаційну скаргу Приватного підприємства "Моноліт"

на ухвалу Господарського суду Одеської області від 22.03.2011 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 12.05.2011р.

у справі № 35/17-488-2011 Господарського суду Одеської області

за позовомПриватного підприємства "Моноліт"

доТовариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "ДОКА УКРАЇНА Т.О.В."

провизнання недійсним договору оренди

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Моноліт" звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "ДОКА УКРАЇНА Т.О.В." про визнання договору оренди майна № 6.79 від 03.07.2006р. недійсним з моменту його укладення.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 22.03.2011р. у справі  № 35/17-488-2011, залишеною без змін  постановою Одеського апеляційного господарського суду від 12.05.2011р. справу № 35/17-488-2011 направлено за підсудністю до Господарського суду міста Києва

Приватне підприємство "Моноліт" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу місцевого та постанову апеляційного господарського суду підстав порушення господарськими судами норм ч. 1 ст.  15 Господарського процесуального кодексу (надалі –ГПК) України.

З дотриманням меж перегляду справи в касаційній інстанції, заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши правильність застосування норм процесуального права господарськими судами попередніх інстанцій, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Предметом даного судового розгляду є матеріально-правова вимога орендаря до орендодавця про визнання договору оренди недійсним.

За правилом частини 1  ст. 15 ГПК України справи у спорах про визнання договорів недійсними розглядаються господарським судом за місцезнаходженням сторони, зобов’язаної за договором здійснити на користь другої сторони певні дії, такі як: передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України (надалі –ЦК) України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Однак, згідно з положенням ст. 510 ЦК України якщо кожна із сторін у зобов'язанні має одночасно і права, і обов'язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов'язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї.

Договір, який позивач просить визнати недійсним, відноситься до двосторонніх (частини 2 і 3 статті 626 ЦК України) і є підставою для виникнення у контрагентів взаємних зустрічних зобов’язань. За укладеним між сторонами договором позивач є зобов'язаною особою зі сплати орендних платежів, а  відповідач зобов'язаний передати у тимчасове користування майно, визначене в специфікації, проте обов'язок позивача сплатити орендні платежі  знаходиться у безпосередній залежності від факту виконання свого обов'язку відповідачем.

Відтак, оскільки виконання умов договору залежить безпосередньо від дій відповідача, які в майбутньому кореспондують відповідний обов'язок Приватного підприємства "Моноліт", суди підставно дійшли до висновку, що виходячи з положень ч. 1 ст. 15 ГПК України даний спір підлягає розгляду за місцем знаходження відповідача у справі.

Зважаючи на викладене, доводи касаційної скарги Приватного підприємства "Моноліт" не знайшли свого підтвердження під час здійснення касаційного провадження, тому Вищий господарський суд України залишає касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані  ухвалу місцевого господарського суду та постанову апеляційного господарського суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Приватного підприємства "Моноліт" залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Одеської області від 22.03.2011 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 12.05.2011р. у справі № 35/17-488-2011 –без змін.

Головуючий суддя       Остапенко М.І.

Суддя          Кондратова І.Д.

СуддяСтратієнко Л.В.