Справа № 2-а- 56 /2008
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 лютого 2008 року Кагарлицький районний суд Київської області в складі:
головуючого - судді Костенко І.В
при секретарі Марчук Н.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кагарлику справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Кагарлицької РДА про стягнення недоотриманої суми одноразової допомоги на оздоровлення, -
встановив :
Позивач звернувся до суду з даним позовом посилаючись на те, що він являється інвалідом 3 групи, захворювання якого пов»язане з наслідками Чорнобильської катастрофи і має право на виплату щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі 5 мінімальних заробітних плат оскільки управління праці та соціального захисту населення за його зверненням не провело перерахунок одноразової допомоги і не провели її виплати, то він просить стягнути з відповідача недоплачену суму одноразової допомоги на оздоровлення за 2005-2007 роки в розмірі 5158 грн. та визнати в зв”язку з цим дії відповідача неправомірними.
В судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги.
Представник відповідача в судове засідання не з”явився, про день і час слухання справи повідомлений належним чином.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає за можливе розгляд справи відповідно до вимог ч.4 ст. 128 КАС України і знаходить, що позов слід задоволити частково з слідуючи підстав.
В судовому засіданні встановлено, що позивач являється інвалідом 3 групи, захворювання якого пов»язане з наслідками Чорнобильської катастрофи, що стверджується копією довідки МСЕК № 249883 від 8.12.05 року № 123763 від 2.12.2000р. Відповідно до вимог ст.48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” позивач має право на виплату щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі 4 мінімальних заробітних плат.
Управління праці та соціального захисту населення Кагарлицької РДА виплатило позивачу у 2005р.- 21,5 грн., у 2006р. - 90 грн., у 2007р. - 90 грн. допомогу на оздоровлення в розмірі, встановленому ПКМ України від 26.07.1996 року № 836 “Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов”язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом 1 ст.92 Конституції України встановлено, що виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод.
Відповідно до ст.48 ч.4 п.3 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” щорічна допомога на оздоровлення інвалідам 3 групи захворювання якого пов»язане з Чорнобильською катастрофою, виплачується в розмірі 4 мінімальних заробітних плат. При цьому розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати ( частина 7 ст.48 Закону).
Відповідно до ст.. 83 Закону України “Про Державний бюджет України на 2005 рік” розмір мінімальної заробітної плати встановлений з 1 січня 2005 року у розмірі 290 грн. на місяць, з 1 липня 2005 року - 310 грн. на місяць, а з 1 вересня 2005 року - 332 грн. на місяць.
Законом України від 2.12.2005 р. № 3235 розмір мінімальної заробітної плати встановлений з 1 січня 2006 року 350 грн., з 1.07.2006 р. - 375 грн., з 1.12.2006 р. - 400 грн.
Законом України від 19.12.2006 року № 489 розмір мінімальної заробітної плати встановлений з 1 квітня 2007 року 420 грн., з 1.07.2007 р. - 440 грн..
Зі змісту вимог вказаного Закону не вбачається будь-яких обмежень щодо можливостей застосування розміру мінімальної заробітної плати з метою реалізації норми ст..48 Закону України №796-ХІІ.
Виходячи із засад пріоритетності Законів України над урядовими нормативно-правовими актами, суд вважає, що при вирішенні даного спору слід застосовувати не Постанову КМ України №836, а ст.. 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
За таких обставин суд знаходить відмову відповідача у перерахунку щорічної одноразової допомоги на оздоровлення - неправомірною, а тому з відповідача на користь позивача слід стягнути недоплачені суми одноразової допомоги загальною сумою 3926,50 грн., зокрема за 2005 рік в розмірі 1026,5 грн. ( 262х4-21,5 грн.), так як виплата одноразової допомоги на оздоровлення позивачу в сумі 21,5 грн. виплачувалася у січні 2005р., за 2006 р. 1310 грн. (350х4-90 грн.), так як виплата проводилася - у березні 2006р. в сумі 90 грн.; за 2007 рік 1590 грн. ( 420х4-90грн.), так як 90 грн. були позивачу виплачені в жовтні 2007р.
Від сплати судового збору відповідача слід звільнити на підставі ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 158,159,160,161,162,163,167 КАС України, ст. 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, суд,-
Постановив :
Позов задоволити частково.
Визнати відмову Управління праці та соціального захисту населення Кагарлицької РДА в перерахунку щорічної одноразової допомоги на оздоровлення ОСОБА_1 - неправомірною.
Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Кагарлицької РДА на користь ОСОБА_1 - 3926,50 грн. недоотриманої щорічної допомоги на оздоровлення за 2005-2007 роки.
Постанова може бути оскаржене до апеляційного суду Київської області протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів.
Суддя: