Справа № 1-68/2008 копія:

                                                                      В И Р О К 

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

              20 лютого  2008 року      Кіровський районний суд м. Кіровограда у складі:  

головуючої судді                                                                                            Деревінського С.М.

при секретарі                                                                                              Мішевець Т.І.

за участю прокурора                                                                                    Лебедєвої Р.С. 

потерпілого                                                                                               ОСОБА_2

представника потерпілого адвоката                                                        ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кіровограда  кримінальну справу по обвинуваченню:        ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця с. Захарівка Новоукраїнського району Кіровоградської області, українця, громадянина України, освіта середня - спеціальна, знаходиться у цивільному шлюбі, має на утриманні малолітню дитину, працюючого торговим представником фірма «Асє», проживаючого АДРЕСА_1, -

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, суд, -

                                                          В С Т А Н О В И В :

            ОСОБА_1 скоїв порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяли потерпілому тяжке тілесне ушкодження , при наступних  обставинах:

             19.09.2007 року біля 16 год. 10 хв.ОСОБА_1 керуючи згідно доручення автомобілем ВАЗ -2101 державний реєстраційний номерНОМЕР_1, який належить на праві приватної власності ОСОБА_4., рухався по вул. Жадова зі сторони вул. Г.Сталінграда в напрямку вул. М. Конєва м. Кіровограда. Навпроти будинку № 25/19 корп. № 2 по вул. Жадова,ОСОБА_1  грубо порушив вимоги п. п. 2.3 б, 12.3 Правил дорожнього руху України, під час руху був не уважний, не вірно відреагував на зміну дорожньої обстановки, з моменту виявлення пішохода, який вийшов із-за стоячого маршрутного таксі і рухався в сторону смуги руху його автомобіля, не прийняв мір до екстреного гальмування і зупинки автомобіля, виїхав на смугу зустрічного руху, де скоїв наїзд на стоячий у лівого краю проїзної частини автомобіль ГАЗ-32213 державний реєстраційний номер НОМЕР_2, який належить на праві особистої власності ОСОБА_2, а на момент ДТП орендувався ВАТ «Таксомоторний парк». Від зіткнення автомобіль ГАЗ-32213 відкинуло вправо притиснувши до бордюрного каменю пішохода ОСОБА_2, який знаходився біля автомобіля.

               В наслідок грубого порушенняОСОБА_1 п.п. 2.3.б, 12.3 Правил дорожнього руху України при керуванні автомобілем ВАЗ-2101 державний реєстраційний номерНОМЕР_1, відбулося ДТП внаслідок якого потерпілому ОСОБА_2 були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді: відкритого перелому нижньої третини обох кісток правої гомілки, садин: правої гомілки, гомілково-ступневого суглобу та ступні; гранулюючи рани, які відносяться до категорії тяжких тілесних, як небезпечних для життя і здоров'я в момент їх спричинення.

            ПідсуднийОСОБА_1 вину визнав повністю і суду показав, що  19.09.2007 року біля 16 год. 10 хв. керуючи згідно доручення автомобілем ВАЗ - 2101 державний реєстраційний номерНОМЕР_1, який належить на праві приватної власності ОСОБА_4., рухався по вул. Жадова зі сторони вул. Г.Сталінграда в напрямку вул. М. Конєва м. Кіровограда. Навпроти будинку № 25/19 корп. № 2 по вул. Жадова, грубо порушив вимоги п.п. 2.3 б, 12.3 Правил дорожнього руху України, під час руху був не уважний, не вірно відреагував на зміну дорожньої обстановки, з моменту виявлення пішохода, який вийшов із-за стоячого маршрутного таксі і рухався в сторону смуги руху

 його автомобіля, не прийняв мір до екстреного гальмування і зупинки автомобіля, виїхав на смугу зустрічного руху, де скоїв наїзд на стоячий у лівого краю проїзної частини автомобіль ГАЗ-32213 державний реєстраційний номер НОМЕР_2, який належить на праві особистої власності ОСОБА_2. Від зіткнення автомобіль ГАЗ-32213 відкинуло вправо притиснувши до бордюрного каменю пішохода ОСОБА_2, який знаходився біля автомобіля.

               В наслідок грубого порушення ним п.п. 2.3.б, 12.3 Правил дорожнього руху України при керуванні автомобілем ВАЗ-2101 державний реєстраційний номерНОМЕР_1, відбулося ДТП внаслідок якого потерпілому ОСОБА_2 були заподіяні тілесні ушкодження, зазначені в обвинуваченні, які відносяться до категорії тяжких тілесних, як небезпечних для життя і здоров'я в момент їх спричинення.

             Підсудному ОСОБА_1., потерпілому ОСОБА_2 та іншим учасникам процесу зрозумілі суть обвинувачення та обставини справи. Як пояснив підсуднийОСОБА_1  на  досудовому слідстві і в суді покази давав правдиво, добровільно і його покази відповідають фактичним обставинам справи, які ним не оспорюються. В зв'язку з цим, після роз'яснення всім учасникам процесу наслідків , передбачених ч. 3 ст. 299 КПК України та за їх згодою дослідження  доказів по справі, суд обмежився  допитом підсудного ОСОБА_1, так як у суду не має жодного сумніву в добровільності та істинності його позиції, і дослідженням позовних вимог потерпілого.

