Справа № 2-59/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

          15 серпня 2011 року .                                                                       м.Тячів  

Тячівський районний суд Закарпатської області  в особі головуючого судді Мельник В.І при секретарі Гайдукова Н.А  з участю адвокатів ОСОБА_1 ОСОБА_2  позивача ОСОБА_3 представника відповідачів ОСОБА_4   розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою:

ОСОБА_3  до ОСОБА_5  ОСОБА_4  ОСОБА_6 де треті особи Буштинська селищна рада Тячівська районна держана нотаріальна контора про поділ спадкового майна та визнання права власності.

             ВСТАНОВИВ

          Позивачка  пред’явила позов в суд до відповідачів про поділ спадкового майна та визнання права власності на спадкове майно.

Позовні вимоги мотивує тим що,  23 жовтня 1999 року у виконкомі Буштинської селищної ради  вона зареєструвала шлюб з ОСОБА_7. За час перебування у шлюбі в них народився син ОСОБА_8 який знаходиться у неї на утриманні та вихованні.  На момент одруження її чоловікові належав фундамент під будинок який йому подарувала його рідна сестра  ОСОБА_4. Перебуваючи в шлюбі вони всі зароблені кошти з чоловіком спрямовували на будівництво будинку і майже повністю побудували будинок  вимурували стіни, вкрили шифером  провели електропроводку, оштукатурили його . Зробили опалення та огородили земельну ділянку.   Перебуваючи в шлюбі вони разом з чоловіком витратили на оплату будівельних матеріалів для будівництва будинку  41652 гривні що стверджується квитанціями про оплату. На вікна та двері вони витратили 11262 гривні сімейних коштів.    ІНФОРМАЦІЯ_1 року   перебуваючи   на заробітках її чоловік ОСОБА_7 трагічно загинув.  У встановлений законом строк вона звернулась з заявою в Тячівську держану нотаріальну контору з заявою про прийняття спадщини.  Батько чоловіка ОСОБА_5 також звернувся з заявою про прийняття спадщини.

Позивачка підтримала заявлені вимоги та доповнила в судовому засіданні. Після одруження з чоловіком вона виїжджала на заробітки. В 2001 році вона поїхала на заробітки в Словакію коли вони одружились її чоловіком був побудований фундамент. Будівництвом займались її батьки вона висилала їм кошти вони наймали робітників. У ОСОБА_4 не склалось особисте життя і її батьки вирішили щоб вона залишилась проживати у їх  будинку, а земельну ділянку та фундамент  який звів її чоловік подарувати її чоловікові. Вони з чоловіком збудували будинок, відповідачі по справі не допускають її до будинку. Після смерті чоловіка вони звертались в суд з позовом про скасування договору дарування незакінченого будівництва , але їм відмовлено в позові. Вона разом з батьками та чоловіком будували будинок для себе, всі кошти спрямовували на будівництво будинку. Тому вона змушена в своїх інтересах та в інтересах дитини звернутись з позовом в суд  про поділ майна та визнання права власності на будинок, іншого захисту свого права вона не бачить.

Просить суд поділити будинок та визнати за нею право власності на 5/8 будинку та 1/8 за своїм неповнолітнім сином.

ОСОБА_4  поти позову заперечує та пояснила в судовому засіданні, в 1984 році вона поступила в медичний інститут, особисте життя не склалось та в 1987 році вона розлучилась з чоловіком . Вона звернулась в селищну раду по виділення їй земельної ділянки під будівництво будинку ,  в  1991 році Буштинська селищна рада  виділила  їй земельну ділянку розміром  0,07 га по АДРЕСА_1 в кінці огороду батьків. Будинок почав будуватись в 1994 році  для неї так як вона залишилась з малою дитиною. Будинок батьків було вирішено поділити між молодшою сестрою та братом. Вона будувала будинок, в неї є будівельний паспорт рішення про виділення земельної ділянки. Так як сестра одружилась в Росії брат залишився в смт. Буштино. В 1999 році брат одружився з позивачкою проти волі батьків. Мати хворіла сахарним діабетом , батько також хворів астмою тому вона залишилась доглядати за батьками тому що брат з позивачкою постійно виїзд ждали на заробітки . В 2001 році вона одружилась вдруге доглядала за батьками . Брат з позивачкою постійно виїжджали  на заробітки, а вона доглядала за батьками було прийнято рішення що будинок вони дарують братові. В 2004 році вона подарувала будинок братові готовність якого складає 57% . Вже було побудовано стіни , покрита шифером, будинок будувався їй,  на будинку працював її батько.  В 2008 році з заробітків приїхав брат, на кухні при всіх позивачка заявила що вона має коханця і розлучається з братом. І попросила щоб брат передав їй половину будинку. Покійний брат сказав що вони вирішать всі питання. Брат знову поїхав на заробітки в Росію та через дві неділі він загинув, його вбили. Після того як похоронили брата позивачка вивезла все майно з будинку. Батько й мати пішли в нотаріальну контору там їм роз’яснили що будинок ділиться на чотирьох.

Позивачці потрібна хата, вона забрала весь будівельний матеріал, позивачка настроїла дитину проти них. Хата побудована на їх огороді, позивачка  ображає батька, тому вона не хоче залишити хату позивачці

Просить суд в позові відмовити.

Свідок ОСОБА_9 пояснив в судовому засіданні він працював на будівництві будинку, виконував бетонні роботи, за роботу з ним розраховувався покійний ОСОБА_7 з яким він товаришував,   потім з ним розраховувалась ОСОБА_3. Приходив старий ОСОБА_7 дивився як вони працюють. Вони побудували фундамент і будівництво будинку припинилось вони продовжували працювати після того як ОСОБА_7  одружився.

Свідок ОСОБА_10 пояснив в суді він працював на будинку, він мурував димохід , його запрошував працювати батько позивачки він і розраховувався з ним за роботу. Будинок був вже покритий шифером. Також він робив  бетонні стяжки в підвалі. Всі роботи які він виконував його наймав  батько позивачки і розраховувався з ним за виконану роботу. Одного разу з ним розраховувався покійний ОСОБА_7.           

  Свідок ОСОБА_11  пояснив в суді  ОСОБА_4 в 1994 році купляла в його фірмі  ЗАТ “Електро”  шлако-блоки для будівництва будинку 1000 штук. Коли привезли блоки вони складали  їх на фундамент.

Свідок ОСОБА_12 пояснив в суді він працював в Буштинському лісокомбінаті  на крані, разом з ОСОБА_5. Їм виписували лісоматеріал. Він пам’ятає що грузив будівельний ліс відповідачу ОСОБА_12. Кожний другий рік їм виписували по два кубометри лісу.

Свідок ОСОБА_13 пояснив в суді він перекривав шифером будинок, шифер був на місці. Його просила робити  позивачка по справі. Біля будинку він бачив і її матір.

Свідок ОСОБА_14 пояснив в суді він працював на будинку його просила працювати мати позивачки він особисто мурував стіни. За роботу розраховувалась мати позивачки. Він працював приблизно місяць.

Свідок ОСОБА_15 пояснила в суді вона працювала в м. Тячів на ринку. Кожного ранку вона проходила біля будинку. До того як покійний ОСОБА_7 одружився був збудований фундамент, стояли блоки на фундаменту, ліс і шифер. Одного разу повертаючись з роботи після смерті ОСОБА_7  вона бачила як на вантажний автомобіль  погружали лісоматеріал .

Представник Буштинської селищної ради в судове засідання не з’явився, а написав суду заяву в якій  просить справу слухати у його відсутність проти позову не заперечує.

Представник Держаної нотаріальної контори  в судове засідання не з’явився хоча про час та місце розгляду справи належним чином повідомлений , тому суд розглядає справу на підставі наявних доказів.              

Заслухавши позивачку, представника відповідачів, дослідивши матеріали справи суд вважає що позов слід задовольнити.

Як вбачається з свідоцтва про шлюб ОСОБА_7 та ОСОБА_3 зареєстрували шлюб 23 жовтня 1999 року у виконкомі Буштинської селищної ради. а. с 15.

Відповідно до свідоцтва по народження ОСОБА_8 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 року та в графі батько записаний ОСОБА_7. а.с 14.

Позивачка по справі змінила прізвище з ОСОБА_3 на ОСОБА_3  що стверджується свідоцтвом про зміну імені  а.с 19

 ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 року в Санкт-Петербурзі Росії що стверджується свідоцтвом про смерть а.с 18.

Твердження ОСОБА_4 про те що будинок будувався для неї, та спірний будинок належить їй, спростовуються накладними квитанціями про придбання будівельних матеріалів , пластикових вікон,      показами свідків ОСОБА_9 , який  ствердив в судовому засіданні що він допомагав будувати будинок покійному  ОСОБА_7 який і  просив його допомогти будувати  будинок .   

ОСОБА_10 ствердив що його запрошував працювати на будівництві будинку батько позивачки який  і розраховувався з ним  за виконану роботу.

Відповідно до договору дарування від 30 січня 2004 року ОСОБА_4 подарувала незакінчений будівництвом  57% готовності житловий  будинок АДРЕСА_1 ОСОБА_7  а.с  17.

Відповідно до рішення Буштинської селищної ради № 128 від 30 березня 2004 року ОСОБА_7 передано безоплатно у приватну власність земельну ділянку  площею 0,07 га по АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку.

