ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 липня 2011 року Справа № 5023/3584/11
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Ю.О. Могилєвкін, суддя Л.М. Бабакова, суддя О.В. Плужник,
при секретарі Казаковій О.В.
за участю представників сторін:
позивача –ОСОБА_1. –дов. № Н-01/235 від 26.01.2011р.
відповідача –ОСОБА_2. –дов. б/н від 25.07.2011р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. №2747Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 15.06.11 р. у справі № 5023/3584/11
за позовом Державного підприємства "Донецька залізниця", м. Донецьк
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фор Лайн", м. Харків
про стягнення 40955,00 грн.
ВСТАНОВИЛА:
Позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з відповідача 40955,00 грн. штрафу, посилаючись на ст. ст. 118, 122 Статуту залізниць України та комерційний акт БН 699332/322 від 06.11.2010 року, складений за результатами перевірки маси вантажу на замовлення вантажоодержувача.
Рішенням господарського суду Харківської області від 15.06.2011 р. (суддя Смірнова О.В.) в позові відмовлено.
Позивач, ДП "Донецька залізниця", з рішенням суду першої інстанції не погодився та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 15.06.2011р., посилаючись на порушення судом першої інстанції норм чинного законодавства.
В обґрунтування своєї апеляційної скарги апелянт посилається на те, що саме представник ТОВ "Фор Лайн" при відправленні вантажу невірно заповнив накладну, тому, саме відповідач має виконати зобов’язання щодо сплати штрафу.
Відповідач, ТОВ "Фор Лайн", у відзиві на апеляційну скаргу просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення господарського суду Харківської області від 15.06.2011р. –залишити без змін. Вважає, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, є необґрунтованими та не підлягаючими задоволенню, а рішення суду першої інстанції законним та таким, що прийняте у чіткій відповідності з нормами чинного законодавства.
Відповідач зазначив, що суд першої інстанції вірно виходив з того, що заява вантажоодержувача не є належним доказом у справі, оскільки згідно обов’язкових приписів абз. 9 п. 12 Правил видачі вантажів така заява повинна передувати здійсненню перевірки маси вантажу.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, вислухавши доводи представників сторін, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, за накладною № 43068917 зі станції Куряж Південної залізниці з вантажем: брухт чорних металів, для доставки на станцію призначення Маріуполь-Сортувальний Донецької залізниці на адресу одержувача –ПАО «ММК імені Ілліча»був відправлений вантаж.
06.11.2010 року вантаж за залізничною накладною № 43068917 прибув у складі поїзду № 3511 на станцію призначення.
При прибутті вантажу на станцію Маріуполь-Сортувальний Донецької залізниці, за заявкою вантажоодержувача було здійснено переважування вагону № 63772586, про що 06.11.2010 року ст. Маріуполь –сортувальний складений комерційний акт БН 699332/322.
Згідно комерційного акту при переважуванні виявлено різниця у дійсній вазі та зазначеній відповідачем в накладній, а саме: при зважуванні: маса брутто –88700, нетто –66150, тара –22550, що на 1690 кг менше, ніж зазначено в документі.
Згідно з пунктом 12 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 за № 644 (зі змінами та доповненнями) визначено, що відповідно до статті 52 Статуту на станції призначення залізниця зобов'язана перевірити масу, кількість місць і стан вантажу в разі: прибуття вантажу в пошкодженому вагоні (контейнері), а також у вагоні (контейнері) з пошкодженими пломбами (ЗПП) відправника або пломбами (ЗПП) попутних станцій; прибуття вантажу з ознаками недостачі, псування або пошкодження на відкритому рухомому складі або в критих вагонах без пломб, якщо таке перевезення передбачено Правилами; прибуття швидкопсувного вантажу з порушенням граничного терміну його перевезення або з порушенням температурного режиму транспортування в рефрижераторних вагонах (контейнерах); прибуття вантажу, який був завантажений залізницею; видачі з місць загального користування вантажів, вивантажених залізницею. Перевірка вантажу не провадиться в разі вивантаження його залізницею за договором згідно зі статтею 30 Статуту.
Згідно абзацу 9 пункту 12 Правил видачі вантажів, при наявності на станції призначення або в одержувача вагонних ваг на вимогу одержувача залізниця може перевірити масу вантажів, що перевозяться навалом та насипом і прибули без ознак утрати. Кількість перевірених вагонів не повинна перевищувати 10 % від тих, що прибули одним поїздом, але - не менше двох вагонів. У разі відсутності вагонних ваг на станції призначення і в одержувача ці вантажі видаються без перевірки. За участь представника залізниці на вимогу одержувача у вивантаженні і видачі вантажу сплачується збір за договірним тарифом.
Однак, позивачем не надано доказів виконання цієї вимоги, що свідчить про порушення Правил видачі вантажу (9 абзац 9 п.12), зокрема у частині перевантаження лише одного вагону.
Як свідчать матеріали справи, правовою підставою перевірки маси вантажу, що прибув у складі поїзду № 3511 є заява вантажоодержувача.
Згідно обов’язкових приписів абзацу 9 пункту 12 Правил видачі вантажів така заява повинна передувати здійсненню перевірки маси вантажу. З наданої до матеріалів справи заяви вантажоодержувача на переваження вантажу вбачається, що остання вже містить дані, отримані позивачем за наслідками перевірки маси вантажу та складання комерційного акту БН 699332/322, а саме: вага вантажу за документом: 67840, вага вантажу по перевішуванню 66150, різниця - 1690.
Проте, позивач не надав до матеріалів справи доказів чи пояснень з приводу обізнаності вантажоодержувача про наслідки перевірки маси вантажу до її фактичного здійснення. Крім того, заява вантажоодержувача не містить підпису та печатки останнього.
Згідно п. 5 Правил перевезення вантажів: ваговимірювальні технічні засоби відправників (одержувачів) мають бути повірені органами Держспоживстандарту та взяті на облік залізницею відповідно до Інструкції про порядок застосування ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті, затв. наказом Мінтрансу від 05.04.04 № 279. Але матеріали справи містять лише докази виконання зазначених вимог з боку відповідача.
При цьому, відповідачем та станцією відправлення вимоги законодавчих та нормативних актів виконані у повному обсязі.
Так, згідно офіційних відомостей ст. Куряж ЮЖД та в силу Витягу з книги перевантаження вантажів, маса брутто вантажу, зазначена у залізничній накладній окремо перевірена на взятих на облік залізницею відповідно до Інструкції про порядок застосування ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті - вагах та повністю відповідає дійсності та даним, визначеним у провізному документі. Вагонні ваги мають визначений нормативними актами, як обов'язковий - технічний паспорт, в силу якого своєчасно проведено повірку, контроль придатності ЗВВТ для зважування вантажів, проводиться вчасне профілактичне обслуговування, перевірки справності вагів.
Відтак ваги, на яких було проведено визначення та перевірка маси вантажу на станції відправлення були повністю справними, відповідали вимогам Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність". При цьому за даними залізничної накладної, вантаж був відправлений зі станції відправлення Куряж Південної залізниці під охороною, а графа Розділу А комерційного акту «вагон прибув у супроводженні» - на порушення Правил складання актів - взагалі не заповнена, що зокрема свідчить про можливість таких умов, як втрата вантажу при його перевезенні.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду щодо неналежності та невідповідності комерційного акту БН 699332/322, як підстави позовних вимог, приписам Закону.
За статтею 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.
Правила складання актів, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 28.05.02 № 334 є обов'язковими до виконання та винятків щодо можливості їх не дотримання не містять. Згідно п. 4 згаданих правил у разі перевірки маси вантажу зважуванням на вагонних вагах, якщо маса тари приймається за трафаретом на вагоні, комерційний акт складається в день зважування вагона з вантажем; якщо маса тари вагона визначається зважуванням його після вивантаження, комерційний акт складається в день зважування порожнього вагона; у разі перевірки маси тари вагона не тим приймальником-здавачем (прийомоздавальником), який брав участь у зважуванні вагона з вантажем, в розділі "Д" комерційного акта зазначається прізвища прийомоздавальника, який брав участь у зважуванні вагона з вантажем і прийомоздавальника, який брав участь у зважуванні порожнього вагона. Акт підписується прийомоздавальником, який перевіряв тару вагона.
За п. 9 Правил у комерційному акті, зокрема детально описуються стан вантажу або багажу і обставини, за яких виявлена не збереженість, обставини, які могли бути причиною виникнення не збереженості вантажу, багажу чи вантажобагажу. Ніякі припущення та висновки про причини не збереженості або про вину відправника і залізниці до акта не вносяться. Всі графи бланка акта мають бути заповнені. Не дозволяється проставлення рисок та лапок замість повторення необхідних даних. У комерційному акті зазначається чи правильно навантажений, розміщений і закріплений вантаж, а також про наявність та стан захисного маркування для вантажів, що перевозяться у відкритих вагонах. У разі неправильного завантаження, розміщення, закріплення вантажу в акті зазначається, яке порушення було допущено. Особи, які склали або підписали комерційний акт або акт загальної форми, що містить дані, які не відповідають дійсності, несуть встановлену законом відповідальність.
Матеріалами справи встановлено, що комерційний акт БН 699332/322 від 06.11.2011 року цим вимогам не відповідає, зокрема не містить даних, що визначені п. 9 Правил, як обов'язкові, про стан захисного маркування для вантажу, що перевозиться у відкритому вагоні, як це було у даному випадку. Висновки комерційного акту у цій частині обмежені посиланням, що пакети марковані ізвестью. Графа Розділу А комерційного акту «вагон прибув у супроводженні»взагалі не заповнена, не заповнена і графа: місце для штемпеля та відмітки про реєстрацію акту.
Таким чином, комерційний акт БН 699332/322 є неналежним доказом у господарській справі, що унеможливлює застосування до відповідача штрафних санкцій за приписами статей 118, 122 Статуту залізниць з урахуванням не відповідності вимогам Правил видачі вантажів.
Також, визначення маси вантажу вантажовідправником здійснювалося за результатами зважування на 150-тоних вагонних вагах комісійно, вагон № 63772586 з вантажем прийнятий до відправлення без зауважень під охороною Укрзалізниці.
Матеріали справи містять докази дотримання відповідачем при визначенні та перевірці маси вантажу Правил перевезення вантажів, затв. наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000 року у частині порядку застосування ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті та дотримання вимог Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність».
На підставі викладеного, доводи апеляційної скарги не знайшли підтвердження в матеріалах справи.
Судова колегія Харківського апеляційного господарського суду вважає, що оскаржуване рішення господарського суду першої інстанції прийняте при повному з’ясуванні обставин, що мають значення для справи, у відповідності до норм чинного матеріального та процесуального права, викладені в рішенні висновки відповідають обставинам справи, а тому рішення господарського суду Харківської області від 15.06.2011р. підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 102, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу залишити без задоволення
Рішення господарського суду Харківської області від 15.06.2011р. у справі № 5023/3584/11 залишити без змін.
Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя О.Ю. Могилєвкін
Суддя Л.М. Бабакова
Суддя О.В. Плужник
Повний текст постанови підписаний 27.07.2011р.