Заводський районний суд м. Запоріжжя

                                                                               Справа № 332/4226/24

                                                        Провадження №: 2/332/2155/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

05 грудня 2024 р.                                                                         м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Блажко У.В.,

за участі секретаря судового засідання Дубачової А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Левицька Юлія Василівна, до публічного акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь», товариства з обмеженою відповідальністю «Метінвест-Промсервіс», акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів», товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький титано-магнієвий комбінат» про стягнення моральної шкоди, спричиненої внаслідок професійного захворювання,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2024 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Заводського районного суду м. Запоріжжя із позовом до публічного акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» (надалі – Відповідач-1), товариства з обмеженою відповідальністю «Метінвест-Промсервіс» (надалі – Відповідач-2), акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів» (надалі – Відповідач-3), товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький титано-магнієвий комбінат» (надалі – Відповідач-4) про стягнення моральної шкоди, спричиненої внаслідок професійного захворювання.

Ухвалами суду від 05.12.2024 провадження у даній справі в частині позовних вимог до публічного акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь», товариства з обмеженою відповідальністю «Метінвест-Промсервіс», акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів» закрито у зв`язку з укладенням 06.09.2024 та 09.10.2024 мирових угод.

Отже, суд в рамках даної справи розглядає вимоги позивача лише до відповідача-4 товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький титано-магнієвий комбінат» (надалі – ТОВ «ЗТМК»).

В обґрунтування своїх доводів до ТОВ «ЗТМК» ОСОБА_1 зазначив, що перебував у трудових відносинах з ТОВ «ЗТМК» понад десять років. За період тривалої роботи на підприємстві в умовах впливу шкідливих виробничих факторів він набув ряд професійних захворювань, що підтверджується Актом розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння), медичним висновком лікарсько-експертної комісії про наявність хронічного професійного характеру захворювання.

Відповідно до вищевказаного Акту розслідування у позивача виявлені професійні захворювання:

-радикулопатія попереково-крижова L5, S1 на фоні полісегментарної дископатії з вираженими статико-динамічними порушеннями, стійким больовим та м`язові-тонічним синдромами, з парезом згиначів лівої стопи, нейродистрофією у вигляді остеоартрозу у поєднанніф періартрозом колінних суглобів (ПФ другого ступеня);

-хронічне обструктивне захворювання легень першої стадії (пилотоксичний бронхіт першої стадії, емфізема легень першої стадії), група А, ЛН першого-другого ступеня.

Ці захворювання виникли внаслідок тривалої роботи в умовах шкідливих виробничих факторів (важкість праці, хімічні фактори). Крім того, йому встановлено інвалідність третьої групи безстроково у зв`язку з професійним захворюванням з втратою професійної працездатності 50%.

Зважаючи на пожиттєвий характер невідворотних змін у стані здоров`я, втрату працездатності, зміни умов життя, позивач просив суд стягнути з Відповідача-4 на його користь в якості відшкодування моральної шкоди 50 000,00 грн.

Представник ТОВ «ЗТМК» проти задоволення позовних вимог заперечив, зазначаючи, що позивач працював у відповідача з 04.02.1997 по 02.11.2007, трудові правовідносини з ТОВ «ЗТМК» позивач припинив понад 16 років тому. Після цього позивач працював на інших металургійних підприємствах міста. З цих підстав відповідач вважає, що жодних наслідків для здоров`я позивача виконання трудових функцій у відповідача не потягло, у справі не містяться належні, достовірні, достатні докази щодо виникнення у позивача професійного захворювання саме внаслідок виконання ним трудових обов`язків на ТОВ «ЗТМК» з 04.02.10997 по 02.11.2007.

Ухвалою судді від 26.07.2024 вищевказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, встановлений строк учасникам справи для подання заяв по суті.

Від представника позивача Левицької Ю.В. надійшла заява про розгляд справи за відсутності позивача та його представника.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився. На адресу суду надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, встановивши фактичні обставини та відповідні їм правовідносини, суд доходить висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

       Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 з 04.02.1997 по 02.11.2007 працював слюсарем-ремонтником цеху № 7 Запорізького титано-магнієвого комбінату, що підтверджується копією його трудової книжки серії НОМЕР_1 .