ОСОБА_4 зверталась з позовом в Тячівський районний суд про визнання договору дарування недійсним, але рішенням Тячівського районного суду від 1 грудня 2008 року  в позові відмовлено а.с 65-67

Отже спірний будинок є спільною власністю покійного  ОСОБА_3 Івана Івановича та позивачки.

Відповідно до ст. 60 СК України  майно набуте подружжям  за час шлюбу, належить дружині та чоловікові  на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини самостійного заробітку.
           Відповідно до довідки № 32 від 30 червня 2009 року виданої  Тячівським РПТІ рівень незакінченого будівництва складає 95%. Та його вартість в цінах 2009 року складає 185650 гривень.     

  Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини на які вона посилається.

          Відповідно до постанови Пленуму Верховного суду  № 7 від 4 жовтня 1991 року зі змінами від 25 травня 1998 року,  відповідно до ст. 12  Закону України “Про власність ”   у приватній власності громадян можуть  перебувати жилі будинки, збудовані на відведеній  у встановленому порядку земельній ділянці, або придбані на законних підставах договір купівлі-продажі, міни , дарування.

          Згідно ст.16 і 17 Закону  “ Про власність ”  таке право виникає коли будівництво велось подружжям у період шлюбу –жилий будинок у зв’язку з цим  є їх спільною сумісною власністю, або велось за рахунок  спільної праці членів сім’ї, жилий будинок стає їх спільною сумісною власністю, якщо інше не було встановлено письмовою угодою між ними. . Інші особи що брали участь у будівництві житлового будинку , не на підставі угоди  про створення спільної власності , яка відповідає законодавству вправі вимагати  не визнання права власності  на будинок а відшкодування  своїх затрат на будівництво якщо допомогу забудовнику  вони надавали не безоплатно.  

          Відповідно до ст. 372 ЦК України майно що є у спільній сумісній власності  може бути поділено  між співвласниками за домовленістю сторін.

          Відповідно до довідки виданої Тячівською держаною нотаріальною конторою  спадкоємцем майна померлого ОСОБА_7  є його дружина ОСОБА_3,  син ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, його батько ОСОБА_5 та його мати ОСОБА_16 яка подала заяву про прийняття спадщини  але померла ІНФОРМАЦІЯ_4 року після її смерті заяви про прийняття спадщини написали  її дочки ОСОБА_4, ОСОБА_6.

          Відповідно до ст. 1269 ЦК України спадкоємець який бажає прийняти спадщину , але на час відкриття спадщини  не проживав постійно з спадкодавцем , має подати до нотаріальної контори  заяву про прийняття спадщини.

          Відповідно до ст.1278 ЦК України частки кожного спадкоємця у спадщині є рівними, якщо спадкодавець  у заповіті сам не розділив  спадщину між ними.

          Оскільки будинок АДРЕСА_1 є спільною сумісною власністю позивачки та ОСОБА_7 та належить їм по Ѕ будинку.  Ѕ будинку  яка належала ОСОБА_7 повинна розділитись порівну між всіма спадкоємцями позивачкою  ОСОБА_3, ОСОБА_8 ОСОБА_5, та частка яка припадала ОСОБА_16 повинна розділитись між ОСОБА_4 та ОСОБА_6.

Кожному з спадкоємців належить 1/8 частка майна покійного ОСОБА_7. Оскільки ніхто з відповідачів не звертався в суд про визнання за ними права власності на спадкове майно , їхня частка залишається відкритою.             

          Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна  може пред’явити позов  про визнання права власності , якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.    

          Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення , суд присуджує з другої сторони  понесені нею і документально підтверджені  судові витрати.

Як вбачається з квитанції про сплату судового збору позивачка при зверненні до суду  сплатила 1700 гривень. ЇЇ частка в майні становить 5/8 будинку , та 1/8 її неповнолітнього сина ОСОБА_8. Тому з відповідачів підлягають  стягненню 426 гривень судового збору та 120 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення справи.

За таких обставин суд вважає що  позов слід задовольнити.

На основі викладеного та керуючись ст. ст. 392,  372, 1269, 1278  ЦК  України  ст. ст. 10  60, 80,  213, 215, 217  ЦПК України. ст.60 СК України                                                      

РІШИВ

Позов задовольнити повністю.

          Розділити недобудований спадковий будинок АДРЕСА_1  між спадкоємцями.

Визнати право власності на 5/8 частин спадкового будинку АДРЕСА_1 за ОСОБА_3 .

Визнати право власності на 1/8 частину спадкового будинку за ОСОБА_8.

Стягнути солідарно з ОСОБА_5, ОСОБА_4 ОСОБА_6 426 гривень судового збору та 120 гривень за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.    

Рішення може бути оскаржено протягом 10 діб з дня проголошення рішення в судову палату по цивільним справам Закарпатського апеляційного суду через Тячівський районний суд , а відповідачем в той самий строк з дня отримання копії рішення.

Головуючий:     В.  І.  Мельник