Справа №  2-1135/11

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ            УКРАЇНИ

          01.03.2011  року

Автозаводський районний суд м. Кременчука в складі:

головуючого – судді – Сировєтнік Т.І.

при секретарі – Махлай К.М.   

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Кременчуці цивільну справу за позовом ОСОБА_1  до  Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради,   про визнання права власності за набувальною давністю, -

                                                            В С Т А Н О В И В:          

          Позивачка звернулася  до суду з позовом до  Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради  про визнання права власності за набувальною давністю.

Вказувала, що її матір ОСОБА_3 володіла на праві власності 6/10 частинами ідеальної долі в домоволодінні АДРЕСА_2.  26.09.1991 року  за  рішенням виконавчого комітету Кременчуцької міської ради народних депутатів № 676, виробничому об’єднанню «Шляхмашина»  було дозволено проектування 9-ти поверхового 72-квартирного житлового будинку під АДРЕСА_3, з урахуванням знесення одноповерхових жилих будинків по АДРЕСА_4 та АДРЕСА_2. Даним рішенням на виробниче об’єднання «Шляхмашина»  було покладено зобов’язання з виконання проекту  9-ти поверхового житлового  будинку, та подання на затвердження міськвиконкому матеріалів по знесенню спірного житлового будинку.  Рішенням виконавчого комітету Кременчуцької міської ради народних депутатів від 25.06.1992 року № 522 було затверджено списки громадян, які проживають в будинках, що підлягають знесенню при будівництві жилого 71-квартирного будинку по АДРЕСА_3, та матеріали по знесенню будинків. Зобов’язано замовника - виробниче об’єднання «Шляхмашина» надати жилу площу мешканцям жилих будинків, що підлягають знесенню; сплатити грошову компенсацію за будинки, будівлі та зелені насадження згідно з оціночними актами та з урахуванням підвищую чого коефіцієнта, діючого у період знесення. Враховуючи те, що мешканцями 6/10 частин житлового будинку АДРЕСА_2 були  матір позивачки - ОСОБА_3 (одночасно власниця 6/10 частин житлового будинку на підставі свідоцтва про право власності №57 від 11.06.1990р.), сама позивачка ОСОБА_1, та її син ОСОБА_4, за затвердженим  додатком (списком) до рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради народних депутатів від 25.06.1992 року № 522, їм, на сім’ю  в складі 3-х осіб, повинна була бути надана трьох кімнатна квартира, також повинна була бути  виплачена грошова компенсація в сумі  39700,37 карбованців. В зв’язку з цим в 1997 році  позивачці з матір’ю на  2-х осіб була надана  2-кімнатна квартира АДРЕСА_1, синові була надана 1-кімнатна квартира,  а  інвентаризаційна справа в МБТІ разом з правовстановлюючими документами на будинок,  погашена. Компенсація ж за будинок та зелені насадження в сумі 39700,37 карбованців, виробничим об’єднанням «Шляхмашина» матері позивачки так виплаченою і не була. Як наслідок, належна ОСОБА_3 частина будинку, як і будинок в цілому, знесеним виробничим об’єднанням  «Шляхмашина» не був. І всі ці роки  позивачка з матір’ю продовжували проживати в будинку АДРЕСА_2 та  безперешкодно ним користуватися і володіти. Також вказували, що оскільки передана ОСОБА_5 за договором купівлі-продажу від 30.08.1991 року 1/10 ідеальна частина житлового будинку, внаслідок надання їй на підставі рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради народних депутатів від 25.06.1992 року № 522 трикімнатної квартири, була залишена нею, вони продовжували доглядати, підтримувати та користуватися також 1/10 ідеальною частиною житлового будинку, яка колись належала  ОСОБА_5,  так-як обидва будинку знаходяться в одному дворі.  ІНФОРМАЦІЯ_1 року  ОСОБА_3 померла. Будучи єдиною спадкоємицею після матері, ОСОБА_1 прийняла спадщину після неї, та продовжувала проживати в  7/10 ідеальних частинах будинку,  користуватися і володіти ними, підтримувати в будинку  належний  житловий  стан, сплачувати комунальні платежі. І на сьогоднішній день строк такого володіння з 1996 року (з моменту надання позивачці з  матір’ю квартири, та 3-х кімнатної квартири ОСОБА_5.) становить близько 14 років. Інвентаризаційна справа  по будинку в  МБТІ, разом з  правовстановлюючими документами на житловий будинок, весь цей час є погашеною.

Посилаючись на вимоги  ч.1, ч.2, ч.4   ст. 344 ЦК України просила визнати за нею, за набувальною давністю  право власності  на 7/10 ідеальних частин домоволодіння  АДРЕСА_2.

У судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала, просила задовольнити, посилаючись  на обставини і підстави, викладені у позовній заяві, а також  наявні в матеріалах справи докази.

Представник позивача ОСОБА_6, в судовому засіданні позовні вимоги позивача підтримала, просила задовольнити, посилаючись  на обставини і підстави, викладені у позовній заяві, а також  наявні в матеріалах справи докази.

Представник  відповідача Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області   в судове засідання не з’явився по невідомим суду причинам, про день, час, місце слухання справи був повідомлений належним чином.

Представник третьої особи Комунального підприємства «Кременчуцьке міжміське бюро технічної інвентаризації»  до суду не прибув. Направило до суду лист, в якому  в прийнятті рішення покладаються на розгляд суду, прохають суд розглянути справу та прийняти рішення в відсутності їх представника.  

Враховуючи те, що наявні в справі докази дозволяють вирішити спір по суті,  враховуючи вимоги ст. 169 ЦПК України, суд зі згоди позивача ухвалює рішення  при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.  

          ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності, виданого 1-ю Кременчуцькою держнотконторою  20.08.1985 року за реєстровим № 2-3783 та свідоцтва про право на спадщину, виданого 1-ю Кременчуцькою держнотконторою 20.08.1985 року за реєстровим № 2-3785, володіла на праві власністю 21/25 ідеальною частиною домоволодіння АДРЕСА_2. Власником 4/25 ідеальних частин цього ж домоволодіння була ОСОБА_7.           Рішенням виконавчого комітету Автозаводської районної ради народних депутатів м. Кременчука Полтавської області від 19.04.1990 року № 176/1, з врахуванням здійснених співвласниками нових забудов на території домоволодіння в період з 1985 по 1990 р.р.,  ідеальні долі співвласників були змінені. Затверджені нові ідеальні долі в домоволодінні АДРЕСА_2. За  ОСОБА_3  закріплено 7/10 частин ідеальної долі в домоволодінні АДРЕСА_2, яка складалася з житлового будинку літ. «Б», сіней літ. «б», веранди літ. «б1» з ганком,  частини житлового будинку літ. «А», сіней літ. «а» з погребом, гаража літ. «И», вбиральні літ. «Е», сараю літ. «Г,г» з погребом і частини огорожі.    За  ОСОБА_7  закріплено 3/10 частини ідеальної долі в домоволодінні АДРЕСА_2, до якої ввійшли: частина житлового будинку літ. «А», сіні літ. «а1,а2,а3», гараж літ. «К», вбиральня літ. «З», погреб літ. «Ж», сараї літ. «Д», «В», частина огорожі.  11 червня 1990 року Управлінням житлово-комунального господарства  виконкому Автозаводської районної ради народних депутатів м.Кременчука Полтавської області ОСОБА_3  видано свідоцтво за № 57 про право особистої власності на домоволодіння на 7/10 ідеальних частин домоволодіння АДРЕСА_2 в м.Кременчуці. В серпні 1991 року ОСОБА_3 продала 1/10 ідеальної частини належного їй домоволодіння ОСОБА_5. З договору купівлі-продажу вбачається, що  в користування ОСОБА_5 відійшла  частина житлового будинку під літ. «А» яка складалася з сіней 1 пл.5,4 кв.м., кухні 1-1 пл.4,4 кв.м., кімнати 1-2 пл. 10,0 кв.м., кімнати 1-3 пл. 5,1 кв.м., погребу «ап».   

