ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2011 року                                                                             Справа № 5023/2421/11

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Ю.О. Могилєвкін, суддя              Л.М. Бабакова, суддя О.В. Плужник,

при секретарі Казаковій О.В.

за участю представників сторін:

позивача –ОСОБА_1. –дов. № 06/05 від 06.05.2011р.

відповідача –ОСОБА_2 –дов. б/н від 01.05.2011р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського  апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 2188Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 11.05.11 р. у справі № 5023/2421/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова телевізійна група", м. Київ в особі Товариства з обмеженою відповідальністю "Агенство "ТВ-Клуб", м. Київ

до  Товариства з обмеженою відповідальністю "Берізка-Телесистема", м. Харків

про стягнення 150108,15 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Харківської області від 11.05.2011 р. (суддя Погорелова О.В.) позов задоволено повністю. Стягнуто з відповідача на користь позивача 143147,00 грн. заборгованості, 5009,47 грн. пені, 872,47 грн. інфляційних, 1079,21 грн. три відсотки річних, 1501,08 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.  

Відповідач, ТОВ "Берізка-Телесистема", з рішенням суду першої інстанції не погодився та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 11.05.2011р., посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права. Також, апелянт вважає, що суд першої інстанції неповно з’ясував обставини, що мають значення для справи, а висновки суду не відповідають обставинам даної справи.

Позивач, ТОВ "Нова телевізійна група", м. Київ в особі ТОВ "Агенство "ТВ-Клуб", у відзиві на апеляційну скаргу просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення господарського суду Харківської області від 11.05.2011р. – залишити без змін. Вважає, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, є необґрунтованими та не підлягаючими задоволенню, а рішення суду першої інстанції законним та таким, що прийняте у чіткій відповідності з нормами чинного законодавства.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, вислухавши доводи представників сторін, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.01.2009р. між сторонами було укладено Ліцензійний договір № 150/НТВ, відповідно до умов якого позивач надав відповідачу не виключні права на розповсюдження та поширення телерадіопрограми “НТВ Мир” в багатоканальній мережі на визначеній в договорі території, а відповідач прийняв такі права та зобов’язався здійснювати виплату на рахунок нашого підприємства щомісячної ліцензійної винагороди (роялті) за надані права, в розмірі та на умовах, передбачених договором.

Відповідно до умов цього договору оплата здійснюється відповідачем на підставі звітів, що повинні містити повні й достовірні дані про середню кількість абонентів, які відповідач має направляти щомісяця на адресу ТОВ “Агентство “ТВ-Клуб” (п. 9.1. договору, п. 3 додатку № 1 до договору).

Однак, в порушення зазначених вище пунктів договору, відповідач не направив на адресу позивача письмових звітів за період дії договору. Натомість такі звіти він надсилав електронною поштою.

Частиною 1 статті 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 530 ЦК України, якщо  у  зобов'язанні  встановлений  строк  (термін)  його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

На підставі даних, вказаних у звітах, ТОВ “Агентство “ТВ-Клуб” виставляло відповідачу рахунки, передбачені умовами договору, та здійснювало розрахунок належної до сплати позивачу винагороди. Крім того, по факту оплати такої винагороди між сторонами підписувалися акти виконаних робіт із зазначенням сплаченої відповідачем суми, яка розраховувалася відповідно до наведених у звітах відповідача даних про кількість абонентів за відповідний звітний місяць. Так, ТОВ “Берізка-Телесистема” сплатило на користь ТОВ “Агентство “ТВ-Клуб” ліцензійну плату за січень-червень 2010 року та підписало акти виконаних робіт за цей період, чим підтвердило належне надання йому прав на розповсюдження телерадіопрограми “НТВ Мир”.

У січні 2010 року відповідач звітував про наявність 28854 абонентів (загальна кількість абонентів у м. Харкові та м. Сімферополі), а у червні 2010 року - про 5814. На вимогу позивача про надання всіх необхідних документів для встановлення дійсної кількості абонентів відповідач жодних дій не вчинив та не надав позивачу запрошуваних матеріалів.

Позивач звернувся до суду з позовом, оскільки вважав, що відповідач ухиляється від надання інформації, передбаченої п. 3.1.16. договору, чим створює всі передумови для сплати фактично меншої суми винагороди, ніж та, яка має бути фактично сплачена, що є порушенням умов договору та призвело до виникнення заборгованості відповідача перед ТОВ “Агентство “ТВ-Клуб” з виплати винагороди за надання не виключних прав. Відповідач з липня 2010 року фактично припинив сплату винагороди за надані йому у відповідності до Ліцензійного договору права.

Оскільки відповідач не надавав обумовлені договором звіти протягом всього строку дії договору і звітував перед позивачем лише за допомогою електронної пошти, ТОВ “Агентство “ТВ-Клуб”, користуючись своїм правом, закріпленим у п. 3 додатку № 1 до договору, виставило необґрунтовані рахунки на оплату щомісячної винагороди за липень-жовтень 2010 року у розмірі 93 116,00 грн. (по 23 279,00 грн. за кожен місяць з липня по жовтень 2010 року включно), на підставі даних про кількість абонентів, яку відповідач заявив у січні 2010 року.

