Справа №2-1а\08
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 січня 2008 року Ківерцівський районний суд Волинської області
в складі:головуючого судді Данилюк А.В.
при секретарі Чехайда Т.В.
з участю представника позивача ОСОБА_4
представника відповідача ОСОБА_3
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Ківерці справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2з участю третьої особи на стороні відповідача-ВАТ "Державний1 ощадний банк" про поділ спільного майна подружжя та позовом ОСОБА_2до ОСОБА_1про визнання права власності на нерухоме майно,-
В С Т А Н О В И В :
В позовній заяві ОСОБА_1 вказує,що 20 червня 1996 року між ним та відповідачем в Борохівській сільській раді був зареестрований їх шлюб.Від цього шлюбу у них є син ОСОБА_5.
За час спільного жтття вони придбали майно,а саме:будинок бувшої лазні,вартістю 68348грн.,телевізор-400грн.,пральну машину-500грн.,пральну машину-60грн.,холодильника-700грн.,морозальної камери-400грн.,касовий апарат-1000грн.,ваги-250грн.,електрообігрівач-250грн.,4 меблевих комплекти-200грн.,самовар електричний-100грн.,електролічильник-170грн.,комп"ютер-2500грн.,відеомагнітофон-300грн.,приміщення бесідоу-300грн., а всього на загальну суму 75728грн.
Позивач вказує,що їх частки відповідно до закону є рівними.Тому просить провести поділ:будинок бувшої лазні та виділити в його користь 1\2 частину приміщень,а інше майно залишити відповідачу,стягнувши з неї у його користь 3690грн. грошової компенсації.
В позовній заяві ОСОБА_2 Вказується,що дійсно вона перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_6,який був розірваний між ними за ініціативою чоловіка 20 квітня 2007 року.
Позивач ОСОБА_2 Вказує,що чоловік не має жодних прав на об"єкт нерухомості приміщення лвзні,яке було придбане нею в 2004 році,особисто.
Зокрема,ОСОБА_2 вказує,що будинок лазні нею був придбаний в СГВ "Слава" згідно договору купівлі-продажу від 27 липня 2004 року за 35тис.грн.,з них 11077грн. вона сплатила до підписання цього договору.При цьому,не маючи власних коштів,вона взяла їх у борг у гр.ОСОБА_7 Крім того,вона взяла кредит в ВАТ "Державний ощадний банк" в сумі 27тис.грн.За рахунок цих коштів вона повністю сплатила вартість придбаного майна.В поодальшому вона самостійно сплачувала внески по кредиту і станом на 1 березня 2007 року залишок боргу по договору кредиту становить 14351грн.51коп.
Позивач вказує,що шлюбні відносини між ними фактично припинились з травня 2004 року вони проживали окремо,не вели спільного господарства,що можуть підтвердити свідки.
Тому просить визнати за нею право приватної власності на будинок бувшої лазні,який знаходиться в АДРЕСА_1.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 Позов підтримав та пояснив,що вказане ним майно він з дружииною. Придбали під час шлюбу за спільні кошти.В сімейний бюджет він також передав кошти,отримані ним від реалізації квартири,яка була отримана ним по договору дарування та продажі його власного автомобіля.На придбання приміщення бувшої лазні на ім"я дружини був взятий кредит в ощадбанку в сумі 20ьтс.грн.,якого вони погашали спільно.Також частину грошей дала його матір.Тосу позов ОСОБА_2 Про визнання за нею права власності на приміщення лазні не визнає,вказуючи,на те,що це майно є їх спільною власністю.Також пояснив,що при укладенні кредитного договору між ним та ощадбанком був укладений договір поруки і він на даний час є поручителем по борговому зобов"язанню дружини.