          Встановлено, що згідно рішення виконавчого комітету  Кременчуцької міської ради народних депутатів  № 676 від 26.09.1991 року, виробничому об’єднанню «Шляхмашина» було дозволено проектування 9-ти поверхового 72-квартирного житлового будинку під АДРЕСА_3, з урахуванням знесення одноповерхових жилих будинків по АДРЕСА_4 та АДРЕСА_2. Даним рішенням на виробниче об’єднання «Шляхмашина»  покладено зобов’язання з виконання проекту  9-ти поверхового житлового  будинку, та подання на затвердження міськвиконкому матеріалів по знесенню спірного житлового будинку.  Згідно п.  7 цього ж  Рішення,  строк дії рішення  було встановлено до  26 вересня 1993 року.   Рішенням виконавчого комітету Кременчуцької міської ради народних депутатів від 25.06.1992 року № 522, затверджені списки громадян, які проживають в будинках, що підлягають знесенню при будівництві жилого 71-квартирного будинку по АДРЕСА_3, та матеріали по знесенню будинків. За цим же рішенням замовника - виробниче об’єднання «Шляхмашина» зобов’язано надати жилу площу мешканцям жилих будинків, що підлягають знесенню; сплатити грошову компенсацію за будинки, будівлі та зелені насадження згідно з оціночними актами та з урахуванням підвищую чого коефіцієнта, діючого у період знесення.

Згідно затвердженого  додатку (списку) до рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради народних депутатів від 25.06.1992 року № 522, мешканцям 6/10 частин житлового будинку АДРЕСА_2: ОСОБА_3 – власниці  6/10 частин житлового будинку , ОСОБА_1, та  ОСОБА_4 на склад сім’ї 3-х осіб повинна була бути надана 3-х кімнатна квартира, а також виплачена грошова компенсація в сумі  39700,37 карбованців.

Встановлено, що в 1997 році  позивачка з матір’ю на  2-х осіб отримала  двохкімнатну квартиру АДРЕСА_1. ОСОБА_4 отримана  окрема квартира. Інвентаризаційна справа в МБТІ, разом з правовстановлюючими документами на будинок,  погашена. Також встановлено, що компенсація за будинок та зелені насадження в сумі 39700,37 карбованців, виробничим об’єднанням «Шляхмашина» ОСОБА_3, як  власниці  6/10 частин житлового будинку, залишилася невиплаченою.

З технічного паспорту  КП КМБТІ  вбачається, що належна ОСОБА_3 частина будинку, як і будинок в цілому, знесеним виробничим об’єднанням  «Шляхмашина» не був.

Судом також встановлено, що всі ці роки  позивачка разом з матір’ю  продовжували проживати в будинку АДРЕСА_2 та безперешкодно ним користуватися, володіти. Оскільки передана ОСОБА_5 за договором купівлі-продажу від 30.08.1991 року 1/10 ідеальна частина житлового будинку, внаслідок надання їй на підставі рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради народних депутатів від 25.06.1992 року № 522 трикімнатної квартири, була залишена нею, ОСОБА_1 продовжувала доглядати, підтримувати та користуватися й 1/10 ідеальною частиною житлового будинку, яка до 1996 року  належала  ОСОБА_5,  оскільки обидва будинку знаходяться в одному дворі.