             Оцінив та дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає, що вина підсудного ОСОБА_1   доказана повністю.  

              Дії підсудного ОСОБА_1  за ч. 2 ст. 286 КК України кваліфіковані вірно, оскільки він скоїв  порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяли потерпілому тяжке тілесне ушкодження.  

               Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_1. суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини справи, які  пом'якшують та обтяжують покарання.

              ПідсуднийОСОБА_1 вину визнав повністю, в вчиненому  розкаявся, що суд,  визнає обставинами , які пом'якшують його покарання.

               Обставин, які обтяжують покарання підсудного ОСОБА_1  в судовому засіданні не встановлено.

              Характеризуючи особу підсудного ОСОБА_1  суд, враховує характеристику з місця проживання, згідно якої характеризується позитивно; до кримінальної відповідальності притягується вперше; осудний; має на утриманні малолітню дитину;  займається суспільно-корисною працею.

            Беручи до уваги вище наведене, обставини справи, вік, особу підсудного, стан його здоров'я, думку потерпілого не позбавляти підсудного свободи, суд, вважає, що виправлення та перевиховання ОСОБА_1 можливе без ізоляції від суспільства призначив йому покарання в межах санкції статті у вигляді позбавлення волі з  позбавленням  права керувати транспортними засобами на строк 3 роки.        

На підставі ст. 75 КК України підсудного ОСОБА_1 від відбування призначеного основного покарання звільнити з випробуванням та іспитовим строком на 3 роки.

Обраний підсудному ОСОБА_1. такий вид покарання, за глибоким переконанням суду, відповідає не тільки тяжкості вчиненого злочину,  обставинам справи, але й особі  підсудного, є обгрунтованим та буде відповідати цілям покарання.            

         Потерпілим ОСОБА_2заявлено позов до підсудного ОСОБА_1  про відшкодування: витрат на лікування  на загальну суму 3215 грн. 34 коп.;  за по силенне харчування в сумі 500 грн.,  за орендну плату за маршрут  в сумі 4000 грн.,  за втрачений заробіток в сумі 18000 грн., за  проїзд дружини до лікарні маршрутним таксі в сумі 192 грн., за сплачений ним єдиний податок в сумі  450 грн., експертизу машини в сумі 390 грн., , а всього 26747 грн. 34 коп. і моральну шкоду в сумі 20 000 грн., яка виразилася в тому, що йому  давала 4 рази наркоз, від цього страждала серцева діяльність, у зв'язку з отриманими тілесними ушкодженнями, став інвалідом 3 групи, знаходиться вже 5 місяців на лікарняному, не в змозі постирати, обійти себе, не може працювати, обійти і утримувати себе і сім'ю. Мати його хвора, син навчається, а він не може надати їм фізичну і матеріальну допомогу, не може жити , як повноцінна людина. В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_2 зменшив позовні вимоги на 500 грн., так як підсуднийОСОБА_1 давав йому на лікування зазначену суму , і просить стягнути з підсудного матеріальну шкоду в сумі 26247 грн. 34 коп. ПідсуднийОСОБА_1 позов потерпілого визнав частково, не визнав втрачений потерпілим ОСОБА_2заробіток за 5 місяців або 120 робочих днів із розрахунку 150 грн. в день, або 18000 грн..

              Позов потерпілогоОСОБА_2. підлягає задоволенню в повному обсязі і стягненню з підсудного ОСОБА_1 в порядку ст. ст. 1166, 1167 ЦК України : матеріальній позов в сумі 26247 грн. 34 коп. і моральний позов в сумі 20 000 грн., оскільки в судовому засіданні достовірно  встановлено, що в наслідок злочинних дій підсудногоОСОБА_1,  потерпілому ОСОБА_2 завдано матеріальну і моральну шкоду, яка не відшкодована на зазначені суми.                 

             Судові витрати по справі в сумі  70 грн.  62 коп. стягнути з ОСОБА_1 на користь  держави  в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 321- 324 КПК  України , суд , -

З А С У Д И В  :

                 ОСОБА_1  визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначити покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки з позбавленням права  керування транспортними засобами строком на 3 роки.        

             Міру запобіжного заходу ОСОБА_1. на період апеляції змінити на утримання під варту, взявши під варту в залі судового засідання.

             Стягнути з ОСОБА_1  на користьОСОБА_2. матеріальну шкоду в сумі 26247 грн. 34 коп. і моральну шкоду в сумі 20 000 грн..

              Стягнути з ОСОБА_1  на користь  держави  судові витрати в сумі  70 грн.  62 коп..

            На  вирок може бути подана  апеляція до Апеляційного суду Кіровоградської області через Кіровський районний суд м. Кіровограда на протязі 15 діб з моменту проголошення, а засудженим в той же строк з моменту отримання копії вироку.

Суддя Кіровського райсуду

 м. Кіровограда                                    подпись                                             С.М. Деревінський

Згідно з оригіналом

Суддя Кіровського райсуду

 м. Кіровограда                                                                                               С.М. Деревінський