Судове рішення #1736550

                                   Справа № 2 -593 / 2008 рік

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

25 лютого 2008  року   Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської  області в складі: 

головуючого  судді     Байбари Г.А.,

при секретарі               Мелюшко Н.М.,

за участю сторін,

розглянувши у попередньому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи: Третя Дніпродзержинська державна нотаріальна контора, Обласне комунальне підприємство «Дніпродзержинське БТІ», «про визначення часток у спільній сумісній власності, визначення спадкової частки»,

 

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася в суд х позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи: Третя Дніпродзержинська державна нотаріальна контора, Обласне комунальне підприємство «Дніпродзержинське БТІ» в якому просила:

Визначити  спадкову частку після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 у розмірі ½  частини  житлового будинку АДРЕСА_1, який складається з: шлакоблочного житлового будинку А-1 житловою площею 56,7 кв.м., шлакоблочного сарая-літньої кухні Б-1, шлакоблочного гаражу В-1, шлакоблочної вбиральні Г-1, огорожі №1,3,4, зливної ями №2.

Визначити за нею, ОСОБА_1 ½  частину  у праві власності  на житловий будинок АДРЕСА_1, встановивши на це  нерухоме майно режим спільної  часткової власності.

Зобов'язати  Обласне комунальне  підприємство „Дніпродзержинське бюро

технічної інвентаризації” зареєструвати за нею ½  частину (у праві спільної часткової власності)  на житловий будинок АДРЕСА_1.

            В судовому засіданні позивачка  підтримувала  позовні вимоги по викладеним  в позовній заяві підставам.

Відповідачі  заявлений до них позов визнали в повному обсязі.

Треті  особи: Третя  Дніпродзержинська  державна  нотаріальна  контора,  та  Обласне комунальне підприємство «Дніпродзержинське бюро технічної  інвентаризації» звернулися до суду з письмовими клопотаннями про розгляд справи за відсутності їх представників.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засіданні, відповідно до ч.4 ст. 130, ч.4 ст. 174 ЦПК України, оскільки визнання позову відповідачами не суперечить закону і не порушує права, свободи та інтереси інших осіб.

 

Позивачка ОСОБА_1 пояснила в суді, що з 31 серпня 1974 року вона перебувала в шлюбі з ОСОБА_4. Відповідачі у справі є їх дітьми. 28 липня 2004 року, згідно договору купівлі-продажу нерухомого майна, посвідчений приватним нотаріусом Дніпродзержинського міського  нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_5, вона та чоловік за спільні кошти купили житловий будинок АДРЕСА_1.  Після придбання зазначеного житлового будинку  вона з чоловіком та молодшим сином ОСОБА_3 вселилися в нього і проживали там однією сім'єю. 26.10.2004 року вони всі троє зареєструвалися в цьому будинку.             ІНФОРМАЦІЯ_1 її чоловік ОСОБА_4 помер. Після його смерті відкрилася спадщина в виді частини спільного будинку АДРЕСА_1.  Вона та старший син ОСОБА_2 в межах шестимісячного строку після відкриття спадщини звернулися до Третьої дніпродзержинської державної нотаріальної контори з заявами про прийняття спадщини після померлого ОСОБА_4, а її молодший син ОСОБА_3 подав до нотаріальної контори заяву про відмову від спадщини після померлого батька на її користь.  Інших спадкоємців першої черги після померлого ОСОБА_4 немає. Постановою державного нотаріуса від 21 листопада 2007 року їм було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на майно, яке належало померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4, оскільки в  договорі купівлі продажу житлового будинку від 28.07.2004 року не  визначена частка померлого ОСОБА_4  та її частка у спільному майні - будинку АДРЕСА_1. Між нею та покійним чоловіком не було ніякої домовленості відносно  часток у праві спільної сумісної власності на будинок, тому вона вважає, що частки кожного з них у праві спільної сумісної власності на цей будинок є рівними. Просить задовольнити позов.

 

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 надали суду пояснення аналогічні поясненням позивачки у справі і також просили задовольнити позов їх матері.

 

Вислухавши сторони, дослідивши письмові докази у справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

 

В судовому засіданні встановлено, що позивачка з 31 серпня 1974 року  перебувала в шлюбі з ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу (а.с.17).

            Від шлюбу з ОСОБА_4 позивачка має двох повнолітніх синів: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, що підтверджується свідоцтвами про їх народження (а.с.18, 18).

            28 липня 2004 року, згідно договору купівлі-продажу нерухомого майна, посвідчений приватним нотаріусом Дніпродзержинського міського  нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_5(а.с. 10), позивачка - ОСОБА_1 та її чоловік ОСОБА_4  купили житловий будинок АДРЕСА_1, який складається з: шлакоблочного житлового будинку А-1 житловою площею 56,7 кв.м., шлакоблочного сарая-літньої кухні Б-1, шлакоблочного гаражу В-1, шлакоблочної вбиральні Г-1, огорожі №1,3,4, зливної ями №2.

