Копія

Справа №2-13/2008

РІШЕННЯ

Іменем України

15 лютого 2008 року                                                                                              с. Мазурівка

Чернівецький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого: судді Стадника І.М.,

при секретарі Яворській М.М.,

з участю:

відповідачки - ОСОБА_1,

представника відповідача, Відділу ДВС Чернівецького районного управління юстиції - начальника відділу Котовського А.Й., 

третіх осіб: ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1, Відділу державної виконавчої служби Чернівецького районного управління юстиції, треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_2, про визнання права на майно та звільнення майна з-під арешту, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 звернувся в районний суд з позовом до ОСОБА_1, Відділу державної виконавчої служби Чернівецького районного управління юстиції, треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_2, про визнання права на майно і звільнення його з-під арешту. В позовній заяві посилається на те, що ОСОБА_1 проживає в його домоволодінні на протязі 17 років, проте проживають вони окремо і спільного господарства не ведуть.

На виконання рішень судів на користь ОСОБА_3 і ОСОБА_2 державним виконавцем Відділу ДВС Чернівецького РУЮ 3.08.2006 року описане майно за місцем його та ОСОБА_1 проживання, проте він вважає дане майно своєю власністю, а тому просить звільнити його з-під арешту. Зокрема, позивач стверджує, що йому належить на праві власності описані й арештовані ½ жилого будинку АДРЕСА_1 на суму 5000 грн., погріб - 1000 грн., прибудова до будинку - 2000 грн., а також майно, описане в домоволодінні АДРЕСА_2: телевізор - 600 грн., тюнер - 400 грн., мікрохвильова піч - 300 грн., ліжко дерев'яне - 800 грн., диван розкладний - 200 грн., стіл кухонний та 4 табуретки - 100 грн., газова плита чотирьохкамфорна - 100 грн., корова червоно-білого кольору - 5 цнт. на суму 3000 грн.,  корова червоно-білого кольору - 4 цнт. на суму 300 грн., теля червоно-біле - 120 кг. - 100 грн., лист оцинкований - 2 шт. по 6 метрів - 600 грн.

Повідомлений у встановленому порядку про дату, час і місце судового розгляду справи, позивач до суду не з'явився, в письмовій заяві просить розглянути справу без його участі, позовні вимоги підтримує. Зазначене відповідно до ст. ст. 169 ЦПК України дає підстави суду для розгляду справи у його відсутність.

Відповідачка ОСОБА_1 позов визнала і не заперечує проти його задоволення. Показала, що з позивачем по справі вони зійшлися біля 20 років тому та почали проживати разом. Офіційно з ним одруженою ніколи не була. За місцем їх проживання розташовані 2 будинки: старий АДРЕСА_1, належить їм обом, а також новий - належить ОСОБА_4. Крім того, біля старої хати є погріб та прибудова (літня кухня). Проживають вони у старій хаті, проте майно, що в описане у ній належить ОСОБА_4.: телевізор, тюнер та інші речі належали родичам ОСОБА_4. Його ж корови, що описані державним виконавцем.

Представник співвідповідача - Котовський А.Й. позов не визнав і суду показав, що на підставі заяв стягувачів ОСОБА_2 і ОСОБА_3  22.06.2006 року і 11.07.2006 року відповідно були відкриті виконавчі провадження з виконання рішень судів про стягнення з ОСОБА_1 грошових коштів.

3.08.2006 року державний виконавець відділу ДВС в присутності понятих, дільничного інспектора міліції, а також ОСОБА_1 і ОСОБА_4. описав певне майно. За місцем проживання ОСОБА_1 і ОСОБА_4. розташовані два будинки (за планами БТІ: новий значиться за АДРЕСА_1, а старий - АДРЕСА_2). Зі слів ОСОБА_1 вона проживала в малому, глиняному будинку, а тому в ньому та біля нього було описане наступне майно: телевізор (2003 року), тюнер (2004 року), мікрохвильову піч, ліжко, диван, стіл з табуретками, газова плита, 2 корови і теля, 2 листа жесті. Щодо великого, новозбудованого будинку ОСОБА_4 чини перешкоди в описі, про що було складено акт. ОСОБА_1 підписала акт опису й арешту майна, проте ніяких заперечень чи зауважень до нього вона не внесла.

Третя особа ОСОБА_2 позов не визнала та заперечуючи проти нього показала, що посилання ОСОБА_1 на те, що майно, яке описане на виконання рішення суду, належало тітці ОСОБА_4., яка померла в 1995 році, не відповідає дійсності. Стверджує, що як нова, так і стара хата належить ОСОБА_1, проте нова оформлена на ОСОБА_4. Все описане майно набуте спільно ОСОБА_1 і ОСОБА_4 і є їх спільною сумісною власністю.

