РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 липня 2007 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого Сегеди С.М.,
суддів: Виноградової Л.Є.,
Гайворонського С.П.,
при секретарі Шкрабак В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Іллічівського районного суду Одеської області від 13 квітня 2007 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,
встановила:
02.12.2005 року позивач ОСОБА_2 звернувся з зазначеним позовом до ОСОБА_1, який в подальшому змінював та уточнював, про поділ спільної квартири АДРЕСА_1, шляхом припинення його права власності на 1\2 частину вказаної квартири, встановленням права власності на квартиру в цілому на ім'я відповідачки та стягнення з неї на його користь грошової компенсації в розмірі 179815,5 грн., а також про стягнення з відповідачки на його користь судових витрат по справі, а саме 1700 грн. судового збору, 1500 грн. - витрат на юридичну допомогу, 746, 92 грн. - витрат за проведення судової експертизи, на загальну суму 3383,92 грн.
Посилається на те, що після того, як шлюбні відносини з відповідачкою були припинені, вони за усною угодою домовилися продати придбану в період шлюбу зазначену квартиру та поділити кошти, однак відповідачка в подальшому відмовилася від продажі квартири, замінила замки на вхідних дверях, фактично зайняла її та не допустила його в спірну квартиру, відмовившись від добровільного вирішення спору.
Зважаючи на те, що квартира є неподільною, а спільне володіння і користування нею є неможливим через неприязні стосунки між ними, просить поділити квартиру шляхом стягнення з відповідачки грошової компенсації на його користь.
21.02.2006 року ОСОБА_1 звернулася до суду з зустрічною позовною заявою, яку в подальшому також змінювала і уточнювала (а.с. 37-39; 131-133), та в якій ставила питання про поділ майна подружжя, на загальну суму 25230 грн., яке залишити у володінні ОСОБА_2, а також квартири АДРЕСА_1, шляхом припинення права власності ОСОБА_2 на 1\2 її частини, встановивши право власності на квартиру в цілому за нею зі стягненням з неї на користь ОСОБА_2 грошової компенсації вартості його долі в праві власності на квартиру, але за ціною, яка існувала на день звернення ОСОБА_2 з позовом до суду, а саме у сумі 106989, 50 грн.
Головуючий у першій інстанції: Ледньова Т.В. Справа № 22ц-3068/2007 р.
Доповідач: Сегеда С.М. Категорія ЦПК: 5
2.
При поділі майна просила врахувати ту обставину, що разом з нею проживає неповнолітній син ОСОБА_3, 2001 року народження, на утримання якого ОСОБА_1 сплачує аліменти у розмірі 120 грн. та іншої допомоги на утримання дитини не надає.
Рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 13 квітня 2007 року позов ОСОБА_2 в частині поділу квартири було задоволено, у задоволенні його зустрічного позову про поділ іншого майна було відмовлено, зустрічний позов ОСОБА_1. задоволено частково та поділено квартиру АДРЕСА_1 між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, шляхом припинення права власності ОСОБА_2 на 1\2 частини вказаної квартири та встановлення права власності на квартиру в цілому на ім'я ОСОБА_1.
Виділено ОСОБА_2 в натурі наступне майно:
диван, меблі для кухні «Афіна», стінка в жилу кімнату, тумба під телевізор, телевізор «Самсунг», відеомагнітофон «Самсунг», ковдра, холодильник «Атлант», 4 табуретки та стіл для кухні, пральна машина «Занусі», мікрохвильова піч «LG».
Стягнуто із ОСОБА_1. на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію 178446,42 грн. (сто сімдесят вісім тисяч чотириста сорок шість гривень сорок дві коп.).
В задоволені решти вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставить питання про скасування зазначеного рішення суду та повернення справи до суду першої інстанції на новий розгляд. Посилається на те, що суд першої інстанції, ухвалюючи рішення, порушив норми матеріального та процесуального права.
В подальшому вона змінила вимоги апеляційної скарги та просила рішення суду першої інстанції змінити в частині визначення загального розміру грошової компенсації, зменшивши її на суму витрат на правову допомогу у розмірі 1500 грн., врахувати інтереси їх неповнолітньої дитини при поділі спільного майна, у сумі 9506 грн., та встановити порядок виплати грошової компенсації за квартиру, у сумі, визначеної судовим рішенням, згідно якого протягом 10 днів після набрання чинності рішенням суду вона має сплатити позивачеві 75000,00 грн., а сплату решти грошової компенсації розстрочити на 24 місяці із розрахунку її щомісячної виплати рівними частками.
Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Ухвалюючи судове рішення, суд першої інстанції правомірно виходив із вартості спірної квартири на день розгляду справи, що складає 3596,31 грн., а тому обгрунтовано, визнавши право власності на всю квартиру за ОСОБА_1, стягнув з неї на користь ОСОБА_2 половину вартості квартири, що складає 179815,5 грн.
Стосовно розподілу іншого майна подружжя, то суд першої інстанції також обгрунтовано, з урахуванням позиції сторін, залишив це майно у власності позивача ОСОБА_2 на суму 9506 грн., стягнувши з нього на користь ОСОБА_1. половину цієї вартості, що складає 4753 грн.
З урахуванням позиції сторін про зарахування зустрічних позовних вимог, суд обгрунтовано стягнув з ОСОБА_1. на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію у розмірі 175062,05 грн.
При цьому, при розподілі спільного майна подружжя, суд також обгрунтовано не знайшов підстав для застосування ч. З ст. 70 СК України.
Разом з тим, розподіляючи судові витрати між сторонами, суд безпідставно всі понесені позивачем судові витрати стягнув на його користь з відповідачки, не застосувавши принцип пропорційності розподілу судових витрат по відношенню до задоволених позовних вимог, не врахувавши витрат, які понесла при зверненні до суду ОСОБА_1, у сумі 623 грн. (а.с.40, 53), об'єднавши суму грошової компенсації, яка підлягає стягненню за судовим рішенням з сумами судових витрат.
3.
Крім того, як вбачається із матеріалів справи, позивачем сплачений судовий збір у розмірі 1700 грн., витрати на правову допомогу у розмірі 1500 грн., та витрати за проведення судової експертизи у розмірі 739,52 грн., а всього 3939,52 грн, в той час як суд безпідставно зазначив їх у загальній сумі 3383, 92 грн.
Враховуючи те, що судовим рішенням було розподілено майно подружжя Прохорових у рівних частках, судова колегія вважає за необхідне змінити рішення суду в цій частині та стягнути з ОСОБА_1. на користь ОСОБА_2 50 відсотків судових витрат, а саме 850 грн. судового збору, 750 грн. витрат на правову допомогу та 369, 76 грн. витрат за проведення судової експертизи. Оскільки зарахуванню також підлягає 50 відсотків суми судового збору, який був сплачений ОСОБА_1, з неї на користь ОСОБА_2 підлягає стягненню різниця, що складає 538, 5 грн. грн. судового збору.
Доводи ОСОБА_1. про те, що витрати на правову допомогу взагалі не підлягають розподілу, безпідставні, оскільки із матеріалів справи вбачається, що така допомога позивачеві надавалась адвокатом ОСОБА_4 як в ході судових засідань, так і поза їх межами, що пов'язано з необхідністю підготовки та збиранню доказів для оформлення і пред'явлення позовних вимог.
Стосовно вимог ОСОБА_1. про розстрочку виконання рішення суду, то судова колегія зазначає, що ці вимоги виходять за межі позовних і можуть бути заявлені та розглянуті виключно на стадії виконання судового рішення.
Згідно ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки доказів, обставини справи встановлені судом повно і правильно, але допущено помилку в застосуванні норм процесуального права - судове рішення першої інстанції підлягає зміні.
Керуючись ст. 88, п. 3 ч. 1 ст. 307; п. 4 ч. 1 ст. 309; ст.ст. 313; 314; 316; 317; 319 ЦПК України, колегія суддів
вирішила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 13 квітня 2007 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя змінити, виклавши абзац шостий резолютивної частини рішення в наступній редакції:
"Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію за його частку в спільному майні подружжя у сумі 175062,05 грн., судовий збір у сумі 538,5 грн., витрати на правову допомогу у розмірі 750 грн., та витрати за проведення судової будівельно-технічної експертизи у розмірі 369,76 грн.
В іншій частині рішення залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання законної сили до Верховного Суду України.