В позові ОСОБА_2 Про визнання за нею права власності на приміщення лазні просив відмовити,вказуючи,що це майно є їх спільною власністю,набутого в шлюбі.Все спільне майно просив поділити,виділивши йому 1\2 частину приміщень лазні та іншого майна.При цьому,погодився виключити з розподілу телевізор,комп"ютер та відеомагнітофон,а вартість іншого майна зменшити до сум,вказаних відповідачем.Зокрема,вартість пральної машини \автомата\ зменшено до 80грн.,іешої пральної машини до 5грн.,холодильника-до 100ггрн.,морозильної камери до 100грн.,касового апарату-до 100грн.,ваги-до 20грн.,електрообігрівача-до 50грн.,4-х меблевих комплектів до 40грн.,самовара електричного -до 10грн.,лічильника - до 50грн.,бесідок - до 50грн.
Відповідач ОСОБА_2 Позов про поділ майна подружжя визнала частково та погодилась на поділ іншого майна,зменшивши його вартість до вищевказаних сум.В поділі приміщення бувшої лазні просила відмовити,вказуючи,що цю нерухомість вона придбала за власні кошти.Для цього.вона частину грошей позичила у знайомих,а частину взяла у кредит в ощадбанку.Чоловік участі у цьому не приймав,позику не виплачував,а був лише поручителем при укладенні договору позики. Також пояснила,що на час придбання нерухомості вони спільно не проживали і шлюб між ними був фактично припинений.Тому просила визнати за нею право власності на це майно.
Представник третьої особи ВАТ "Державний ощадний банк" Єжик Л.В. пояснив, що згідно кредитного догову зобовязання по позиці взяла ОСОБА_2 Для забезпечення цього договору був укладений договір іпотеки. Пояснив, що полід майна, яке є у заставі не можливий, тому що на нього накледено заборону.
Заслухавши пояснення сторін, третьої особи, свідків, дослідивши матеріали справи та зібрані докази, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя слід задоволити,а в позові ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно - відмовити виходячи з таких підтав.
Згідно ст. 60 СК України майно набуте подружжям за час шлюбуналежит йому на праві спільної сумісної власності. Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу є об'єктом права спільної сумісної власності.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 Та ОСОБА_1 Перебували в зареєстрованому шлюбі з червня 1992 року по 20 квітня 2007 року, тобто майже протягом 15 років.
Як вбачається з зібраних доказів договір купівлі-продажу приміщення лазні, яка знаходиться в АДРЕСА_1 укладено в липні 2004 року і продажа здійснена за 35 тис.грн.
Отже, придбання цього майна мало місце під час шлюбу ще три роки до його розірвання.
При цьому, суд не приймає до уваги поясненя відповідача ОСОБА_2 та покази свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 про те, що в 2004 році ОСОБА_2 припинила шлюбно-сімейні відносини, оскільки це заперечується встановленими обставинами та іншими доказами.
Зокрема, ОСОБА_2 на час придбання нерухомості та маючи фактичне припиненя шлюбу, як вона вказує, не звернулась з позовом про розірвання любу чи встановлення режиму окремого проживання, щоб впорядкування свої сімейні та майнові правовідносини, допустивши презумцію виникнення права спільної сумісної власності.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи та пояснень сторін для облаштування торгівельного залу в приміщенні бувшої лазні, подружжям було придбано касовий апарат, електролічильник, електроогбігрівач, 4ри меблеві комплекти (стіл і стльці) та споруджено бесідки на подвір'ї , як визнає ОСОБА_2. є їх спільним майном.
Отже, з цих доказів вбачається, що на момент придбання приміщення лазні та в подальшому при її переобладнанні на заклад торгівлі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підтримували шлюбні сімейні відносини, які припинились лише після розірвання шлюбу.
Суд також не приймає до уваги твердження відповідача ОСОБА_2, що будинок лазні придбаний нею за власні кошти і є її особистою приватною власністю, враховуючи положення закону, яким врегульовано питання, що є такою власністю одного з подружжя.
Так, згідно ст. 57 СК України до такої власності відноситься майно, придбане до шлюбу або набуте під час шлюбу, але на підставі договору дарування чи в порядку спадкування, або майно, придбане під час шлюбу, але за кошти, які належали дружині особисто.
В даному випадку приміщення лазні набуте не в порядку дарування чи спадкування або за особисті кошти ОСОБА_2, а за рахунок коштів, отриманих при укладенні цивільно-правових угод.
Зокрема, як вбачається з кридитного договору, ОСОБА_2 Була надана позика у ВАТ "Державний ощадний банк" в сумі 27 тис.грн., яка використана на придбання нерухомост. Але ці кошти були отримані у кредит під час шлюбу і для придбання майна, що є об'єктом права сумісної власності і не можуть розцінюватись як особисті кошти відповідача. При цьому, ОСОБА_1 як чоловік відповідача є поручителем по даному договору, що вбачається з довідки Ощабанку і цю обставину визнає ОСОБА_2
Отримання грошей внаслідок їх позики у ОСОБА_7, крім свідче6нь, ніим не стверджуються, хоча згідно ст. 1047 К України такий договір повинен укладатись у письмовій формі, а у випадку її недотримання не може стверджуватись показами свідків.
Але навіть при наявності такого договору, ці кошти не можуть бути визнані особистими коштами ОСОБА_2
Також суд не враховує пояснень відповідача, що ОСОБА_1 отримував невелику заробітну плату та не приймав активної участі у придбанні нерухомого майна, тому що згідно ст. 7 СК України подружжя є рівними і не можуть обмежуватись за ознаками матеріального стану і т.п.
Отже, придбане приміщення лазні, як об'єкт нерухомості є спільною сумісною власністю подружжя, а не особистою приватною ОСОБА_2
Вирішуючи позов у частині поділу спільної сумісної власності, суд керується ст. 70 СК України, згідно якої частки подружжя є рівними. При цьому, судом не встановлено підстав для відступу від цього принципу.
Згідно висновку будівельно-технічної експертизи вартість будівлі-лазні становить 81171 грн. і її розподіл в натурі можливий у варіанті близькому до ідеального - ½ до ½. Тому розподіл цього майна слід провести відповідно до запропонованого варіанту.
Також слід провести поділ іншого майна, яке за згодою сторін складається з таких речей і має таку вартість : пральна машина (автомат) - 80 грн., пральна машина 50 грн., холодильник - 100 грн., морозильна камера - 100 грн., касовий апарат - 100 грн., вага - 20 грн, електрообігрівач - 50 грн., 4-и меблевих комплекти - 40 грн., самовар електричний - 10 грн., електролічильник - 50 грн., пиміщення бесідки - 50 грн.. Всього спільне майно складає у вартості 605 грн.
При цьому, суд не вважає за перешкоду для розподілу будівлі-лазні, обтяження її договором іпотеки та накладення заборони на відчуження, враховуючи такі обставини.
Як вбачається з договору іпотеки, у ньому передбачені обмеження, що діють по відношенню до такого майна, але заборони щодо його розподілу не передбачено.
Така заборона не передбачена також і в Законі "Про іпотеку".
Тому суд не вбачає порушень будь-яких прав іпотекодержателя при проведенні розподілу спільного майна, яке є в заставі.
Разом з тим, суд вбачає порушення вимог ст. 6 Закону "Про іпотеку" при укладенні даного договору, якою передбачено, що майно, яке є у спільній сумісній власності може бути передано в іпотеку лише за нотаріально посвідченою згодою всіх співвласників.
В даному випадку, як вбачається з пред'явлених документів така згода ОСОБА_1 не з'ясовувалась.
Тому суд не приймає до уваги пояснення представника третьої особи ВАТ "Державний ощадний банк", який вказував на неможливість поділу будівлі-лазні між співвласниками, враховуючи наявність договору іпотеки.
При проведенні поділу спільного майна подружжя, суд враховує, що на його придбання були витрачені кошти, отримані по кредитному договору, заборгованість поякому стано на 20 квітня 2007 року становить 13001 грн. 51 коп.
