Кропивницький апеляційний суд

№ провадження 33/4809/601/24 Головуючий у суді І-ї інстанції Плохотніченко Л. І.

Категорія - 130 Доповідач у суді ІІ-ї інстанції Ткаченко Л. Я.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.12.2024 року. Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Кропивницького апеляційного суду Ткаченко Л.Я., розглянувши у порядку апеляційного перегляду справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Давидова В`ячеслава Олександровича на постанову Ленінського районного суду м. Кіровограда від 30 жовтня 2024 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, а також стягнуто з нього в дохід держави 605 грн. 60 коп. судового збору.

за участі:

захисника – Давидова В.О.,

ВСТАНОВИЛА:

Згідно з постановою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 30 жовтня 2024 року ОСОБА_1 визнаний винуватим у тому, що він 23.01.2024 року, о 02.42 год., за адресою: м. Кропивницький, вул. Кропивницького, 183, керував транспортним засобом марки MERSEDES-BENZ, д.н.з. НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп’ яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився зі згоди ОСОБА_1 відповідно до встановленого законодавством порядку, із застосуванням спеціального технічного засобу Drager Alcotest 6820, тест 2203, результат 0.23 проміле, чим порушив п.2.9а Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Не погоджуючись з вказаною постановою судді районного суду, в апеляційній скарзі захисник Давидов В.О. просить скасувати дану постанову та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, у відповідності п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП.

В обґрунтування своїх вимог зазначає, що Суд першої інстанції у порушення вимог ст.ст. 7, 9 КУпАП допустив спрощений підхід при розгляді справи про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП, всебічно не з`ясувавши всіх обставин події у справі про адміністративне правопорушення.

На переконання захисника, суддею було допущено спрощений підхід до розгляду даної справи про адміністративне правопорушення, оскільки суддею не було встановлено фактичні обставини правопорушення, а суддя послався лише на обставини, які зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення та обгрунтував вину лише на формально перелічених документах, тобто не виконав свої безпосередні функції щодо повного, всебічного, і об`єктивного з`ясуванні обставин справи, що є неприпустимим.

Натомість, суд першої інстанції обрав обвинувальну позицію щодо особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, розглянув справу та виніс постанову, якою визнав ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративноп правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Так, суд першої інстанції не з`ясувавши усіх обставини справи не взявши до уваги судову практику та аргументовану позицію сторони захисту щодо того, що в організмі ОСОБА_1 за допомогою приладу Драгер Алкотест 6820 було виявлено алкоголь в діапозоні технічної похибки, яка є допустима під час застосування визначеного технічного засобу газоаналізатору “Драгер”, що підверджується відповідною документацію, яка була долучена до матеріалів справи, суд все одно розглянув дану справу, при цьому виніс абсолютно протиправне рішення.

Також, судом першої інстанції не було взято до уваги, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, а саме старшим водієм військової частини НОМЕР_3 , а тому мав відповідно спеціальний статус, на якого поширюються норми статті 266-1 КУпАП.

Зважаючи на всі зазначені недоліки, допущені поліцейськими при складали адміністративного матеріалу та порушення, допущені судом першої інстанції при розгляді даної справи, відсутність адекватної, належної та обгрунтованої оцінки наявним в матеріалах доказів, вважає, що постанова підлягає скасуванню, а провадження у справі підлягає закриттю відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Вислухавши доводи захисника, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, виходячи з наступного.

Згідно з положеннями ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є в тому числі всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом (ст. 245 КУпАП).

Згідно положень ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №697744 від 23 січня 2024 року, вбачається, що 23 січня 2024 року о 02 год. 42 хв., за адресою: м. Кропивницький, вул. Кропивницького, 183, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки MERSEDES-BENZ, д.н.з. НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп’ яніння.

ОСОБА_1 інкримінується порушення вимог п. 2.9а Правил дорожнього руху та вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Огляд ОСОБА_1  проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора "Drager Alcotest 6820". Результат огляду становить 0.23‰, що підтверджується тестом № 2203.

Притягуючи ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, суд першої інстанції виходив з того, що його вина підтверджується наявними у справі доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серія ААД №697744 від 23.01.2024 року; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння та роздруківкою результату спеціального технічного приладу "Drager Alcotest 6820", відеозаписом долученим до матеріалів справи.

Разом з цим, на переконання апеляційного суду, в матеріалах справи відсутні беззаперечні докази, які б свідчили про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Частиною першою статті 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно положень статті 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду визначена Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735 (далі - Інструкція).

Згідно з пунктом 7 розділу ІІ Інструкції установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.

Відповідно до відомостей із сайту дистриб`ютора компанії, що виробляє прилади "Drager Alcotest 6820" Saturn Data International, яка є офіційним представником концерну "Drager" та дистриб`ютором професійних технічних засобів алко- та наркодіагностики "Drager" в Україні (Drager Alcotest 6820

:.:

  Алкотестери Drager Аlcotest :.: Професійна алко та наркодіагностика :.: Каталог :.: SaturnData), прилад "Drager Alcotest 6820" для масової концентрації алкоголю в крові має абсолютну похибка (Д): ± 0,04 ‰ – у діапазоні вимірювання від 0 до 0,4 ‰;.

За таких обставин, на переконання апеляційного суду, результат огляду ОСОБА_1 – 0,23 ‰, не може безумовно свідчити про перебування останнього у стані алкогольного сп`яніння, оскільки такий результат знаходиться у межах похибки вищевказаного технічного приладу.

При цьому апеляційний суд зауважує, що з наявного в матеріалах справи відеозапису вбачається, що під час проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння у ОСОБА_1 відмічалась адекватна поведінка, він був орієнтований на місці, його мовна здатність була не порушена, а також в протоколі про адміністративне правопорушення відсутні будь – які ознаки алкогольного сп`яніння.

Оцінюючи надані суду докази в їх сукупності та взаємозв`язку, апеляційний суд керується основними конституційними засадами судочинства, визначеними статтею 129 Конституції України, до яких відноситься забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також статтею 62 Конституції України та загальними принципами права, згідно яких усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь та доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Положення ч.ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Суд не є каральним органом. Суд потрібен для відновлення справедливості та встановлення вини особи, яка вчинила правопорушення. У разі встановлення такої вини – притягнення особи до відповідальності, з метою виховання в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до ст. 62 Конституції України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину; обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Практика Європейського суду з прав людини вказує на необхідність оцінювати докази керуючись критерієм доведення "поза розумним сумнівом" ( рішення ЄСзПЛ "Авшар проти Туреччини"). Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", зобов`язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права, а ЄСПЛ притримується у своїх рішення позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа " Коробов проти України " № 39598 / 03 від 21 липня 2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v.the UnitedKingdom ), п. 161, Series A заява № 25).

Протокол про адміністративне правопорушення, складений відносно ОСОБА_1 не може бути визнаний належним доказом по даній справі, у розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини викладені у ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували винуватість особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду.

Враховуючи наведене, апеляційний суд приходить до переконання, що у матеріалах справи відсутні безсумнівні докази, які б беззаперечно стверджували про керування ОСОБА_1 , за обставин викладених у протоколі, в стані алкогольного сп`яніння, а тому відсутні підстави для притягнення його до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 247, ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу захисника задовольнити.

Постанову Ленінського районного суду м. Кіровограда від 30 жовтня 2024 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а провадження в справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Кропивницького

апеляційного суду Л.Я. Ткаченко