ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 "10" серпня 2011 р.                                                                                    Справа № 51/255  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіОстапенка М.І.

суддіКондратової І.Д.,

суддіСтратієнко Л.В.,

за участю представників сторін

від позивачаОСОБА_1- пред. за дов.;

від відповідача не з'явились;

від ВДВСне з'явились;

розглянувши у відкритому судовому засіданні  

касаційну скаргу Суб’єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 31.05.2011р.

у справі № 51/255 Господарського суду міста Києва

за скаргою    Суб’єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2

на діїВідділу ДВС Шевченківського районного управління юстиції в місті Києві

за позовомЖитлово-будівельного кооперативу "Авіатор-4"

доСуб’єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2

простягнення 664 415,31 грн.

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2011р. відповідач звернувся до місцевого господарського суду зі скаргою в порядку ст. 1212 ГПК України на дії виконавчої служби по виконанню наказу Господарського суду міста Києва з проханням  визнати неправомірними дії ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві; скасувати постанову ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві про відкриття виконавчого провадження № 23860210 від 25.01.2011р. в частині п. 4 (накладення арешту на все майно, що належить боржнику в межах суми звернення на стягнення в розмірі 567 285,94 грн.) та в частині п. 5 (заборона здійснення відчуження будь-якого майна, яке належить боржнику); скасувати постанову ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві про арешт коштів ВП № 23860210 від 11.03.2011р. в межах суми 624 114,53 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.04.2011 р. у справі  № 51/255 (суддя Курдельчук І.Д.), залишеною без змін  постановою Київського апеляційного господарського суду від 31.05.2011р. (колегія суддів у складі : Борисенко І.В.- головуюча суддя, судді –Ільєнок Т.В., Шипко В.В.) залишено без розгляду скаргу Суб’єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2 на дії відділу ДВС Шевченківського районного управління юстиції в місті Києві в частині оскарження постанови про відкриття виконавчого провадження винесеної державним виконавцем Савчуком К.П. 25.01.2011р.;  залишено без задоволення скаргу Суб’єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2 на дії відділу ДВС Шевченківського районного управління юстиції в місті Києві щодо оскарження постанови державного виконавця Савчуком К.П. від 11.03.2011р.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Суб’єкт підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2 звернувся до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову  Київського апеляційного господарського суду від 31.05.2011р. та направити матеріали справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

З дотриманням меж перегляду справи в касаційній інстанції, заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши правильність застосування норм процесуального права господарськими судами попередніх інстанцій, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Перевіряючи дотримання вимог закону при виконанні судового рішення та доводи заявника щодо порушень державним виконавцем при здійсненні виконавчого провадження, судом першої інстанції та апеляційним господарським судом  встановлено, що рішенням Господарського суду міста Києва від 15.06.2010р., залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.09.2010 р. у справі № 51/255, стягнуто з Суб’єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2 1276429,80 грн. основного боргу, 13958,75 грн. –3% річних, 171902,90 грн. неустойки в подвійному розмірі плати за користування чужою річчю, 99575,59 грн. комунальних послуг та експлуатаційних витрат, державне мито в сумі 5618,67 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 100,23 грн.

На виконання рішення Господарського суду міста Києва  від 15.06.2010р. було видано відповідний накази у справі  від 08.11.2010 року.

Постановою Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві ВП № 23860210 від 25.01.2011 р. за заявою  стягувача було відкрито виконавче провадження по виконанню наказу суду від 08.11.2010 р. про стягнення боргу в сумі 567285,94 грн.; встановлено боржнику строк для добровільного виконання наказу господарського суду - 7-денний термін з дня отримання постанови; накладено арешт на все майно, що належить скаржнику у межах суми звернення стягнення –567285,94 грн. (п. 4 постанови) та заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить скаржнику в межах суми боргу.

Судами встановлено, що на виконання постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 23860210 від 25.01.2011р. до відділу ДВС Шевченківського РУЮ м. Києва 25.02.2011р. від СПД ОСОБА_2 надійшов лист вих. № 4/01 від 25.02.2011р., у відповідності до якого боржник повідомляв орган ДВС про відсутність у нього на даний час коштів для виконання постанови, а також повідомляв, що кошти, які будуть надходити на його розрахунковий рахунок та залишаться на ньому після сплати податків і зборів, будуть перераховуватись боржником на розрахунковий рахунок ВДВС у добровільному порядку, починаючи з березня 2011р.

