Справа №2-а-94/2007
ПОСТАНОВА
іменем України
23 липня 2007 року Славутицький міський суд Київської області у складі: головуючої - судді Теремецької Н.Ф., при секретарі Воробей М.М., з участю:
позивача ОСОБА_1., представника позивача ОСОБА_2., представника відповідача Рубана Ю.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Славутичі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1до відділу Державної виконавчої служби Славутицького міського управління юстиції Київської області про визнання нечинним рішення державного виконавця та скасування постанови про накладення арешту, -
УСТАНОВИВ:
До суду надійшла позовна заява, у якій позивач просив визнати постанову державного виконавця відділу ДВС Славутицького міського управління юстиції Київської області Васильченко Т. В. про накладення арешту на 1/3 частку квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 від 14.06.2007 року неправомірною та зобов'язати скасувати дану постанову і закрити виконавче провадження у зв'язку з порушенням строків пред"явлення виконавчого документа до виконання.
У судовому засіданні позивач та його представник уточнили позовні вимоги та просили скасувати постанову державного виконавця відділу ДВС Славутицького міського управління юстиції Київської області Васильченко Т.В. про накладення арешту на 1/3 частку квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1від 14.06.2007 року та закрити провадження у справі з тих підстав, що державним виконавцем порушено вимоги ст. ст.21, 24, 30 Закону України „Про виконавче провадження".
Представник відповідача позов не визнав, суду пояснив, що арешт на 1/3 частку квартири, що належить ОСОБА_1. , був накладений після того, як він добровільно не сплатив штраф в розмірі 170 гривень, що не заборонено ст. 30 Законом України „Про виконавче провадження".
Позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що постановою державного виконавця відділу ДВС Славутицького міського управління юстиції Київської області Васильченко Т.В. від 14.06.2007 року серії АА № 669876 накладено арешт на 1/3 частку квартири, розташованої за адресою:АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_1., позивачу у справі, на праві спільної часткової власності.
Як вбачається з матеріалів справи, підставою для винесення постанови для накладення арешту на частину квартири, що належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_1., була постанова Фонду соціального страхування від нещасних
випадків на виробництві № 1 від 20 січня 2004 року про накладення на позивача адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 170 гривень за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 165-4 КУпАП, яка направлена для виконання до відділу ДВС м. Славутича 16 березня 2004 року.
25 березня 2004 року постановою в.о. обов'язки начальника ВДВС м. Славутича Лутченком Г.І. відкрито виконавче провадження.
Як вбачається з оглянутого в суді виконавчого провадження, копія постанови про відкриття виконавчого провадження простою кореспонденцією направлена ОСОБА_1. та надано строк для добровільного виконання постанови до 31 березня 2004 року.
Після відкриття виконавчого провадження 9 червня 2004 року державними виконавцями ВДВС було зроблено запити до РЕП ДАІ, БТІ, ДПІ м.Славутича для виявлення майна, належного боржнику, в результаті чого було встановлено, що за боржником нерухомості та транспортних засобі не зареєстровано. 16 серпня 2004 року копія розпорядження державним виконавцем про примусове виконання постанови була направлена головному бухгалтеру ПП „Барс", де на той час працював позивач. 16 травня 2007 року державним виконавцем було повторно зроблено запити до ДПІ, РЕП ДАІ, БТІ. 24 травня 2007 року з БТІ м. Славутича надійшла відповідь про те, що за боржником зареєстрована 1/3 частка квартири, що належить йому на праві спільної часткової власності, після чого було накладено арешт на зазначену частку квартиру та направлено копію постанови про накладення арешту разом з викликом для ознайомлення боржнику, позивачу у справі.
Згідно до ч.5 ст.24 Закону України „Про виконавче провадження" копія постанови про відкриття виконавчого провадження не пізніше наступного дня надсилається стягувачу, боржнику та органу (посадовій особі), якій видав виконавчий документ.
Відповідно до ч. 1 ст. 30 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець, починаючи виконувати рішення, повинен пересвідчитися, чи отримана боржником копія постанови про відкриття провадження у справі і чи здійснені ним дії, спрямовані на добровільне виконання рішення у встановлений постановою строк відповідно до статті 24 цього Закону.
Позивач в судовому засіданні пояснив, що він не отримував копії постанови про відкриття виконавчого провадження та виклику до ДВС, тобто не був у встановленому порядку повідомлений про відкриття даного виконавчого провадження, йому не було надано строк для добровільної сплати штрафу, вперше отримав виклик до ДВС разом з копією постанови про накладення арешту.
Як видно з оглянутого виконавчого провадження, в ньому відсутні будь-які докази, які б підтверджували факт того, що боржник, позивач у справі, отримав копію постанови про відкриття провадження у справі та виклик до ДВС.
Отже, державний виконавець ВДВС в м.Славутичі в порушення ст. 30 Закону України „Про виконавче провадження", починаючи виконувати постанову про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу, не пересвідчився в тому чи отримав боржник, позивач у справі, копію постанови про відкриття провадження.
Згідно ст.50 Закону України „Про виконавче провадження" стягнення за виконавчими документами в першу чергу звертається на кошти боржника в гривнях та іноземній валюті, інші цінності, в тому числі кошти на рахунках та вкладах боржника в установах банків та інших кредитних організаціях, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів. У разі відсутності у боржника коштів та цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається на належне боржникові інше майно, за винятком майна, на яке згідно з законом не може бути накладене стягнення. Стягнення на майно боржника звертається в розмірах і обсягах, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням витрат на виконання та стягнення виконавчого збору.
Відповідно до ч. 1 ст. 62 Закону України "Про виконавче провадження" звернення стягнення на будинок, квартиру, інше приміщення, що є нерухомим майном, провадиться у разі відсутності у боржника достатніх коштів чи рухомого майна.
Як вбачається з пояснень позивача, він працював на час відкриття виконавчого провадження у ПП "Барс", мав постійний заробіток. З 1 січня 2007 року отримує пенсію за віком в сумі 1187 гривень 40 копійок, що підтверджується довідкою УПФ України в м.Славутичі, та має у власності рухоме майно.
Таким чином, на час відкриття виконавчого провадження та на час накладення арешту на 1/3 частину квартири, боржник, позивач у справі мав достатній дохід, з якого міг заплатити штраф, та мав у власності рухоме майно. Крім того, накладення арешту на 1/3 частину квартири, для примусового стягнення штрафу в розмірі 170 гривень, не відповідає обсягам та розмірам, необхідним для виконання за виконавчим документом.
За таких обставин суд приходить до висновку, що постанова державного виконавця відділу ДВС Славутицького міського управління юстиції Київської області Васильченко Т. В. про накладення арешту на 1/3 частку квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1від 14.06.2007 року є неправомірною і підлягає скасуванню.
Позовні вимоги в частині закриття виконавчого провадження у справі не підлягають задоволенню, оскільки Законом України „Про виконавче провадження" не передбачено закриття виконавчого провадження. Державний виконавець здійснює виконавчі дії по виконанню рішення до завершення виконавчого провадження у випадках, передбачених ст.37 Закону України "Про виконавче провадження".
На підставі викладеного, керуючись ст. 160 КАС України, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити частково.
Визнати постанову державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Славутицького міського управління юстиції Київської області Васильченко Т.В. від 14 червня 2007 року серії АА № 669876 про накладення арешту на 1/3 частину житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1, що належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_1. неправомірною та скасувати зазначену постанову.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Заява про апеляційне оскарження постанови може бути подана протягом десяти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України - з дня складення в повному обсязі, апеляційна скарга на постанову може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.