П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 серпня 2011 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі
головуючого судді ? Шимківа С.С.
суддів: Василевича В.С., Демянчук С.В.,
секретар судового засідання: Сеньків Т.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Радивилівської райдержадміністрації Рівненської області на постанову Радивилівського районного суду Рівненської області від 14 серпня 2009 року в справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Радивилівської райдержадміністрації Рівненської області про стягнення невиплаченої в повному обсязі допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку,
ВСТАНОВИЛА :
29 грудня 2008 року ОСОБА_2 звернулась до Радивилівського районного суду Рівненської області з адміністративним позовом до управління праці та соціального захисту населення Радивилівської райдержадміністрації Рівненської області, в якому просила стягнути недоотриману допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 19 лютого 2007 року по 30 листопада 2008 року, в загальному розмірі 8206,11 грн., посилалась на те, що відповідно до вимог чинного законодавства має право на виплату допомоги в розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Постановою Радивилівського районного суду Рівненської області від 14 серпня 2009 року позов задоволено частково, визнано протиправними дії відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачу щомісячної державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до ст. 15 Закону України ‘’Про державну допомогу сім’ям з дітьми’’ в розмірі, що обчислюється з урахуванням встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років відповідно до ст. 62 Закону України ‘’Про Державний бюджет України на 2007 рік’’за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року.
Зобов’язано відповідача нарахувати та виплатити позивачу недоплачену щомісячну державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі 2072 грн. 18 коп., що обчислений з урахуванням встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років відповідно до ст. 62 Закону України ‘’Про Державний бюджет України на 2007 рік’’за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року.
В задоволенні решти позовних вимог позивачу відмовлено.
Стягнуто з Державного бюджету на користь позивача судовий збір в розмірі 20 грн. 72 коп. за позовними вимогами немайнового характеру.
Не погодившись із вказаною постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій вказує, що дана постанова винесена з порушенням норм матеріального права, оскільки
допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку позивачу була нарахована та виплачена виходячи із вимог Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік”.У зв’язку зі викладеним, апелянт просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою
_______________________________________________________________________________
Справа №22-а-86/11 Головуючий в суді 1 інст. Бірук В.О.
Суддя-доповідач Шимків С.С.
в задоволенні заявленого позову відмовити.
Перевіривши законність і обгрунтованість постанови суду, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Приймаючи рішення про часткове задоволення вимоги адміністративного позову ОСОБА_2., суд першої інстанції вважав встановленим, що відповідач, здійснюючи нарахування та виплату позивачу допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09 липня по 31 грудня 2007 року в меншому розмірі, ніж це було передбачено Законом України ‘’Про державну допомогу сім’ям з дітьми’’, діяв неправомірно, в зв’язку із чим зобов’язав управління праці та соціального захисту населення Костопільської райдержадміністрації Рівненської області виплатити вищевказану допомогу за вищезазначені періоди згідно із вимогами вказаного Закону.
При цьому, суд першої інстанції дане своє рішення обґрунтував тим, що після винесення Конституційним Судом України рішення від 09 липня 2007 року, щодо визнання неконституційними положень ст. 56 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік”, відповідач мав нарахувати та виплатити позивачу щомісячну грошову допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі встановленому законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, починаючи з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року.
З даним обґрунтуванням судом першої інстанції свого рішення погоджується і колегія суддів, оскільки відповідно до частини 2 статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Доводи апеляційної скарги з приводу того, що після винесення Конституційним Судом України рішення від 09 липня 2007 року не був визначений конкретний механізм здійснення виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі, який був визначений Законом України ‘’Про державну допомогу сім’ям з дітьми’’, згідно із вимогами бюджетного законодавства, а також були відсутні відповідні бюджетні асигнування на дані цілі, на увагу не заслуговують, так як не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, оскільки реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Кечко проти України").
У той же час колегія суддів вважає помилковим визначення судом конкретного розміру допомоги, яка має бути нарахована та виплачена позивачу.
З огляду на положення ст.ст. 21, 105, 162 КАС України адміністративний позов може містити вимоги щодо визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльність відповідача, зобов'язання вчинити певні дії, відшкодувати шкоду, заподіяну незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю.
Встановивши, що відповідач у справі порушив норми права, які регулюють спірні правовідносини, місцевий суд повинен був визнати такі дії протиправними і зобов'язати відповідача провести нарахування та виплату належних позивачам сум відповідно до закону, а не ухвалювати рішення про стягнення чи виплату їх у конкретному розмірі.
Враховуючи вказане, колегія суддів прийшла до висновку, що постанова місцевого суду в частині зобов’язання відповідача виплатити позивачу конкретну суму допомоги підлягає зміні шляхом виключення із резолютивної частини постанови вказівки на конкретну суму грошових коштів.
В решті оскаржувана постанова підлягає залишенню без змін, як ухвалена за правильно встановлених обставин справи та із додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного та керуючись Закону України N 2748-VI, 02.12.2010, Про внесення змін до розділу ХІІ „Прикінцеві положення” Закону України „Про судоустрій і статус суддів”, пунктом 3 статті 198, статтями 205, 207, 254 КАС України, колегія суддів
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Радивилівської райдержадміністрації Рівненської області задовольнити частково.
Постанову Радивилівського районного суду Рівненської області від 14 серпня 2009 року - змінити, виключивши із резолютивної частини постанови слова “у розмірі 2072 (дві тисячі сімдесят дві) грн. 81 коп.”.
В решті постанову суду першої інстанції залишити без зміни.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України, шляхом безпосереднього подання касаційної скарги до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили.
Головуючий суддя
Судді :