Згідно оглянутих в судовому засіданні договорів, укладених  з ВАТ «Кременчуггаз» щодо надання послуг з газопостачання будинку, з КФ ВАТ «Полтаваобленерго» на користування електричною енергією, щомісячних квитанцій  «Ощадбанку» з 2006 року,  всі ці роки позивачка сплачувала  комунальні платежі по будинку. Крім того, зі змісту самих квитанцій з оплати комунальних послуг, підтверджується  фактичне систематичне споживання  газу та електроенергії.

ІНФОРМАЦІЯ_1 року  ОСОБА_3 померла. Будучи єдиною спадкоємицею після матері, позивачка  прийняла спадщину після неї, та продовжувала проживати в 7/10 ідеальних частин житлового будинку,  користуватися і володіти ним, підтримувати належний  житловий  стан в останньому, сплачувати комунальні платежі. І на сьогоднішній день строк такого володіння з 1996 року - з моменту погашення правовстановлюючих документів та інвентаризаційної справи КП КМБТІ   на будинок, в тому числі по частці  ОСОБА_5,  становить близько 14 років.

Факт прийняття  ОСОБА_1 після ОСОБА_3 спадщини, підтверджується наявним у матеріалах справи свідоцтвом про прийняття спадщини за законом.  

Факт проживання ОСОБА_3 та ОСОБА_1 в частині житлового будинку, в тому числі в частині, яка до 1996 року належала ОСОБА_5,  а також факт користування і володіння  ним,  в судовому засіданні підтвердила свідок ОСОБА_8, яка є сусідкою і очевидицею тих подій які відбувалися з 1992 року.

Згідно  ч.1, ч.2, ч.4   ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном — протягом п’яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Особа, яка заявляє про давність володіння, може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є. Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.

Статтею  15  ЦК України гарантовано, що   кожна  особа  має право на захист свого цивільного права у  разі його порушення, невизнання або оспорювання (ч.1).   Кожна особа має право на захист свого  інтересу,  який  не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (ч.2).

За статтею  16 ЦК   України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого  особистого немайнового або майнового права та інтересу.  Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання права.

Відповідно до вимог п. 1 та 8 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, цей Кодекс набирає чинності з 1 січня 2004 року. Правила статті 344 Цивільного кодексу України про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом (тобто з 01 січня 2001 року).  З 01 січня 2011 року діє норма, за якою  визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю,  в силу вказаних умов в ст. 344 ЦК України (відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років), є можливим.   

Суд, вивчивши заяву позивача, матеріали справи, оцінюючи зібрані та надані докази в їх сукупності, знаходить, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі. За позивачкою необхідно визнати право власності  на 7/10 ідеальних частин домоволодіння  АДРЕСА_2 в порядку набувальної давності.

На підставі ст.ст. 15,  16, ч.1, ч.2, ч.4 ст. 344, п. 1 та 8 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України,  керуючись ст.ст. 3,4, 6, 10, 14, 57 - 59, 169, 213-215, 224-226 ЦПК України,  суд –

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1  до  Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради,   про визнання права власності за набувальною давністю - задовольнити.  

Визнати за ОСОБА_1 право власності  на 7/10 ідеальних частин домоволодіння  АДРЕСА_2,  які складаються з: житлового будинку літ. «Б,б,б1» з ганком літ. «б1г»  житловою площею 32,8 кв.м., загальною площею 58,9 кв.м.; частини житлового будинку літ. «Аа» з погребом під частиною будівлі літ. «ап» яка складається з коридору № І площею 5,4 кв.м.,  кухні  №1-1  площею 4,4 кв.м.,  кімнати  №1-2  площею 10,0 кв.м., кімнати №1-3 площею 5,1 кв.м.;  сараїв літ. «Г,г,» з погребом під частиною будівлі літ. «Гп»; убиральні літ. «Е»; гаража літ. «И»; огорожі №№ 2,3.  

     Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Полтавської області через Автозаводський районний суд м.Кременчука Полтавської області  шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які беруть участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів  з дня отримання копії цього рішення.

     Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з  дня отримання його копії.          

СУДДЯ :