№2- 320/08

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

 

          27  лютого 2008    року   Печерський  районний суд м. Києва в складі :

головуючого   -          судді Кафідової О.В.,

при секретарі  -                    Нечаєвій Ю.Ю..,

розглянувши  у відкритому судовому засіданні в м.Києві  цивільну справу за позовом ОСОБА_1до Товариства з обмеженою відповідальністю   „Редакція газети „Факти та  коментарі” , Головного управління  Міністерства  внутрішніх  справ  України  в м. Києві , Міністерства  внутрішніх  справ України    про визнання  недостовірною   інформації  та  такою  , що  порушує  честь , гідність , ділову  репутацію  , спростування  інформації      ,

 

ВСТАНОВИВ :

 

Позивач звернувся  до суду з позовом до  зазначених відповідачів  про спростування  недостовірної інформації і відшкодування моральної шкоди   ,  просить  постановити рішення  , яким визнати  поширену інформацію  , яка  була  розповсюджена  щодо ОСОБА_2  у №204 ( 2241) за  п”ятнцю  03.11.2006  року  на  сторінці 31  всеукраїнської щоденної  газети „Факти та  Коментарі”  -  недостовірною  .

 

          Крім  того , позивач  просить  зобов”язати відповідачів - ТОВ „Редакція газети „Факти та  коментарі” та  Міністерство  внутрішніх справ  України    наступну  недостовірну  інформацію  щодо  особи  ОСОБА_2 :

 

          „що в  січні 2001  року  він в  ряді  магазинів  Дніпропетровська розплачувався  платіжною карткою міжнародної  платіжної системи „ВІЗА” , використовуючи підроблений  паспорт ; що він є  причетним до шахрайських  дій , що спричинили банківським установам збитки на 25  тисяч  гривень ; що він є  фігурантом справи злочинної  групи , яка займається  шахрайством та підробкою  кредитних  карток ; що він  розшукується ГУБОЗом України ; що він  знаходиться в  розшуку , як  фігурант міжнародного  злочинного угрупування „КАРДЕРПЛАНЕТ” , що підтверджується  матеріалами кримінальної  справи  №50-4164 ; що 02  жовтня  Печерський  районний  суд м. Києва  виніс  постанову  про дозвіл на  його затримання та  доставку до суду ; що по відношенню до нього буде винесено міру  запобіжного заходу  у вигляді тримання  під вартою”, 

 

 - спростувати  у такий  же  спосіб , у якій  вона  була  поширена.

 

          При цьому  , позивач  посилається  на  те , що ОСОБА_2є  його сином , з  яким він  проживає  однією сім”єю , і відповідно до довідок  , підписаних  начальником  департаменту В.А. Бужинським  Міністерства  внутрішніх  справ України  , станом на 07.04.2005  року ,12.04.2006 року ,  02.06.2005  року , 21.08.2006  року засудженим ( за кримінальними справами) не  значиться  та в  розшуку  не  перебуває , на  підставі  чого вважає  спірну  інформацію  недостовірною .

 

          В судовому  засіданні   притягнуто в якості  співвідповідача  ГУ МВС України в м. Києві , якими безпосередньо здійснювалась подача спірної  інформації  в  друкований  засіб  масової  інформації.

 

          В судовому засіданні представник   позивача ОСОБА_3 підтримав зазначені позовні вимоги , просив їх задовольнити в повному обсязі,  посилаючись  на  обставини  ,  викладені  в  позові та додаткових  поясненнях  .

 

           Представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю   „Редакція газети „Факти та  коментарі”  ЛЛебедєва М.В.  позов не визнала , просила в задоволенні позову відмовити  , посилаючись на те , що  спірна   інформація  була надана  для  розповсюдження Головним управлінням  по боротьбі  з організованою злочинністю МВС України , була  підтверджена  наявністю в СУ ГУ МВС України в м. Києві  порушеною кримінальною  справою №50-4164  саме відносно ОСОБА_2 , рішенням  про оголошення в  розшук  зазначеної  особи , надана ДЗГ МВС України  для  її подальшого розміщення  у  засобах  масової  інформації . Вважає , що відсутні  підстави  для  визнання  спірної  інформації  недостовірною та  позивачем  не  доведено порушення  прав  позивача  , розповсюдженням  спірної  інформації  та ними не були поширені ніякі негативні та  недостовірні відомості відносно позивача , які б  могли  завдати  шкоди  позивачу  .

 

          Представник  відповідача Головного управління  Міністерства  внутрішніх  справ  України  в м. Києві Притула О.Г. в судовому  засіданні  позов  не  визнав , посилаючись на  те , що  ними дійсно 27.09.2004  року  притягнуто до кримінальної відповідальності в якості  обвинуваченого ОСОБА_2 27.09.2004  року   за  ч. 4 ст. 190 , ч.2 ст. 15 , ч.2 ст. 190 , ч.2 , 3 ст. 358 КК України  і  того ж дня  ОСОБА_2  був  оголошений  в  розшук , на підставі чого 31.03.2006  року до ДЗГ МВС України  була  надана  інформація  щодо розшуку  для  подальшого розміщення у ЗМІ . При цьому  зазначив  , що відсутність  такої  інформації  в  департаменті інформаційних  технологій ,  пояснюється  спізнілим надання  такої  органом  досудового слідства , однак  вона  повністю  підтверджується   відповідними постановами , які  містяться  в  матеріалах  кримінальної  справи №50-4164.Просив в задоволенні  позову відмовити .

 

Представники відповідача  Міністерства  внутрішніх  справ України  Горбась Д.В., Жиденко В.В.,  в судовому  засіданні  позов  не  визнали , посилаючись на  те , що спірна  інформація  на  час  її  розповсюдження  і на час  розгляду справи в суді є достовірною,  підтверджується  матеріалами кримінальної  справи №50-4164 , постановою  печерського районного суду м. Києва  від 02.10.2006  року  щодо  розшуку  ОСОБА_2, доставку  його до суду  для  вирішення  питання  обрання  запобіжного заходу  , просили відмовити в задоволенні  позову .

 

          Суд , вислухавши  представників сторін,  вивчивши письмові докази ,  приходить до  наступних  висновків .

 

          В судовому засіданні встановлено , що у №204 ( 2241) від  03.11.2006  року  всеукраїнської щоденної  газети „Факти та  Коментарі”  в статті „ІНФОРМАЦІЯ_1» утверждают, что их никто не разыскивает, ы написали исковое заявление на  газету «Факты», поместившую информацию об этом»  , яка містить   „Информацию  о  розыске” надруковану  іншим  шрифтом   була розповсюджена інформація , щодо  оголошення в розшук ОСОБА_2 .

 

          Як вбачається  з  наданих  копій постанови старшого слідчого по особливо важливим справам  СУ ГУ МВС України в м. Києві  від 27.09.2004  року  ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , притягнуто в якості  обвинуваченого в скоєнні  злочину , передбаченому ч. 4 ст. 190 , ч.2 чт. 15, ч.2 ст. 190 , ч.2,ч.3 ст. 358 КК України ( а.с. 61-63)  та від 27.09.2004  року  про оголошення  ОСОБА_2  в  розшук , судом встановлено , що  відносно ОСОБА_2  порушена  кримінальна  справа  та  він  дійсно перебуває  в розшуку .

 

          Фактичні  обставини розшуку  ОСОБА_2 підтверджуються  постановою   старшого слідчого по особливо важливим справам  СУ ГУ МВС України в м. Києві  від 19.09.2005  року про виділ матеріалів кримінальної  справи відносно ОСОБА_2 в  тому  числі  з матеріалів  кримінальної  справи  №18-00145/5   та  присвоєння  реєстраційного №50-4164  та  Постановою Печерського районного суду м. Києва  від 02.10.2006 року  , якою  надано дозвіл  на  затримання ОСОБА_2 та  доставку  до суду , що   не  заперечувались в судовому  засіданні представником позивача, тому суд  вважає  зазначені  обставини встановленими .

 

          Таким  чином  встановлено , що  відповідачами в статті , яка містить оскаржуєму  інформацію ,  надано дійсну  інформацію притягнення  сина  позивача  до кримінальної  відповідальності , оголошення  його в  розшук  та  дозволено затримати останнього та  доставити до суду  , яка не підлягає  спростуванню  .

 

          Згідно  ст.  10  Конвенції  про  захист  прав  і  основних  свобод  людини ,  кожна  людина  має  право  на  свободу  виявлення  поглядів  . Це  право  включає  свободу  дотримуватись  своїх  поглядів  ,  одержувати і  поширювати  інформацію  та  ідеї без  втручання  держави  і незалежно  від  кордонів .

         

          Згідно  ст.  34  Конституції  України  ,  кожному  гарантується  право  на  свободу  думки  і  слова  ,  на  вільне  вираження  своїх  поглядів  і  переконань ,  кожен  має  право  вільно збирати , зберігати , використовувати  і  поширювати інформацію  усно ,  письмово   або в  інший  спосіб  -  на  свій  вибір .

         

Згідно ст. 23 Закону  України “Про інформацію”  ,  інформація  про особу  - це  сукупність  документованих  даних або  публічно оголошених  відомостей    про особу .

 

В  даному  випадку  відповідачем Товариства з обмеженою відповідальністю   „Редакція газети „Факти та  коментарі”  були розповсюджені  фактичні  дані  , надані ДЗГ МВС України    інформації  щодо розшуку  осіб , щодо яких  органом  досудового слідства  порушена  кримінальна  справа для  подальшого розміщення у ЗМІ,  саме  з  метою  їх  розповсюдження

         

          Однак  ,  позивачем, який  є  батьком особи , щодо якої  проводяться  слідчі дії ,  не  надано належних  доказів  при подачі  позову , при час проведення  попереднього судового засідання  , в судовому  засіданні  на  підтвердження вищезазначених фактичних обставин, що  його син  ОСОБА_2  не притягується  до кримінальної відповідальності , не розшукується  та не  надані  достовірні дані  про місцезнаходження ОСОБА_2 та  його  можливе перебування  на  роботі   , якщо  позивач дійсно вважає , що його син  не  перебуває  в  розшуку  .

 

          При цьому  слід зазначити , що  син позивача  ОСОБА_2 подавав аналогічний  позов   до Шевченківського районного суду м. Києва від себе  особисто , однак в  судові  засідання  не з”являвся , після  визнанні явки до суду  позивача  обов”язковою , суд залишив  позов  без  розгляду  в зв”язку  з  неявкою  позивача ,  що  не  заперечував представник  позивача ОСОБА_3 в цьому  судовому  засіданні

 

          Виходячи з  вищенаведеного , суд  вважає доведеною  невідповідність відомостей , викладених  в  спірному   статті ознакам  таких , що не відповідають дійсності , підлягають спростуванню     та  завдають шкоди інтересам позивача , відсутні  докази, що спірна інформація є недостовірною , а  відтоді  відсутні  підстави  для  їх  спростування  та  відновлення  порушеного права  позивача за  ст. 277 ЦК України.

 

Посилання представника  позивача  на  те ,  що  саме вище  зазначена  ним інформація  , як  цілісне  джерело інформації  , завдало  шкоди  його інтересам , як  батьку  ОСОБА_2,  не  знайшло  свого підтвердження в судовому  засіданні.

 

Таким чином суд , оцінивши в сукупності  добуті в судовому засіданні докази  , знаходить необхідним  в задоволенні позову відмовити , оскільки встановлено,  що відповідачами не порушені  права  позивача.

 

На підставі викладеного , керуючись  ст. ст.  34, 68 Конституції України , ст. 10 Конвенції про  захист  прав  і  основних  свобод  людини ,  ст.ст. 23, 201, 270, 277, 297, 299  ЦК України ,   Законом України  “Про інформацію “, ст. ст. 10,  60, 131, 140,   174 , 195 , 208, 209, 212, 213, 214, 215, 218 ЦПК України суд , - 

 

ВИРІШИВ:

 

Позовну  заяву ОСОБА_1до Товариства з обмеженою відповідальністю   „Редакція газети „Факти та  коментарі” , Головного управління  Міністерства  внутрішніх  справ  України  в м. Києві , Міністерства  внутрішніх  справ України    про визнання  недостовірною   інформації  та  такою  , що  порушує  честь , гідність , ділову  репутацію  , спростування  інформації  -  залишити без задоволення .

 

          Рішення може бути оскаржено до Апеляційного  суду  м. Києва  через Печерський  районний   суд м. Києва .

 

Заяву про  апеляційне  оскарження рішення  суду   може  бути подано  протягом 10  днів  з  дня  проголошення  рішення  .

 

Апеляційна  скарга  на  рішення  суду  подається  протягом  20 днів після  подання заяви про апеляційне оскарження .

 

         

          СУДДЯ: