Справа №2-44\08

                                   Р І Ш Е Н Н Я

                             І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

29 січня 2008 року  Ківерцівський районний суд Волинської області

       в складі: головуючого судді Данилюк А.В.

                  при секретарі  Чехайда Т.В.

                з участю представника позивача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Ківерці справу за  позовом ОСОБА_1до Дубищенської сільської ради та  ОСОБА_2про визнання рішення сільської ради від 19 травня 2006 року та державного акту про право власності на землю частково недійсним,-

                                    В С Т А Н О В И В  :

               В позовній заяві позивач вказує,що близько 10 років вона користувалась земельною ділянкою в розмірі 0,80 га,яка знаходиться поблизу її будинку.

               При проведенні розпаювання землі,вона просила виділити їй саме цю земельну ділянку,оскільки при її обробітку вона понесла великі затрати і у неї на утриманні є інвалід 1-.ї групи.Але не враховуючи дані обставини,цю землю було виділено ОСОБА_2,а їй було надано земельну ділянку  біля лісу,за 2км від будинку.

               Вважає,що при такому розподілі були порушені її права,як землекористувача і без вилучення земельної ділянки у неї та без її згоди було прийняте рішення Дубищенської сільської ради про передачу цієї землі ОСОБА_2

               Тому просить визнати частково недійсним рішення сільської ради від 19 лютого 2006 року та державний акт про право приватної власності на землю,що був виданий ОСОБА_2

               В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_3 позов підтримали по наведених обставинах.

               Представник Дубищенської сільської ради Левчук П.П. позов не визнав та пояснив,що питання щодо розподілу землі між власниками земельних паїв вирішувалось не сільською радою,а зборами власників земельних часток,колишніх членів КСП.Була створена комісія,яка безпосередньо займалась розподілом земельних ділянок.При цьому,було прийнято рішення,щоб виділ земельних часток проводився не жеребкуванням,а кожному члену наділялась земля частково на кращих землях, а частково на піщаних. Ними ж і з"ясовувалось бажання власників та визначались конкретні ділянки. Пояснив, що до цих дій сільська рада відношення не мала.Після виготовлення неохідної документації та проекту землеустрою сільська рада прийняла рішення про погодження цього проекту та передачу земельних ділянок у власність громадян.

               Вважає,що після прийняття рішення загальними зборами 30 березня 2004 року до прийняття рішення сільською радою в 2006 року ОСОБА_1 і члени її сім"ї могли ознайомитись з порядком розподілу,розташування земельних ділянок,які підлягали поділу та внести свої зауваження чи заперечення.На час винесення рішення сільською радою таких зауважень зі сторони позивача не було.Крім того,представник сільської ради пояснив,що в сільській раді відсутні будь-які рішення,які б підтверджували,що земельна ділянка,яку оспорює позивач,була надана їй на підставі договору оренди і що вона є законним землекористувачем.Пояснив,що бувшим членам КСП,після ліквідації цього господарства земельні ділянки надавались в тимчасове користування,в основному безоплатно.В документах сільської ради було виявлено лише одну квитанцію про оплату 20грн. позивачем ОСОБА_1 в 2003 році за користування земельною ділянкою.

               Відповідач ОСОБА_2 позов не визнала та пояснила,що земельна ділянка,яка їй була наділена є земельним паєм ОСОБА_4,який перейшов їй у спадщину.Вона отримала її відповідно до рішення зборів і оформила державний акт на право власності на земельну ділянку.Пояснила,що з цієї землі за позивачем залишилось 0,40га площі,а також частину земельного паю позивачу наділено поблизу її будинку. Вважає, що вона нічим не порушила прав ОСОБА_1 і просила в позові відмовити.

               Заслухавши пояснення сторін,дослідивши матеріали справи та зібрані докази,суд приходить до висновку,що в позові слід відмовити ,виходячи з таких підстав.

               Як вбачається з пояснень позивача та її представника підставою для позову послужили неправильність розподілу земельних ділянок між пайовиками та порушення прав ОСОБА_1,як землекористувача.

               При вирішенні цих питань судом встанорвлено.

               Розподіл земельних ділянок між власниками земельних паїв,бувших членів КСП ім.Ватутіна відбувався на підставі рішення загальних зборів власниками цих паїв від 30 березня 2004 року.Зокрема,як вбачається з протоколу зборів комісії по розподілу земельних ділянок було доручено визначити місце розташування земельних ділянок на проекті землеустрою окремо для кожного власника,з максимальним наближенням її до місця проживання.

               В подальшому ця робота була виконана і проект землеустрою та протокол з розподілу земельних ділянок був переданий на розгляд Дубищенської сільської ради і 19 травня 2006 року винесено рішення,яким погоджено ці документи.

               При цьому,як вбачається з схеми земельних ділянок, які були розділені, позивачу ОСОБА_1 була надана земельна частка поблизу її будинку,а ОСОБА_2-біля її будинку.

               Судом не встановлено,що з часу прийняття рішення загальними зборами КСП 30 березня 2004 року до прийняття рішення сільською радою у травні 2006 року ОСОБА_1 зверталась з відповідними заявами та скаргами на неправильний розподіл землі,для внесення виправлень чи змін в документах,які гальмувались для затвердження,і у цих заявах було відмовлено.

               Таким чином,суд не вбачає будь-яких порушень закону при прийнятті рішення Дубищенської сільської ради від 19 травня 2006 року.

               При вирішенні питання про підставність та законність землекористування ОСОБА_1 земельною ділянкою площею 0,80 га , на яку вона претендує,судом встановлено:

               у позивача ОСОБА_1 відсутні будь-які документи,які б вказували на те,що вона користувалась вказаною земельною ділянкою на підставі закону,або згідно договору,що вбачається з її пояснень.

               Разом з тим,ст.125 ЗК України передбачає,що право користування земельною ділянкою виникає у користувача лише після  одержання ним документа,що посвідчує таке право,а в даному випадку-після укладення договору оренди та його державної реєстрації.

               Відсутність таких документів у позивача ОСОБА_1 стверджується довідкою Дубищенської сільської ради,з якої вбачається,що в останні п"ять років рішення про погодження надання в оренду земельної ділянки ОСОБА_1 не приймалось.

               Тому,включення земельної ділянки,якою тимчасово користувалась ОСОБА_1 в розподііл між власниками паїв було проведене згідно закону і прийняття рішення про її вилучення у ОСОБА_1-не потребувало.Отже,виділення з цієї землі частки ОСОБА_2 не суперечить закону,внаслідок чого не має підстав для визнання недійсним державного акту про право на землю.

               Пояснення позивача та її представника про те,що ними ця земля оброблялась тривалий час,на що були затрачені кошти та праця,суд до уваги не приймає,оскільки такі дії здійснювались для отримання врожаю і вони не є підставою для набуття права власності чи користування.Також не являється такою ж підставою і наявність непрацездатних утриманців.

          Керуючись ст.ст.10, 60, 212 ЦПК України,ст.ст. 116, 124, 125, 12629 ЗК України, суд -

                                       В И Р І Ш И В  :

               В позові ОСОБА_1до Дубищенської сільської ради та ОСОБА_2про визнання рішення Дубищенської сільської ради                                                                                                                           

від 19 травня 2006 року та державного акту про право власності на землю,виданого на ім"я ОСОБА_2частково незаконними та недійсними - відмовити. 

               Рішення набирає законної сили через 10 днів після його проголошення,якщо в цей строк не буде подана заява про апеляційне оскарження,а протягом 20-ти днів після її подачі - апеляційна скарга.

                     Суддя                          підпис

                                 Копія   вірна.

      Головуючий по справі                   А.В.Данилюк