Справа № 11„а"-401 2007р.                                                                          Категорія: Крим.

Головуючий у суді 1-ї інстанції: Ковганич С.В. Доповідач: Нешик Р.І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

 ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

Колегія судців Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:

головуючого-судді: Олексієнка Ю.Г. суддів: Нешик Р.І., Нагорняка Є.П. захисників: ОСОБА_6.,ОСОБА_7

розглянула 13 червня 2007 року у відкритому судовому засіданні у м. Вінниці кримінальну справу за апеляцією потерпілогоОСОБА_5., ОСОБА_1., ОСОБА_3, ОСОБА_2на вирок Тульчинського районного суду від 20 березня 2007 року, яким:

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження,

раніше не судимий, засуджений за ст. 125 ч. 1 КК України. На підставі ст. 49 ч. 1 п. 1 КК України звільнений від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності;

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, раніше

не судимий, засуджений за ст. 125 ч. 1 КК України і на підставі ст. 49 ч. 1 п. 1 КК України звільнений від кримінальної відповідальності по закінченню строків давності;

ОСОБА_3,

ІНФОРМАЦІЯ_3року народження, раніше не судимий, заст. 125 ч. 1 КК України виправданий;

ОСОБА_4,

1933 року народження, раніше не судимий, за ст. 126 ч. 1 КК України виправданий.

Стягнуто солідарно із ОСОБА_1і ОСОБА_2на користь потерпілогоОСОБА_5. 208 грн. 50 коп. матеріальної шкоди, 1.400 грн. моральної та 300 грн. за надання юридичної допомоги.

ОСОБА_1. та ОСОБА_2. засуджені за те, що 20 лютого 2005 року біля 18 год. ЗО хв. біля магазину на вул. Відродження, що в м. Тульчині на грунті виниклого конфлікту умисно заподіяли ОСОБА_4. легкі тілесні ушкодження, без розладу здоров'я.

В своїй апеляції потерпілий ОСОБА_4. просить скасувати вирок суду, а справу повернути на новий судовий розгляд, посилаючись, що суд не врахував, що крім ушкоджень на голові, він отримав і травму коліна, яка по ступеню тяжкості відноситься до категорії легких, із короткочасним розладом здоров'я.

Тому, на думку потерпілого, дії винних слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 125 КК України.

ОСОБА_1., ОСОБА_3. та ОСОБА_2. також просять в своїй апеляції скасувати вирок і повернути справу на новий судовий розгляд, посилаючись на відсутність умислу у них на заподіяння тілесних ушкоджень, а також, що суд необгрунтовано послався на постанови суду про накладення штрафу за адмін. правопорушення.

Заслухавши доповідача; пояснення засуджених ОСОБА_1., ОСОБА_2., виправданого ОСОБА_3, їхнього адвокатаОСОБА_7, підтримавших подану ними апеляцію; потерпілогоОСОБА_5. і його адвоката ОСОБА_6, які наполягали на доводах, викладених у їхній скарзі; дослідивши доводи поданих апеляцій та перевіривши матеріали кримінальної справи, колегія суддів дійшла висновку про залишення без змін оскаржуваного вироку суду зі слідуючих підстав.

Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_1., ОСОБА_2в умисному заподіянні потерпілому тілесних ушкоджень, що по ступеню важкості відносяться до категорії легких, без розладу здоров'я, при обставинах викладених у вироку, правильні і грунтуються на досліджених в суді доказах.

Зокрема, за свідченнями потерпілогоОСОБА_5. засуджені били навмисне його в голову кулаками та по ногах і в груди, намагаючи відібрати сокиру. Із його показів - він не бачив чи бив його також ОСОБА_3. Також стверджував, що сам нікого із них не чіпав.

Із показів свідка ОСОБА_8. - він був очевидцем передачі сокири ОСОБА_3  ОСОБА_9., а перед цим всі вони - четверо знаходились разом біля магазину.

СвідокОСОБА_9 пояснив суду, що по проханнюОСОБА_5. він відібрав сокиру і викинув за приміщення магазину.

Як пояснив свідокОСОБА_10про інцидент, що стався біля магазину він дізнався відОСОБА_5., який прийшов на роботу на чергування і скаржився що його побили сусіди.

Працівники міліції ОСОБА_14таОСОБА_15. підтвердили, що за викликомОСОБА_5. в райвідділ міліції були доставлені ОСОБА_1., ОСОБА_3. і ОСОБА_2. За допущене ними правопорушення за ст. 173 КУпАП на них накладений штраф.

Дані постанови суду ніким не скасовані і не змінені.

Із висновку судово-медичного освідування уОСОБА_5. були виявлені садна на обличчі, які по ступеню важкості відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень без розладу здоров'я (а.с. 45-46 від 20.02.05р.).

Дані висновки повторно були підтверджені експертом ОСОБА_11., який зробив свої підсумки на підставі даних медичних карток і акту освідування.

За таких обставин, коли засуджені визнавали конфлікт між ними і потерпілим, суд вірно визнав, що заподіяні ОСОБА_4. тілесні ушкодження були умисними, а не по-необережності, як намагались довести винні в своїй апеляції і правильно кваліфікував дії обох за ст. 125 ч. 1 КК України.

Доводи потерпілого щодо заподіяння йому більш серйозних тілесних ушкоджень також не заслуговують до уваги, оскільки за показами свідка ОСОБА_12. - зав. Неврологічним відділенням Тульчинської УРЛ - до них у відділення поступив ОСОБА_4. із діагнозом «забій м'яких тканин голови», де були помітні садна. Інших ушкоджень чи неврологічних відхилень у нього не було виявлено.

Лікар-травматолог ОСОБА_13 в суді підтвердив, що ОСОБА_4. надавалась медична допомога із приводу травми колінного суглобу з 15.03. по 24.03.2005 року. Дана травма могла виникнути від удару, переохолодження, фізичної праці і повинна була проявитись одразу, не помітити її ще 20.02.05 року та не лікувати її малоймовірно.

Крім того, у своїх скаргах, адресованих суду 11.05.05 року та 15.03.2006 року, потерпілий не вказував, що крім ударів по голові і в області грудей, йому ще наносили побої і по ногах.

Зважаючи на вищенаведене суд обгрунтовано не визнав засуджених винними ще і в травмі колінного суглобу.

Підстав для кваліфікації їхніх дій за більш суворим законом судова колегія не вбачає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляції засуджених ОСОБА_1., ОСОБА_2., виправданого ОСОБА_3, потерпілогоОСОБА_5. залишити без задоволення.

Вирок Тульчинського районного суду від 20 березня 2007 року відносно ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4залишити без змін.