             Після придбання зазначеного житлового будинку позивачка з чоловіком та молодшим сином ОСОБА_3вселилися в нього і вони проживали там однією сім'єю та були зареєстровані в цьому будинку з 26.10.2004 року, що підтверджується домовою книгою (а.с. 20-23).

            ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть (а.с. 16).

            Після його смерті відкрилася спадщина в виді належної йому частини спільного будинку АДРЕСА_1 Дніпропетровської області.

            Згідно ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

            Позивачка та її старший син ОСОБА_2 в межах шестимісячного строку після відкриття спадщини звернулися до Третьої дніпродзержинської державної нотаріальної контори з заявами про прийняття спадщини після померлого ОСОБА_4,  молодший син позивачки ОСОБА_3 подав до нотаріальної контори заяву про відмову від спадщини після померлого батька на користь позивачки.  Інших спадкоємців першої черги після померлого ОСОБА_4 немає.

Але постановою державного нотаріуса від 21 листопада 2007 року (а.с. 13) позивачці та ОСОБА_2 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на майно, яке належало померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4, оскільки в  договорі купівлі продажу житлового будинку від 28.07.2004 року, посвідченому приватним нотаріусом Дніпродзержинського міського  нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_5,  за реєстром №3132, не  визначена частка померлого ОСОБА_4  та частка позивачки у спільному майні - будинку АДРЕСА_1 Дніпропетровської області.

            Згідно ст. 355 ЦК України, майно, що є у власності  двох або більше осіб /співвласників/, належить їм на праві спільної  власності / спільне майно/. Майно може належати особам на праві спільної часткової  або на праві спільної сумісної власності.

            Згідно ст. 368 ч.1 ЦК України, спільна власність двох або  більше осіб без  визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

            Згідно ст. 370  ч.1,2 ЦК України - співвласники мають право на виділ у натурі частки з майна, яке знаходиться  у спільній  сумісній власності. У випадку виділу  долі  з майна, яке знаходиться у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного з співвласників  у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено

договором між ними, законом або рішенням суду.

             Відповідно до ст. 372  ЦК України майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділено між  співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу  майна, що є у спільній  сумісній  власності, вважається, що частки співвласників у  праві спільної сумісної  власності є рівними, якщо інше не встановлено  домовленістю між ними або  законом. У разі  поділу майна між співвласниками  право спільної сумісної власності на  нього припиняється.

           Згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданого Дніпродзержинським бюро технічної інвентаризації № 4402173 від 10.08.2004 року (а.с.11), власниками будинку  АДРЕСА_1 Дніпропетровської області є я - ОСОБА_1 і ОСОБА_4, форма власності зазначена як приватна спільна сумісна. 

            Як стверджувала в суді позивачка і проти цього не заперечували відповідачі, між позивачкою та її покійним чоловіком не було ніякої домовленості відносно часток у праві спільної сумісної власності на будинок.

З огляду на це та вище зазначені норми права, суд  вважає що частки позивачки та її померлого чоловіка у праві спільної сумісної власності на будинок були рівними.

            Таким чином, позивачці, як співвласнику, належить право власності на ½ частину житлового будинку АДРЕСА_1. Її покійному чоловікові також належала ½ частина зазначеного житлового будинку, яка після його смерті є спадковим майном.

 

Керуючись статтями 10, 11, 60, 130, 174, 209, 212, 214-215  ЦПК України, суд,

           

ВИРІШИВ:

Задовольнити позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи: Третя Дніпродзержинська державна нотаріальна контора, Обласне комунальне підприємство «Дніпродзержинське БТІ», «про визначення часток у спільній сумісній власності, визначення спадкової частки».

Визначити  спадкову частку після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 у розмірі ½  частини  житлового будинку АДРЕСА_1, який складається з: шлакоблочного житлового будинку А-1 житловою площею 56,7 кв.м., шлакоблочного сарая-літньої кухні Б-1, шлакоблочного гаражу В-1, шлакоблочної вбиральні Г-1, огорожі №1,3,4, зливної ями №2.

Визначити, що ОСОБА_1 належить ½  частину  у праві спільної власності  на житловий будинок АДРЕСА_1, який складається з: шлакоблочного житлового будинку А-1 житловою площею 56,7 кв.м., шлакоблочного сарая-літньої кухні Б-1, шлакоблочного гаражу В-1, шлакоблочної вбиральні Г-1, огорожі №1,3,4, зливної ями №2, встановивши на це  нерухоме майно режим спільної  часткової власності.

Зобов'язати  Обласне комунальне  підприємство „Дніпродзержинське бюро

технічної інвентаризації” зареєструвати за ОСОБА_1 ½  частину у праві спільної часткової власності  на житловий будинок АДРЕСА_1.

 

            Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 - денний строк з дня проголошення рішення заяви про його апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

           

Суддя:                                                                        Г.А. Байбара

 

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація