Дата документу Справа №
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-3621/2011 Головуючий у 1-й інстанції: Мєркулова Л.О.
Суддя-доповідач: Кухар С.В.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 липня 2011 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого - судді: Бондаря М.С.
суддів: Кухаря С.В.
Полякова О.З.
при секретарі Волчановій І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Заводського районного суду Запорізької області від 18 квітня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення матеріальної та моральної шкоди,
ВСТАНОВИЛА:
У листопаді 2010 року ОСОБА_3 звернувся до суду з вказаним позовом.
В позові позивач зазначив що 24 квітня 2010 року відповідач ОСОБА_4, керуючи автомобілем НОМЕР_1, на території СТО, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, не впоравшись з керуванням, пошкодив автомобіль PASSAT» чорного кольору, що належить позивачу ОСОБА_3
Відповідач, вмовивши позивача не викликати співробітників ДАІ, пообіцявши відшкодувати заподіяні збитки, поїхав за грошима та зник. Позивач звернувся до Орджонікідзевського РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області із заявою про розшук та притягнення ОСОБА_4 до відповідальності за скоєння злочину. В ході розгляду заяви відповідач у своєму поясненні працівникам органів внутрішніх справ вказав, що з його вини дійсно відбулось ДТП в результаті чого було пошкоджено автомобіль позивача. 25 жовтня 2010 року було винесено постанову про відмову у відкритті кримінальної справи.
Згідно висновку спеціаліста вартість пошкоджень складає 8394 грн. 04 коп., окрім цього вартість вказаного дослідження склала 400 грн., телеграма про сповіщення відповідача про проведення дослідження 36 грн. 81 коп., витрати на оформлення доручення на представника 200 грн. Усього розмір матеріальної шкоди становить 9030 грн. 85 коп. Крім матеріальної шкоди, позивачу було заподіяно моральну шкоду, яку він оцінив в 2000 гривень.
Вказані суми позивач після уточнення своїх позовних вимог просив стягнути з відповідача.
Рішенням Заводського районного суду Запорізької області від 18 квітня 2011 року відмовлено ОСОБА_3, у задоволенні позову.
Апеляційне провадження відкрито за апеляційною скаргою ОСОБА_3 В своїй апеляційній скарзі апелянт посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення суду першої інстанції у зв'язку з порушенням норм матеріального та процесуального права просить суд скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити його позов.
Заслухавши пояснення учасників процесу, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.
Ухвалене у справі судове рішення зазначеним вимогам закону не відповідає.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції, фактично виходив із того, що оскільки при зіткненні автомобілів не складався протокол про адміністративне правопорушення, відповідач не притягувався до адміністративної чи кримінальної відповідальності за скоєння ДТП, авто товарознавче дослідження було складено значно пізніше обставин заподіяння шкоди на які послався позивач то не можуть бути і задоволені позовні вимоги
Однак погодитися з таким висновком не можна.
Як встановлено судом, 24 квітня 2010 року відповідач ОСОБА_4, керуючи автомобілем НОМЕР_1, на території СТО, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, не впоравшись з керуванням, пошкодив автомобіль «VOLKSWAGEN PASSAT» чорного кольору, що належить позивачу ОСОБА_3, який не рухався.
Вказана обставина підтверджена не тільки поясненнями позивача, свідка, фотокартками з місця події, письмовими доказами, встановленою товарознавчим дослідженням наявністю пошкоджень на автомобілі позивача а і поясненнями самої особи, яка завдала шкоди – відповідача, які він дав працівникам органів внутрішніх справ при перевірці заяви позивача та в суді апеляційної інстанції.
Як пояснив відповідач колегії суддів, він дійсно у вказаний позивачем час керуючи автомобілем ЗАЗ не впорався з керуванням і вчинив зіткнення з автомобілем який стояв, що належить позивачу. Однак за усною домовленістю з позивачем працівники органів ДАІ не викликались. Він згоден, що саме з його вини було завдано шкоди позивачеві однак не згоден з розміром шкоди визначеної в автотоварознавчому дослідженні. Вважає, що оскільки з моменту завдання шкоди до дослідження минуло декілька місяців і автомобіль експлуатувався то частина пошкоджень могла виникнути на автомобілі позивача в цей проміжок часу.