Враховуючи той факт, що скаржник, який був належним чином повідомлений   про   відкриття   виконавчого   провадження, не виконав у добровільному порядку рішення суду у встановлений для цього добровільний   строк,  державний виконавець приступив до  примусового    виконання   вказаного наказу  Господарського суду міста Києва у справі № 51/255  та 09.03.2011 р. на підставі ст. 46 Закону України "Про виконавче провадження" виніс постанову ВП № 23860210 про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі 56728,59 грн.

Також, 11.03.2011 р. державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень ДВС Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві було винесено постанову ВП № 23860210, якою накладено арешт на кошти у межах суми 624 114,53 грн. (з урахуванням виконавчого збору), що належать боржнику та містяться на рахунку в Печерському відділенні Київської філії АКБ "Укрсоцбанк".

Відповідно до статті 11 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, чинній на час винесення постанови про арешт коштів боржника) державний виконавець має право накладати арешт на майно боржника в т. ч. на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, на рахунки в цінних паперах.

Частиною 4 статті 52 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, чинній на час винесення постанови про арешт коштів боржника) визначено, що на кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту.

Згідно ч. 1, абз. 1 ч. 2 ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, чинній на час винесення постанови про арешт коштів боржника) арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах.

Відповідно до п.п. 5.1.1, 5.1.3, 5.1.4 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15.12.99 р. N 74/5, звернення стягнення на майно боржника полягає в його виявленні (шляхом надіслання запитів до органів державної податкової інспекції, банків, дорожньої автомобільної інспекції, бюро технічної інвентаризації, нотаріату тощо), описі, арешті, вилученні та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами в першу чергу звертається на кошти боржника в гривнях та іноземній валюті, інші цінності, в тому числі кошти на рахунках та вкладах боржника в установах банків та інших кредитних організаціях, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів. Стягнення на майно боржника звертається в розмірах і обсягах, потрібних для виконання за виконавчими документами, з урахуванням витрат на виконання та стягнення виконавчого збору.

Враховуючи наведені положення Закону України "Про виконавче провадження" та Інструкції про проведення виконавчих дій, суд касаційної інстанції вважає, що приймаючи оскаржувану постанову суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про правомірність відхилення судом першої інстанції скарги Суб’єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2 на постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень ДВС Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві від 11.03.2011р., в зв'язку з правомірністю дій ВДВС по накладенню арешту на кошти боржника в межах суми боргу за наказом Господарського суду міста Києва та постанови про стягнення виконавчого збору.

Доводи касаційної скарги щодо неотримання скаржником копії постанови про стягнення виконавчого збору та несвочасного направлення постанови про  арешт коштів, колегія суддів відхиляє, оскільки зазначені обставини жодним чином не впливають на правомірність прийняття державним виконавцем оскаржуваної постанови про накладення арешту на кошти боржника.

Зокрема, відповідно до ч.1,2 ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, чинній на час винесення постанови про стягнення виконавчого збору) у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. Постанова про стягнення виконавчого збору виноситься при першому надходженні виконавчого документа державному виконавцю.

Відповідно до п. 4.16.4 Інструкції про проведення виконавчих дій постанова про стягнення виконавчого збору не пізніше наступного дня після її винесення надсилається боржнику і може бути оскаржена до суду в 10-денний строк.

Частиною 4 ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, чинній на час винесення постанови про арешт коштів боржника) встановлено, що копії постанови державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника надсилаються не пізніше наступного робочого дня після її винесення боржнику та банкам чи іншим фінансовим установам або органам, зазначеним у частині другій цієї статті. Постанова державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 31 Закону України "Про виконавче провадження" копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Тобто, обставини щодо несвоєчасного отримання (неотримання) боржником копій постанов про стягнення виконавчого збору та арешт коштів боржника, можуть впливати на відновлення строків для їх оскарження в судовому порядку або до начальника ВДВС. Докази оскарження постанови від 09.03.2011 р. про стягнення виконавчого збору в матеріалах справи відсутні.

