Копія

Справа №2-39/2008

РІШЕННЯ

Іменем України

26 лютого 2008 року                                                                                                          с. Мазурівка

Чернівецький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого: судді Стадника І.М.,

при секретарі Яворській М.М.,

з участю:

представників позивача: ОСОБА_1 (на підставі усної заяви позивачки в попередньому судовому засіданні), адвоката ОСОБА_2(на підставі договору про правову допомогу),

представника відповідача - Мошул О.М. (на підставі довіреності),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Чернівчанка Агро», с. Моївка Чернівецького району, ОСОБА_4, про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернулася до Чернівецького районного суду з вищевказаним позовом до СТОВ “Чернівчанка Агро”, с. Моївка посилаючись на те, що 20 листопада 2006 року між зазначеним товариством та її чоловіком було укладено договір оренди земельної ділянки №27/06, згідно з умовами якого чоловік, як орендодавець передав земельну ділянку загальною площею 1,7199 Га ріллі, а відповідач, як орендар прийняв дану земельну ділянку у строкове платне користування для здійснення господарської діяльності. Позивачка вважає, що зазначений договір порушує її право на володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, яка є предметом договору, так як остання належить до об'єктів права спільної сумісної власності подружжя і на розпорядження нею відповідно до вимог закону була необхідною її письмова згода.

Позивачка в попередньому судовому засіданні позов підтримала, в судове засідання не з'явилась, як пояснив представник Пасічник В.О. - через незадовільний стан здоров'я.

Представник позивачки - адвокат ОСОБА_2 позов підтримав і суду пояснив, що оскільки договори оренди земельних ділянок згідно з вимогами закону підлягають державній реєстрації та виходять за межі дрібних побутових, при їх укладенні необхідною є письмова згоди другого з подружжя, так як майно, що набуте за час шлюбу, є їх спільною сумісною власністю. Позивачка ОСОБА_3 згоди на укладення договору не давала, не була присутньою при його укладенні, а тому   просить визнати даний договір недійсним.

Відповідач СТОВ “Чернівчанка Агро” в письмових запереченнях, а його представник Мошул О.М. в судовому засіданні проти задоволення позову заперечують на тій підставі, що оспорюваний договір оренди землі містить всі обов'язкові умови та укладений у встановленому порядку, а тому не може бути визнаний недійсним. Крім того, в державному акті про право приватної власності на землю ОСОБА_3 як співвласник даної земельної ділянки не зазначена, земельна ділянка є об'єктом права особистої приватної власності ОСОБА_4, а тому його розпорядження нею є таким, що відповідає вимогам закону.

Залучений до участі в справі в якості співвідповідача ОСОБА_4, повідомлений у встановленому порядку про дату, час і місце судового розгляду справи, до суду не з'явився, в письмовій заяві на адресу суду просить судовий розгляд провести у його відсутність, позов визнає повністю. Зазначене відповідно до ст 169, 174 ЦПК України дає підстави суду для розгляду справи у його відсутність.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити повністю з наступних підстав.

Судом встановлено, що 20 листопада 2006 року між ОСОБА_4 (орендодавець) та СТОВ “Чернівчанка Агро” (орендар) укладено договір №27/06, згідно з яким орендар надає земельну ділянку, яка належить йому на підставі державного акта, а орендар приймає у строкове платне володіння, для здійснення господарської діяльності на території Чернівецької селищної ради.

Земельна ділянка, що передана в оренду дійсно належить ОСОБА_4, що підтверджується державним актом серії ЯБ №705044, виданим 3 листопада 2006 року.

Разом з тим, дана земельна ділянка є об'єктом спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_4 з наступних підстав.

Згідно з свідоцтвом про укладення шлюбу (а.с. 10)  ОСОБА_4 і ОСОБА_3 уклали шлюб 20 вересня 1958 року в Чернівецькому райбюро ЗАГС, про що в книзі реєстрації актів про укладення шлюбу роблено запис за №49.

Майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя (ст 60 СК України).

Об'єктами права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту (ч. 1 ст 61 СК України).

Якщо майно придбане під час шлюбу, то реєстрація прав на нього (в тому числі на нерухомість) лише на ім'я одного із подружжя не спростовує презумпції належності його до спільної сумісної власності подружжя.

Особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування, а також набуте за кошти, що належали їй, йому особисто (п. 2, 3 ч. 1 ст. 57 СК України).

Земельна ділянка набута ОСОБА_4 за іншою правовою підставою, а саме: на підставі Розпорядження голови Чернівецької районної державної адміністрації №202 від 16 серпня 2006 року при приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій їх працівниками.

Таким чином, посилання представника відповідача на те, що передана в оренду земельна ділянка, є об'єктом права особистої приватної власності ОСОБА_4 не може бути прийняте до уваги при вирішенні даного спору.

Дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

При укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за взаємною згодою другого з подружжя. Дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійним як такого, що укладений другим з подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового.

Згідно з ч. 1 ст 31 ЦК України правочин вважається дрібним побутовим, якщо він задовольняє побутові потреби особи, відповідає її фізичному, духовному чи соціальному розвитку та стосується предмета, який має невисоку вартість.

Виходячи з предмету оспорюваного договору - розпорядження шляхом передачі в оренду об'єкта нерухомості - земельної ділянки площею 1,7199 Га, нормативна грошова оцінка якої становить 18715,59 грн., даний правочин не може вважатися дрібним побутовим.

Крім того, ст. 20 Закону України від 6 жовтня 1998 року №161-XIV “Про оренду землі” встановлено, що укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації.

Укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорі стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово (ч. 3 ст. 65 СК України).

Як пояснила представник відповідача, письмова згода ОСОБА_3 на укладення її чоловіком ОСОБА_4 договору №27/06 у них відсутня і їх представником при підписанні договору на запитувалась.

Після укладення договору ОСОБА_4, його дружина ОСОБА_3 жодних дій, які б свідчили про схвалення нею цього договору (прийняття орендної плати тощо) не вчиняла.

Оскільки договір укладено з порушенням ст. 60, 65 СК України, він відповідно до ч. 1 ст 203, ст. 215, 216, 236 ЦК України є нікчемним та недійсним з моменту його вчинення.

Вищевказане дає суду законні підстави для задоволення позову.

Крім того, відповідно до ст 88 ЦПК України з відповідача СТОВ “Чернівчанка Агро” слід стягнути понесені позивачкою та документально підтверджені судові витрати по справі: судовий збір в розмірі 8,50 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в розмірі 1,50 грн., а також витрати на правову допомогу в розмірі 1000 грн. Відповідач ОСОБА_4 проти задоволення позову не заперечував, між ним та позивачкою спору немає, а тому судові витрати з нього не стягуються.

На підставі ст. 60, 65 СК України, ст. 203, 215, 216, 236 ЦК України, керуючись ст 10, 11, 60, 88, 212-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати договір №27/06 від 20 листопада 2006 року, укладений між ОСОБА_4 та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Чернівчанка Агро», с. Моївка недійсним.

Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Чернівчанка Агро» на користь ОСОБА_3 судові витрати по справі в розмірі 1010 (одна тисяча десять) грн.

Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення, апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не буде подано, або закінчення строку, встановленого для подання апеляційної скарги в разі її неподання.

 Головуючий: підпис

Довідка: повний текст рішення складено 27 лютого 2008 року. Рішення не набрало законної сили.

           “З оригіналом вірно”

           Суддя Чернівецького районного суду                                           Стадник І.М.

           Секретар                                                                                           Яворська М.М.