А оскільки цей договір укладений в інтересах сім'ї, то таке боргове зобов'язання слід визнати спільним для подружжя та розділити борг між сторонами, поклавши на ОСОБА_1 обов'язок компенсувати ½ його частину.
Керуючись ст.ст. 10, 60, 212 ЦПК України, ст.ст. 57, 60, 61, 69, 70, 71 ЦК України, суд, -
В И Р І Ш И В :
Позов ОСОБА_1задовольнити.
Провести поділ спільного майна подружжя та виділити в користь ОСОБА_1з будівлі бувшої лазні, яка знаходиться в АДРЕСА_1, Ківерцівського раойну такі приміщення : № 1-14, площею 5 кв.м, вартістю 1996 грн. 34 коп.; № 1-15, пл. 9,4 кв.м, вартістю 3753 грн. 11 коп.; № 1-16, пл. 10,1 кв., вартістю 4032 грн. 6 коп.; № 1-12, пл. 3,7 кв.м, вартістю 1477 грн. 29 коп.; № 1-13, пл. 7,2 кв.м, вартістю 2874 грн. 72 коп.; № 1-11, пл. 6,3 кв.м, вартістю 2515 грн. 38 коп.; № 1-10, пл. 24 кв.м, вартістю 9582 грн. 41 коп.; №1-19, пл. 21,8 кв.м, вартістю 8704 грн. 05 коп.; № 1-8, пл. 8,8 кв.м, варітстю 3513 грн. 55 кп. та № 1-7 , пл. 3, 6 кв.м., вартістю 1517 грн. 21 коп., а всього приміщень загальною площею 1001 кв.м та вартістю 39966 грн. 64 коп.
Виділити у його користь інше майно, а саме : пральні машини - 2 шт. Вартістю 85 грн., морозильну камеру - 100 грн., меблеві комплекти (4 шт.) - 40 грн., самовар - 10 грн., електрогобігрівач - 50 грн., а всього майна на суму 285 грн.
В користь ОСОБА_2виділити інше приміщення бувшої лазні, а саме : № 1-1 площею 10,3 кв.м, вартістю 4112 грн. 45 коп.; №1-2 пл. 27,7 кв.м, вартістю 11059 грн. 70 коп.; №1-3, пл.27,2 кв.м, вартістю 10800 грн. 06 коп.; № 1-4, пл. 6 кв.м, вартістю 3194 грн. 14 коп.; № 1-5, пл. 7,3 кв.м, вартістю 2914 грн. 65 коп.; №1-6, пл. 22. 7 кв.м, вартістю9063 грн. 36 коп., а всього приміщень загальною площею 103,2 кв.м та вартістю 41204 грн. 36 коп.
З іншого майна в користь ОСОБА_2 виділити : холодильник, вартістю 100 грн., касовий апарат - 100 грн., вагу - 20 грн., а всього майна загальною вартістю 320 грн.
Стя8нути з ОСОБА_1в користь ОСОБА_2компенсацію за свою частку в борговому зобов'язанні відповідно до кредитного договору від 6 вересня 2004 року в сумі 6500 грн. 75 коп.
Для влаштування ізольованих частин будівлі ОСОБА_1 Та ОСОБА_2 Слід закласти цеглою двері, прорізи між приміщеннями 1-1 та 1-15, №1-1 та № 1-16, № 1-6 та № 1-7 та обладнати автономні мережі елетропостачання, опалення, водопостачання та каналізації, а ОСОБА_1 додатково влаштувати дверний проріз в приміщення № 1-14 та віконний проріз у приміщення № 1-14.
В позові ОСОБА_2до ОСОБА_1про визнання права власності на будівлю бувшої лазні, яка знаходиться в АДРЕСА_1, Ківерцівського району, відмовити.
Рішення набирає законної сили через 10 днів після його проголошення, якщо в цей строк не буде подана заява про апеляційне оскарження, а протягом 20 днів після її подачі - апеляційна скарга.
Суддя підпис
Копія вірна.
Головуючий по справі А.В.Данилюк