Таким чином, на думку позивача, станом на 15.11.2010 року розмір заборгованості, вирахуваної за даними про найбільшу кількість абонентів, вказаних у звіті за січень 2010 року, складає 143147,00 (сто сорок три тисячі сто сорок сім грн. 00 коп.) грн.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги в сумі основної заборгованості, не врахував, що згідно з п. 3 додаткової угоди № 1 до Ліцензійного договору № 150/НТВ від 01.01.2009р., розмір щомісячної винагороди (роялті) визначається на підставі наданого ліцензіатом звіту про середню кількість абонентів ліцензіата у звітному періоді. Ліцензіат зобов’язується надати звіт не пізніше 5 (п’ятого) числа місяця, наступного за звітним. У випадку ненадання ліцензіатом звіту за минулий звітний місяць, ліцензіар вправі обчислити розмір щомісячної винагороди (роялті) та виставити рахунок на підставі звіту за попередній місяць.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає за необхідним зазначити, що позивач надав суду завищений необґрунтований розрахунок заборгованості.

Відповідач в апеляційній скарзі не вказав з якою саме частиною суми боргу він не згоден та не надав свій розрахунок суми боргу. Тому, судова колегія, перерахувавши суму заборгованості, вважає, що з відповідача на користь позивача слід стягнути 57877,00 грн. основного боргу, а рішення суду першої інстанції в частині стягнення основної заборгованості в розмірі 85270,00 грн. слід скасувати.  

Згідно з п. 11.2. договору, ліцензіат у випадку несвоєчасної виплати винагороди ліцензіару повинен виплатити останньому пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який нараховується пеня, від розміру несвоєчасно виплаченої Ліцензіару суми винагороди за кожен день прострочення.

В апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що в розрахунку заборгованості, поданої позивачем, нарахування пені обчислено за межами строку позовної давності, передбаченого п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) встановлена позовна давність в один рік, яка згідно ч. 3 ст. 267 ЦК України застосовується лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення судом рішення.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних  санкцій  за  прострочення  виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців від дня,  коли зобов'язання  мало бути виконано.

Судом першої інстанції помилково було стягнуто з відповідача пеню у розмірі 5009,47 грн., а також стягнуто з відповідача 872,47 грн. інфляційних та 1079,21 грн. трьох відсотків річних.

Судова колегія, перерахувавши пеню та штрафні санкції, вважає, що з відповідача слід стягнути 1400,99 грн. пені, 269,59 грн. 3% річних, 348,80 грн. інфляційних.

В апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що дана справа була розглянута судом першої інстанції за відсутності відповідача, який не був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, а тому був позбавлений можливості надати суду свої заперечення на позов та докази на їх підтвердження.

Однак, судова колегія вважає за необхідним зазначити, що відповідач не скористався своїм процесуальним правом, так як ухвала господарського суду Харківської області від 07.04.2011р. про порушення провадження у справі та призначення її до розгляду була надіслана сторонам у справі, в тому числі і відповідачу у відповідності до ст. 64 ГПК України, що підтверджується штампом канцелярії на зворотній стороні даної ухвали, а також, повідомленнями про вручення поштового відправлення від 11.03.2011р. (арк. справи 32-34). Крім того, дана справа відкладалась судом першої інстанції, а саме ухвалою від 27.04.2011р, у зв’язку з неявкою представника відповідача в судове засідання.

Таким чином, доводи апеляційної скарги знайшли підтвердження в матеріалах справи частково.

Судова колегія вважає, що рішення господарського суду Харківської області від 11.05.2011р. по справі № 5023/2421/11 підлягає частковому скасуванню, а апеляційна скарга –задоволенню частково.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 99, 101, 102,  п. 2 ст. 103, п. 3 ч. 1 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Рішення господарського суду Харківської області від 11.05.2011р. у справі № 5023/2421/11 скасувати в частині стягнення з відповідача на користь позивача 85270,00 грн. заборгованості, 3608,48 грн. пені, 809,62 грн. 3% річних, 523,67 грн. інфляційних, 902,15 грн. державного мита та прийняти нове рішення.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Берізка-Телесистема" (юр. адреса: 61070, м. Харків, вул. Старошишківська, 12, літ. А-10; поштова адреса: 61003, м. Харків, вул. Кооперативна, 22, п/р 26002257220011 в АКБ "Базис", МФО 351760, код ЄДРПОУ 31436542) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агенство "ТВ-Клуб" (місцезнаходження: 01004, м. Київ, вул. Горького, 20, кв. 6; поштова адреса: 01133, м. Київ, а/с 158, п/р 2600811836 у ВАТ "СЕБ Банк" м. Києва, МФО 300175, код ЄДРПОУ 32552745) 57877,00 грн. заборгованості, 1400,99 пені, 269,59 грн. 3% річних, 348,80 грн. інфляційних, 598,93 грн. державного мита.

В іншій частині в позові відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агенство "ТВ-Клуб" (місцезнаходження: 01004, м. Київ, вул. Горького, 20, кв. 6; поштова адреса: 01133, м. Київ, а/с 158, п/р 2600811836 у ВАТ "СЕБ Банк" м. Києва, МФО 300175, код ЄДРПОУ 32552745) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Берізка-Телесистема" (юр. адреса: 61070, м. Харків, вул. Старошишківська, 12, літ. А-10; поштова адреса: 61003, м. Харків, вул. Кооперативна, 22, п/р 26002257220011 в АКБ "Базис", МФО 351760, код ЄДРПОУ 31436542) 451,07 грн. державного мита по апеляційній скарзі.

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідні накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя                                                           О.Ю. Могилєвкін

Суддя                                                                                 Л.М. Бабакова

Суддя                                                                                  О.В. Плужник

Повний текст постанови підписаний 18.07.2011р.