Справа № 1-69/2008копія:

 

 

В И Р О К

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

          22  січня  2008 року    Кіровський  районний суд м. Кіровограда у складі:

головуючого судді                                                                                         Деревінського С.М.

при секретарі                                                                                                 Мішевець Т.І.

з участю прокурора                                                                                       Бардиш О.В.

захисника                                                                                                    ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кіровограда кримінальну справу по обвинуваченню:        ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1року народження, уродженця м.Кіровограда, українця, громадянина України, освіта незакінчена вища, не одруженого, працюючого П.П. «Лебедик» монтажником меблів, проживаючого АДРЕСА_1,  раніше судимого:

-21.01.2002 року Ленінським райсудм м.Кіровограда за ч. 2 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі   з іспитовим строком на 1 рік;

- 10.10.2002 року Кіровським райсудом м. Кіровограда за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком на 3 роки;

-5.02.2007 року Новоархангельским райсудом Кіровоградської області за ч. 2 ст. 186 КК України до 5 років позбавлення волі з іспитовим строком на 3 роки,-

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, суд, -

В С Т А Н О В И В :

            ОСОБА_1 скоїв відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з погрозою застосування насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, вчинений повторно, при слідуючих обставинах:

            23.07.2003 року о 10 год. 30 хв. знаходячись на пл. Дерев”янко м. Одеса,ОСОБА_1  побачивши раніше незнайомого неповнолітнього ОСОБА_3 з мобільним телефоном в руках, вирішив відкрито заволодіти чужим майном.

            Реалізуючи свій злочинний умисел, діючи умисно з корисних спонукань,ОСОБА_1 підійшов до неповнолітнього ОСОБА_3 і під приводом позвати дівчину, попросив його пройти з ним у двір будинків. Проходячи біля магазину «Ельдорадо», який розташований по вул. А. Глушко,ОСОБА_1 під приводом зателефонувати, попросив у неповнолітнього ОСОБА_3 мобільний телефон «Сіменс А-40», останній передав йому зазначений телефон.

             КолиОСОБА_1 і  неповнолітній ОСОБА_3зайшли у двір, сіли на лаву,  бажаючи довести свій злочинний умисел до кінця,ОСОБА_1 щоб остаточно заволодіти чужим майном і мати можливість їм розпорядитися, почав погрожувати неповнолітньому ОСОБА_3застосуванням фізичного насильства.  Шляхом погроз застосування насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров”я,ОСОБА_1 подавив волю неповнолітнього потерпілого ОСОБА_3 до опору, і повторно, відкрито викрав: мобільний телефон «Сіменс А-40», вартістю 690 грн.  з сім-картою «Київстар», вартістю 50 грн., а всього відкрито викрав чужого майна, яке належить неповнолітньму потерпілому ОСОБА_3 на загальну суму 740 грн..

              З відкрито викраденимОСОБА_1 з місця злочину зник та розпорядився ним на власний розсуд.

             18.09.2007 року близько 16 год. знаходячись за будинком  № 13 корп. № 2 по вул. М. Конєва м. Кіровограда,ОСОБА_1 побачив раніше незнайомого неповнолітнього ОСОБА_4, у якого вирішив відкрито викрасти чуже майно.

           Реалізуючи свій злочинний умисел, діючи умисно, з корисних спонукань,ОСОБА_1 підійшов до неповнолітнього ОСОБА_4 і обшукавши кишені його одягу, повторно відкрито викрав: з лівої кишені спортивних брюк гроші в сумі 35 грн., а з правої кишені брюк  мобільний телефон «Soni Егісssоп К-550 і», вартістю 1140 грн. з сім - картою «Джинс», вартістю 25 грн., а всього відкрито викрав чуже майно, яке належить неповнолітньому потерпілому ОСОБА_4 на загальну суму 1200 грн..

             З відкрито викраденимОСОБА_1 з місця злочину зник та розпорядився ним на власний розсуд.

            ПідсуднийОСОБА_1 вину визнав і суду показав, що 23.07.2003 року о 10 год. 30 хв. на пл. Дерев”янко, біля магазину „Ельдорадо” по вул. А.Глушко, а потім в дворі м. Одеса, при обставинах, зазначених в обвинуваченні, у раніше незнайомого неповнолітнього ОСОБА_3, шляхом погроз застосування насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров”я, відкрито викрав майно на загальну суму 740 грн..

              З відкрито викраденим, з місця злочину зник та розпорядився ним на власний розсуд.

             18.09.2007 року близько 16 год. за будинком  №13 корп. № 2 по вул. М. Конєва м. Кіровограда, при обставинах, зазначених в обвинуваченні, у раніше незнайомого неповнолітнього ОСОБА_4 відкрито викрав майно на загальну суму 1200 грн..

             З відкрито викраденим, з місця злочину зник та розпорядився ним на власний розсуд.

Підсудному ОСОБА_1та іншим учасникам процесу зрозумілі суть обвинувачення і обставини справи. Покази підсудногоОСОБА_1 відповідають фактичним обставинам справи, які ним не оспорюються. Як пояснив підсуднийОСОБА_1 на досудовому слідстві і в суді покази давав правдиво, добровільно. В зв'язку з цим, після роз'яснення всім учасникам процесу наслідків, передбачених  ч. 3 ст. 299 КПК України та за їх згодою дослідження доказів по справі, суд обмежився  допитом підсудногоОСОБА_1, так як у суду немає жодного сумніву в добровільності та істинності його позиції.

 Оцінив та дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає, що вина підсудногоОСОБА_1 доказана повністю.

 Дії підсудногоОСОБА_1 за ч. 2 ст. 186 КК України кваліфіковані вірно, оскільки він скоїв відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з погрозою застосування насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров”я потерпілого,  вчинений повторно.

Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_1суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини справи, які пом'якшують та обтяжують покарання.

ПідсуднийОСОБА_1 вину визнав повністю, у скоєному  розкаявся, що слід визнати обставинами, які пом'якшують його покарання.

Обставин, які обтяжують покарання підсудногоОСОБА_1 в судовому засіданні не встановлено.

 Характеризуючи особу підсудногоОСОБА_1 суд, враховує характеристику з місця проживання, згідно якої він характеризується позитивно; раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, і вчинив тяжкий корисний злочив в період іспитового строку за вироком Новоархангельського райсуду Кіровоградської області від 5.02.2007 року; осудний; займався суспільно-корисною працею.

Беручи до уваги вище наведене, обставини справи, вік, особу підсудного, стан його здоров'я   суд,  вважає, що виправлення та перевихованняОСОБА_1 можливе тільки в умовах ізоляції від суспільства, оскільки він, як особа по направленності своєї поведінки, представляє суспільну небезпеку для оточуючих, вперто не бажає встати на шлях виправлення. Звільнення від покарання за вироком Новоархангельського райсуду  Кіровоградської області від 5.02.2007 року, сприйняв не як шанс держави в особі суду до виправлення і перевиховання без ізоляції від суспільства, а як безкараність та всепробачення, тому в період іспитового строку вчинив новий тяжкий злочин. Крім того,ОСОБА_1  вчиняв злочин відносно неповнолітніх ОСОБА_3і ОСОБА_4, які слабіше нього, достовірно знаючи, що  потерпілі не зможуть  йому чинити належний  опір.

А тому, суд вважає, що ОСОБА_1необхідно призначити покарання в межах санкції статті у вигляді позбавлення волі і остаточно призначити покарання із застосуванням  ч. 4 ст. 70, ст. 71 КК України.

Підстав для застосування ст.ст. 69, 75 КК України до підсудногоОСОБА_1 з врахуванням обставин справи, тяжкості вчиненого злочину та висновку суду, що його  виправлення і перевиховання можливе тільки в умовах ізоляції від суспільства, суд, не вбачає.

 Обраний підсудному ОСОБА_1такий вид покарання, за переконанням суду, відповідає не тільки тяжкості вчиненого злочину, обставинам справи, але й особі  підсудного, є обгрунтованим та буде відповідати цілям покарання.            

Речові докази по справі:  передані на зберігання потерпілим, залишити за належністю, а газовий балончик „Терен-4”, який знаходиться на зберіганні в Київському РВ ВГУ УМВС України в Одеській області, знищити.

Керуючись ст.ст. 321- 324 КПК  України , суд , -

З А С У Д И В  :

 ОСОБА_1 визнати винним та призначити покарання:

 По епізоду відкритого викрадення чужого майна у  потерпілого ОСОБА_3 від 23.07.2003 року  за ч. 2 ст. 186 КК України  у вигляді позбавлення волі на строк   4 роки.

 На підставі ч. 4 ст. 70 КК України  за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим за вироком Новоархангельського райсуду Кіровоградської області від 5.02.2007 року  призначити ОСОБА_1покарання у вигляді позбавлення волі на строк 5 років.

 По епізоду відкритого викрадення чужого майна у потерпілого ОСОБА_4 від 18.09.2007 року  за ч. 2 ст. 186 КК України  у вигляді позбавлення волі на строк   4 роки.

На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків до вновь призначеного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Новоархангельського райсуду Кіровоградської області від 5.02.2007 року і остаточно до відбування призначити ОСОБА_1покарання у вигляді позбавлення волі на строк 6 років. Строк відбування покараня відраховувати з 28.09.2007 року. В строк відбування покарання зарахувати строк утримання під вартою за період з 23.07.2003 року по 25.07.2003 року, включно,  з 22.09.2007 року по 24.09.2007 року, включно, із розрахунку день за день.

 Міру запобіжного заходу ОСОБА_1на період апеляції залишити утримання під вартою.

Речові докази по справі:  передані на зберігання потерпілим, залишити за належністю, а газовий балончик „Терен-4”, який знаходиться на зберіганні в Київському РВ ВГУ УМВС України в Одеській області, знищити.

На  вирок може бути подана  апеляція до Апеляційного суду Кіровоградської області через Кіровський районний суд м. Кіровограда на протязі 15 діб з моменту проголошення, а засудженим в той же строк, з моменту отримання копії вироку.

 

 

 Суддя Кіровського райсуду

 м. Кіровограда                                             підпис                        С.М. Деревінський

Згідно оригіналом

Суддя Кіровського райсуду

 м. Кіровограда                                                                                    С.М. Деревінський