Аналогічні пояснення відповідач дав працівникам органів внутрішніх справ, які містяться в відмовному матеріалі ЖРЗСП №9122 від 7 вересня 2010 року, де він також вказав, що з його вини відбулось зіткнення автомобілів, і на автомобілі позивача тріснув бампер.
Допитаний судом першої інстанції в якості свідка батько відповідача ОСОБА_5 теж вказав, що 24 квітня 2010 року його син пошкодив автомобіль позивача, він цього приводу спілкувався з позивачем для визначення розміру завданої шкоди однак той просив виплатити йому занадто велику суму, близько 9500 грн., які він вважає завищеними.
Тобто згідно вказаних доказів відповідач не оспорює факту завдання шкоди позивачеві з його вини однак не погоджується з розміром цієї шкоди.
На підтвердження саме цієї обставини (розміру завданої шкоди) позивачем було надано суду висновок автотоварознавчого дослідження № 1428 від 22 вересня 2010 року, відповідно до якого матеріальна шкода, яка заподіяна автомобілю PASSAT» чорного кольору, що належить позивачу ОСОБА_3 складає 8394,04 грн.
За участю спеціаліста автотоварознавця і сторін по даній справі 17 вересня 2010 року було складено протокол огляду транспортного засобу PASSAT» чорного кольору. У вказаному протоколі (а.с. 27-28) були перелічені ті пошкодження на автомобілі на які послався позивач як на ті, що завдані діями відповідача, які саме і були оцінені при визначенні загальної суми завданої шкоди. Відповідач був ознайомлений з вказаним протоколом огляду, його підписав і вказав, що він не згоден лише з пошкодженням глушника. Причин незгоди з цим пошкодженням не вказав, суду доказів в цій частині не надав.
Висновки суду першої інстанції який, не приймаючи до уваги як належний доказ вказаний висновок спеціаліста автотоварознавця, оскільки як вказав суд першої інстанції автомобіль з моменту завдання шкоди до початку проведення дослідження експлуатувався і за цей час міг зазнати пошкоджень, фактично ґрунтуються на припущеннях оскільки жодних доказів, що за цей період автомобіль позивача було ще раз пошкоджено надано не було.
Позивачем фактично був наданий вказаний належний доказ розміру завданої йому шкоди. Незгода відповідача з її розміром не підтверджена жодними доказами, свого розрахунку, чи висновків які б спростовували розмір шкоди визначений спеціалістом відповідач не надав.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Таким чином вимоги позивача щодо стягнення з відповідача завданої шкоди у розмірі 8394 грн. 04 коп., та стягнення витрат на оплату вартості вказаного дослідження в розмірі 400 грн. ґрунтуються на законі і підлягають задоволенню.
Щодо інших витрат - телеграма про сповіщення відповідача про проведення дослідження 36 грн. 81 коп., витрати на оформлення доручення на представника 200 грн. то позивач не обґрунтував необхідності їх понесення, а тому і відсутні підстави для стягнення їх з відповідача. Також позивачем не надані докази, що в результаті завдання вказаної матеріальної шкоди йому було спричинена немайнова (моральна) шкода. Тому в задоволенні цієї частини позовних вимог необхідно відмовити.
Виходячи з викладеного колегія суддів вважає за необхідне рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове яким задовольнити позовні вимоги частково на загальну суму 8794 грн. 04 коп.
Керуючись ст.ст. 307, 309, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
Рішення Заводського районного суду Запорізької області від 18 квітня 2011 року у цій справі скасувати та ухвалити нове рішення.
Позов ОСОБА_3 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 8794 грн. 04 коп.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 витрати на оплату судового збору в частині задоволеного позову в розмірі 132 грн. 91 коп. а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 240 грн.
В решті позову відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржене безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий: Судді: