Справа № 1-81/2008
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 лютого 2008 року Деснянський районний суд м. Чернігова в складі:
головуючого - судді - Розинка В.М.
при секретарі - Примак Т.В.
з участю прокурора - Боброва М.П.
потерпілої - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові справу по обвинуваченню ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1р. народження, уродженця с. Власівка, Ічнянського району, Чернігівської області, українця, громадянина України, із повною загальною середньою освітою, водія-далекобійника ПП "Вікторовська", не одруженого, має на утриманні синів ОСОБА_3, 1991 р. народження, ОСОБА_4, 1993 р. народження, раніше не судимого, мешканця АДРЕСА_1,-
у скоєнні злочину, передбаченого ст. 122 ч. 1 КК України, -
в с т а н о в и в :
12.10.2007 р. близько 08.00 год. підсудний ОСОБА_2, знаходячись у АДРЕСА_2, в ході конфлікту, який виник на ґрунті особистих неприязних відносин, умисно повалив потерпілу ОСОБА_1 на ліжко та заламував їй руки, чим заподіяв тій тілесні ушкодження, які відносяться до категорії середньої ступені тяжкості.
Підсудний, будучи допитаним у судовому засіданні, вину у пред'явленому обвинуваченні визнав повністю і пояснив, що не бажає давати свідчення в суді, оскільки у повному обсязі підтримує свої попередні свідчення, які дав у ході досудового слідства. Свій учинок засуджує.
Крім свідчень підсудного, його вина стверджується поясненнями потерпілої, свідків, іншими перевіреними судом доказами.
Так, потерпіла в судовому засіданні підтримала свої попередні свідчення, просила не позбавляти підсудного волі, бажає щоб той у подальшому мешкав від них окремо. Крім того, вона пояснила, що син викликався слідчим для допиту, але оскільки того не було на місці, сина ніхто не допитував і той нічого не підписував, а підпис, проставлений у протоколі допиту, синові не належить. Свідок ОСОБА_3, син потерпілої і підсудного, у повному обсязі підтвердив свідчення матері.
Допитаний судом свідок ОСОБА_5, слідчий Чернігівського міського відділу УМВС України в Чернігівській області, також підтвердив пояснення потерпілої і свідка, а саме те, що він дійсно не допитував ОСОБА_3, лише набрав на комп'ютері текст протоколу, в якому переписав попереднє пояснення свідка, сам розписався за свідка і виконав іншій рукописний текст від імені того.
За висновками судово-медичної експертизи № 2902 від 16.11.2007 р. у потерпілої мались тілесні ушкодження у вигляді: крайового перелому нігтьової фаланги 4 пальця правої кістки без зміщення, що відносяться до категорії середнього ступеню тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров'я (а.с.27-28).
Обставини скоєного стверджуються, крім того, заявою потерпілої щодо заподіяння підсудним ушкоджень (а.с.2) та її поясненням (а.с.3), актом судово-медичного обстеження потерпілої (а.с.7-8).
Оцінюючи зібрані та перевірені докази, суд знаходить, що дії підсудного правильно кваліфіковані за ст. 122 ч. 1 КК України, як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у ст. 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я, а вина у скоєному доведена у повному обсязі.
Вирішуючи питання про міру покарання, суд зважає на тяжкість злочину, який є злочином середньої тяжкості, особу винного - його вік, сімейний стан, наявність постійного місця проживання та роботи і позитивної характеристики за такими, знаходження у нього на утриманні двох непрацездатних - неповнолітніх синів ОСОБА_3, 1991 р. народження, ОСОБА_4, 1993 р. народження, враховує думку потерпілої, який не наполягала на суворому покаранні та відсутність у тієї претензій матеріального порядку до підсудного, обставини, які пом'якшують покарання - щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, за відсутністю обставин, що його обтяжують, у зв'язку з чим доходить висновку про можливість виправлення підсудного без відбуття покарання, тобто про прийняття рішення про звільнення від відбуття покарання.
Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд -
з а с у д и в :
ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ст. 122 ч. 1 КК України і призначити покарання у вигляді 2 років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого від відбуття покарання, якщо він протягом іспитового строку в 2 роки не вчинить нового злочину.
На підставі ст. 76 КК України зобов'язати засудженого повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та роботи, періодично з'являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.
Мірою запобіжного заходу до набрання вироком законної сили залишити підписку про невиїзд.
На вирок можуть бути подані апеляції до апеляційного суду Чернігівської області протягом 15 діб із моменту проголошення.
Головуючий В.М. Розинко