Умови праці на робочому місці відповідача не відповідали безпечним стандартам. Згідно з Актои розслідування причини виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) від 06.03.2024 позивачу встановлені діагнози:

-радикулопатія попереково-крижова L5, S1 на фоні полісегментарної дископатії з вираженими статико-динамічними порушеннями, стійким больовим та м`язові-тонічним синдромами, з парезом згиначів лівої стопи, нейродистрофією у вигляді остеоартрозу у поєднанні з періартрозом колінних суглобів (ПФ другого ступеня);

-хронічне обструктивне захворювання легень першої стадії (пилотоксичний бронхіт першої стадії, емфізема легень першої стадії), група А, ЛН першого-другого ступеня.

Відповідно до  п. 17 цього Акту хронічні захворювання у ОСОБА_1 виникли внаслідок недосконалості технологічного процесу, значного використання ручної праці, тривалого стажу роботи позивача в умовах впливу шкідливих виробничих факторів в АТ «Запорізький завод феросплавів» (03 роки 5 місяців), ПАТ «Запоріжсталь» (09 років 05 місяців), ТОВ «Метінвест-Промсервіс» (02 роки 09 місяців), ТОВ «Запорізький титано-магнієвий комбінат» (10 років 09 місяців) та відсутності правових підстав для переведення на іншу роботу у зв`язку з відсутністю скарг на стан здоров`я під час проходження хворим періодичних медичних оглядів.

Причини виникнення хронічного професійного захворювання викладені у п. 18 зазначеного Акту.

Довідкою про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги серії 12 ААА № 125482 від 29.04.2024 позивачеві встановлено 50% втрати професійної працездатності та третя група інвалідності безстроково.

Згідно з довідкою до акта огляду МСЕК серії 12 ААГ № 825013 від 29.04.2024 позивачеві встановлена третя група інвалідності, причина інвалідності: професійне захворювання, інвалідність встановлена безстроково.

Статтею 43 Конституції України кожному гарантовано право на належні, безпечні і здорові умови праці.

Відповідно до ч. 8 ст. 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» відшкодування моральної (немайнової) шкоди потерпілим від нещасних випадків на виробництві або професійних захворювань і членам їх сімей не є страховою виплатою та здійснюється незалежно від часу настання страхового випадку відповідно до положень Цивільного кодексу України та Кодексу законів про працю України.

Згідно зі ст. 13 Закону України «Про охорону праці» роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

Статтею 153 Кодексу Законів про працю України встановлено, що забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноваженого ним органу.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» до професійного захворювання належить захворювання, що виникло внаслідок професійної діяльності застрахованого та зумовлюється виключно або переважно впливом шкідливих речовин і певних видів робіт та інших факторів, пов`язаних з роботою. Перелік професійних захворювань за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я, затверджується Кабінетом Міністрів України.

Статтею 173 КЗпП України передбачено, що шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.

Статтею 237-1 КЗпП України передбачається відшкодування власником або уповноваженим ним органом працівникові моральної шкоди. Відшкодування такої шкоди провадиться тоді, коли порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Відповідно до норм ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відшкодування моральної шкоди провадиться власником, якщо небезпечні або шкідливі умови праці призвели до моральних втрат потерпілого, порушення його нормальних життєвих зв`язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Під моральними втратами потерпілого розуміються страждання, заподіяні працівникові внаслідок фізичного або психічного впливу, що спричинило погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру.

Згідно зі ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

При встановленні можливої суми відшкодування в грошовому еквіваленті суд зіставляє глибину моральних страждань і суму заявлених компенсацій. При цьому враховуються: загальні страждання, психологічний і фізичний стан потерпілого, погіршення функціонування його певних органів.

Як зазначено в п. 4.1. Рішення Конституційного суду України від 27.01.2004 по справі № 1-9/2004, ушкодження здоров`я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов`язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності, спричинюють йому моральні та фізичні страждання. У випадку каліцтва потерпілий втрачає працездатність і зазнає значно більшої моральної шкоди, ніж заподіяна працівникові, який не втратив професійної працездатності.

В ході розгляду справи встановлено, що у зв`язку з професійним захворюванням позивачу заподіяно моральну шкоду, що полягає в тому, що ОСОБА_1 втратив професійну працездатність у загальному розмірі 50%, його визнано особою з інвалідністю третьої групи. Після втрати працездатності у позивача змінилися умови життя, він періодично проходить лікування, повинен докладати додаткових зусиль для організації свого життя.

За таких обставин, з урахуванням вимог ст. 23 ЦК України, зважаючи на наявність на робочому місці позивача шкідливих виробничих факторів, тих обставин, що професійне захворювання у ОСОБА_1 пов`язано із роботою в шкідливих та важких умовах на металургійних підприємствах, у тому числі і у Відповідача-4, і що таке захворювання завдало позивачу моральної шкоди, фізичних і моральних страждань, суд вважає, що позивачу заподіяно моральну шкоду і він має право на її відшкодування.

Посилання Відповідача-4 на те, що отримане позивачем професійне захворювання не пов`язано з його роботою на ТОВ «ЗТМК», оскільки трудові відносини припинилися міЖ сторонами ще у 2017 році, спростовуються Інформаційною довідкою про умови праці працівника при підозрі в нього хронічного професійного захворювання (отруєння), затвердженою 29.01.2024 начальником Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці.

Так, у зазначеній довідці зазначено, що на слюсаря-ремонтника пічної дільниці цеху № 7 ТОВ «Запорізький титано-магнієвий комбінат» (стаж роботи – 10 років 09 місяців) в процесі роботи впливали шкідливі виробничі фактори: хімічні речовини, шум, фактори трудового процесу (важкість праці), супутній фактор (мікроклімат).

Крім того, Актом розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) від 06.03.2024 причиною виникнення хронічного захворювання у позивача є, зокрема, наявність на робочому місці слюсаря-ремонтника пічної дільниці цеху № 7 ТОВ «Запорізький титано-магнієвий комбінат» шкідливих виробничих факторів, а саме, важкість праці (періодичне перебування в незручній та або фіксованій робочій позі, нахили тулуба (вимушені), хімічні фактори.

Отримане професійне захворювання спричиняє позивачу як фізичну біль, так і моральні страждання, оскільки і біль і страждання є невід`ємні одне від одного. Моральна шкода, завдана позивачу в результаті професійного захворювання, є сукупністю тих моральних переживань, страждань та інших негативних емоцій, які викликані такими психотравмуючими чинниками як фізичні страждання, пов`язані з перенесенням сильного та виснажливого фізичного болю, що пов`язаний із професійним захворюванням, і якого позивач вже ніколи не позбутися, моральні переживання за подальший стан свого здоров`я; переживання, пов`язані з пережитим відчуттям незадоволеності, оскільки своїм часом позивач розпоряджатися в повній мірі не може у зв`язку із необхідністю проходити тривалий курс лікування, приймати ліки; переживання, пов`язані з тим, що позивач не може виконувати свої звичайні повсякденні обов`язки та приділяти необхідну увагу сім`ї.

З урахуванням вищезазначеного, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд вважає за доцільне задовольнити позов частково, стягнувши з відповідача моральну шкоду, спричинену внаслідок професійного захворювання, у розмірі 15 000,00 грн.

На підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі, передбаченому Законом України «Про судовий збір», пропорційно до розміру задоволених вимог, що складає 121,11 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький титано-магнієвий комбінат» про стягнення моральної шкоди, спричиненої внаслідок професійного захворювання, задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький титано-магнієвий комбінат» на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди, спричиненої внаслідок професійного захворювання, 15 000 (п`ятнадцять тисяч) гривень 00 коп.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький титано-магнієвий комбінат» на користь держави судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 121 (сто двадцять одна) гривня 11 коп.

Учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ;

відповідач: товариство з обмеженою відповідальністю «Запорізький титано-магнієвий комбінат», місцезнаходження: 69106, м. Запоріжжя, вул. Теплична, б. 18, код ЄДРПОУ: 38983006.

Суддя                                                                         У. В. Блажко