ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34 |
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
№ 21/106-20/389 | 06.09.06 |
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство
«Компанія ДіСі»
До Міністерства оборони України
Про стягнення 42 300,00рн.
Суддя В.В. Палій
Секретар Н.С. Молочна
Представники:
Від позивача Гайдар С.А.- предст. (дов. від 16.02.2006р.)
Від відповідача Ковальчук І.В.- підполковник юстиції, (дов. від 06.09.2006р.)
Обставини справи:
Позовні вимоги заявлені про стягнення заборгованості в сумі 20 109,37грн. (16391,40грн.-основного боргу, 2898,40грн.-пені, 819,57грн.-штрафу), яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору купівлі-продажу №52/10.1 від 31.10.2005р.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.04.2006р. №21/106 позовні вимоги задоволено повністю.
Постановою Вищого господарського суду України від 06.07.2006р. №21/106 рішення Господарського суду міста Києва від 20.04.2006р. у справі №21/106 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Господарського суду мста Києва.
За резолюцією Голови Господарського суду міста Києва від 21.07.2006р. справу передано на новий розгляд судді Палію В.В.
Враховуючи викладене, справа прийнята до розгляду суддею Палієм В.В. та призначена до розгляду на 09.08.2006р.
08.08.2006р. судом одержано клопотання від позивача про залучення до участі у справі у якості іншого відповідача Військової частини А 0615.
У судовому засіданні 09.08.2006р. розгляд зазначеного клопотання перенесено на наступне судове засідання.
Представник відповідача надав суду письмові пояснення, у яких просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки між позивачем та Військовою частиною А 0615, а тим більше з Міністерством оборони України договори не укладались. Крім того, відповідач зазначає, що партія черевиків виготовлялась для проведення іспитів експериментального носіння, ніякого договору з позивачем не укладалось і відповідно парія черевиків була виділена позивачем виключно за рахунок власного підприємства.
Представник позивача надав суду пояснення, у яких підтримав заявлені позовні вимоги.
З метою витребування додаткових доказів по справі, розгляд справи 09.08.2006р. відкладено.
З метою вивчення матеріалів справи, розгляд справи 22.08.2006р. відкладено.
У судовому засіданні 06.09.2006р. представник позивача уточнив позовні вимоги та просить стягнути з відповідача 34 400,00грн.-заборгованості.
Представник відповідача усно заявив про те, що відповідачем визнається позов у розмірі 34 400,00грн. (представник відповідача має право на визнання зазначеної суми позовних вимог відповідно до довіреності від 06.09.2006р.)
Клопотання відповідача про залучення до участі у справі у якості іншого відповідача Військової частини А 0615 судом не задовольняється, оскільки відповідачем визнано заборгованість у сумі 34 400,00грн.
Ознайомившись з матеріалами справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд, -
В С Т А Н О В И В :
ТОВ «Виробниче підприємство «Компанія «ДіСі»по накладній №598 від 20.06.2003р. на суму 20000,00грн. та накладній 141/2 на суму 22300,00грн. було поставлено, а Військовою частиною А 0615 Міністерства оборони України прийнято 200 пар черевиків з високими берцями для військовослужбовців на загальну суму 42 300,00грн. Факт отримання товару відповідачем підтверджується Актом приймання №Р543 від 21.06.2002р., Актом приймання №Р759 від 05.08.2003р. та не заперечується відповідачем у поясненнях.
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов’язків, зокрема є договори та інші правочини.
Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків (п. 1 ст. 202 ЦК України).
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (п. 1 ст. 638 ЦК України).
Відповідно до п. 2 ст. 639 Цивільного кодексу України якщо сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Статтею 626 Цивільного кодексу України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що між сторонами, шляхом поставки позивачем товару за неоплаченими накладними та прийняття товару відповідачем було укладено договір, за яким позивач зобов’язався поставити товар відповідачеві, а відповідач прийняти та оплатити його.
Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язаний прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає з договору або актів цивільного законодавства. (ч. 2 ст. 530 ЦК України).
Позивач направив відповідачу вимогу про оплату поставленого товару 20.12.2005р., що підтверджується квитанцією №5494.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Суд вважає необґрунтованим посилання відповідача на те, що позивач надав черевики виключно за свій рахунок для іспитів, оскільки відповідно до п. 1.3 Методичних вказівок з організації й проведення військових (державних) іспитів виробів речового майна для проведення іспитів дослідні вироби видаються в експлуатацію поза нормою забезпечення (за рахунок підприємства). Згідно з п.п. 2.3.1 Методичних вказівок підставою для проведення іспитів є відповідна директива (наказ, розпорядження, вказівка), згідно з якою у Головному речовому управлінні Тилу Міністерства оборони України складається план проведення іспитів, який визначає порядок, терміни, місце проведення іспитів та відповідальних осіб. Відповідач доказів проведення іспитів суду не надав.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог. Крім того, суд приймає до уваги, що відповідач визнав заборгованість у сумі 34 400,00грн.
Відповідно до ч. 5 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.
Суд прийшов до висновку, що визнання відповідачем позову не суперечить законодавству та не порушує прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України стороні на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує державне мито за рахунок другої сторони, а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. У зв’язку з наведеним, витрати по сплаті державного мита у сумі 344,00грн. та 118,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
В И Р І Ш И В :
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Міністерства оборони України (м. Київ, просп. Повітрофлотський, 6, п/р 35219016003192 в ОПЕРУ ДКУ м. Києва, МФО 820172, код ЄДРПОУ 22990305, КПКВ 2101050) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Компанія ДіСі»(м. Київ, пр-т. Возз’єднання, 1, п/р 26007301331972 в філії Дніпровське відділення Промінвестбанку м. Київ, МФО 322142, код ЄДРПОУ 31350429), 34 400,00 грн. –основного боргу, 344,00грн.-державного мита, 118,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня підписання.
Суддя В.В. Палій