З вказаних обставин, суди попередніх інстанцій правильно відмовили у задоволені скарги про визнання дій Відділу ДВС Шевченківського районного управління юстиції в місті Києві незаконними, та скасуванні постанови про накладення арешту на кошти боржника, оскільки постанова винесена у визначені законом строки та у відповідності вимог Закону України "Про виконавче провадження".

Щодо розгляду скарги Суб’єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2 в частині оскарження пунктів 4,5 постанови ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві про відкриття виконавчого провадження № 23860210 від 25.01.2011 р. колегія суддів відзначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, місцевий господарський суд залишив без розгляду скаргу Суб’єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2 на дії відділу ДВС Шевченківського районного управління юстиції в місті Києві в частині оскарження постанови про відкриття виконавчого провадження винесеної державним виконавцем Савчуком К.П. 25.01.2011р. з огляду на те, що скаржник пропустив строк на оскарження даної постанови та не зазначив поважні причини пропуску.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1212 Господарського процесуального кодексу (надалі –ГПК) України, скарги на дії, бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом 10 днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Встановлений у частині першій статті 1212 ГПК України десятиденний строк для подання скарги є процесуальним і тому може бути відновлений відповідно до вимог статті 53 ГПК України, зокрема, у разі поважності причин пропуску строку на оскарження дії, бездіяльності державного виконавця або органу державної виконавчої служби.

Скарга, пропущений строк на подання якої не поновлено, залишається без розгляду (п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльності органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" від 26 грудня 2003 р. № 14).

Як вбачається з матеріалів справи, судом першої інстанції не було встановлено наявності поважних причин пропуску строку для оскарження п.п. 4, 5 постанови Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві ВП № 23860210 від 25.01.2011 р., в зв'язку з чим правомірно залишено скаргу в цій частині без розгляду.

Апеляційний господарський суд, прийнявши постанову про залишення без змін ухвали Господарського суду міста Києва від 19.04.2011 р. у справі  № 51/255, в т.ч. в частині, якою залишено без розгляду скаргу  Суб’єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2, в мотивувальній частині постанови дійшов до повністю протилежного висновку, розглянув в цій частині скаргу по суті та зазначив, що дії ВДВС Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 23860210 від 25.01.2011 р. в частині пунктів 4 та 5 є правомірними, а пункти 4 та 5 даної постанови відповідають приписам ч. 6 ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження".

Разом з тим, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що апеляційний господарський суд, надавши оцінку постанові про відкриття виконавчого провадження ВП № 23860210 від 25.01.2011 р. в частині пунктів 4 та 5, припустився порушення ч. 3 ст. 101 ГПК України, відповідно до якої в апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції, а також ст. ст. 53, 1212 ГПК України, які закріплюють можливість розгляду судом скарг, які подані протягом 10 днів з дня вчинення оскаржуваної дії, постанови, а тому колегія суддів суду касаційної інстанції вважає за необхідне виключити з мотивувальної частини постанови Київського апеляційного господарського суду від 31.05.2011 р. вказаний висновок.

Відповідно до частини першої статті 11110 ГПК України підставами для скасування або зміни  рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

При цьому, судовий акт підлягає скасуванню лише за умови, якщо таке порушення призвело до прийняття неправильного судового рішення.

На підставі викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що відповідно до вимог ст. 43 ГПК України постанова Київського апеляційного господарського суду від 31.05.2011 р. ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги Суб’єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2 не спростовують висновків господарського суду другої інстанції, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Суб’єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2 залишити без задоволення, а  постанову Київського апеляційного господарського суду від 31.05.2011р. у справі № 51/255 –без змін, виключивши з мотивувальної частини постанови Київського  апеляційного господарського суду від 31.05.2011 року абзац наступного змісту :  "дії ВДВС Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 23860210 від 25.01.2011 в частині пунктів 4 та 5 є правомірними, а пункти 4 та 5 даної постанови відповідають приписам ч. 6 ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження".

Головуючий суддя       Остапенко М.І.

Суддя          Кондратова І.Д.

СуддяСтратієнко Л.В.