ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
25.07.11 р. Справа № 21/36-63
Господарський суд Донецької області у складі судді Татенко В.М. розглянув у відкритому судовому засіданні справу, порушену
за позовом: Одеської залізниці, м. Одеса
до відповідача: Державного підприємства «Артемсіль», м. Соледар,
про: стягнення штрафу 20’540,00 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1. – довіреність,
від відповідача: ОСОБА_2., ОСОБА_3 – довіреності (у судове засідання 25.07.2011р. не з’явились)
СУТЬ СПОРУ:
Одеська залізниця» звернулася з позовом до Державного підприємства «Артемсіль» про стягнення 20’540,00 грн. штрафу за неправильне зазначення маси у залізничній накладній.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на ст.ст. 24, 118, 122 Статуту залізниць України (далі – «Статут»), дані комерційного акту АА № 056364/884 від 20.10.10р.
У судовому засіданні представник позивача позов підтримав
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що:
- вагон № 67704205 був завантажений згідно умов ТУ «Завантаження та кріплення вантажів»;
- встановлена різниця маси (850,00 кг) між визначеною у накладній № 52813574 та тією, що була встановлена під час контрольного зважування на станції Знам’янка Одеської залізниці – не виходить за межу граничного розходження визначення маси нетто, встановленого Рекомендацією «Державна система забезпечення єдності вимірів «маса народногосподарських вантажів при безтарних перевезеннях. Методика виконання вимірів» № МІ 1953-88 від 01.01.1990р (далі – «МІ 1953-88») та Міждержавним стандартом «Вагони вантажні магістральних залізниць колій 1520мм. «Загальні вимоги із забезпечення схоронності при здійсненні вантажно-розвантажувальних та маневрових робот»» № ДСТУ 22235-7 (далі – «ДСТУ 22235-7»).
Позивач проти застосування норм МІ 1953-88 та ДСТУ 22235-7 заперечує, посилаючись на те, що у даному випадку слід керуватися нормою п. 27 «Правил видачі вантажів», затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21 листопада 2000 р. N 644, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2000 р. за N 862/5083 (далі – «Правила видачі»).
У судовому засіданні оголошувались перерви 05.07.2011р до 18.07.2011р. та з 18.07.11р. до 25.08.2011р.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановив, що 17.10.10р. відповідачем (вантажовідправник) на адресу «Обухівського райду» (вантажоодержувач) у вагоні № 67704205 за залізничною накладною № 52813574 зі станції відправлення Сіль Донецької залізниці на станцію призначення –Трипілля-Дніпровське Південно-Західної залізниці був відвантажений вантаж – сіль.
20.10.2010р. працівниками станції Знам’янка Одеської залізниці була здійснена контрольна перевірка маси вантажу у вагоні та – встановлена різниця маси вантажу між тією, що зазначена у накладній та тією, що була виявлена під час перевірки; про що було складено комерційний акт АА № 056364/884 від 20.10.10р..
При контрольному зважуванні вагону з вантажем виявилось, що фактична маса вантажу є більшою проти зазначеної у перевізному документі на 850 кг.
Відповідно до п.2.1 «Правил оформлення перевізних документів», затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21 листопада 2000 р. № 644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2000 р. за N 863/5084 (далі - «Правила оформлення») вантажовідправник (у даному випадку відповідач) при заповненні перевізних документів повинен був зазначити точну масу вантажу.
Згідно до ст.122 Статуту залізниць України за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порту стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення (згідно зі статтею 118 Статуту).
Пунктом 5.5. Правил оформлення встановлено, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній відомостей про адресу одержувача, його код, назву вантажу, його кількість, то з відправника стягується штраф згідно зі статтею 122 Статуту. Факт неправильного зазначення відправником указаних відомостей засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.
Статтею 129 Статуту встановлено, що обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається, зокрема, для засвідчення невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах (п. ”а” ст. 129 Статуту).
Виходячи з приписів розділу 2 Правил оформлення саме відправником у накладній зазначаються відомості, зокрема, про масу вантажу. Внесені відправником правильність відомостей підтверджується представником відправника у графі «…Правильність внесених у накладну відомостей підтверджую…»
Виходячи з приписів ч.1 ст.24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній.
Частиною 2 ст.24 Статуту залізниць України передбачено право залізниці перевіряти правильність відомостей, зазначених у накладній, а також кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.
Згідно накладної провізна плата за перевезення вантажу у згаданому вагоні складає 4’108,00,00 грн., у зв’язку з чим штраф за неправильно зазначену у накладній масу вантажу складає: 4’108,00 5 = 20’540,00 грн.
Посилання відповідача на те, що згаданий надлишок не перевищую гранично допустимої норми, встановленої норми п. 2.1.4. МІ 1953-88, яка, на думку відповідача, має застосовуватись виходячи з приписів п. 1.1.8. ДСТУ 22235-7 – суд вважає помилковим. Відтак – таким, що не має прийматися до уваги.
По-перше, норми ДСТУ 22235-7 регулюють питання виключно забезпечення безпеки рухомого складу та вантажу (у тому числі під час перевезень);
По-друге, МІ 1953-88 носить рекомендаційний характер, тобто не мають характеру нормативного акту.
Норма ст. 122 Статуту жодним чином не має на меті регулювання питань безпеки транспортування. За приписами цієї норми встановлюється відповідальність за сам факт не правильного (навіть – помилкового) зазначення відправником певних відомостей у перевізному документі.
У даному випадку, з урахуванням приписів ст. 8 Цивільного кодексу України, мають застосовуватись приписи Правил видачі, абзацом 3 п. 27 яких чітко зазначено, що надлишок вантажу порівняно з масою, вказаною в накладній, вважається таким, що не перевищує норму, якщо він не виходить за межу граничного розходження визначення маси нетто, яке становить 0,2 %.
Перевищення маси, встановлене комерційним актом АА № 056364/884, виходить за межу 0,2%.
Судові витрати мають бути віднесені на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 32 – 34, 43, 49, 82 – 84 ГПК України, господарський суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Стягнути з Державного підприємства «Артемсіль» (84545, м. Соледар, вул. Чкалова, 1а, ЄДРПОУ 00379790, рахунок № 260083016008 у ПАБ КБ «Актів-банк», МФО 334000) на користь Одеської залізниці (65023 м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19, ЄДРПОУ 01071315, рахунок № 26003000001 в Одеській філії АБ «Експрес-банк», МФО 328801) штраф у сумі – 20’540,00 грн.; на відшкодування витрат по сплаченому держмиту – 205,40 грн.; на відшкодуванню витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу – 236,00 грн.
Суддя Татенко В.М.
< Список > < Довідник >
< Список > < Довідник >
(повний текст рішення оформлений та підписаний 26.07.2011р.)