Третя особа ОСОБА_3 позов не визнав і суду показав, що хоча він і проживає в м. Вінниці, проте знає від людей та особисто про те, що ОСОБА_4 і ОСОБА_1 проживали однією сім'єю, а тому набуте ними майно вважає спільною сумісною власністю і не погоджується на його виключення з акта опису як належного лише ОСОБА_4.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 та ОСОБА_1 проживають разом АДРЕСА_1 та ведуть спільне господарство.  Даного факту не заперечила відповідачка ОСОБА_1 і підтвердили допитані за правилами допиту свідків треті особи ОСОБА_3 і ОСОБА_2 Підтверджується він також і письмовими доказами по справі - довідкою виконкому Березівської сільської ради №313 від 4 грудня 2006 року (а.с. 61).

23 квітня 2004 року їм обом у рівних частках подарований жилий будинок з надвірними будівлями, який знаходиться АДРЕСА_1. На земельній ділянці знаходиться один глиняний будинок жилою площею 16,9 кв. м., літня кухня, погріб. (а.с. 51).

Проте державний виконавець описуючи зазначений будинок вийшов за межі правовстановлюючих документів на нього та описавши ½ житлового будинку, наклав арешт на погріб та прибудову (літню кухню) повністю. Зазначеною дією порушуються права ОСОБА_4. як власника іншої половини жилого будинку, так як він має право володіти, користуватися і розпоряджатися не лише частиною будинку, а й відповідною часткою в надвірних будівлях.

Зазначене відповідно до ст. 317, 358 ЦК України, ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» дає підстави суду для задоволення позову в цій частині.

Крім того, згідно з ч. 2 ст. 17 Закону України «Про власність» майно, придбане внаслідок спільної праці громадян, що об'єдналися для спільної діяльності, є їх спільною частковою власністю, якщо інше не встановлено письмовою угодою між ними. Розмір частки кожного визначається ступенем його трудової участі.

Як встановлено в судовому засіданні майно, що описане в акті опису й арешту майна (а.с. 7-9) перебувало у спільному жилому будинку, належному ОСОБА_1 та ОСОБА_4. й надвірних будівлях до нього.

Згідно з доказами, які є в матеріалах справи (а.с. 67, 69), за період з 1 червня 2002 року по 5 травня 2006 року ОСОБА_1 отримала заробітну плату у сумі 9881 грн. 94 коп.,а ОСОБА_4 -  9138 грн. 69 коп., тобто розміри часток ОСОБА_4. та ОСОБА_1 в спільній власності є приблизно однаковими.

Посилання відповідачки на те, що описане майно насправді їй зовсім не належить, суд оцінює критично і не приймає до уваги, так як вони спрямовані на звільнення з-під арешту майна, що описане для виконання рішень судів, по яких вона є боржником. Твердження відповідачки про те, що частина майна - телевізор, тюнер, та ін. рачі належали покійній тітці ОСОБА_4. не відповідають дійсності, так як з показів сторін випливає, що вона померла в 1995 році, а вищевказана побутова техніка 2003-2004 років випуску.

Крім того, самим позивачем надано документи (а.с. 211, 212, 215, 216), згідно з якими ОСОБА_1 передала в заставу під кредит, отриманий в кредитній спілці «Паритет» та застрахувала як таке, що належить їй, наступне майно: велику рогату худобу (корову - 7 років, корову - 6 років, корову - 2 роки, корову - 3 роки), тюнер «Самсунг», телевізор «Самсунг» та газову плиту.

Позивач не надав суду доказів належності зазначеного майна особисто йому, а тому відсутні підстави для визнання за ним права власності на ці речі та їх виключення з опису.

Тому суд визнає за ним право власності на частину майна, що перебувало в спільному з ОСОБА_1 будинку і яким остання не розпорядилась передавши у заставу за своїми зобов'язаннями.

Крім того, згідно з свідоцтвом про право власності на нерухоме майно (а.с. 53) ОСОБА_4 є одноосібним власником житлового будинку з надвірними будівлями і спорудами, що розташований поряд з спільним старим глиняним будинком, а тому відхід від засад рівності часток в спільній часткові власності жодним чином не порушує його права.

Враховуючи викладене вище, на підставі ст. 317, 357, 358, 392 ЦК України, ст. 17 Закону України «Про власність», ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», керуючись ст. 10, 11, 60, 174, 212-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_4 право власності на ½ будівель біля глиняного жилого будинку АДРЕСА_1, а саме: ½ погреба вартістю частки 500 грн., ½ кухні (господарської прибудови) вартістю частки 1000 грн. , а також на майно, що перебувало в цьому будинку й біля нього: мікрохвильову піч LUNIK 602 вартістю 300 грн., ліжко двохспальне вартістю 800 грн., диван розкладний вартістю 200 грн., стіл кухонний з 4 табуретками вартістю 100 грн., холодильник «Донбас» вартістю 100 грн., лист оцинкований - 2 шт. довжиною 6 м вартістю 600 грн., а всього на майно загальною вартістю 3600 грн.

Виключити вищевказане майно з актів опису й арешту майна, складеного державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Чернівецького районного управління юстиції 3 серпня 2008 року.

В задоволенні решти позову - відмовити.

Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення, апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не буде подано, або закінчення строку, встановленого для подання апеляційної скарги в разі її неподання.

Головуючий:  підпис