Справа № 11-523/11 12.08.2011
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
справа № 11-523/2011 головуючий суду 1 інстанції: Вжец С.І.
категорія: ст. 307 ч.2, ст. 364 ч.3 КК України доповідач: Кваша С.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 серпня 2011 року м. Миколаїв
колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:
головуючої – Маркової Т.О.
суддів – Пісного І.М., Кваші С.В.
при секретарі - Грушевському В.Г.
за участю прокурора - Якименка О.П.
засудженого - ОСОБА_2
захисника - ОСОБА_3
розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляціями захисника ОСОБА_3 та прокурора на вирок Казанківського районного суду Миколаївської області від 31 травня 2011 року, яким
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, громадянина України, проживаючого в АДРЕСА_1, раніше не судимого:
Засуджено:
- за ч.2 ст. 307 КК України з застосуванням ст. 69 КК України до 2 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна;
- за ч.3 ст. 364 КК України з застосуванням ст. 69 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади інспекторів виправних колоній Управління Державного Департаменту України з питань виконання покарань строком на 2 роки з конфіскацією всього належного йому майна.
На підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено покарання у виді 2 років 6 місяців позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади інспекторів виправних колоній Управління Державного Департаменту України з питань виконання покарань строком на 2 роки з конфіскацією всього належного йому майна.
Вироком суду ОСОБА_2 визнаний винним та засуджений за те, що на початку вересня 2010 року в лісосмузі неподалік с. Новоданилівка Казанківського району Миколаївської області, виявив наркотичну рослину – коноплю, зірвав листя з неї та поклав в поліетиленовий пакет. В подальшому з метою зберігання переніс її в складське приміщення, яке розташоване неподалік будинку АДРЕСА_1.
27.11.2010 року близько 18 год. ОСОБА_2, перебуваючи на службі в Казанківській ВК-93 на посаді молодшого інспектора відділу нагляду та безпеки, зловживаючи та використовуючи своє службове становище, умисно, всупереч інтересам служби, з корисливих мотивів вступив у позаслужбові стосунки із засудженим ОСОБА_4, повідомивши, що він має на зберіганні наркотичну речовину та на прохання засудженого ОСОБА_4 принести йому для особистого вживання цей наркотичний засіб за матеріальну винагороди в сумі 200 грн., погодився це зробити.
В подальшому, ОСОБА_2 перед тим, як заступити на зміну 03.12.2010 року, близько 07 год. зайшов до складського приміщення, де зберігав наркотичний засіб, помістив наркотичну речовину в пакет з-під чаю та поклав до внутрішнього карману куртки. В цей же день, близько 10:20 год., ОСОБА_2 проходивши через КПП-1 на територію Казанківської ВК-93, зустрів виконуючого начальника установи ОСОБА_5, який запропонував пройти до службового кабінету. Прибувши до кабінету, в ході проведення особистого огляду, ОСОБА_2 з лівої внутрішньої кишені видав пакет, в якому, з його слів, знаходилася наркотична речовина – конопля.
В апеляції захисник ОСОБА_3 просить вирок суду змінити та пом’якшити призначене судом покарання, застосувавши ст. 75 КК України. Вважає, що судом не в достатній мірі врахований сімейний стан та особу засудженого, а також всі обставини справи.
В апеляції та доповненнях до апеляції прокурор просить вирок суду скасувати та постановити новий вирок, яким призначити ОСОБА_2 покарання за ч. 2 ст. 307 КК України 5 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна, за ч. 3 ст. 364 КК України 6 років позбавлення волі із застосуванням додаткового покарання у вигляді позбавлення права обіймати посади пов’язані з здійсненням функцій представників влади строком на 2 роки і на підставі ст. 70 КК України призначити покарання у виді 6 років позбавлення волі із застосуванням додаткового покарання у вигляді позбавлення права обіймати посади пов’язані з здійсненням функцій представників влади строком на 2 роки з конфіскацією всього належного йому майна. Вважає, що міра покарання визначена судом не відповідає тяжкості вчинених злочинів та безпідставно застосована ст. 69 КК України.
Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженого ОСОБА_2 та його захисника, які просили змінити вирок та пом’якшити покарання, думку прокурора, який вважав за необхідне скасувати вирок та постановити новий вирок, а апеляцію захисника залишити без задоволення, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляції не підлягають задоволенню з таких підстав.
Висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_2 в скоєнні вказаних у вироку злочинів, за обставин встановлених судом, відповідають фактичним обставинам справи та підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, які ніким з учасників судового розгляду не оспорюються.
Дослідивши здобуті докази, суд дав їм належну оцінку та правильно кваліфікував дії ОСОБА_2 за ст. 307 ч. 2, ст. 364 ч. 3 КК України.
Що стосується покарання, то воно засудженому ОСОБА_2 призначено з дотриманням вимог ст. 65, 69 КК України, з урахуванням ступені тяжкості вчиненого, даних про особу засудженого, який характеризується позитивно, раніше не судимий, має на утриманні малолітню дитину, яка тяжко хворіє. Крім того, судом враховано щире каяття та активне сприяння в розкритті злочину.
Приймаючи до уваги фактичні обставини справи, тяжкість скоєних злочинів, особу засудженого, обставин, які пом’якшують покарання суд першої інстанції дійшов вірного висновку, про призначення покарання ОСОБА_2 у виді позбавлення волі.
Колегія суддів вважає, що призначене засудженому покарання є достатнім і необхідним для його виправлення. В зв'язку з цим судова колегія вважає, що підстав для призначення більш суворого покарання, про що просить прокурор, відсутні. Посилання у апеляції на те, що суд не урахував ряд обставин, які обтяжують покарання, не відповідають дійсності.
Немає підстав і для застосування ст. 75 КК України, про що йдеться в апеляції захисника. Суд 1 інстанції з урахуванням пом’якшуючих покарання обставин, що істотно знижують ступінь тяжкості вчинених злочинів обґрунтовано застосував вимоги ст. 69 КК України, а тому підстав для подальшого пом’якшення покарання, про що йдеться в апеляції захисника немає, оскільки наведені ним у своїй апеляції обставини, а саме тяжкий стан здоров’я дитини, в достатній мірі враховані судом під час призначення конкретного строку покарання.
З урахуванням викладеного підстав для задоволення апеляцій захисника засудженого та прокурора, колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А :
Апеляції захисника ОСОБА_3 та прокурора залишити без задоволення, вирок Казанківського районного суду Миколаївської області від 31 травня 2011 року відносно ОСОБА_2 – без зміни.
Головуюча:
Судді: